Ухвала

від 02.03.2017 по справі 820/4993/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" березня 2017 р. м. Київ К/800/8707/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бухтіярової І.О., Голубєвої Г.К.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю представників позивача Міщенка Д.О., Реуцької Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Харківшлях до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання часткового недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення, зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Харківшлях на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Харківшлях (далі - позивач, ТОВ Харківшлях ) звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило:

- визнати незаконним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, правонаступником якої на час касаційного розгляду справи є Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, ДПІ) №000742211 від 02.12.2014 року (форма Р ) про порушення вимог податкового законодавства при визначенні податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 372341,00 грн. за основним платежем та у сумі 93085,00 грн. за штрафними санкціями;

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до автоматизованих інформаційних систем фіскальних органів, зокрема ІС Податковий блок , даних акту перевірки № 4057/20-33-22-01-07/37576226 від 10.11.2014 року про порушення ТОВ Харківшлях п. 44.1 ст. 44, п. 135.1, 135.2, ст. 135, п. 138.1, 138.2, п. 138.8, п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. п. 138.8.1 п. 138.8, п. 138.10 ст. 138, ст. 185, ст. 187, ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) про завищення валових витрат та витрат, що впливають на визначення об'єкту оподаткування за 4 квартал 2012 року на загальну суму 1884010,00 грн., про завищення доходів за 4 квартал 2012 року на загальну суму 1884010,00 грн., про завищення податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2012 року на загальну суму 376802 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2012 року на загальну суму 376802 грн.;

- визнати протиправними дії ДПІ, які полягають у здійсненні корегування (зміні) в ІС Податковій блок , сум валових витрат за 4 квартал 2012 року у сумі 1884010,00. грн., та доходів за 4 квартал 2012 року у сумі 1884010,00 грн., сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, визначених у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2012 року на загальну суму 376 802,00 гривні по взаємовідносинам ТОВ Харківшлях (ЄДРПОУ 37576226) з платником податків ТОВ Арді-буд , та сум податкових зобов'язань з податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2012 року на загальну суму 376802,00 гривні по взаємовідносинам ТОВ Харківшлях (ЄДРПОУ 37576226) з платником податків ТОВ Топаз - Україна ;

- зобов'язати податковий орган вчинити усі необхідні дії з виключення інформації, внесеної на підставі акту перевірки № 4057/20-33-22-01-07/37576226 від 10.11.2014 року з автоматизованих інформаційних баз фіскальних органів та відновлення сум валових витрат за 4 квартал 2012 року у сумі 1884010,00 грн., та доходів за 4 квартал 2012 року у сумі 1884010 грн., податкового кредиту й податкових зобов'язань, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю Харківшлях у податкових деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2012 року у сумі 376802 гривні.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області за № 000742211 від 02.12.2014 року про порушення вимог податкового законодавства при визначенні податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 372341 грн. за основним платежем та у сумі 93085 грн. за штрафними санкціями; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги мотивував своє рішення тим, що позивач надав всі первинні документи, які стосуються господарських операцій за участі ПАТ УРБП Шлях , ТОВ Холдинг Южний , ТОВ Донпромтранс , ТОВ НПП ЕСМ , ТОВ Арді-буд , ТОВ Топаз-Україна , що фактично підтверджують реальне здійснення правочинів, а тому позивачем було правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та витрати на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій із вищевказаними контрагентами. В частині відмови у задоволенні позовних вимог мотивував своє рішення тим, що відображення в інформаційних базах даних податкового органу будь-яких розбіжностей в задекларованих платниками податків показниках не тягне за собою зміни в обліковій картці платника податків, щодо узгоджених сум податкового кредиту та податкового зобов'язання, не створюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків не змінюють прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову про відмову у задоволення таких, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суди апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції мотивував своє рішення тим, що господарські операцій між позивачем та ПАТ УРБП Шлях , ТОВ Холдинг Южний , ТОВ Донпромтранс , ТОВ НПП ЕСМ , ТОВ Арді-буд , ТОВ Топаз-Україна не мали реального характеру, в діяльності позивача вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, в результаті чого у ТОВ Харківшлях відсутнє право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат по операціях із зазначеними підприємствами-постачальниками, а, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірними. В іншій частині погодився з висновком суду першої інстанції.

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог. У доводах касаційної скарги зазначає, що ним надано всі первинні документи, які стосуються господарських операцій за участі контрагентів, що фактично підтверджують реальне здійснення правочинів, а тому позивачем було правомірно сформовано податковий кредит та витрати на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій із вищевказаними контрагентами. Самостійна зміна відповідачем в електронних базах даних показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту № 1911/17-2/2778209273 від 26.04.2013 року порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити таку без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін, оскільки при його ухваленні суд не допустив порушень норм матеріального чи процесуального права.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ТОВ Харківшлях взято на податковий облік і станом на даний час перебуває на обліку в Західній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області.

Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області в період з 07.10.2014 року до 03.11.2014 року проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Харківшлях , код ЄДРПОУ 37576226, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 07.04.2011 року по 31.12.2013 року відповідно до затвердженого плану-графіку перевірок.

За результатами вказаної вище документальної перевірки складено акт № 4057/20-33-22-01-07/37576226 від 10.11.2014 року, яким, зокрема, встановлено порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та зазначено, що перевіркою правомірності визначення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (рядок 05.1 декларації з податку на прибуток за 2013 рік) на підставі даних бухгалтерського обліку (23 Виробництво , 90 Собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг , 70 Доходи від реалізації робіт, послуг , 36 Розрахунки з покупцями та замовниками , 791 Результат операційної діяльності ) встановлено завищення задекларованого платником податків показника по ряд. 05.1 Декларації з податку на прибуток за 2013 рік (вх. ОДПІ № 9091255992 від 24.03.2014 року) у сумі 959691 грн. за рахунок включення до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) суму витрат, що перевищує задекларовані доходи, а саме: в 2 кварталі 2013 року TOB Харківшлях без формування доходу по контрагенту ПАТ УРБП Шлях включило до ряд.05.1 Декларації суму витрат у розмірі 1128177,24 в 3 кварталі 2013 року на адресу TOB Холдинг Южний виконані роботи на суму 107605,0 грн., при цьому підприємством сформована собівартість виконаних робіт у сумі 892159,30 грн. (перевищення собівартості над доходом - 784 556,0 грн.); в 4 кварталі 2013 на адресу TOB Донпромтранс виконані роботи на суму 618538,0 грн., при цьому підприємствам сформована собівартість виконаних робіт у сумі 665497,0 грн. (перевищення собівартості над доходом - 46959, грн.). Таким чином, за даними перевірки встановлено у 2013 році перевищення собівартості над доходом у загальній сумі 1959691,0 грн., що не знайшло свого відображення в ціні продажу виконаних робіт, тобто витрати, пов'язані з виробництвом продукції, здійснювались без мети їх використання в господарській діяльності. Враховуючи наведені обставини, перевіркою зроблено висновок, що ТОВ Харківшлях завищені витрати у розмірі 1959691 грн. що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 372341 грн. (2013 рік).

На підставі висновків вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 000742211 від 02.12.2014 року, яким позивачу донараховано, зокрема, податок на прибуток в розмірі 376020 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 94005 грн.

Позивач не погодився з винесеним рішенням та оскаржив його до ГУ Міндоходів в Харківській області та до Державної фіскальної служби України. За результатами адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без задоволення, а скарги позивача без задоволення.

Податкове повідомлення-рішення № 000742211 від 02.12.2014 року оскаржено позивачем до суду у частині визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 372341,00 грн. за основним платежем та у сумі 93085,00 грн. за штрафними санкціями.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України (далі - ПК України) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

З метою зберігання, опрацювання отриманої інформації в ході діяльності податкових органів 01.01.2013 року на підставі наказу Державної податкової служби України Про введення в експлуатацію інформаційної системи Податковий Блок від 24.12.2012 року №1197 введено в дію ІС Податковий блок .

Наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 року затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (далі - Методичні рекомендації № 165).

Вказані Методичні рекомендації були запроваджені з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

В пункті 1.3 Методичних рекомендацій № 165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи Податковий блок - Реєстрація ПП , Обробка податкової звітності та платежів , Податковий аудит , Аналітична система , Облік платежів ; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ Митниця ; підсистема Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС Реєстри платників податків .

Єдина система Податковий блок та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Внесення до електронної бази даних Податковий блок податкової інформації, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Тобто, дії по внесенню до баз даних податкового органу певної інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такі не порушують прав останнього.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014 року, 03.11.2015 року та 17.11.2015 року у справах № 21-511а14, № 21-99а15 та № 21-4133а15 відповідно.

На підставі аналізу зазначених норм права суд касаційної інстанції вважає що відносини які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відомості викладені в інформаційних базах податкового органу, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав позивача, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю. А тому, рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання вчинити певні дії ухвалені відповідно до закону та скасуванню не підлягають.

В той же час, дійшовши висновку про часткове задоволення позовних вимог касаційної скарги, колегія суддів виходила з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 000742211 від 02.12.2014 року в частині, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що господарські операцій між позивачем та ПАТ УРБП Шлях , ТОВ Холдинг Южний , ТОВ Донпромтранс , ТОВ НПП ЕСМ , ТОВ Арді-буд , ТОВ Топаз-Україна не мали реального характеру. Суд касаційної інстанції вважає такі висновки передчасними, з огляду на наступне.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

В даному випадку, враховуючи специфіку придбаних у контрагентів товарів та послуг, судам слід було перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості позивача та його постачальників щодо можливості виконання обумовлених договорами поставок та послуг умов як самостійно позивачем так і його контрагентами, як-от - наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, платежів, супутніх звичайній господарській діяльності будь-якого господарюючого суб'єкта (комунальні платежі, оренда приміщень, послуги зв'язку, управлінські витрати тощо), або ж залучення контрагентами з цією метою третіх осіб та, відповідно, понесення витрат, пов'язаних із таким залученням.

Реальність потребує також з'ясування того факту, чи справді товари та послуги отримано від вказаних у первинних документах постачальників.

У постанові Верховного суду України № 21-4471а15 закріплено правовий висновок, згідно якого надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Як зазначалось вище, дійшовши висновку про порушення позивачем вимог п. 138.2, п. 138.4 ст. 138 ПК України та винесення вищевказаного податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині вказав, що перевіркою правомірності визначення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) (рядок 05.1 декларації з податку на прибуток за 2013 рік) на підставі даних бухгалтерського обліку (23 Виробництво , 90 Собівартість реалізованої продукції, робіт, послуг , 70 Доходи від реалізації робіт, послуг , 36 Розрахунки з покупцями та замовниками , 791 Результат операційної діяльності ) встановлено завищення задекларованого платником податків показника по ряд. 05.1 Декларації з податку на прибуток за 2013 рік (вх. ОДПІ № 9091255992 від 24.03.2014 року) у сумі 959691 грн. за рахунок включення до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) суму витрат, що перевищує задекларовані доходи, а саме: в 2 кварталі 2013 року TOB Харківшлях без формування доходу по контрагенту ПАТ УРБП Шлях включило до ряд.05.1 Декларації суму витрат у розмірі 1128177,24 в 3 кварталі 2013 року на адресу TOB Холдинг Южний виконані роботи на суму 107605,0 грн., при цьому підприємством сформована собівартість виконаних робіт у сумі 892159,30 грн. (перевищення собівартості над доходом - 784 556,0 грн.); в 4 кварталі 2013 на адресу TOB Донпромтранс виконані роботи на суму 618538,0 грн., при цьому підприємствам сформована собівартість виконаних робіт у сумі 665497,0 грн. (перевищення собівартості над доходом - 46959, грн.). Таким чином, за даними перевірки встановлено у 2013 році перевищення собівартості над доходом у загальній сумі 1959691 грн., яке не знайшло свого відображення в ціні продажу виконаних робіт, тобто витрати, пов'язані з виробництвом продукції, здійснювались без мети їх використання в господарській діяльності. Враховуючи наведені обставини, перевіркою зроблено висновок, що ТОВ Харківшлях завищені витрати у розмірі 1959691 грн. що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 372341 грн. (2013 рік).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що в діяльності позивача вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Доводи позивача про те, що роботи передбачені договорами підряду були виконані в повному обсязі є необґрунтованими, оскільки докази того, що Генпідрядник передав позивачу (Підряднику) будівельний майданчик (фронт робіт), передав затверджену проектно-кошторисну документацію, а сторонами, відповідно, було складено графік виконання робіт, в матеріалах справи відсутні. Також відсутні дані про те, що сторонами була призначена робоча комісія з прийомки виконаних робіт. Позивачем також не надано доказів того, що залучення Субпідрядників було погоджено з Генпідрядником. Акти прийому виконаних робіт не містять відомостей про Субпідрядників.

В той же час, не дослідженими залишились надані позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції документи для підтвердження реальності здійснення господарських операцій разом із письмовими поясненнями від 29.02.2016 року та 09.03.2016 року. Крім того, судом апеляційної інстанції належним чином не досліджено висновок судово-економічної експертизи № 6729 від 29.09.2015 року, не зазначено чому відхилено висновки експерта.

Тобто, в порушення вимоги процесуального законодавства щодо з'ясування усіх обставин у справі, судом апеляційної інстанції вищезазначене залишено поза увагою та не з'ясовано у повному обсязі обставин щодо реальності господарських операцій позивача з контрагентами, зокрема не з'ясовано умов відповідних договорів та специфіки кожної господарської операції позивача з контрагентом, не з'ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів, не встановлено обставин справи щодо оприбуткування позивачем отриманих товарів/послуг та відображення їх у бухгалтерському обліку, не перевірено подальше використання позивачем придбаних послуг у власній господарській діяльності.

При цьому, варто мати на увазі, що якщо під час розгляду справи буде встановлено, що відповідні товари/послуги справді придбавались позивачем, але не в тих осіб, що зазначені в первинних документах, то такі документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право підприємства на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи суду апеляційної інстанції необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу, який міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на це, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, а тому зазначене рішення ухвалене з порушенням положень ст. 159 КАС України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції у справі підлягає скасуванню в частині з направленням справи на новий судовий розгляд до зазначеного суду відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223 224, 227, 230, 231 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Харківшлях задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2016 року у справі № 820/4993/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування частково податкового повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області за № 000742211 від 2 грудня 2014 року про порушення вимог податкового законодавства при визначенні податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 372341 грн. за основним платежем та у сумі 93085 грн. за штрафними санкціями - скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

І.О. Бухтіярова

Г.К. Голубєва

Повний текст виготовлено 03.03.2017 року.