Рішення

від 10.03.2017 по справі 912/2997/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2017 рокуСправа № 912/2997/16 Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: Макаренко Т.В. - головуючий суддя, суддів Є.М.Наливайко та О.Б. Шевчук розглянув матеріали справи № 912/2997/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінок Черкащина ЛТД", м. Черкаси

до Публічного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", м. Кіровоград

про розірвання договору

Представники учасників судового процесу:

від позивача - участі не брали ;

від відповідача - ОСОБА_1 , довіреність № 51/07 від 20.01.16 ;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Барвінок Черкащина ЛТД" звернулося до господарського суду з позовною заявою від 08.07.2016 р. № 253/25 про розірвання договору № 3/37 про передачу прав від 16.10.2008 року, укладений між ВАТ "Кіровоградобленерго" та ТОВ "Барвінок Черкащина ЛТД". В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем істотно порушено умови договору № 3/37 про передачу прав від 16 жовтня 2008 року чим нанесено позивачу шкоду у вигляді реальних збитків на суму 258 778,38 грн. та упущеної вигоди в сумі 2 049 202,33 грн., що є підставою для розірвання вказаного договору відповідно до норм ч. 2 ст. 651 ЦК України.

25.11.2016 року позивачем подано клопотання про застосування судом п.1 ч. 1 ст. 83 ГПК України . Відповідно до вказаного клопотання позивач просить в порядку пункту 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України визнати недійсним пов'язаний з предметом спору договір № 3/37 від 16 жовтня 2008 року про передачу прав, який, за доводами позивача, суперечить законодавству.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вимоги позивача заперечив, зазначивши наступне.

17.10.2008 року на виконання умов договору позивачем було здійснено оплату в сумі 258 778,38 грн.

Відповідачем в свою чергу, як того визначають умови договору на протязі 3-х днів з моменту отримання оплати видав представнику позивача ОСОБА_2 довіреність від 20.10.2008 року на право ведення справи про банкрутство Боржника. Вказана особа є арбітражним керуючим, тому особисто їй були передані усі копії документів, що підтверджують майнові вимоги до Боржника.

В подальшому, протягом терміну дії довіреності представництво від імені Відповідача по справі № 10/70 про банкрутство Боржника здійснювала лише вищезазначена особа та відповідно отримувала всю процесуальну документацію.

Після закінчення терміну дії виданої довіреності, а саме 20.10.2011 р. та по сьогоднішній день позивач не надавав Відповідачу інформацію щодо осіб, на ім'я яких необхідно видати відповідну довіреність.

Зазначає, що позивачем не надано жодних доказів того, що він вживав необхідних заходів для отримання спірного доходу та доказів на підтверджуення факту завдання шкоди.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 10.10.2016 р. колегією суддів в складі головуючого судді Колодій С.Б., суддів Глушкова М.С. та Шевчук О.Б. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.11.2016 р. 14 год. 30 хв.

Враховуючи перебування судді Глушкова М.С., який є членом колегії з розгляду справи № 912/2997/16, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з 26.10.2016 по 07.09.2019 включно, на підставі наказу голови суду № 320 від 25.10.2016 здійснено повторний розподіл справи.

Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів визначено колегію суддів: Колодій С.Б. - головуючий, судді Наливайко Є.М. та Шевчук О.Б.

Ухвалами від 25.11.16 справу №912/2997/16 прийнято до свого провадження колегією у складі головуючого судді Колодій С.Б., суддів Наливайко Є.М. та Шевчук О.Б. та відкладено розгляд справи до 16.12.16. Судове засідання у даній справі 16.12.16 не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Колодій С.Б. у день розгляду справи у щорічній основній відпустці. Ухвалою від 22.12.16 справу призначено до розгляду на 19.01.17 о 14:30 год.

Однак, суддя Колодій С.Б., яка є головуючою по справі № 912/2997/16, у день її розгляду тимчасово не працездатна.

Розпорядженням від 19.01.2017 № 14 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ" керівника апарату господарського суду призначено повторний автоматичний розподіл справи № 912/2997/16. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу призначено судді Макаренко Т.В. - головуючому, суддям Шевчук О.Б. та Наливайко Є.М.

Ухвалою від 19.01.2017р. колегією суддів Макаренко Т.В. - головуючий, суддям Шевчук О.Б. та Наливайко Є.М. справу № 912/2997/16 прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні оголошувалась перерви відповідно 19.01.2017р. до 11:00 год. 10.02.2017 та 9:00 год. 10.03.2017р., в порядку, визначеному нормами ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулось 10.03.2017 року, брав участь лише представник відповідача, який заперчив вимоги позивача з підстав, наведених у відзиві.

Представники позивача участі не брали, причини неявки суду не повідомили. Проте про час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про наступне засідання учасників судового процесу, на якому містяться підписи представників позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4. , а також звукозапис судового засідання за 10.02.2017.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

16 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Кіровоградобленерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Кіровоградобленерго") , (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барвінок Черкащина ЛТД" (сторона-2) укладено договір № 3/37 про передачу прав.

Відповідно до п.1 Договору Сторона-2 погашає заборгованість Державного підприємства Світловодського комбінату твердих сплавів і тугоплавких металів перед Стороною-1 в сумі 2 049 202,33 грн. Вказана сума становить розмір грошових вимог Сторони-1, заявлених у справі №10/70 про банкрутство боржника та складається із заборгованості:

- згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 14 березня 2002 року по справі № 02/5/13-5/6 (11/45), в сумі 1 790298,95 грн.; в тому числі: за спожиту електричну енергію в сумі 164213,79 грн., індексу інфляції в розмірі - 51276,97 грн., 3% річних в розмірі - 6643,89 грн., вартість електроенергії спожитої понад договірну величину - 1403371,30, перевищення потужності - 156024,00 грн, пені в розмірі - 7000 грн., державне мито - 1700 грн., ІТЗ - 69 грн.

- за електричну енергію в сумі - 258778,38 грн., що виникла до порушення справи про банкрутство, державне мито в сумі 85 грн та ІТЗ - 40 грн. .

У пункті 2 Договору сторонами узгоджено, що зарахування вищезазначених сум на поточний рахунок Сторони-1 проводиться Стороною-2 виключно шляхом оплати 258 778,38 грн. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Згідно п.3 Договору Сторона-1 надає право Стороні-2 на власний розсуд здійснювати управління та реалізацію майнових та процесуальних прав Сторони-1 в господарській справі про банкрутство Боржника, а також отримання у власність всіх грошових сум, які будуть сплачені Стороні-1 при здійсненні процедури банкрутства боржника.

Відповідно до п.4 Договору для реалізації цих прав Сторона-2, діючи від імені Сторони-1, має право здійснювати всі повноваження кредитора в зазначеному процесі шляхом направлення в судові засідання та залучення до участі в судових процедурах банкрутства та ліквідації або санації боржника власних представників, яким Сторона-1 має оформити довіреності на право представництва її інтересів в справі про банкрутство, і, зокрема, має право через цих представників подавати в судовому процесі заяви, клопотання, скарги, голосувати на власний розсуд в комітеті та на зборах кредиторів, підписувати і укладати мирову угоду, має право здійснювати інші повноваження, що маються в зазначеному судовому процесі у Сторони-1.

Згідно до п.6 Договору Сторона-1 зобов'язалася протягом 3 робочих днів з моменту отримання коштів, що зазначенні п.2 цього Договору, видати довіреності на право представництва інтересів Сторони-1 в цьому судовому процесі на ім'я осіб, що будуть вказані Стороною-2, а також передати Стороні-2 засвідчені копії всіх документів, що підтверджують майнові вимоги до боржника.

Відповідно до п.8 цього Договору Сторона-1 зобов'язалася негайно направляти Стороні-2 будь-яку кореспонденцію, що буде отримана Стороною-1 в зв'язку з провадженням справи про банкрутство Боржника, а також негайно передавати Стороні-2 будь-яку інформацію, що стосується процедури банкрутства боржника, яка буде в наявності у Сторони-1.

Відповідно до п. 9 Договороу сторона-1 несе матеріальну відповідальність за правильність оформлення та своєчасність подання до суду своїх грошових вимог до боржника, а також за їх дійсність.

Відповідно до п.10 Договору Сторона-1 зобов'язалась не вести справу про банкрутство боржника інакше, як через представників, що зазначені в п.6 цього Договору, а також не проводити будь-яких переговорів з будь-якими сторонами з питань, що стосується банкрутства боржника інакше, ніж через цих представників та за погодженням з Стороною-2.

У пункту 12 Договору сторони узгодили, що у разі, якщо процедури санації, ліквідації та інші, застосовані відносно боржєника, не призведуть до повного або часткового погашення боргу боржника за відсутності вини Сторони-1 в такому результаті справи, грошові кошти, отримані від Сторони-2 не повертаються.

Відповідно до п. 14 Догору, Договір набирає чинності з моменту отримання Стороною-1 грошових коштів, встановлених в п. 1 цього договору, а відповідно до п. 13 Договору цей Договір припиняє свою дію з моменту припинення провадження у справі про банкрутство боржника.

Як свідчать матеріали справи, на виконання зазначеного договору №3/37 від 16 жовтня 2008 року ТОВ "Барвінок Черкащина ЛТД" в день підписання Договору платіжним дорученням № 10 від 17.10.2008 року перерахувало відповідачу грошові кошти у розмірі 258 778,38 грн. на підставі рахунку № 5757 від 16.10.2008 року.

В подальшому, постановою господарського суду Черкаської області від 12 квітня 2011р. по справі №14/5026/623/2011 товариство з обмеженою відповідальністю Барвінок Черкащина ЛТД (Черкаська область Черкаський р-н, с. Хрещатик, вул. Дачна, 9 код ЄДРПОУ 34769906) визнано банкрутом, відносно нього розпочато ліквідаційну процедуру, обов'язки ліквідатора покладено на арбітражного керуючого - ОСОБА_3.

Ухвалою господарського суду Черкаської області по цій справі від 12 квітня 2016року продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора до 12 жовтня 2016 року.

Згідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 4.05.1992року №2342 з усіма змінами та доповненнями), ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту.

Позивач у позовній заяві стверджує, що між сторонами укладено договір відступлення права вимоги відповідно до норм ст. 512 ЦК України. На виконання умов договору № 3/37 від 16.10.2008 року позивачем перераховано відповідачу грошові кошти в сумі 258 778,38 грн.

Отримання вказаних коштів відповідачем не заперечується.

Також позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору та норм ст. 517 ЦК України не передав новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення; не передав належним чином завірені копії документів, що підтверджують майнові вимоги до боржника; не видав довіренності на представника позивача; не направляв позивачу будь-яку кореспонденцію, що була отримана відповідачем у зв'язку з провадженням прави № 10/70 про банкрутсво Боржника. Такими діями відповідача, за твердженням відповідача, спричинено позивачу шкоду в вигляді реальних збитків на суму 258 778,38 грн. та упущеної вигода на суму 2049202,33 грн.

З цих підстав позивач 04 лютого 2016 року направив відповідачу пропозицію про розірвання договору, оскільки відповідачем, за твердженням позивача, не виконав свої зобов'язання по Договору.

Про направлення пропозиції про розірвання договору № 3/37 від 16.10.2008 року свідчить наданий позивачем до матеріалів справи Опис вкладення у цінний лист № 800188621350 , прийнятий відділенням поштового зв'язку 05.02.2016.

Така пропозиція позивача про розірвання договору № 3/37 від 16.10.2008 року була проігнорована відповідчаем. Вказане слугувало причиною звернення позивача з даним позовом до суду.

Розглядаючи вимоги позивача господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Поняття зобов'язання та підстави його виникнення наведено у ст.509 ЦК України. Відповідно до норм вказаної статті зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України)

Статтею 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Проаналізувавши текст договору договору № 3/37 від 16.10.2008 року, який позивач просить розірвати з підстав істотного порушення його умов відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що вказаний договір є змішаним договором, який містить елементи договору щодо відступлення права вимоги та елементи договору доручення, виходячи з наступного.

Відповідно до норм ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до норм ст. 514 До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом .

Відповідно до норм ст. 517 ЦК первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).

Так, у п. 1 Договору позивач зобов'язався погасити заборгованість Державного підприємства Світловодського комбінату твердих сплавів і тугоплавких металів перед Стороною-1 в сумі 2 049 202,33 грн. Вказана сума становить розмір грошових вимог Сторони-1, заявлених у справі №10/70 про банкрутство боржника та складається із заборгованості:

- згідно рішення господарського суду Кіровоградської області від 14 березня 2002 року по справі № 02/5/13-5/6 (11/45), в сумі 1 790298,95 грн.; в тому числі: за спожиту електричну енергію в сумі 164213,79 грн., індексу інфляції в розмірі - 51276,97 грн., 3% річних в розмірі - 6643,89 грн., вартість електроенергії спожитої понад договірну величину - 1403371,30, перевищення потужності - 156024,00 грн, пені в розмірі - 7000 грн., державне мито - 1700 грн., ІТЗ - 69 грн.

- за електричну енергію в сумі - 258778,38 грн., що виникла до порушення справи про банкрутство, державне мито в сумі 85 грн та ІТЗ - 40 грн.

У пункті 2 Договору сторонами узгоджено, що зарахування вищезазначених сум на поточний рахунок Сторони-1 проводиться Стороною-2 виключно шляхом оплати 258 778,38 грн. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Натомість Сторона-1 надає право Стороні-2 на власний розсуд здійснювати управління та реалізацію майнових та процесуальних прав Сторони-1 в господарській справі про банкрутство Боржника, а також отримання у власність всіх грошових сум, які будуть сплачені Стороні-1 при здійсненні процедури банкрутства боржника.

Отже, перерахувавши відповідачу кошти в сумі 258 778,38 грн. позивач отримує також право на отримання в майбутньому у власність всіх грошових сум, які будуть сплачені Стороні-1 при здійсненні процедури банкрутства боржника.

Як було зазначено судом вище, позивач здійснив таке перерахування платіжним дорученням № 10 від 17.10.2008 року.

Відповідно до п.4 Договору для реалізації цих прав Сторона-2, діючи від імені Сторони-1, має право здійснювати всі повноваження кредитора в зазначеному процесі шляхом направлення в судові засідання та залучення до участі в судових процедурах банкрутства та ліквідації або санації боржника власних представників, яким Сторона-1 має оформити довіреності на право представництва її інтересів в справі про банкрутство, і, зокрема, має право через цих представників подавати в судовому процесі заяви, клопотання, скарги, голосувати на власний розсуд в комітеті та на зборах кредиторів, підписувати і укладати мирову угоду, має право здійснювати інші повноваження, що маються в зазначеному судовому процесі у Сторони-1 (п. 3 Договору).

Відповідачем в свою чергу, як того визначають умови договору на протязі 3-х днів з моменту отримання оплати видав представнику позивача ОСОБА_2 довіреність від 20.10.2008 року на право ведення справи про банкрутство Боржника (а.с.38,39). За твердженням відповідача така особа не являється працівником відповідача, про що позивачем надано до матеріалів справи довідку № 5850/07 від 26.08.2016р.; є арбітражним керуючим, відомості щодо якої внесено до Єдиного реєстру арбітражних керуючих і, саме особисто їй відповідачем були передані усі копії документів, що підтверджують майнові вимоги до Боржника.

Доказів на спростування таких доводів відповідача позивач господарському суду не подав. Зокрема, позивачем не надано доказів звернення до вказаної особи з метою пересвідчитись щодо отримання чи не отримані нею документів від відповідача та підстав отримання нею довіреності від позивача на здійснення представництва позивача у справі № 10/70.

Крім того, господарський суд погоджується з доводами відповідача, що після закінчення терміну дії виданої довіреності, а саме 20.10.2011 р. та по сьогоднішній день позивач не надавав відповідачу інформацію щодо осіб, на ім'я яких необхідно видати відповідну довіреність.

Згідно до ч.1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.7 статті 193 ГК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч.1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

За твердженням позивача саме не виконання відповідачем п.6 Договору, відповідно до якого Сторона-1 зобов'язалася протягом 3 робочих днів з моменту отримання коштів, що зазначенні п.2 цього Договору, видати довіреності на право представництва інтересів Сторони-1 в цьому судовому процесі на ім'я осіб, що будуть вказані Стороною-2, а також передати Стороні-2 засвідчені копії всіх документів, що підтверджують майнові вимоги до боржника спричинило позивачу шкоду у вигляді реальних збитків на суму 258 778,38 грн. та упущеної вигода на суму 2049202,33 грн.

Господарський суд погоджуєються з доводами відповідача, що позивачем не доведено в розумунні норми ст. 33 ГПК України та норм ч. 2 ст. 651 ЦК України підстав для розірвання договору з підстав істотного порушення відповідачем умов Договору № 3/37 від 16.10.2008 року, а саме спричинення шкоди у вигляді реальних збитків на суму 258 778,38 грн. та упущеної вигода на суму 2049202,33 грн.

Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суд повинен встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладені договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати . Таку правову позицію висловлено у постанові судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р. у справі №6-75цс13.

Господарський суд враховує, що справа про банкротство боржника - державного підприємства "Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів" № 10/70 на сьогоднішній день не припинена. Вказане підтверджує подана позивачем до матеріалів справи ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 09.06.2016 року по справі №10/70.

Отже, позивач не позбавлений можливості вимагати отримання та отримати у власність всіх грошових сум, які будуть сплачені Стороні-1 при здійсненні процедури банкрутства боржника, як це обумовлено п. 3 Договору № 3/37 від 16.10.2008року.

Доказів отримання таких коштів відповідачем на теперішній час до матеріалів справи ні позивачем, ні відповідачем не подано.

Крім того, за умовами п. 12 Договору, у разі, якщо процедури санації, ліквідації та інші, застосовані відносно боржника, не призведуть до повного або часткового погашення боргу боржника за відсутності вини сторони-1 в такому результаті справи, грошові кошти, отримані від Сторони-2 не повертаються.

Позивачем також не подано доказів вини відповідача в настанні негативних результатів справи № 10/70, взаємозв'язку з винними діями відповідача та заподіяною шкодою, доказів існування такої шкоди та протиправності поведінки відповідача, оскільки, як було вже зазначено вище, вказана справа не припинена.

Підсумовуючи вищенаведене господарський суд дійшов висновку, що позивачем також не доведено, що:

- відповідач в порушення умов договору та норм ст. 517 ЦК України не передав новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення;

-не передав належним чином завірені копії документів, що підтверджують майнові вимоги до боржника; не видав довіренності на представника позивача;

-не направляв позивачу будь-яку кореспонденцію, що була отримана відповідачем у зв'язку з провадженням прави № 10/70 про банкрутсво Боржника.

-такими діями відповідача спричинено позивачу шкоду в вигляді реальних збитків на суму 258 778,38 грн. та упущеної вигода на суму 2049202,33 грн.

Враховуючи вищенаведене господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.

Подане позивачем 25.11.2016 року клопотання про застосування судом п.1 ч. 1 ст. 83 ГПК України не підлагає задоволенню, оскільки судом в ході розгляду справи не встановлено обставин, з якими Законодавець пов'язує недійсність договору № 3/37 від 16 жовтня 2008 року про передачу прав. Зокрема, позивачем не надано до матеріалів справи доказів того, що при укладенні вказаного договору сторонами не дотримано вимоги, встановлені ст. 203 ЦК України, не наведено доказів нікчемності вказаного правочину, чи оспорювання його іншою стороною, що унеможливлює застосування судом норм ст. 215 ЦК України.

Підстав для задоволення клопотання позивача про продовження строку розгляду справи на підставі норм ст. 69 ГПК України господарський суд не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до норм ст. 44,49 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 15.03.17

Головуючий суддя Т. В. Макаренко

Суддя Є.М. Наливайко

Суддя О.Б.Шевчук