Рішення

від 27.02.2017 по справі 911/263/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2017 р. Справа № 911/263/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Юнігран-Сервіс ,

смт. Гранітне Малинського району, Житомирської області

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична група , м. Київ, в особі філії Соснівський гранітний кар'єр , с. Соснівка Макарівського району Київської області,

про стягнення 73 514,31 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 30.09.17 б/н;

від відповідача: не з'явились;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Юнігран-Сервіс , смт. Гранітне Житомирської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 24.01.2017 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична група в особі філії Соснівський гранітний кар'єр , с. Соснівка Макарівського району, в якому просить суд стягнути з відповідача 73 514,31 грн. заборгованості за договором підряду №05.14-БВР на проведення буро-вибухових робіт від 10.02.2014, в тому числі: 59 623,90 грн. основного боргу, 7676,26 грн. пені, 4484,91 грн. інфляційних втрат, 1729,24 грн. процентів річних, а також покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач як підрядник виконував на замовлення відповідача буро-вибухові роботи на Соснівському кар'єрі з метою подрібнення гірничої маси для подальшої її переробки на щебеневу продукцію та передав їх позивачу за актом виконання робіт від 25.04.2016 всього на суму 334 623,90 грн., проте відповідач в порушення умов договору прийняті роботи оплатив частково, у зв'язку із чим у відповідача перед позивачем виникла прострочена заборгованість в сумі 59 623,90 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача в примусовому порядку з врахуванням передбаченої договором пені (за період з 11.05.2016 по 10.11.2016 та нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційних втрат (за травень-грудень 2016) та 3% річних (за період з 11.05.2016 по 20.01.2017).

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2017 порушено провадження у справі №911/263/17 та призначено її до розгляду на 13.02.2017. Ухвалою від 13.02.2017 розгляд справи було відкладено на 27.02.2017 та повторно зобов'язано відповідача надати документи, що підтверджують сплату грошових коштів за договором підряду №05.14-БВР на проведення буро-вибухових робіт від 10.02.2014, а також запропоновано подати відзив на позов з обґрунтуванням заперечень.

01.08.2016р. позивачем подано до суду додаткові документи із клопотанням від 01.08.2016р.

В судові засідання з'явився представник позивача, який надав пояснення по суті позову та просив суд його задовольнити.

Відповідач в судові засідання 13.02.2017 та 27.02.2017 не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав. Залучені до матеріалів справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень свідчать про те, що відповідач копію ухвали про порушення провадження у справі отримав 06.02.2017, а копію ухвали від 13.02.2017 отримав 17.02.2017 (філія) та 21.02.2017 (головне підприємство), відповідно був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р.).

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, про що свідчать залучені до матеріалів справи поштові повідомлення про вручення поштових відправлень, що матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, справа розглянута відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю Юнігран-Сервіс , смт. Гранітне Малинського району Житомирської області (далі по тексту - ТОВ Юнігран-Сервіс ), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична група , м.Київ в особі філії Соснівський гранітний кар'єр , с. Соснівка Макарівського району Київської області (далі по тексту - Соснівський гранкар'єр) , всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

10.02.2014 між Соснівським гранкар'єром (замовник) та ТОВ Юнігран-Сервіс (підрядник) було укладено договір підряду №05.14-БВР на проведення буровибухових робіт (далі - Договір), відповідно до якого замовник доручає та зобов'язується оплатити, а підрядник зобов'язується виконувати буровибухові роботи на Соснівському кар'єрі. Згідно умов договору:

- вартість робіт визначається протоколом погодження договірної ціни (додаток №1) по подрібненню одного кубометра гірничої маси в щільному тілі (пункт 1.4);

- конкретні обсяги робіт та календарний графік їх проведення встановлюється згідно з планом розвитку гірничих робіт замовника. Проекти вибухових робіт виконуються підрядником з обов'язковим узгодженням з замовником. Проекти бурових робіт виконуються замовником з обов'язковим узгодженням з підрядником (пункт 2.1);

- обсяг буро-вибухових робіт, виконаних підрядником визначається згідно маркшейдерського заміру блоків, подрібнених вибухом у поточному місяці, незалежно від мети їх подальшої переробки (пункт 5.1);

- виконані роботи оформлюються актом форми №2, який є підставою для розрахунку. Акт прийняття робіт по ф.№2 оформлюється та підписується впродовж 3 діб після виконання робіт (пункт 5.2);

- замовник за 7 діб до проведення робіт проводить попередню оплату виконавцю у розмірі 50% перед початком буріння, від запланованого обсягу робіт, 30% перед проведенням масового вибуху. На протязі 15 днів після виконання робіт замовник проводить кінцевий розрахунок за фактично виконані роботи (пункт 5.4);

- у випадку прострочення платежів замовник зобов'язується сплатити підряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від простроченої суми за кожний день прострочення (пункт 6.3).

Так, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду. Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи згідно договору, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія підписаного обома сторонами та скріпленого печатками обох сторін Акту виконання робіт (надання послуг) №33 від 25.04.2016. на суму 334 623,90 грн.

В акті зафіксована відсутність претензій сторін одна до одної.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Договором (пункти 5.2, 5.4) передбачено здійснення передоплати за 7 діб до проведення робіт (50% перед початком буріння, 30% перед проведенням вибуху). Кінцевий розрахунок мав бути здійснений на протязі 15 днів після виконання робіт відповідно до акту, який є підставою для розрахунку.

Відтак, кінцевий строк виконання замовником зобов'язань з оплати прийнятих робіт за Актом №33 від настав 10.05.2016.

Відповідач обов'язок з оплати робіт виконав частково, а саме сплатив 06-08.04.2016 85 000,00 грн. передоплати, а також за період квітень-серпень 2016 ще 190 000,00 грн. в результаті чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 334623,90 грн. (вартість робіт) - 85 000,00 грн. (передоплата) - 190 000,00 грн. (післяоплата) = 59 623,90 грн.).

Позивачем до позову на підтвердження часткової оплати за договором подано засвідчену банком АТ Райффайзен банк Аваль виписку по рахунку за період від 01.04.2016 по 06.12.2016.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд ухвалами від 25.01.2017, від 13.02.2017 зобов'язував відповідача подати документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за договором, пропонував надати відзив на позов з правовим та документальним обґрунтуванням заперечень. Відповідач відзив на позов не подав, доводи позивача не спростував, доказів оплати коштів в розмірі більшому, ніж доводить суду позивач, суду не представив.

З врахуванням ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеним факт існування простроченої заборгованості відповідача перед позивачем за Актом №33 від 25.04.2016 у сумі 59623,90 грн., відтак вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 4484,91 грн. інфляційних втрат (за період травень-грудень 2016), 1729,24 грн. 3% річних (за період з 11.05.2016 по 20.01.2017) та 7676,26 грн. пені (за період з 11.05.2016 по 10.11.2016).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 6.3 Договору визначено, що у випадку прострочення терміну оплати платежів замовник зобов'язується сплатити підряднику пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості робіт за кожен день прострочення.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Оскільки інший період нарахування пені в Договорі сторонами не встановлено, нарахування пені має розпочатися наступного дня після спливу передбаченого договором строку оплати, та припинитися або в переддень виконання грошового зобов'язання (оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені - пункт 1.9 Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року № 14) або через шість місяців у відповідне число останнього місяця строку після кінцевого строку оплати. Відтак вірний період, за який позивач має право нараховувати пеню, становить з 11.05.2016 по 11.11.2016 розмір пені - облікова ставка НБУ.

