ПОСТАНОВА
Іменем України
17 квітня 2020 року
Київ
справа №805/62/17-а
провадження №К/9901/45303/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду у складі судді Аляб`єва І.Г. від 06 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Василенко Л.А., Ханової Р.Ф. від 04 квітня 2017 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просило:
визнати незаконними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька щодо віднесення його до 67 класу професійного ризику;
відновити йому 41 клас професійного ризику виробництва з 01.01.2015.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, позов задоволено частково.
Визнано незаконними дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька щодо віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М до 67 класу професійного ризику.
Скасовано повідомлення Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька від 28 січня 2015 року № 9847.
3. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М за основним видом економічної діяльності Добування кам`яного вугілля здійснює діяльність тільки щодо перероблення та збагачення кам`яного вугілля. Добування кам`яного вугілля підземним або відкритим способом, одержання кам`яного вугілля з відвалів позивачем не здійснюється, а тому зміна класу професійного ризику виробництва з 41 на 67 є безпідставною.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, звернулося із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М є юридичною особою, основним видом економічної діяльності якого є, зокрема, 05.10 - добування кам`яного вугілля.
6. Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька винесено повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва від 28 січня 2015 року № 9847, яким позивачу встановлено 67 клас професійного ризику виробництва відповідно до основного виду економічної діяльності Добування кам`яного вугілля КВЕД 05.10.
7. Не погоджуючись із зміною відповідачем класу професійного ризику виробництва, Товариство з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М звернулося до суд з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач за підсумками роботи 2014 року за своїм основним видом діяльності відноситься до КВЕД 05.10 Добування кам`яного вугілля . Відповідно до постанови КМУ від 08.02.2012 року № 237 код виду економічної діяльності (КВЕД) 05.10 віднесено як до 41 класу професійного ризику (в частині відкритого видобування кам`яного вугілля), так і до 67 класу професійного ризику виробництва (крім відкритого видобування кам`яного вугілля) Позивач здійснює агломерацію (збагачення) вугілля, що також відноситься до КВЕД 05.10. Оскільки законодавством чітко не визначено до якого класу професійного ризику відноситься діяльність Збагачення вугілля , Фонд в таких законодавчо нерегульованих випадках, відносить страхувальника до більш високого класу професійного ризику, який у подальшому може бути знижено за заявою страхувальника та за результатами його перевірки.
9. У запереченні на касаційну Товариство з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М , посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька без задоволення.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , Порядком Про затвердження Порядку віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) , затвердженим Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року № 30 (далі - Порядок № 30), Порядком визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженим Постановою КМУ від 08 лютого 2012 року № 237 (далі - Порядок № 237).
11. Відповідно до вимог статті 52 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності , (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
12. Розмір страхового внеску підприємства залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого належить підприємство за видом економічної діяльності. У разі якщо страхувальник провадить свою діяльність за декількома видами економічної діяльності, віднесення підприємства до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом його економічної діяльності.
13. У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.
14. З 01 січня 2012 року, наказом № 457 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затверджено національний класифікатор України № ДК 009:2010 з наданням йому чинності з 1 січня 2012 року.
15. Згідно із даним класифікатором, основний вид економічної діяльності - це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік.
16. Відповідно до пункту 2 Порядку № 237 клас професійного ризику виробництва - рівень виробничого травматизму і професійних захворювань за видами економічної діяльності, що визначає ступінь вірогідності втрати професійної працездатності або смерті працівника під час виконання трудових обов`язків, з урахуванням результатів аналізу показників виробничого травматизму і професійних захворювань, а також обсягів видатків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, пов`язаних із забезпеченням загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування).
17. В Методологічних основах та поясненнях до позиції Класифікації видів економічної діяльності, затверджених наказом Державного комітету статистики України № 396 від 23 грудня 2011 року зазначено, що розділ 05 Добування кам`яного та бурого вугілля включає підземне та відкрите добування твердого мінерального палива та діяльність, необхідну для одержування продукції, придатної для реалізації (сортування, очищення, пресування та інші операції, необхідні для транспортування тощо), клас 05.10 Добування кам`яного вугілля включає в себе:
- добування кам`яного вугілля підземним або відкритим способом;
- очищення, сортування, калібрування, подрібнення, пресування і т. ін. кам`яного вугілля для поліпшення його якості, зручності його транспортування та зберігання;
- одержування кам`яного вугілля з відвалів.
18. Зазначені Методологічні основи та пояснення до позиції Класифікації видів економічної діяльності, визначають лише віднесення видів діяльності до класу 05.10 розділ 05 Добування кам`яного та бурого вугілля , в той час, як розподіл видів економічної діяльності по класам професійного ризику виробництва, визначає саме Порядок № 237, який як зазначалось вище пов`язує 67 клас ризику саме з добуванням кам`яного вугілля (крім відкритого видобування кам`яного вугілля), яке в цьому випадку позивач не здійснює взагалі.
19. Згідно з Розподілом видів економічної діяльності по класам професійного ризику виробництва, що є додатком до Порядку № 237, визначено, що такий вид діяльності за ДК 009:2010, як 05.10 Добування кам`яного вугілля (в частині відкритого видобування кам`яного вугілля) відноситься до 41 класу професійного ризику, а такий, як 05.10 Добування кам`яного вугілля (крім відкритого видобування кам`яного вугілля) - 67 класу професійного ризику.
20. Істотною обставиною для визначення 41 або 67 класу ризику є перш за все спосіб видобування вугілля, а саме відкрите чи підземне.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
21. Судами встановлено, що процеси збагачення вугілля (код за КВЕД 05.10) - це сукупність процесів первинної переробки мінеральної сировини з метою підвищення концентрації корисних компонентів шляхом їх відокремлення від порожньої породи шкідливих домішок. Збагачувальна фабрика - це промислове підприємство, призначене для первинної обробки корисної копалини з метою добування з неї одного або декількох товарних продуктів з підвищеним вмістом корисних мінералів або зниженим вмістом шкідливих домішок Виробничі потужності, при цьому знаходяться виключно на поверхні та не передбачають, наприклад, різноманітних робот підвищеної небезпеки, існуючих на виробництвах з добування кам`яного вугілля.
22. В свою чергу, технологічний процес добування кам`яного вугілля, передбачає, у тому числі, але не виключно, наступні роботи підвищеної небезпеки:
- вибухові роботи та роботи, пов`язані із використанням енергії вибуху;
- буріння, експлуатація та капітальний ремонт свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалин;
- підземні гірничі роботи;
- маркшейдерські роботи.
23. У той же час, роботи підвищеної небезпеки, зазначені у вищенаведеному переліку, у технологічному процесі збагачення кам`яного вугілля не застосовуються взагалі.
24. Фонд повинен визначати клас професійного ризику виробництва перш за все за рівнем виробничого травматизму і професійних захворювань на відповідному підприємстві, з урахуванням того, що використання самого КВЕД здійснюють користувачі за власними правилами.
25. Порядок віднесення робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності врегульовано Порядком віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний), затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 30 листопада 2010 року № 30 (далі Порядок № 30).
26. Відповідно до пункту 3.4 Порядку № 30 віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється за основним видом економічної діяльності згідно з Розподілом видів економічної діяльності за класами професійного ризику виробництва (додаток до Порядку визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 2012 року № 237).
27. Пунктом 3.10 Порядку передбачено, що страхувальники один раз на рік до 25 січня року, наступного за звітним, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням (місцем проживання) відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності (далі - відомість розподілу) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
28. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду щорічно, на підставі відомості розподілу, здійснюється перегляд з початку поточного року належності страхувальника до класу професійного ризику виробництва за основним видом економічної діяльності.
29. У разі зміни основного виду економічної діяльності за даними відомості розподілу, що тягне за собою зниження класу професійного ризику виробництва, робочим органом виконавчої дирекції Фонду здійснюється перевірка страхувальника щодо достовірності поданих ним відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний).
30. У разі прийняття рішення щодо зміни класу професійного ризику виробництва на підставі даних відомості розподілу або за результатами перевірки робочий орган виконавчої дирекції Фонду надсилає відповідному органу Пенсійного фонду повідомлення про зміну класу професійного ризику виробництва із зазначенням розміру єдиного внеску, встановленого статтею 8 Закону про єдиний внесок, і дати зміни класу професійного ризику виробництва за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
31. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
32. Враховуючи вищевикладене, а також те, що Товариство з обмеженою відповідальністю К.С.В.-М за основним видом економічної діяльності Добування кам`яного вугілля здійснює діяльність тільки щодо перероблення та збагачення кам`яного вугілля суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неправомірність дій відповідача стосовно віднесення позивача до 67 класу ризику замість 41.
33. Суд касаційної інстанції критично оцінює доводи скаржника про те, що Фонд в законодавчо нерегульованих випадках щодо визначення класу професійного ризику відносить страхувальника до більш високого класу, який у подальшому може бути знижено за заявою страхувальника та за результатами його перевірки, оскільки законодавством було визначено чіткий і зрозумілий алгоритм визначення класу професійного ризику, а також враховуючи те, що застосування меньш сприятливих для особи норм суперечить принципу доброго врядування.
34. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що здійснення правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів, спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
35. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
36. Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону). ЄСПЛ у своїх рішеннях визначає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 58, Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).
34. Щодо позовних вимог в частині відновлення Товариству 41 класу професійного ризику виробництва судами попередніх інстанції зазначено наступне.
35. Відповідно до вимог статті 52 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
36. Проте, Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році виключено статтю 52 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування .
37. Крім того, колегія суддів визначає правильною оцінку судами першої та апеляційної інстанцій того факту, що законодавцем на час розгляду справи не визначено права Фонду соціального страхування від нещасних випадків визначати класи професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності, суди дійшли обґрунтовано висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
38. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2020 |
Оприлюднено | 23.04.2020 |
Номер документу | 88868270 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Коваленко Н.В.
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Гайдар Андрій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні