Ухвала

від 04.07.2017 по справі 805/47/17-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            04 липня 2017 року                                             м. Київ                                     К/800/22713/17 Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз В.Ф., перевіривши касаційну скаргу Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги зазначеної у рішенні, встановив: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світоч» звернулося з позовом, в якому з урахуванням збільшення позовних вимог просило скасувати вимоги, зазначені у рішенні № 0056431302-24 від 24.09.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 17088,10 грн., за період з вересня 2013 року по грудень 2013 року в сумі 11805,86 грн. та за період з липня 2014 року по липень 2015 року в сумі 5282,24 грн. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року, позов задоволено частково. Рішення Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області № 0056431302-24 від 24.09.2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску скасовано частково – в частині застосування до позивача штрафу в сумі 4773,97 грн. та нарахування пені в сумі 171,30 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У касаційній скарзі Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на  наступне. Судами встановлено, що відповідачем було прийнято рішення № 0056431302-24 від 24.09.2016 року, яким, на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон № 2464) до позивача застосовано штраф 10% в сумі 10336,57 грн. за період з 22.10.13 р. по 10.11.14 р. та штраф 20% в сумі 2289,93 грн. за період з 21.07.15 р. по 22.07.15 р., а також нараховано пеню у розмірі 4461,60 грн. З розрахунку штрафної санкції до вказаного рішення, встановлено, що відповідачем застосовано до позивача штраф в сумі 7852,53 грн. та нараховано пеню в сумі 4231,82 грн. за період до початку антитерористичної операції.Також було застосовано до позивача штраф в сумі 4773,97 грн. та нараховано пеню в сумі 171,30 грн. за період після початку антитерористичної операції. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підприємство позивача знаходиться на території, на які проходить антитерористична операція, а відтак, в силу положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» не застосовуються штрафні санкції у вигляді штрафу та пені за невиконання або несвоєчасне виконання обов'язків платника єдиного внеску у спірний період. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне. Згідно з статтею 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI). Частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом. Відповідно до частини 10 та 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 №1669-VII, яким, крім іншого, внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та доповнено його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» пунктом 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. З аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства убачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання вимога законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати, є факт перебування такого платника на території населених пунктів, де проводиться АТО. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Світоч»  здійснює свою господарську діяльність на адміністративній території с. Катеринівка, Констянтинівського району Донецької області – у населеному пункті, на території якого здійснюється антитерористична операція, період проведення антитерористичної операції триває. При цьому, нормою прямої дії Закону суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнені від обов'язків своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а штрафні та фінансові санкції, передбачені статтями 25, 26 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до зазначених платників єдиного внеску не застосовуються. Таким чином, з огляду на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову. Пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна  скарга  є необґрунтованою  і  викладені  в ній доводи не  викликають необхідності перевірки  матеріалів справи. За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті –пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи). Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають усталеній практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права. Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за  скаргою  Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2017 року у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» до Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги зазначеної у рішенні. Копію  ухвали  разом  з  доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                                  В.Ф. Мороз