Постанова

від 14.03.2017 по справі 904/7770/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Справа № 904/7770/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіГрека Б.М., - (доповідача у справі), суддів :Корнілової Ж.О., Могил С.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Екотранс-Сервіс" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 р. у справі№904/7770/16 господарського судуДніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Екотранс-Сервіс" доПублічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" прозобов'язання виконати договір за участю представників від: позивачаПшиченко Ю.В. (дог. від 12.03.16), відповідачаТер-Товмасян Ю.Г. (дов. від 12.10.16) В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2016 р. (суддя Кеся Н.Б.), яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 р. (судді: О.В. Джихур, Г.К. Дмитренко, Л.О. Чимбар) в задоволенні позову про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Арселор Міттал Кривий Ріг" відповідно до умов договору №366515 від 14 квітня 2015 року поставити і передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотранс-Сервіс" залишок товарно- матеріальних цінностей на загальну суму 518 607, 60 грн. до 01 січня 2017 року в кількості, асортименті та найменуванні, зазначених в Специфікації передачі ТМЦ на розрахунку ціни послуг (додаток №2 до договору №366 515 від 14 квітня 2015 року) відмовлено.

Не погоджуючись із постановою та рішенням судів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотранс-Сервіс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотранс-Сервіс" (далі-Покупець) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі-Продавець) був укладений договір №366S15 від 14.04.2015 р., відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю який був у у використанні товар відповідно до Специфікації (ції), узгодженої(них) до Договору, а Покупець прийняти й оплатити на умовах даного товару (п. 1.1 Договору).

Ціна товару, що передається Покупцю, є Договірна і вказується в Специфікації(ціях), що є невід'ємною частиною Договору. Ціна Товару, яка вказана в Специфікаціях(ції), зміні не підлягає і діє в строки, обумовлені в Специфікації(ціях) (п. 2.1 Договору).

Загальна вартість товару за Договором складається з суми вартості всього товару узгодженого по всім Специфікаціях до даного Договору (п. 2.2 Договору).

Номенклатура, кількість і технічні вимоги товару, що передається, обумовлюються в Специфікаціях(ції), що є невід'ємною частиною даного договору (п. 2.3 Договору).

Передача товару Продавцем та його вивезення Покупцем здійснюється в обсягах відповідно до Специфікації(ціях) до Договору протягом 5-ти календарних днів після здійснення 100% попередньої оплати відповідно до виставленого Продавцем рахунку-фактури (п. 3.2 Договору).

Датою поставки є дата одержання товару Покупцем на складі Продавця, що зазначена в товарно-транспортній накладній або накладній - вимозі на відпуск матеріалів (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п.4.1 Договору попередня оплата здійснюється в розмірі 100% вартості Товару, узгодженого до передачі, у національній валюті України по банківським реквізитам Продавця, зазначеним у Договорі. Попередня оплата Товару здійснюється протягом 5-ти банківських днів після надання відповідного оригіналу рахунку-фактури (п. 4.1 Договору).

Додатком №2 до договору №366815 сторони узгодили Специфікацію передачі ТМЦ та розрахунок ціни послуг, згідно з якою угоджені номенклатура, найменування, кількість та вартість товару, що мав передаватися Продавцем Покупцеві згідно умов вказаної Специфікації на загальну суму 613710,00 грн.

Пунктом 1 Додаткової угоди №1 від 20.07.2015 р. сторони договору №366815 визначили строк дії специфікації (додатку №2) до договору, а саме з 09.04.2015 р. по 09.10.2015 р.

Даний Договір вступає в дію з 09.04.2015 р. і діє по 30.04.2016 р., або до належного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше (п. 11.3 Договору).

За матеріалами справи поставка товару відбулася між сторонами у справі окремими партіями та неповністю, про що свідчать рахунки-фактури та накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Як встановлено судами, залишок товарно -матеріальних цінностей, які були недопоставлені відповідачем згідно із специфікацією, складає 518 607, 60 грн.

Позивач направив відповідачу претензію, згідно якої наполягав на поставці товарно - матеріальних цінностей на загальну суму 518 607 грн. 60 коп. в кількості, асортименті та найменуванні, зазначених в специфікації (додаток №2 до договору).

Відповідач відмовив у поставці продукції, вказавши на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотранс-Сервіс" не здійснювало попередню оплату з липня 2015 року по вересень 2015 року, строк дії Специфікації до договору №366S15 від 14 квітня 2015 року закінчився.

Вказані обставини й стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відмовляючи в задоволені позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки 100% передплата за товар позивачем не здійснена, то відсутні підстави для примушення відповідача виконати зобов'язання за договором поставити товар.

Вищий господарський суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч.2 ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Тобто строк (термін) здійснення попередньої оплати визначається відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України тільки у разі, якщо такий строк (термін) не встановлений самим договором.

Як було зазначено судами, згідно договору від 14 квітня 2015 року п.4.1 попередня оплата товару здійснюється покупцем, тобто позивачем, протягом 5-ти банківських днів після надання відповідного оригіналу рахунку- фактури.

Таким чином, договором встановлено певний порядок і строк здійснення попередньої оплати покупцем.

Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов'язків. Так, укладенням такого договору постачальник приймає на себе обов'язок поставити (передати) покупцеві певний товр і вимагати його оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний прийняти цей товар і здійснити його оплату.

Відповідно до приписів ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

З огляду на умови договору, ст.538 Цивільного кодексу України господарські суди обґрунтовано вважають, що відсутні підстави для задоволення позову, оскільки обов'язку відповідача щодо поставки позивачу товару згідно Специфікації, яка є додатком №2 до договору передує обов'язок покупця здійснити попередню оплату цього товару, рахунки -фактури на оплату товару продавцем не були надані покупцеві.

Доводи скаржника щодо не виставлення постачальником рахунків на оплату в майбутньому поставленого товару та ненастання строку оплати цього товару, не приймаються до уваги господарським судом касаційної інстанції, оскільки рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням виконання зобов'язання в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку виконання умов договору.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому її слід залишити без змін, таку як ухвалену при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотранс-Сервіс" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 р. у справі № 904/7770/16 залишити без змін.

Головуючий - суддя Б.М. Грек

Судді Ж.О. Корнілова

С.К. Могил