Постанова

від 06.03.2017 по справі 805/47/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2017 р. Справа №805/47/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 13 година 00 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:

позивача - Сергієнко Т.С.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги зазначеної у рішенні,

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Світоч" (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка булла прийнята судом 02.02.17 р.) звернулось до суду з позовом до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимог, зазначених у рішенні № 0056431302-24 від 24.09.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 17088, 10 грн., за період з вересня 2013 року по грудень 2013 року в сумі 11805,86 грн. та за період з липня 2014 року по липень 2015 року в сумі 5 282,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підприємстві позивача вже проводилась перевірка за період з 01.01.11 р. по 31.12.13 р., якою порушень правильності нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено не було. Крім цього, позивач зазначає про те, що відповідно до приписів Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон 1669) до нього до закінчення антитерористичної операції не можуть бути застосовані відповідальність, штрафні та фінансові санкції.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, відповідно до яких зазначив про те, що позивачем не було своєчасно виконані зобов'язання зі сплати самостійно нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму за період з вересня 2013 року по грудень 2013 року та за період з липня 2014 року по липень 2015 року.

Крім цього, відповідач зазначає про те, що позивачем у 2013 році було сплачено суми єдиного внеску на невідповідні рахунки. Відповідні суми були перераховані на вірний рахунок відповідно до заяви самого позивача.

Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та встановив такі обставини.

Відповідачем було прийнято рішення № 0056431302-24 від 24.09.2016 року, яким, на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон № 2464) до позивача застосовано штраф 10% в сумі 10 336,57 грн. за період з 22.10.13 р. по 10.11.14 р. та штраф 20% в сумі 2 289,93 грн. за період з 21.07.15 р. по 22.07.15 р., а також нараховано пеню у розмірі 4 461, 60 грн.

Судом, з розрахунку штрафної санкції до вказаного рішення, встановлено, що відповідачем застосовано до позивача штраф в сумі 7 852,53 грн. та нараховано пеню в сумі 4 231,82 грн. за період до початку антитерористичної операції.

Також було застосовано до позивача штраф в сумі 4 773,97 грн. та нараховано пеню в сумі 171,30 грн. за період після початку антитерористичної операції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5, 7, 8, 13 ст.9 Закону № 2464 єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

В силу п.1 ч.10 ст.9 Закону днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Аналогічні норми визначені Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. №449.

Згідно з ч.11 ст.9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

З огляду на зміст п.6 ч.1 ст.1 Закону № 2464 недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

На підставі п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Враховуючи вищевказані норми, під сплатою єдиного внеску слід розуміти не лише списання коштів з рахунку платника податків, а й зарахування таких коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів.

Згідно з п.2.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Отже, саме на платника покладено відповідальність за правильність заповнення усіх реквізитів розрахункового документу, у тому числі при сплаті єдиного внеску. При цьому суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам відповідно до встановленого порядку.

Таким чином, помилкове перерахування платником єдиного внеску коштів на невідповідні рахунки органу доходів і зборів не може розцінюватися як належне виконання таким платником зобов'язання зі сплати єдиного внеску, тому сума єдиного внеску помилково сплачена на інший рахунок не може вважатися своєчасно сплаченою та є недоїмкою у розумінні Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на яку нараховуються відповідні штрафні санкції.

Факт перерахування частини платежів за вказаний період на невідповідний рахунок позивачем та зарахування таких сум на вірний рахунок лише 06.02.14 р. (тобто, фактично з простроченням строку виконання зобов'язання зі сплати відповідних сум єдиного внеску) позивачем не заперечується та підтверджується інтегрованою карткою позивача з єдиного внеску.

Таким чином, спірне рішення відповідача, в частині застосування до позивача штрафу в сумі 7 825, 53 грн. та нарахування пені в сумі 4 231,82 грн. за період до початку антитерористичної операції (14.04.14 р.) є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

З огляду на дію зазначених норм позивач звільнений від виконання зобов'язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону України №2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану та до нього взагалі не можуть застосовуватись відповідальність, штрафні та фінансові санкції за невиконання вказаних обов'язків.

Суд зазначає, що пункт 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 пов'язує звільнення платників єдиного внеску від нарахування та обов'язку сплати штрафу та/або пені за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції з наявністю таких умов, як:

- перебування на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція ;

- штраф та/або пеню застосовано до платника за невиконання обов'язків платника єдиного внеску за період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

За приписами абзаців першого та другого ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 вказаного Закону визначено, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Тобто, пеня та штрафні санкції не є складовою недоїмки з єдиного внеску.

Суд зазначає, що для звільнення від штрафу та/або пені, на відміну від звільнення від сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску, подання окремих заяв про звільнення від штрафу та/або пені, сертифікатів Торгово-промислової палати, тощо - не потребується та п. 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464 не передбачено.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

На виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р від 02 грудня 2015 року про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. № 1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить с. Катеринівка Костянтинівського району Донецької області, де зареєстроване та здійснює діяльність позивач.

Отже, позивач знаходиться на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у Законі України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція (що не заперечується відповідачем).

Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 - триває.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.

Суд звертає увагу, на те що, положення пп.8 п.4 ст.11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а змін безпосередньо до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було.

На теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пункту 9-4 розділу VIII прийнято не було.

Опублікований в газеті "Голос України" від 31.12.2015 року №250 Закон України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не містить у собі інформації щодо виключення з "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пункту 9-4.

Таким чином, відповідач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у Законі України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яка на даний час триває.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що до відповідача не може бути застосовано відповідальність, у вигляді штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, які були нараховані відповідачем за період після початку антитерористичної операції (штраф в сумі 4 773,97 грн. та пеня в сумі 171,30 грн.).

Відповідно до ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Проте, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем заявлено позовні вимоги про скасування вимог, зазначених у спірному рішенні, а не про скасування самого рішення.

Враховуючи положення ст. 162 КАС України, суд вважає за необхідне, з метою захисту та відновлення порушеного права позивача, вийти за межі позовних вимог та частково скасувати спірне рішення, у частині застосування до позивача штрафу та нарахування йому пені за період після початку антитерористичної операції.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати, понесені позивачем підлягають відшкодуванню в сумі 398,79 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (сплачено 1 378,00 грн. судового збору; заявлено про скасування вимог на суму 17 088,10 грн.; задоволено позовних вимог на суму 4 945,27 грн.).

Керуючись Конституцією України, Законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", Податковим кодексом України,Кодексом адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимог, зазначених у рішенні, задовольнити частково.

Рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 0056431302-24 від 24.09.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, скасувати частково - в частині застосування до позивача штрафу в сумі 4 773,97 грн. та нарахування пені в сумі 171,30 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" (код за ЄДРПОУ 30822159) судовий збір в сумі 398,79 (триста дев'яносто вісім) гривень 79 (сімдесят дев'ять) копійок за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39883581).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 06 березня 2017 року.

Постанову складено у повному обсязі 13 березня 2017 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.