Ухвала

від 14.03.2017 по справі 6-112/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 6-112/11 Номер провадження 22-ц/786/348/17Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р.І. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі

головуючого судді Лобова О.А.,

суддів Абрамова П.С., Дорош А.І.

за участю секретаря Гнатюк О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 12 липня 2011 року у справі за поданням начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2011 року начальник Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ звернувся до суду з поданням, згідно якого просив застосувати заходи щодо тимчасової заборони виїзду гр. ОСОБА_2 шляхом тимчасової відмови йому у видачі паспорта для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Полтави від 12 липня 2011 року подання задоволено: тимчасово обмежено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у праві виїзду за межі України до виконання виконавчого листа № 1-523 від 17.11.2009 року, виданого Червонозаводським районним судом м.Харкова.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати, постановити нову про відмову в задоволенні подання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не звернув увагу та не з?ясував, що він не ухиляється від виконання судового рішення, оскільки ОСОБА_2 взагалі не був обізнаний про наявність виконавчого провадження.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав:

Згідно п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, змінює або скасовує її і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

З матеріалів справи вбачається, що 17.11.2009 року Червонозаводським районним судом м.Харкова виданий виконавчий лист №1-523/09 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3. 50 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди (а.с.4-5).

25.03.2011 року постановою заступника начальника Ленінського відділу ДВС Полтавського МУЮ (Ленінського ВДВС міста Полтави Головного ТУЮ у Полтавській області) Кизь О.Ю. відкрите виконавче провадження за вказаним виконавчим листом (а.с.3).

Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з доведеності факту ухилення ОСОБА_2 від виконання рішення суду.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується виходячи з такого.

Нормами Розділу VI ЦПК України не встановлені вимоги до оформлення подання державного виконавця про обмеження виїзду громадянина за межі України.

Разом з тим, положеннями розділу XI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 р., передбачено, що подання державного виконавця при зверненні до суду повинно містити підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

Статтею 377-1 ЦПК України встановлено, що суд за поданням державного виконавця вирішує питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені ЗУ Про порядок виїзду з України і виїзду в Україну громадян України . Згідно ст. 6 цього Закону громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за межі України в разі, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Таким чином, підставою для ухвалення судом рішення про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон є доведеність факту ухилення від виконання рішення суду, при цьому тягар доказування покладається саме на державного виконавця.

Ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, вжите у п.5 ч.1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п.18 ч.3 ст.11 Закону № 606-XIV, означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Як вбачається з матеріалів справи, у матеріалах справи відсутні дані про вручення ОСОБА_2 копії рішення суду або дані про те, коли стало йому відомо про існування зазначеного рішення суду або ж про існування виконавчого провадження з примусового виконання цього рішення. У самому поданні державного виконавця відсутні посилання на докази ухилення ОСОБА_2 від виконання судового рішення, дані про вжиті державним виконавцем заходи з виконання рішення суду.

Згідно пояснень ОСОБА_2, долучених до апеляційної скарги світлокопій документів слідує, що він дізнався про існування обмеження у праві виїзду за кордон лише з листа Головного центру обробки спеціальної інформації № 0.64-12955/0/18-16 від 16.12.2016 року (а.с.23).

Окрім того, згідно листа начальника Подільського відділу ДВС м.Полтави ГТУЮ у Полтавській області №4796 від 13 березня 2017 року у процесі виконання виконавчого листа №1-523/09, виданого 17 листопада 2009 року Червонозаводським районним судом м.Харкова, з боржника ОСОБА_2 стягнуто 18 000 грн. У подальшому 21 грудня 2011 року виконавче провадження передано за територіальністю до Октябрського відділу ДВС Полтавського МУЮ, державним виконавцем якого винесено постанову про повернення виконавчого листа.

Наведені обставини свідчать про відсутність навмисного чи іншого свідомого невиконання ОСОБА_2 обов'язків боржника у виконавчому провадженні.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову начальнику Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ (Ленінського ВДВС міста Полтави Головного ТУЮ у Полтавській області) у задоволенні його заяви про обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон.

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.312, ст.315, ст.319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду м.Полтави від 12 липня 2011 року скасувати, постановити нову ухвалу.

Старшому начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Бабчуку В.В. відмовити за недоведеністю у задоволенні подання про обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. АДРЕСА_1).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: П.С.Абрамов

А.І.Дорош

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов