Постанова

від 06.03.2017 по справі 802/1057/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 р. м. Вінниця

Справа № 802/1057/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Кулика Віталія Віталійовича,

представників позивача: ОСОБА_4, Коваля Т.І.,

представників відповідача: Непийводи І.А., Попика Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "УкрЄвроекспорт" до Калинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "УкрЄвроекспорт" з адміністративним позовом до Хмільницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, суперечать законодавству з питань оподаткування та фактичним обставинам справи.

Позивачем зазначено, що, на підставі акта перевірки №41-22-36575242 від 31.12.2013 року, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0000052200 від 14.01.2014 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в загальній сумі 424862,00 грн., в тому числі за основним платежем - 359953,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями- 64909,00 грн. Як зазначено в висновках акта перевірки, підприємством порушено п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями), п.п. 135.5.4, 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 2250,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року в сумі 98072,00 грн., за 2012 рік в сумі 259631,00 грн. Проте, такі висновки відповідача, на думку позивача, є необґрунтованими та безпідставними.

Не погоджуючись з зазначеними висновками податкової інспекції, позивач також вказує на те, що ч.4 п.135.5.5. ст.135 Податкового Кодексу України встановлено, що суми поворотної фінансової допомоги, отримані платником податків у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від засновника/учасника такого платника податку не включаються до складу його оподатковуваного доходу за звітний період, якщо така допомога повертається протягом 365 календарних днів з дня її отримання. Позивач зауважує, що протягом вказаного періоду ПП "УкрЄвроекспорт" повністю повернуло засновнику - ФОП ОСОБА_4 всю суму поворотної фінансової допомоги, отриману від нього за договорами №24/11/10 від 24 листопада 2010 року, №30/08/2011 від 30 серпня 2011 року, №25/10 від 25 жовтня 2011 року, №15/10 від 15 жовтня 2012 року та №28/5 від 28 травня 2012 року, а відтак, на думку позивача, податковий орган не мав жодних підстав збільшувати підприємству суму податкового зобов'язання за І квартал 2011 року на 2250,00 грн., за IV квартал 2011 року на 98 072,00 грн.

Також, на думку позивача, є протиправним та необґрунтованим висновок податкового органу про невідповідність актів про надані ФОП ОСОБА_5 за договором від 02 січня 2012 року та актами наданих послуг №4 від 08.05.2012, №5 від 16.05.2012, та № 10 від 30.05.2012 (№8 від 30.05.2012) та ФОП ОСОБА_6 за договором №01/01/2012 від 01 січня 2012 року та актами наданих послуг №37 від 31.03.2012, №39 від 25.06.2012, №40 від 27.09.2012 та №44 від 30.11.2012 транспортних та торгово-посередницьких послуг вимогам чинного законодавства України, оскільки ті вимоги, які податковий орган пред'явив до змісту зазначених документів первинного бухгалтерського обліку не встановлені жодним актом чинного законодавства України, а тому не є такими, що ґрунтуються на законі, що свідчить про необґрунтованість збільшення податковим органом підприємству податкового зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств за 2012 рік на загальну суму 163385,00 грн.( а.с. 2-3 ).

Враховуючи наведене, позивач вважає, що податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000052200 від 14.01.2014 року прийняте відповідачем є протиправним та підлягає скасуванню, в зв'язку з чим ПП "УкрЄвроекспорт" задля захисту своїх прав та інтересів вимушено звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні 02 березня 2017 року судом усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням в журнал судового засідання, на підставі ст. 55 КАС України, здійснено заміну первинного відповідача - Хмільницьку об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Вінницькій області на її правонаступника - Калинівську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення надані в судовому засіданні, просили адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надавши суду письмові заперечення ( том 1 а.с. 90-91 ), в яких вказали, що встановлені перевіркою порушення податкового законодавства в дійсності мали місце та зафіксовані в акті перевірки від 30.12.2013.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство "УкрЄвроекспорт" зареєстровано як юридична особа 02.10.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 ( том 1 а.с. 6 ), та являється, зокрема платником податку на прибуток.

Відповідно до статті 3 Статуту ПП "УкрЄвроекспорт", підприємство здійснює свою господарську діяльність з метою одержання прибутку на основі здійснюваної ним підприємницької діяльності. Основним видом діяльності підприємства є сільськогосподарське товарне виробництво, переробка сільськогосподарської продукції (зокрема - м'яса та молока), а також оптова та роздрібна торгівля харчовими продуктами та промисловими товарами ( том 1 а.с. 7-12 ).

В період з 12.11.2013 року по 23.12.2013 року Хмільницькою ОДПІ, відповідно до наказу від 31.10.2013 року № 162, проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "УкрЄвроекспорт" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року та валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року.

Результати перевірки оформлено актом від 30.12.2013 року № 41-22-36575242 ( том 1 а.с. 14-60).

Відповідно до висновків, викладених в зазначеному акті, в ході перевірки, окрім іншого, встановлено порушення позивачем п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року (із змінами та доповненнями), п.п. 135.5.4, 135.5.5 п. 135.5 ст. 135, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 2250,00 грн., за 2-4 квартали 2011 року в сумі 98072,00 грн., за 2012 рік в сумі 259631,00 грн.

Висновки проведеної перевірки знайшли своє відображення у прийнятому відповідачем податковому повідомленні-рішенні форми "Р" № 0000052200 від 14.01.2014 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в загальній сумі 424862,00 грн., в тому числі за основним платежем - 359953,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 64909,00 грн. (том 1 а.с. 13).

Зазначене податкове повідомлення - рішення позивач вважає протиправним, в зв'язку з чим звернувся до суду з адміністративний позовом про його скасування.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податковим кодексом України.

Порядок формування валових витрат передбачений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податковим кодексом України в залежності від перевіряємого періоду.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ( далі - ПК України ), безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 цього ж Кодексу, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 135.5.4, п.п. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 цього ж Кодексу, інші доходи включають, зокрема:

- вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

- суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Згідно з п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього ж Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 цього ж Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.4, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього ж Кодексу, не включаються до складу витрат:

- витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів відповідно до підпункту 135.5.6 пункту 135.5 статті 135 цього Кодексу);

- витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 ст. 9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Слід зауважити, що підставою для включення витрат підприємства до валових є належне документальне підтвердження факту понесення таких витрат за правилами ведення податкового обліку, що відображають реальність господарської операції, їх зв'язок з господарською діяльністю товариства, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Факт безпосереднього зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача встановлений з врахуванням характеристик отриманих та наданих послуг, придбаних товарів, які свідчать про призначення таких для використання у господарській діяльності позивача та відповідають змісту цієї діяльності.

Як свідчать матеріали справи (акт виїзної документальної перевірки №41-22-36575242 від 31.12.2013 року) та вбачається з пояснень представників відповідача, за результатами проведеної перевірки податковий орган прийшов до висновку, що позивачем в перевіряємий період було занижено податок на прибуток в загальній сумі 359953,00 грн.

Зокрема, як вбачається з акту перевірки, податковий орган в вину позивачу ставить декілька порушень вимог законодавства, а саме:

1) не включення до складу оподаткованого доходу підприємства за звітний період частини суми коштів поворотної фінансової допомоги, отриманої від ФОП ОСОБА_4, як засновника підприємства, за договорами №24/11/10 від 24.10.2010, №30/08/2011 від 30 серпня 2011 року, №25/10/2011 від 25 жовтня 2011 року, №15/10/2012 від 15 жовтня 2012 року та №28/05/2012 від 28 травня 2012 року, оскільки така допомога в повному обсязі не була повернута засновнику у визначені законом строки ( а.с. 19-26 акту перевірки );

2) неправомірне внесення до складу "інших витрат звичайної діяльності" (рядок 06.4 Декларації з податку на прибуток за 2012 рік) витрат в розмірі 306026,00 грн. на оплату ПП "УкрЄвроекспорт" наданих транспортних послуг ФОП ОСОБА_5 за договором №б/н від 02.01.2012 року та наданих посередницьких послуг ФОП ОСОБА_6 за договором №01/01/2012 від 01.01.2012 року ( а.с. 26-27 акту перевірки ).

В ході судового розгляду справи судом поставлено на обговорення питання щодо призначення судово - економічної експертизи, виходячи з того, що для з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, необхідні спеціальні знання в галузі економіки та бухгалтерського обліку.

Ухвалою від 20.06.2014 року судом призначено в даній справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ( том 3 а.с. 78-79 ).

За результатами проведення економічної експертизи суду було надано висновок експерта № 1136/1196/14-21 від 06.03.2015 року з додатками ( том 3 а.с. 118-155 ).

Відповідно до ч. 5 ст. 82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Крім того, відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши в ході судового розгляду справи вище зазначений висновок експерта, співставивши викладені в ньому висновки з встановленими судом фактичними обставинами та іншими доказами, наявними в матеріалах справи, суд зауважує про відсутність обставин, щоб давали суду підставу для постановлення інших висновків.

При цьому суд також зазначає, що за наслідком ознайомлення з висновком експерта з ним також погодились і представники сторін, від яких не надійшло будь - яких заперечень щодо зроблених в експертизі висновків.

Так, дослідивши надані сторонами первинні документи та інші докази, судом встановлено та підтверджується висновком експерта, що визначене в акті перевірки збільшення ПП "УкрЄвроекспорт" значення податку на прибуток за 1 квартал 2011 року, 2-4 квартал 2011 року та за 2012 рік в сумі 359953,00 грн. документально та нормативно не підтверджується.

Наведені висновки ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах.

Зокрема, надаючи оцінку висновкам акту перевірки щодо не включення до складу оподаткованого доходу підприємства за звітний період частини суми коштів поворотної фінансової допомоги, отриманої від ФОП ОСОБА_4, як засновника підприємства, за договорами №24/11/10 від 24.11.2010, №30/08/2011 від 30 серпня 2011 року, №25/10/2011 від 25 жовтня 2011 року, №15/10/2012 від 15 жовтня 2012 року та №28/05/2012 від 28 травня 2012 року судом встановлено наступне.

24 листопада 2010 року між ФОП ОСОБА_4 (далі - засновник) та ПП "УкрЄвроекспорт" (далі - підприємство) укладено Договір №24/11/10 про надання поворотної фінансової допомоги, за яким підприємство отримало від засновника кошти в сумі 1195500, 00 грн. (том 1 а.с. 61).

Пунктом 1.1. Договору №24/11/10 від 24.11.2010 передбачено, що засновник надає підприємству поворотну фінансову допомогу, а підприємство зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно пунктів 2.2, 3.1 Договору №24/11/10 від 24.11.2010 поворотна фінансова допомога надається підприємству на безоплатній основі та підлягає поверненню до 24.11.2012 року.

Проведеною перевіркою, висновки якої відображені в акті перевірки, контролюючим органом встановлено, що сума повернутої фінансової допомоги на кінець І кварталу 2011 року становить 1186500,00 грн., та залишилась неповернутою в сумі 9000,00 грн., що, на переконання відповідача, є порушенням вимог п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997 року, в зв'язку з чим позивачу донараховано податкового зобов'язання в сумі 2250,00 грн.

Суд критично оцінює такі висновки податкового органу та, як наслідок, збільшення ПП "УкрЄвроекспорт" податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 2250,00 грн., оскільки зазначений закон втратив чинність з 01 січня 2011 року, а відтак до вказаних правовідносин слід застосовувати положення Податкового кодексу України, зокрема ч.4 п.135.5.5. ст.135, згідно якої суми поворотної фінансової допомоги, отримані платником податків у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від засновника /учасника такого платника податку не включаються до складу його оподатковуваного доходу за звітний період, якщо така допомога повертається протягом 365 календарних днів з дня її отримання.

Судом встановлено, що протягом вказаного періоду підприємство повністю повернуло засновникові всю суму поворотної фінансової допомоги, отриману від нього за договором №24/11/10 від 24 листопада 2010 року, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи (том 2 а.с. 215-222), за якими останнє повернення відбулось на підставі платіжного доручення №511, що датоване 04.03.2011 роком.

Крім того з матеріалів справи слідує, що 30 серпня 2011 року між ФОП ОСОБА_4 (далі - засновник) та ПП "УкрЄвроекспорт" (далі - підприємство) укладено Договір №30/08/2011 про надання поворотної фінансової допомоги, за яким підприємство отримало від засновника кошти в сумі 1949400,00 грн. (том 1 а.с. 62).

Пунктом 1.1. Договору №30/08/2011 від 30 серпня 2011 року передбачено, що засновник надає підприємству поворотну фінансову допомогу, а підприємство зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з пунктами 2.2, 3.1 Договору №30/08/2011 від 30 серпня 2011 року поворотна фінансова допомога надається підприємству на безоплатній основі та підлягає поверненню до 30 серпня 2013 року.

Судом встановлено, що суму отриманої за вищезазначеним договором поворотної фінансової допомоги протягом 365 днів підприємством була повністю повернуто засновникові, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, та виписками по особовим рахункам за 30.08.2011 та за 10.10.2011 (том 2 а.с. 232-241).

Також судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_4 (далі - засновник) та ПП "УкрЄвроекспорт" (далі - підприємство) укладено Договори №25/10/2011 від 25 жовтня 2011 року, №15/10/2012 від 15 жовтня 2012 року та №28/05/2012 від 28 травня 2012 року за якими підприємство від засновника отримало кошти в сумі 1473000,00 грн., в сумі 3127560,00 грн. та в сумі 6836000,00 грн. ( том 1 а.с. 63-65 ).

В пункті 1.1. до зазначених договорів передбачено, що засновник надає підприємству поворотну фінансову допомогу, а підприємство зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з пунктами 2.2, 3.1 Договорів №25/10/2011 від 25 жовтня 2011 року, №15/10/2012 від 15 жовтня 2012 року та №28/05/2012 від 28 травня 2012 року поворотна фінансова допомога надається підприємству на безоплатній основі та підлягає поверненню відповідно до 25 жовтня 2013 року, до 15 жовтня 2013 року та до 28 травня 2014 року.

Повернення поворотної фінансової допомоги ФОП ОСОБА_4 отриманої підприємством за вищезазначеними договорами підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, та копіями листів адресованих ФОП ОСОБА_4, якими погоджено зміни призначення платежу за платіжними дорученнями №65 від 02.09.2011 року, №169 від 02.12.2011 року, №494 від 19.07.2012 року, №1751 від 09.01.2013 року (том 2 а.с 246-250, том 3 а.с. 1-3, 6-18 та 21-56), а також виписками по особовому рахунку ПП "УкрЄвроекспорт".

Таким чином, під час дослідження наданих позивачем первинних документів та оглянутих в судовому засіданні реєстрів бухгалтерського обліку судом встановлено, що вся сума наданої ФОП ОСОБА_4 поворотної фінансової допомоги повернута підприємством засновнику в межах 365 днів з моменту її отримання.

Також, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи і твердження податкового органу, викладені на сторінках 26-27 Акту перевірки, а саме щодо неправомірного внесення до складу "інших витрат звичайної діяльності" (рядок 06.4 Декларації з податку на прибуток за 2012 рік) витрат на оплату ПП "УкрЄвроекспорт" наданих транспортних послуг ФОП ОСОБА_5 та наданих посередницьких послуг ФОП ОСОБА_6

Суд зауважує, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Відповідно до зазначених Закону та Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Міністерство фінансів України в своєму листі від 06.12.2013 року №31- 0841.0-07-27/35654 щодо оформлення первинних документів зазначає, що міру деталізації змісту і обсягу господарської операції визначають особи, які відповідають за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Зі змісту роз'яснення Міністерства доходів і зборів України "Практика застосування норм Податкового кодексу України, зі змінами від 01.07.2013 року" випливає, що підтвердженням фактичного отримання послуг можуть бути не лише акт приймання-передачі послуг, але й інший документ, що оформляється, самостійно або у сукупності з актом приймання-передачі послуг і підтверджує фактичне їх надання, наприклад, звіт, протокол тощо.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що 01.01.2012 року між ПП "УкрЄвроекспорт" (Замовник) та ФОП ОСОБА_6 (Посередник) був укладений Договір №01/01/2012 про надання послуг в посередництві торгівлею с/г сировиною (том 1 а.с. 72-73).

Як вбачається з п. 1 даного договору Замовник доручає, а Посередник зобов'язується виконати ряд певних дій з метою знаходження оптимального контрагента (Продавця), готового продати продукцію Замовнику, відповідно до умов останнього, а також сприяти Замовнику в укладанні договору купівлі-продажу між ним та Продавцем.

На виконання завдань, визначених додатками до договору про надання послуг в посередництві торгівлею с/г сировиною №01/01/2012 від 01.01.2012 року, сторонами складались Акти виконаних робіт (послуг) з детальним описом завдання, що було виконано (том 1 а.с. 115-123 ), а саме:

- найменування та місцезнаходження продавця продукції;

- видаткова накладна на постачання продукції;

- найменування, кількість та ціна закупленої сільськогосподарської продукції;

- формула та сума визначеної сторонами винагороди посередника.

Як вбачається з досліджуваних документів, на підставі відповідних Актів виконаних робіт (послуг) з детальним описом завдання, що було виконано, складалися підсумкові акти здачі - прийомки виконаних робіт ( том 1 а.с. 74-76, том 3 а.с. ):

акт № 37 від 31.03.2012р. на суму 150000 три.;

акт № 39 від 25.06.2012р. на суму 100000 грн.;

акт № 40 від 27.09.2012р. на суму 217000 грн.;

акт № 44 від 30.11.2012р. на суму 5000 грн.

Також, матеріали справи містять копії накладних, з яких вбачається оприбуткування ПП "УкрЄвроекспорт" сільськогосподарської продукції, закупленої через посередника ФОП ОСОБА_6 ( том 1 а.с. 124- 167 ).

Таким чином, на підставі належним чином оформлених Актів виконаних робіт (послуг) з детальним описом завдання, що було виконано, позивачем було складено відповідні акти здачі - прийомки виконаних робіт, які в сукупності з ними повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, щодо наявності всіх необхідних реквізитів.

Щодо взаємовідносин ПП "УкрЄвроекспорт" (Замовник) з ФОП ОСОБА_5 (Перевезник), то судом встановлено, що між останніми укладено договір від 02.01.2012 року №б/н про перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Пунктом 1.1. зазначеного Договору передбачено, що замовник зобов'язується надати для перевезення кукурудзу (вантаж), а перевізник прийняти його обсягом 9422,40 тон на загальну суму 424006,68 грн. та перевозити в пункт призначення який обумовлюється додатково усно.

Згідно з пунктом 2.3.3 Договору №б/н від 02 січня 2012 року замовник зобов'язаний забезпечити своєчасне та повне оформлення у встановленому порядку транспортних документів і дорожніх листів, відмічати у товарно-транспортних накладних фактичний час прибуття та відправлення автомобілів із пунктів вантаження та розвантаження.