Положеннями частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з врахуванням втрат від інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Оскільки проценти річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, то обмеження нарахування процентів річних та інфляційних терміном 6 місяців відповідно до ст. 232 ГК України не застосовується.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Таким чином виходячи з наступного розрахунку:

ДокументСтрок оплатиОсновний борг, грн.Період простроченняПеня, грн. 3% річних, грн. ПД № 1078 на суму 30000,00 грн. 06.04.16 --- ПД №1092 на суму 25000,00 грн. 07.04.16 --- ПД №1099 на суму 30000,00 грн. 08.04.16 --- ПД №1179 на суму 40000,00 грн. 28.04.16 --- Акт №33 від 25.04.16 на суму 334623,90 грн. 10.05.16 209623,90 11.05 - 16.05.16 652.92 103.09 ПД №1259 на 30000,00 грн. 17.05.16 179 623,90 17.05.16 93.24 14.72 ПД №1280 на суму 20000,00 грн. 18.05.16 159 623,90 18.05 - 05.06.16 1530.82 248.59 ПД №1359 на суму 20000,00 грн. 06.06.16 139 623,90 06.06 - 09.06.16 274.67 45.78 ПД №1399 на суму 20000,00 грн. 10.06.16 119 623,90 10.06 - 14.06.16 294.15 49.03 ПД №1431 на суму 10000,00 грн. 15.06.16 109 623,90 15.06 - 03.07.16 979.42 170.73 ПД №1533 на суму 10000,00 грн. 04.07.2016 99 623,90 04.07 - 26.07.16 1032.98 187.82 ПД №1706 на суму 15000,00 грн. 27.07.16 84 623,90 27.07 - 09.08.16 506.36 97.11 ПД №1765 на суму 10000,00 грн. 10.08.16 74 623,90 10.08 - 14.08.16 158.02 30.58 ПД № 177 на суму 15 000,00 грн. 15.08.16 59 623,90 15.08 - 11.11.16 2176.44 434.96 12.11.16 - 20.01.17 342.37 всього 59623,90 7699,02 1724,78 судом встановлено, що з відповідача на користь позивача належать до стягнення 7699,02 грн. пені та 1724,78 грн. процентів річних. Позивачем заявлено до стягнення 7676,26 грн. пені, суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, а відтак, зазначену вимогу позивача належить задовольнити повністю в заявленій сумі. Вимога про стягнення 3% річних належить до задоволення частково в сумі 1724,78 грн.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд врахував, що відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем , у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

періодРозмір боргу, який існував на останній день місяцяІнфляційні, грн. червень 2016 159623.90 (на 30.05.16) ?319,25 липень 2016 109623,90 (на 30.06.16) ?109,62 серпень 2016 84623,90 (на 31.07.16) ?253,87 вересень-грудень 2016 59623,90 грн. 4467,57 всього 3784,83 судом встановлено, що за заявлений період належні до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційні втрати становлять 3784,83 грн., у зв'язку з чим зазначена вимога належить до задоволення частково.

Таким чином, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи подані позивачем розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, та приймає рішення про стягнення з відповідача 59623,90 грн. основного боргу, 7676,26 грн. пені, 1724,78 грн. 3% річних, 3784,83 грн. інфляційних втрат.

У зв'язку з тим, що спір у справі виник в результаті неправильних дій відповідача, суд в порядку частини другої ст.. 49 ГПК України покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору повністю в мінімальному законом встановленому розмірі.

З огляду на вищевикладене, керуючись статтями 2, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Юнігран-Сервіс задовольнити частково .

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична група (03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 18, корпус Б, ідентифікаційний код 30782182) в особі філії Соснівський гранітний кар'єр (08054, Київська обл., Макарівський район, с. Соснівка, ідентифікаційний код 34809110)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю Юнігран-Сервіс (11634, Житомирська обл., Малинський район, смт. Гранітне, вул. Шевченка, буд 15, ідентифікаційний код 34082463)

59623,90 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять три гривні дев'яносто копійок) основного боргу,

7676,26 грн. (сім тисяч шістсот сімдесят шість гривень двадцять шість копійок) пені ,

1724,78 грн. (одну тисячу сімсот двадцять чотири гривні сімдесят вісім копійок) 3% річних ,

3784,83 грн. (три тисячі сімсот вісімдесят чотири гривні вісімдесят три копійки) інфляційних втрат ,

1600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень нуль копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 15.03.2017.

Суддя О.В. Конюх