Постанова

від 06.03.2017 по справі 805/62/17-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2017 р. Справа №805/62/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 11:30

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аляб'єва І.Г., при секретарі судового засідання Филиппенко М.С.,

за участі представників:

позивача Амельченко С.О.,

відповідача Цьолків Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М (далі - Товариство) звернулося до суду із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька (далі - Фонд), у якому просили:

- визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М до 67 класу професійного ризику незаконним;

- відновити Товариству з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М 41 клас професійного ризику виробництва з 01 січня 2015 року.

Обґрунтовує позов тим, що Позивачем електронною поштою було отримано листа, відповідно до якого Товариству за підсумками роботи в 2014 року на підставі основного коду виду економічної діяльності КВЕД-2010 05.10 (добування кам'яного вугілля) було встановлено 67 клас професійного ризику. Позивач не погоджується з таким рішенням, виходячи з наступного.

Товариство за основним видом економічної діяльності Добування кам'яного вугілля (КВЕД-2010 05.10) здійснює діяльність щодо перероблення та збагачення кам'яного вугілля. Добування кам'яного вугілля підземним або відкритим способом, одержання кам'яного вугілля з відвалів Товариством не здійснюються, а тому зміна класу професійного ризику виробництва з 41 на 67 є безпідставним.

Не погодившись з рішенням, Позивач звернувся з проханням відновити 41 клас професійного ризику, у відповідь на що було отримано лист від 07 вересня 2016 року № 03-05/604 з відмовою.

Через відділ діловодства та документообігу від Фонду надійшли заперечення у яких Відповідач просить відмовити у задоволенні позову виходячи з наступного.

Основний вид діяльності Товариства не пов'язаний з відкритим видобуванням кам'яного вугілля, а тому у відділення Фонду не було правових підстав відносити Товариство до 41 класу професійного ризику виробництва з 01 січня 2015 року.

Представник позивача у судове засідання з'явився. Надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, заперечував проти задоволення позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М зареєстровано в якості юридичної особи 28 травня 2012 року, код ЄДРПОУ 38176900, місцезнаходження Позивача станом на час розгляду справи: 86004, Донецька область, м. Донецьк, вулиця Собінова, будинок 2А.

З онлайн відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських вбачається, що основним видом економічної діяльності Товариства за КВЕД-2010 є, зокрема, 05.10 - добування кам'яного вугілля (а.с.121).

Відповідачем винесено повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва від 28 січня 2015 року № 9847, яким Товариству встановлено 67 клас професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності Добування кам'яного вугілля КВЕД 05.10 (а.с.198).

Здійснивши оцінку обставин справи, надавши їм юридичної кваліфікації, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі - Закон № 1105), Порядком "Про затвердження Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний)", затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 30 (далі - Порядок № 30), Порядком визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженим Постановою КМУ від 08 лютого 2012 року № 237 (далі - Порядок № 237).

Відповідно до вимог статті 52 Закону № 1105 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.

У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

При цьому, слід мати на увазі, що з 01 січня 2012 року, наказом № 457 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затверджено національний класифікатор України № ДК 009:2010 з наданням йому чинності з 1 січня 2012 року.

Згідно із даним класифікатором, основний вид економічної діяльності - це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 237 клас професійного ризику виробництва - рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов'язків, з урахуванням результатів аналізу показників виробничого травматизму і професійних захворювань, а також обсягів видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, пов'язаних із забезпеченням загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування).

Тобто, Фонд повинен визначати клас професійного ризику виробництва перш за все за рівнем виробничого травматизму і професійних захворювань на відповідному підприємстві, з урахуванням того, що використання самого КВЕД здійснюють користувачі за власними правилами.

В Методологічних основах та поясненнях до позиції Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України № 396 від 23 грудня 2011 року зазначено, що розділ 05 Добування кам'яного та бурого вугілля включає підземне та відкрите добування твердого мінерального палива та діяльність, необхідну для одержування продукції, придатної для реалізації (сортування, очищення, пресування та інші операції, необхідні для транспортування тощо), клас 05.10 "Добування кам'яного вугілля" включає в себе:

- добування кам'яного вугілля підземним або відкритим способом;

- очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування і т. ін. кам'яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання;

- одержування кам'яного вугілля з відвалів.

Таким чином, зазначені Методологічні основи та пояснення до позиції Класифікації видів економічної діяльності, визначають лише віднесення видів діяльності до класу 05.10 розділ 05 Добування кам'яного та бурого вугілля , в той час, як розподіл видів економічної діяльності по класам професійного ризику виробництва, визначає саме Порядок № 237, який як зазначалось вище пов'язує 67 клас ризику саме з добуванням кам'яного вугілля (крім відкритого видобування кам'яного вугілля), яке в цьому випадку позивач не здійснює взагалі.

Згідно з Розподілом видів економічної діяльності по класам професійного ризику виробництва, що є додатком до Порядку № 237, визначено, що такий вид діяльності за ДК 009:2010, як 05.10 Добування кам'яного вугілля (в частині відкритого видобування кам'яного вугілля) відноситься до 41 класу професійного ризику, а такий, як 05.10 Добування кам'яного вугілля (крім відкритого видобування кам'яного вугілля) - 67 класу професійного ризику.

Тобто, істотною обставиною для визначення 41 або 67 класу ризику є перш за все спосіб видобування вугілля, а саме відкрите чи підземне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що процеси збагачення вугілля (код за КВЕД 05.10) - це сукупність процесів первинної переробки мінеральної сировини з метою підвищення концентрації корисних компонентів шляхом їх відокремлення від порожньої породи шкідливих домішок. Збагачувальна фабрика - це промислове підприємство, призначене для первинної обробки корисної копалини з метою добування з неї одного або декількох товарних продуктів з підвищеним вмістом корисних мінералів або зниженим вмістом шкідливих домішок Виробничі потужності, при цьому знаходяться виключно на поверхні та не передбачають, наприклад, різноманітних робот підвищеної небезпеки, існуючих на виробництвах з добування кам'яного вугілля.

В свою чергу, технологічний процес добування кам'яного вугілля, передбачає, у тому числі, але не виключно, наступні роботи підвищеної небезпеки:

- вибухові роботи та роботи, пов'язані із використанням енергії вибуху;

- буріння, експлуатація та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин;

- під земні гірничі роботи;

- маркшейдерські роботи.

У той же час, роботи підвищеної небезпеки, зазначені у вищенаведеному переліку, у технологічному процесі збагачення кам'яного вугілля не застосовуються взагалі.

Крім того, відповідно до статі 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

У матеріалах справи наявні карти умов праці, з яких вбачається, що за результатами атестації робочі місця вважаються з шкідливими і важкими умовами праці, та за показниками наявності факторів підлягають Списку № 2 (а.с.41-99).

Водночас, до суду не надані докази на підтвердження тих обставин, що позивачем здійснюється будь-яка інша діяльність, пов'язана з підземним видобуванням вугілля.

Порядок віднесення робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності врегульовано Порядком віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 30 листопада 2010 року № 30.

Відповідно до пункту 3.4 Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності, віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності згідно з Розподілом видів економічної діяльності за класами професійного ризику виробництва (додаток до Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року № 237).

Пунктом 3.10 Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності передбачено, що страхувальники один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням (місцем проживання) відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності (далі - відомість розподілу) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Робочими органами виконавчої дирекції Фонду щорічно, на підставі відомості розподілу, здійснюється перегляд з початку поточного року належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.

У разі зміни основного виду економічної діяльності за даними відомості розподілу, що тягне за собою зниження класу професійного ризику виробництва, робочим органом виконавчої дирекції Фонду здійснюється перевірка страхувальника щодо достовірності поданих ним відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний).

У разі прийняття рішення щодо зміни класу професійного ризику виробництва на підставі даних відомості розподілу або за результатами перевірки робочий орган виконавчої дирекції Фонду надсилає відповідному органу Пенсійного фонду повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва із зазначенням розміру єдиного внеску, встановленого статтею 8 Закону про єдиний внесок, і дати зміни класу професійного ризику виробництва за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що Відповідач дійшов неправомірного висновку стосовно віднесення позивача до 67 класу ризику замість 41.

Таким чином, позовна вимога позивача про визнання дії Фонду щодо віднесення Товариства до 67 класу професійного ризику незаконною є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог Позивача про відновлення Товариству з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М 41 класу професійного ризику виробництва з 01 січня 2015 року суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, відповідно до вимог статті 52 Закону № 1105 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Проте, Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році виключено статтю 52 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Таким чином, законодавцем на даний час не визначено права Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначати класи професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача в зазначеній частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Законодавством не визначена форма прийняття рішення про зміну класу професійного ризику виробництва, проте таке рішення міститься у повідомленні від 28 січня 2015 року № 9847. Тому суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є вихід за межі позовних вимог та скасування вказаного повідомлення.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої цієї статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити часткового.

Визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М до 67 класу професійного ризику незаконним.

Скасувати повідомлення Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька від 28 січня 2015 року № 9847.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М судові витрати у сумі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 10 березня 2017 року.

Суддя Аляб'єв І.Г.