Постанова

від 01.03.2017 по справі 810/4205/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2017 року м.Київ № 810/4205/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради

Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації

про про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) з позовом до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (далі - відповідач 1, Управління), Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (далі - відповідач 2, Департамент) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії в якому просила суд:

- визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області у прийнятті документів та оформленні подання до Київської обласної державної адміністрації щодо оформлення ОСОБА_1 посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області направити подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для вирішення питання про присвоєння їй статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії;

- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації розглянути подання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про встановлення їй статусу та видати посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відмова Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради у внесенні подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації пакету документів з метою оформлення посвідчення постраждалого від Чорнобильської катастрофи І категорії, так само, як і відмова Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації витребувати відповідне подання від Управління видати відповідне посвідчення - є неправомірними.

На думку позивача, посилання відповідачів на Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" № 76 від 28.12.2014, яким виключено абзац п'ятий частини другої статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме - виключено зону посиленого радіоекологічного контролю - як підставу для відмови є протиправним.

Позивач зазначила, що з 21.12.1993 вона має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 4-ї категорії, оскільки станом на 01.01.1993 вона постійно проживала на території зони посиленого радіологічного контролю не менше чотирьох років.

У зв'язку з дією іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС вона перенесла онкологічну операцію та з 22.12.2014 була визнана обласною СМСЕК інвалідом ІІІ групи, а з 28.01.2016 - їй було надано статус інваліда ІІ групи.

Позивач стверджує, що з огляду на зазначені обставини та відповідно до вимог чинного законодавства, вона має право на отримання статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із числа осіб, потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, а тому дії відповідачів щодо відмови у видачі їй відповідного посвідчення є незаконними.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 30.01.2017 відкрито провадження в адміністративній справі № 810/4205/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

23.02.2017 від Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області до суду надійшли заперечення на адміністративний позов відповідно до змісту яких відповідач - 1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своєї правової позиції суб'єкт владних повноважень зазначив, що у зв'язку з внесенням змін до Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 01.01.2015 було виключено зону посиленого радіологічного контролю.

У зв'язку з внесенням вказаних змін до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області надійшов лист Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 23.01.2015 № 05-49-143 Про врахування в роботі , в якому повідомлено, що починаючи з 01.01.2015 у департаменті не будуть прийматися подання райдержадміністрацій та міськвиконкомів на оформлення громадянам посвідчень осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4. Департаментом також було рекомендовано надавати відповідні роз'яснення заявникам при надходженні звернення та подання документів для оформлення посвідчень відповідної категорії.

За наведених обставин та враховуючи, що відповідно до вимог чинного законодавства органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади відповідач - 1 стверджує, що Управління не має повноважень щодо видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та оформлення подання про видачу таких посвідчень.

27.02.2017 до суду надійшли письмові заперечення на адміністративний позов від Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

В обґрунтування доводів заперечень зазначив, що на підставі Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України (від 28.12.2014 року № 76-VІІІ) виключено абзац п'ятий частини другої статті 2 Закону України Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи , а саме, виключено зону посиленого радіоекологічного контролю. Цей Закон набрав чинності 01.01.2015 року.

Таким чином, відповідач - 2 стверджує, що починаючи з 01.01.2015 позивач не проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

За наведених обставин та враховуючи, що довідка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії була видана позивачу після 01.01.2015, відповідач - 2 зазначає, що правові підстави для віднесення ОСОБА_1 до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та видачі відповідного посвідчення - відсутні.

Разом з цим, у запереченнях на адміністративний позов Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації зауважив, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки позивач дізналась про своє, як вона вважає, порушене право 20.03.2015, а останній, отриманий позивачем лист, який наявний в матеріалах справи датовано 27.05.2016. Отже, она думку відповідача - 2 строк звернення до адміністративного суду в даному випадку спливає 27.11.2016, а позивач звернувся до суду 19.12.2016.

Враховуючи викладене, вказаний суб'єкт владних повноважень вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог - відсутні та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Крім того, разом з запереченнями на адміністративний позов відповідачем - 2 було направлено до суду клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем встановленого абзацом 1 частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.

У судове засідання призначене на 01.03.2017 сторони не з'явились та явку уповноважених представників до суду не забезпечили. Разом з цим, судом встановлено, що про дату, час та місце судового розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, що підтверджується даними наявних у справі доказів.

З наявних у справі заперечень на адміністративний позов вбачається, що відповідачі, крім іншого, просили здійснити судовий розгляд справи за відсутності уповноважених представників державних органів.

Крім того, до початку судового засідання від позивача до суду надійшло клопотання про здійснення судового розгляду справи без її участі в порядку письмового провадження.

З огляду на зазначене та керуючись приписами частини четвертої статі 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив здійснити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

21.12.1993 ОСОБА_1 отримала посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986-1993 роках (категорія 4) (а.с.8). Судом встановлено, що термін дії цього посвідчення є безстроковим.

28.11.2014 Центральною міжвідомчою експертною комісією позивачу було видано експертний висновок № 8824 на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобільській АЕС (а.с.11). У вказаному висновку експертною комісією встановлено, що захворювання ОСОБА_1 пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.

12.01.2015 Обласною спеціалізованою медико-соціальною експертною комісією позивачу було видано довідку до акта огляду медико-сціальною експертною комісією серії АВ № 0206201 (а.с. 9). Зі змісту вказаної довідки вбачається, що ОСОБА_1 встановлено довічно третю групу інвалідності з 22.12.2014 по захворюванню, пов'язаному із впливом аварії на ЧАЕС.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі вказаних документів позивач 27.01.2015 звернулась до заступника Голови Обласної державної адміністрації з заявою про видачу їй посвідчення постраждалого від аварії на ЧАЕС категорії 1А (а.с. 12).

06.02.2015 вона звернулась до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області з заявою про роз'яснення причини відмови у прийнятті документів для встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Листом № 1616 від 06.02.2015 відповідачем -1 було роз'яснено позивачу, що згідно з Порядком видачі посвідчень особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51, відповідні посвідчення видаються обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів влади чи органів місцевого самоврядування.

Разом з цим, зазначив, що листом Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації № 05-49-263 від 04.02.2015 повернуто подання виконавчого комітету Білоцерківської міської ради для видачі посвідчень особам категорії 1-А та зобов'язано не приймати документи громадян, в числа потерпілих категорії 4 (а.с.13).

Судом також встановлено, що 03.03.2015 ОСОБА_1 комунальним закладом Київської обласної ради Обласне бюро медико-соціальної експертизи було надано роз'яснення на її звернення, в якому зазначено, що датою встановлення інвалідності вважається день надходження до комісії документів.

Вказано, що документи ОСОБА_1 надійшли до обласної спеціалізованої МСЕК 22.12.2014 і з вказаної дати, відповідно довідки, МСЕК було змінено причину інвалідності на захворювання, що пов'язано з впливом аварії на ЧАЕС. Необхідності та підстав щодо внесення змін до довідки МСЕК немає.

Крім того, позивачу було також роз'яснено, що питання щодо видачі посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії повинно вирішуватись Департаментом соціального захисту населення Київської облдержадміністрації (а.с. 24).

З матеріалів справи вбачається, що Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області також було розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та 20.03.2015 позивачу було направлено відповідь за результатом розгляду її звернення (а.с. 23).

Зі змісту вказаного листа судом встановлено, що Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області ОСОБА_1 було повідомлено, що за її заявою було сформовано подання до Київської обласної державної адміністрації та включено її до списків для визначення статусу особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Водночас, Департаментом соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації було повернуто подані нею документи з посиланням на лист Департаменту від 23 січня 2015 № 05-49-143 Про врахування в роботі , відповідно до якого Управлінню повідомлено, що у зв'язку зі змінами в законодавстві в Департаменті не будуть прийматися подання райдержадміністрацій та міськвиконкомів на оформлення громадянам посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 починаючи з 01.01.2015.

Позивачу також було вказано, що Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації направлено запит про надання роз'яснень № 367/1-7 від 09 лютого 2015 року та при надходженні відповідних роз'яснень її буде повідомлено додатково.

27.04.2015 Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області позивачу був направлений лист № 0-0470 Про видачу посвідчення . Як вбачається зі змісту цього листа Виконавчим комітетом додатково повідомлено ОСОБА_1, що відповідно до роз'яснення Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації від 27.03.2015 р. № 05-49-709 Верховною Радою України 28 грудня 2014 був прийнятий Закон України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України , на підставі якого виключено абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону Укргйни Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи , а саме: виключено зону посиленого радіоекологічного контролю. У зв'язку з цим у виконавчого комітету Білоцерківської міської ради відсутні правові підстави для оформлення подання для видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 громадянам із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 (а.с. - 22).

Крім того, з наявних у справі доказів, судом встановлено, що позивач зверталась також до Міністерства соціальної політики України та просила вирішити питання, зокрема, щодо видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 як такій, що проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю.

У відповідь на вказане звернення листом від 21.07.2015 № 24/0/20/15-зв суб'єкт владних повноважень, крім іншого, повідомив позивача, що наразі Мінсоцполітики опрацьовуються зміни до Закону, якими передбачається, зокрема, врегулювати питання видачі посвідчень особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, громадянам, що проживали на території зони посиленого радіоекологічного контролю і яким встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою (а.с.20-21).

Судом також встановлено, що з метою вирішення питання щодо видачі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 позивач зверталась до Президента України, Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної ради України, а також безпосередньо до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації (а.с.14-19).

У свою чергу, відповідач - 2 листами від 04.03.2016 № 05-59-448 та від 09.03.2016 № 05-59-462 повідомив позивачу, що з 01.01.2015 вона не проживає на території забрудненої зони, а тому на даний час відсутні правові підстави для видачі їй посвідчення постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії (а.с.14-17).

Зазначено, що поновлення розгляду порушеного питання можливо лише за умови внесення відповідних змін до чинного законодавства України.

Одночасно позивача було проінформовано, що проект Закону № 2093 про внесення змін до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (щодо соціального захисту постраждалих осіб), яким передбачається врегулювання порушеного Вами питання, був розглянутий 04.02.2016 на сесії Верховної Ради України та прийнятий в першому читанні за основу.

При внесенні Верховною Радою України відповідних змін та внесення Кабінетом Міністрів України відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року Про затвердження порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , з приводу розгляду порушеного питання, їй необхідно буде звернутись до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Разом з цим, листом від 01.04.2016 № 05-59-657 Департаментом соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації було додатково проінформовано ОСОБА_1, що 17.03.2016 був розглянутий та прийнятий на сесії Верховної Ради України та переданий на підпис Президентові України проект Закону № 2093.

У вказаному листі, позивачу також було роз'яснено, що після набрання чинності зазначеного Закону та внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (про що її буде поінформовано в телефонному режимі) їй необхідно буде повторно звернутись до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради (а.с 19).

З наявної в матеріалах справи відповіді Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради від 12.01.2017 № 109 судом встановлено, що позивач повторно зверталась до вказаного державного органу з заявою про видачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 (а.с.32).

Водночас, за результатом розгляду цієї заяви Управлінням було повідомлено ОСОБА_1, що встановити їй статус особи віднесеної до категорії 1, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4 та видати відповідне посвідчення немає можливості оскільки з 01 січня 2015 через відсутність зони посиленого радіоекологічного контролю втрачено статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 4.

Поновлення розгляду порушеного нею питання можливе за умови внесення змін до чинного законодавства України.

Одночасно позивача було проінформовано, що Верховною Радою України розглядається законопроект № 5055 від 01.09.2016 р. про внесення змін до Закону України Про статус і соціальні захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо соціального захисту постраждалих осіб. Зазначеним законопроектом передбачено врегулювання питання порушеного в її заяві.

За умови внесення змін до нормативно-законодавчих актів України, питання видач посвідчень буде можливим розглянути повторно.

Вважаючи, що вказана відмова суб'єкта владних повноважень у прийнятті документів та оформленні подання до Київської обласної державної адміністрації є протиправною, а також у зв'язку з неможливістю вирішити питання про встановлення їй статусу та видачі посвідчення особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 в добровільному порядку, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, врегулюванні нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796).

Відповідно до статті 9 Закону № 796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 51).

За визначенням, наведеним у Порядку № 51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 796 та Порядку № 51, посвідчення категорія 1 серії А видається інвалідам з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.

Статтею 12 Закону № 796 передбачено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.

Суд звертає увагу, що будь-яких інших вимог, зокрема, наявності статусу особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю для отримання посвідчення категорії 1 серії А, законодавець не визначає, єдиною умовою є лише відповідний висновок медичної установи.

Крім того, статтею 14 Закону № 796 чітко визначено, що до категорії 1, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відносяться інваліди з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.

Як встановлено судом позивач 12.01.2015 отримала довдку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ 0206201 у якій зазначено, що ОСОБА_1 з 22.12.2014 має третю групу інвалідності та захворювання пов'язане з впливом аварії на ЧАЕС.

Крім того, 22.02.2016 згідно з даними довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 0512769 Обласною спеціалізованою МСЕК ОСОБА_1 встановлено з 28.01.2016 та довічно другу групу інвалідності по захворюванню, пов'язаному із впливом аварії на ЧАЕС.

Таким чином, з огляду на зазначене, судом встановлено, що позивач має право на отримання посвідчення категорії 1 серії А, оскільки вона є інвалідом з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи та причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою встановлено відповідною медичною установою.

У свою чергу, суд звертає увагу, що посилання Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації та Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на відсутність у позивача статусу особи, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, як єдину підставу для відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 - є безпідставним.

Суд зауважує, що відповідно до норм чинного законодавства визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема 1 та 4 жодним чином не повязані між собою.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до роз'яснення комунального закладу Київської обласної ради Обласне бюро медико-соціальної експертизи датою встановлення інвалідності ОСОБА_1 вважається 22.12.2014 (день надходження до комісії документів) і з вказаної дати, відповідно довідки, МСЕК було змінено причину інвалідності на захворювання, що пов'язано з впливом аварії на ЧАЕС.

Таким чином, з наведеного вбачається, що позивачу було встановлено МСЕК третю групу інвалідності по захворюванню, пов'язаному із впливом аварії на ЧАЕС з 22.12.2014, тобто до набрання чинності Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України (від 28.12.2014 року № 76-VІІІ) на який посилаються відповідачі у відповідях на звернення позивача та письмових запереченнях на адміністративний позов.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно пункту 4 частини 1 статті 11 Закону № 796 до потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4 належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

За змістом статей 14 та 65 Закону № 796 для встановлення пільг і компенсацій вказаним особам встановлюється категорія 4 та видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

З огляду на зазначене, суд зауважує, що виключення законодавцем з 01.01.2015 з правового поля зони посиленого радіоекологічного контролю не позбавляє особу статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4, оскільки наявність такого статусу пов'язана, зокрема, з фактом постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови проживання або роботи чи постійного навчання станом на 1 січня 1993 року у цій зоні не менше чотирьох років, в той час як зона посиленого радіоекологічного контролю існувала до 01.01.2015.

Отже, суд констатує, що статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 зберігається за особою, якій він присвоєний, довічно, оскільки його отримання до 01.01.2015 відбулось правомірно, а зміни, внесені до законодавства про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, жодним чином не вплинули на статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, який було отримано до 01.01.2015. Про довічність встановленого до 01.01.2015 статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 4 вказується і в самому посвідченні.

Судом встановлено, що отримане 21.12.1993 та наявне у позивача на час розгляду справи посвідчення потерпілого категорії 4 серії В-І № 913079 є діючим довічно.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що на момент звернення з заявами про видачу посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії позивач безспірно мала статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

Наведене вкотре підтверджує незаконність доводів суб'єктів владних повноважень на підставі яких позивачу було відмовлено у визнанні її постраждалою від наслідків Чорнобильської катастрофи І категорії та видачі їй відповідного посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Приписами статті 65 Закону № 796 встановлено, що видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Приписами пункту 10 Порядку № 51 передбачено, що видача посвідчень провадиться Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. В даному випадку органом, що вносить відповідне подання до державної адміністрації є Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 51 рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.

Отже, видача посвідчень потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у тому числі 1 категорії у даному випадку належить до компетенції Київської обласної державної адміністрації. При цьому, суд звертає увагу, що Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації діє на підставі Положення про департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Київської обласної державної адміністрації від 05.02.2013 № 43 та відповідно до пункту 34 цього Положення серед повноважень цього органу є, зокрема, виконання таких функцій, як організація та координація роботи, пов'язаної з визначенням статусу осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства вбачається, що в даному випадку саме Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації уповноважений надати ОСОБА_1 посвідчення особи постраждалої від Чорнобільської катастрофи категорії 1 відповідно до подання місцевого органу виконавчої влади за місцем проживання цієї особи, а саме Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради.

Водночас, як встановлено судом, листом від 12.01.2017 № 109 Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради позивачу було відмовлено у прийнятті документів та оформленні подання для встановлення позивачу статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії І з видачею відповідного посвідчення.

В обґрунтування прийнятого рішення суб'єкт владних повноважень посилається на Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 на підставі якого з 01.01.2015 було виключено зону посиленого радіологічного контролю, а також лист Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації № 05-49-709 від 27.01.2015, в якому зазначено, що починаючи з 01.01.2015 департаментом не приймаються подання райдержадміністрацій міськвиконкомів на оформлення громадянам посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.

Як вже зазначалось, доводи відповідачів про те, що з 01.01.2015 було виключено зону посиленого радіологічного контролю є безпідставними та необґрунтованими, оскільки по-перше, відповідно до норм чинного законодавства визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема 1 та 4 жодним чином не пов'язані між собою та, по-друге, на момент звернення з заявою про видачу посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії позивач мала статус потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

Безпідставним є також і посилання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради на лист Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації № 05-49-709 від 27.01.2015. Зі змісту вказаного листа вбачається, що починаючи з 01.01.2015 департаментом не приймаються подання райдержадміністрацій міськвиконкомів на оформлення громадянам посвідчень потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4, проте, в даному випадку ОСОБА_1 вже мала діюче посвідчення відповідної категорії та зверталась до уповноваженого органу з заявою щодо оформлення їй посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії І.

При цьому, суд акцентує увагу, що позивачу було встановлено МСЕК третю групу інвалідності по захворюванню, пов'язаному із впливом аварії на ЧАЕС до набрання чинності Законом України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України (від 28.12.2014 року № 76-VІІІ) на який посилаються відповідачі.

Крім того, суд також зауважує, що вказаний лист Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації не є рішенням органу виконавчої влади, не відносяться до регуляторних актів та носить лише інформаційний характер, а отже не має застосовуватися у діяльності Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради як обов'язковий та беззаперечний документ.

Аналогічних правові висновки викладено колегією суддів Київського апеляційного адміністративного суду в постанові від 04.11.2015 за результатом розгляду апеляційної скарги в адміністративній справі № 810/3002/15.

За таких обставин, вказані дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області щодо відмови в прийнятті документів позивача та оформленні подання до Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації для видачі посвідчення постраждалого І категорії є неправомірними та такими, що порушують права позивача.

У свою чергу, приписами статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, якщо воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 по справі №1-12/2003).

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність відмови Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області щодо направлення подання до Київської обласної адміністрації на видачу ОСОБА_1 посвідчення категорії І, з метою належного захисту прав позивача та недопущення будь-яких порушень його законних прав та інтересів з боку суб'єкта владних повноважень в майбутньому, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення реалізації законних прав позивача шляхом зобов'язання вказаного суб'єкта владних повноважень розглянути надані ОСОБА_1 документи, оформити та направити відповідне подання для розгляду уповноваженим органом - Київською обласною державною адміністрацією, для вирішення питання про присвоєння ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

При цьому, доводи відповідача - 2 відносно того, що позивачем пропущено встановлений абзацом 1 частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, оскільки такий строк сплинув ще 27.11.2016, а позивач звернулась до суду 19.12.2016 - не приймається судом до уваги з огляду на таке.

Як вже зазначалось, про порушення своїх законних прав та інтересів позивачу стало відомо з листа Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області від 06.02.2015 № 1616.

Водночас, у період з 06.02.2015-12.01.2017 позивачем вживались заходи щодо вирішення питання про захист та поновлення її порушених прав в позасудовому порядку. Так судом було встановлено, що позивач неодноразово зверталась до відповідних органів державної влади, а саме: Департаменту соціального захисту населення Київської облдержадміністрації, Президента України, Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної Ради України, Міністерства соціальної політики України, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, Комунального закладу Київської обласної ради Обласне бюро медико-соціальної експертизи з метою вирішення питання про присвоєння їй статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі відповідного посвідчення.

При цьому, ОСОБА_1 вказаними суб'єктами владних повноважень зазначалось про те, що питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, громадянам що проживали на території зони посиленого радіологічного контролю і яким встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою буде вирішено після набрання чинності Законом № 2093 та внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , які відбудуться найближчим часом.

У свою чергу, судом встановлено, що 21.04.2016 Закон № 2093 - відхилено, відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи внесено не було, а листом від 12.01.2017 № 109 Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області було повторно повідомлено позивачу, що вирішення питання про присвоєння їй статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі відповідного посвідчення на даний час є неможливим.

Таким чином, вважаючи саме вказане рішення суб'єкта владних повноважень протиправним позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Отже, суд зазначає, що строк на звернення позивача до суду обчислюється в даному випадку з 12.01.2017. У свою чергу, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду 19.12.2016. Проте, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2016 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху до 26.01.2017 та вказано про необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду доказів поважності пропущення строків на звернення до суду.

На виконання вимог вказаної ухвали суду позивачем 18.01.2017 було подано до суду заяву про усунення недоліків, а також вищевказаний лист Управлінням соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області від 12.01.2017 № 109.

Таким чином, питання щодо своєчасного звернення позивача до суду та дотримання строків визначених абзацом 1 частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України було вирішено судом ще на стадії відкриття провадження у справі.

Таким чином, підстави для задоволення клопотання відповідача - 2 та залишення позовної заяви без розгляду - відсутні.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації розглянути подання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видати відповідне посвідчення, суд зазначає про таке.

Відповідно до приписів статті 65 Закону № 796 визначення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видача відповідного посвідчення є виключно дискреційними повноваженнями Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин

Разом з тим, завданням адміністративного судочинства, відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого розгляду адміністративних справ.

Отже, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Водночас, суд враховує, що відмова відповідача у визанні ОСОБА_1 постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видачі відповідного посвідчення була мотивована єдиною підставою, яка, у свою чергу, визнана судом у цій справі протиправною, а тому будь-які інші перешкоди для видачі позивачу посвідчення відсутні.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації розглянути подання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видати ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає, що у відповідачів були наявні законні підстави для встановлення позивачу статусу потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видачі відповідного посвідчення.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Необхідність здійснення правосуддя саме на підставі принципу верховенства права (а не законності) закріплена також в статті 129 Конституції України, яка є нормою прямої дії.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідачами, як суб'єктами владних повноважень, не надано суду достатніх доказів, які б спростовували твердження позивача, а відтак, не доведено правомірності своєї позиції відносно відсутності у осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, категорії 4 права на отримання статусу постраждалих від Чорнобильської катастрофи категорії 1 за умови наявності причинного зв'язку інвалідності з Чорнобильською катастрофою після 01.01.2015.

У свою чергу, на підставі наявних у справі доказів та встановлених в ході судового розгляду справи обставин, позивачем доведено суду її законне право на отримання статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та посвідчення відповідної категорії.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач є інвалідом ІІ групи та відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI про судовий збір відноситься до категорії осіб звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях - судові витрати на її користь стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 122, 158 - 163, 167, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області у прийнятті документів та оформленні подання до Київської обласної державної адміністрації, щодо оформлення ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, викладену у листі від 12.01.2017 № 109.

2. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області направити подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для вирішення питання про присвоєння ОСОБА_1 статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.

3. Зобов'язати Департамент соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації розглянути подання Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про встановлення ОСОБА_1 статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та видати ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.