Рішення

від 13.03.2017 по справі 910/838/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2017№910/838/17

За позовом Державного підприємства - Український державний інститут з проектування

об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут проектування об'єктів

дорожнього господарства"

про стягнення 138 666,54 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивачa: Максимов А.В. за довіреністю № 1502-01 від 29.12.2016 р.;

від відповідача: не з'явились.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 13 березня 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут проектування об'єктів дорожнього господарства" (далі - відповідач) про стягнення 138 666,54 грн., в тому числі 66 650,00 грн. основного боргу, 66 171,54 грн. інфляційних втрат, 5 845,00 грн. 3 % річних.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 68-13 від 27.09.2013 року на виконання робіт: Розробка проектно-кошторисної документації поточного середнього ремонту автомобільної дороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта на ділянці Сімферополь-Ялта (М-18) км 690+200 - км 696+300. Інженерно-геологічні вишукування , а саме щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2017 порушено провадження у справі № 910/838/17, її розгляд призначено на 01.02.2017 року.

Одночасно, вищевказаною ухвалою господарський суд в порядку статті 65 Господарського процесуального кодексу України витребував у Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві відомості про надходження (відсутність надходження) на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут проектування об'єктів дорожнього господарства" (код ЄДРПОУ 35250567) коштів з Державного бюджету України для оплати робіт, виконаних за Договором № 68-13 від 27.09.2013, укладеним з Державним підприємством - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР".

31.01.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшла запитувана судом інформація.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 20.02.2017 року.

Відповідно до статті 77 ГПК України у судовому засіданні 20.02.2017 винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 13.03.2017.

03.03.2017 представник позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надав документи на виконання вимог ухвали суду на письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 13.03.2017 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 13.03.2017 не з'явився, про причини неявки суду невідомо, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04071, м. Київ, вулиця Ярославська, будинок 39Г на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інститут проектування об'єктів дорожнього господарства" (замовник) та Державним підприємством - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" (підрядник) укладено Договір № 68-13 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору в порядку та на умовах цього договору замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: Розробка проектно-кошторисної документації поточного середнього ремонту автомобільної дороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта на ділянці Сімферополь-Ялта (М-18) км 690+200 - км 696+300. Інженерно-геологічні вишукування , далі іменуються роботи .

Згідно з пунктами 2.1., 2.2. Договору підрядник розпочинає виконання робіт після підписання Договору та отримання від замовника технічного завдання. Строки виконання робіт визначаються Календарним планом виконання робіт.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що вартість робіт по цьому Договору, згідно з Кошторисом складає 131 828,00 грн., крім того ПДВ 20% - 26 365,60 грн. Загальна вартість робіт разом з ПДВ 20% складає - 158 193,60 грн.

Відповідно до пункту 4.1. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах договірної ціни та виділених з державного бюджету коштів на оплату робіт за цим Договором згідно з планом фінансування (по мірі надходження коштів з держбюджету на рахунок головного розпорядника коштів та замовника).

Замовник здійснює платежі після підписання сторонами актів виконаних робіт та по мірі надходження коштів з держбюджету на рахунок замовника з відтермінуванням платежу до 20-ти календарних днів (пункт 4.2. Договору).

Згідно з пунктом 4.3. Договору Акт виконання робіт готує підрядник і передає для підписання замовнику. Замовник при наявності фінансування перевіряє відповідність фактичного обсягу робіт, що заявлені в акті і підписує його в частині фактично виконаних обсягів робіт.

Пунктом 4.4. Договору сторони погодили, що замовник, до тримання висновку експертизи, здійснює розрахунки за виконані роботи у розмірі 95 % договірної вартості робіт відповідно до підписаних актів виконаних робіт. Остаточний розрахунок здійснюється після отримання позитивного висновку експертизи проектів протягом 10 днів.

Відповідно до пункту 8.1. Договору замовник: надає підряднику технічне завдання та усі вихідні дані для виконання робіт за цим Договором; інформує підрядника про впровадження нових та діючих нормативних документів; здійснює прийняття робіт та своєчасну оплату за виконані роботи по актам здачі-приймання робіт, згідно кошторисів та після надходження коштів з держбюджету на рахунок замовника.

Виготовлена проектно-кошторисна документація передається замовнику по накладній в 5-ти примірниках, а виконані роботи по акту здачі-приймання виконаних робіт (пункт 10.2. Договору)

Згідно з пунктами 10.4., 10.5. Договору замовник на протязі 15 днів від дня одержання акту здачі-приймання робіт при наявності коштів та в межах фінансування підписує його і повертає підряднику або надає мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоліків в письмовому вигляді. Якщо замовник письмово не висунув мотивованих зауважень до продукції - вона вважається такою, що прийнята замовником без зауважень і підлягає оплаті. Якщо при здаванні-прийманні робіт будуть виявлені суттєві недоробки, що виникли з вини підрядника, замовник не підписує акт і затримує оплату робіт, виконаних з порушенням. У разі мотивованої відмови замовника прийняти роботу, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок і термінів їх виконання. Вартість робіт в цьому разі не збільшується.

На виконання умов Договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи по 1 етапу на загальну суму 150 276,00 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 291 від 30.12.2013 року на суму 83 626,00 грн. та Актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 412 від 30.12.2013 року на суму 66 650,00 грн.

За виконані роботи, згідно Акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 291 від 30.12.2013 року на суму 83 626,00 грн. відповідач розрахувався з позивачем, що підтверджується банківською випискою за 10.01.2014 року (належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи).

За Актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 412 від 30.12.2013 року відповідач не розрахувався, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 66 650,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором № 68-13 від 27.09.2013 року на виконання робіт: Розробка проектно-кошторисної документації поточного середнього ремонту автомобільної дороги Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта на ділянці Сімферополь-Ялта (М-18) км 690+200 - км 696+300. Інженерно-геологічні вишукування , а саме щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами та згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань.

Укладений між сторонами договір є договором підряду, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частинами 1, 2 ст. 854 Цивільного кодексу України унормовано, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав роботи по 1 етапу за Договором на суму 150 276,00 грн., що підтверджується Актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 291 від 30.12.2013 року на суму 83 626,00 грн. та Актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 412 від 30.12.2013 року на суму 66 650,00 грн.

За виконані роботи, згідно Акту здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 291 від 30.12.2013 року на суму 83 626,00 грн. відповідач розрахувався з позивачем, що підтверджується банківською випискою за 10.01.2014 року (належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи).

За Актом здачі-приймання виконаних робіт (послуг) № 412 від 30.12.2013 року відповідач не розрахувався, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість перед позивачем в розмірі 66 650,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, договірна умова про здійснення оплати по мірі надходження коштів з держбюджету на рахунок замовника не позбавляє відповідача господарського обов'язку здійснити оплату та не може бути належною правовою підставою для відтермінування цього зобов'язання на фактично невизначений строк, оскільки така договірна умова не є подією, яка неминуче має настати у розумінні статті 530 Цивільного кодексу України.

Отже, відповідач не звільняється від обов'язку оплатити вартість виконаних позивачем робіт по 1 етапу.

Обов'язок відповідача (замовника) прийняти та оплатити надані послуги (договір підряду є двостороннім та оплатним) витікає із Закону та умов договору, і не може ставитись в залежність від виконання певних дій третьою особою.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Замовник здійснює платежі після підписання сторонами актів виконаних робіт та по мірі надходження коштів з держбюджету на рахунок замовника з відтермінуванням платежу до 20-ти календарних днів (пункт 4.2. Договору).

Отже, у відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, пункту 4.2. Договору, строк виконання зобов'язання за Договором на час розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 66 650,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 66 171,54 грн. інфляційних втрат та 5 845,00 грн. 3 % річних.

Судом встановлено, що відповідач обов'язку зі сплати грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині в розмірі 5 834,34 грн. 3 % річних (за період з 21.01.2014 по 21.12.2016) та 65 906,42 грн. інфляційних втрат (за період з лютого 2014 року по листопад 2016 року) за розрахунком суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Відповідачем не було надано суду доказів в спростування обставин, викладених у позові.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 66 650,00 грн. основного боргу, 5 834,34 грн. 3 % річних, 65 906,42 грн. інфляційних втрат.

Відшкодування судового збору, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут проектування об'єктів дорожнього господарства" (04071, м. Київ, вулиця Ярославська, будинок 39Г, ідентифікаційний код 35250567) на користь Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об'єктів дорожнього господарства "УКРДІПРОДОР" (03037, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 39/1, ідентифікаційний код 05416892) 66 650 (шістдесят шість тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 5 834 (п'ять тисяч вісімсот тридцять чотири) грн. 34 коп. 3 % річних, 65 906 (шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот шість) грн. 42 коп. інфляційних втрат, 2 075 (дві тисячі сімдесят п'ять) грн. 86 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.03.2017

Суддя М.Є. Літвінова