На виконання визначених в договорі про перевезення вантажів автомобільним транспортом №б/н від 02.01.2012 року завдань, сторонами складались Акти здачі - прийомки виконаних робіт ( том 1 а.с. 66-71) із зазначенням:

- автоперевізника ФОП ОСОБА_7, вантажовідправника ПП "УкрЄвроекспорт", вантажоотримувача ТОВ СП "Нібулон";

- найменування та маси сільськогосподарської продукції, що перевозиться;

- місць навантаження та розвантаження; відміток вантажоодержувача про прийняття вантажу тощо.

Також, в матеріалах справи міститься договір поставки №2576/2011 від 04.04.2012 року, укладений між ПП "УкрЄвроекспорт" та ТОВ СП "Нібулон" з додатками (т. 1 а. 171 - 184), в яких зазначено:

- вид продукції, що постачається, кількість, ціна, якість;

- базис поставки на умовах DAT - філія "Тетерів" ТОВ СП "Нібулон" (вул. Бердичівська, 80-Б, смт. Великів Коровинці, Чуднівський р-н, Житомирська обл.).

Товарно-транспортні накладні, що складено на підтвердження визначених договором №2576/2011 від 04.04.2012 року та додатками до нього поставок, посвідчені печатками з написом "Філія "Тетерів" ТОВ СП "Нібулон". Для товарно-транспортних накладних. Дата.".

Оплата придбаних послуг підтверджується наданими на дослідження банківськими документами в сумі 424006,69 грн.

Таким чином, суд констатує, що в даному випадку господарські угоди між позивачем та ФОП ОСОБА_7 були реально виконані сторонами, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, а товарно-транспортні накладні відповідають встановленим вимогам. За наведених обставин суд доходить висновку, що вищенаведеними доказами своє документальне підтвердження знайшли і витрати по придбанню у ФОП ОСОБА_5 послуг з вантажних перевезень на суму 424006,69 грн.

З огляду на викладене суд наголошує, що згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Надані позивачем докази, що містяться в матеріалах справи, переконують в обґрунтованості заявлених позовних вимог.

З огляду на припис вище зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків відмовлено у наданні податкових вигод, зокрема, яким платнику податків збільшено суму грошового зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Вказана позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові від 30.01.2013 року у справі № К-32084/10 та в ухвалі від 11.06.2013 року в справі № К/800/10501/13.

Суд зауважує, що відповідачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність збільшення податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток.

Згідно з ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з врахуванням положень ст. 162 КАС України, суд вважає, що позовні вимоги приватного підприємства "УкрЄвроекспорт" щодо скасування податкового повідомлення - рішення форми " Р " №0000052200 від 14.01.2014 року є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи, встановленим судом, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України, а саме відшкодуванню на користь позивача підлягають документально підтверджені понесені судові витрати: судовий збір в сумі 487,20 грн. та витрати пов'язанні з проведення судової експертизи в сумі 17760,00 грн. (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Калинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, як суб"єкта владних повноважень, що є стороною в справі.

Так, в матеріалах справи міститься платіжне доручення №502 від 18.04.2014 про сплату судового збору в сумі 487,20 ( т. 1 а.с. 82 ) та акт № 1136/1196/14-21 розрахунку вартості висновку судового експерта, який прийнято судом, і докази сплати позивачем ціни проведеної експертизи в сумі 17760,00 грн. ( т. 3 а.с. 156 ).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000052200 від 14.01.2014 року, яким приватному підприємству "УкрЄвроекспорт" донараховано 359953,00 грн. податку на прибуток та 64909,00 грн. штрафних санкцій.

Стягнути на користь приватного підприємства "УкрЄвроекспорт" ( код ЄДРПОУ 36575242 ) понесені судові витрати (судовий збір) в сумі 487,20 грн. та судові витрати пов'язанні з проведення судової експертизи в сумі 17760,00 грн. (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Калинівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя / підпис / Заброцька Людмила Олександрівна

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар