КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" березня 2017 р. Справа№ 910/11104/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Агрикової О.В.
за участі секретаря судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Кайло І.Ю. довіреність № 2 від 27.12.16
від відповідача: Воловик О.А. довіреність № б/н від 10.03.17
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвестспецкомплекс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02 лютого 2017 року
у справі № 910/11104/16 (суддя Привалова А.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс Київ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвестспецкомплекс"
про стягнення 178 911,60 грн.,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвестспецкомплекс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс Київ"
про компенсацію витрат на суму 268 334,84 грн. у порядку статті 1160 ЦК України, -
ВСТАНОВИВ:
14 червня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецсервіс Київ" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення 178 911,60 грн. (т. І, а.с. 7-12).
11 липня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвестспецкомплекс" звернулись до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою про компенсацію витрат на суму 268 334,84 грн. у порядку статті 1160 ЦК України (т. І, а.с. 92-96).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02 лютого 2017 року у справі № 910/11104/16 відмовлену у задоволенні первісного та зустрічного позову у зв'язку з їх необґрунтованістю (т. ІІ, а.с. 184-192).
17 лютого 2017 року ТОВ "Компанія "Інвестспецкомплекс" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 02 лютого 2017 року у справі №910/11104/16 в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 02 лютого 2017 року у справі № 910/11104/16 змінити та зустрічний позов задовольнити повністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 лютого 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Інвестспецкомплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 02 лютого 2017 року у справі №910/11104/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Мальченко А.О.
24 лютого 2017 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Інвестспецкомплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 02 лютого 2017 року у справі №910/11104/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Агрикової О.В., Мальченко А.О., справу призначено до розгляду на 14 березня 2017 року.
У судовому засіданні 14 березня 2017 року представник ТОВ "Компанія "Інвестспецкомплекс" надав пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, оскаржуване рішення змінити в частині зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити.
Представник ТОВ "Українська агенція реструктуризації боргів" в судовому засіданні 14 березня 2017 року надав пояснення, в яких заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення в частині зустрічного позову - в силі, а в частині первісного позову скасувати і прийняти нове про задоволення первісних позовних вимог.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
01 жовтня 2015 року між ТОВ "Спецсервіс Київ", як замовником та ТОВ "Компанія "Інвестспецкомплекс", як підрядником укладено Договір підряду № 01/10-01 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник взяв на себе обов'язок з виконання робіт по встановленню системи автоматичного водяного спринклерного пожежогасіння блоку 12 (секцій № 13 і № 14. Відмітка + 6,440 (зона під покриттям) (далі - роботи) на об'єкті замовника: "Громадсько-торгівельний центр "Блокбастер Молл", який знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Московський, 36 (т.І, а.с. 16-25).
Відповідно до п. 2.1. Договору, склад і обсяг робіт, який повинен виконати підрядник за цим договором, визначений сторонами в додатках до цього договору (договірна ціна), які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 3.2. Договору, ціна договору визначається згідно додатків до договору (договірна ціна).
Сторонами було підписано та скріплено печатками додатки до Договору підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р.: № 1 - Договірна ціна; № 2 - Графік фінансування робіт; № 4 - Класифікатор видів порушень порядку виконання робіт, трудової дисципліни, техніки безпеки та охорони праці, пожежної та санітарно-епідеміологічної безпеки, охорони навколишнього середовища, зелених насаджень і землі під час проведення робіт за договором (т.І, а.с. 26-27, 55, 56-58).
Відповідно до Додатку № 2 до Договору підряду "Графіку фінансування робіт" передбачено сплату 850 000,00 грн. протягом 15 банківських днів з моменту отримання від підрядника письмового запиту на отримання авансового платежу на виконання робіт.
Відповідно до платіжних доручень № 455 від 03.10.2015 р. та № 456 від 05.10.2015 р. з призначенням платежу "оплата згідно договору № 01/10-01 від 01.10.2015 р." ТОВ "Компанія "Інвестспецкомплекс" перераховано ТОВ "Спецсервіс Київ" кошти у загальній сумі 1 050 000,00 грн. (т.І, а.с. 59,60).
У матеріалах справи наявні "Акт приймання виконаних робіт секції Д, Е, Ж за період" від 18.11.2015 р., Акт приймання виконаних робіт секції Інтертеймент за грудень від 10.12.2015 р. та "Акт приймання виконаних робіт секції Інтертеймент за період: 201 р." від 11.01.2016 р. підписані прорабом, інженером технічного нагляду і інженером ПТО, затверджений та погоджений начальником будівельного департаменту (т. 1 а.с. 68-70, 71-73, 74-75).
Водночас, вказані документи не є належними доказами підтвердження обсягів виконаних підрядником робіт, оскільки не відповідають типовій формі КБ-2в, якими підтверджується обсяг виконаних за договором робіт (пп. 3.4.2. Договору), а також зі вказаних актів не можливо встановити чиїми конкретно посадовими особами вони підписані, а також вказані акти не містять печаток замовника та підрядника.
Звертаючись з первісним позовом замовник зазначає, що оскільки у січні 2016 року підрядник зупинив виконання робіт на об'єкті замовником було проведено обстеження та складено акти про фактично виконані відповідачем обсяги робіт та витрачених матеріалів.
Замовником було складено та підписано у односторонньому порядку Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати станом на січень 2016 р. (форми КБ-3), Розрахунок загальновиробничих витрат до Акту КБ-2в та Акт №_ приймання виконаних будівельних робіт станом на січень 2016 р., відповідно до яких вартість фактично виконаних будівельних робіт з ПДВ складає 871 088,40 грн. (т.ІІ, а.с. 32, 33, 34-41).
22 лютого 2016 року замовник рекомендованим листом надіслав підряднику претензію б/н від 19.02.2016 р. з вимогою відшкодувати збитки, до якої додав лист за вих. № 03/08 від 08.02.2016 р. про розірвання договору підряду в односторонньому порядку у якому підставою розірвання Договору визначено п.п. 4.1.3, 4.1.4 та 4.1.5 Договору (т.І, а.с. 61-62, 63-64, 65).
Поряд з цим підрядник посилається на те, що він виконав роботи на суму 1 318 334,84 грн., тобто в більшому обсязі, ніж було профінансовано замовником, на підтвердження чого надав акти №№ 1, 2 приймання-передачі виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) та довідку про вартість робіт (типова форма КБ-3) за січень 2016 року, які були надіслані на адресу замовника з листом за № 3-29/02-16 від 29.02.2016 р. (т.І, а.с. 117-124, 125-126, 127-131, 131), проте останнім не підписані та не повернуті на адресу підрядника.
За доводами замовника, він відмовився підписувати вказані акти оскільки вони надійшли після надсилання ним листа про розірвання Договору.
Щодо вказаних обставин колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Підрядник зобов'язується виконати, передбачені п. 1.1. цього Договору, роботи відповідно до Графіка виконання робіт (Додаток № 3 до договору). Термін виконання робіт в цілому або окремої їх частини також можуть бути визначені сторонами у відповідних протоколах нарад, нарядах, графіках та інших документах, підписаних сторонами (п. 2.2. Договору).
Строки виконання робіт за договором мали бути узгоджені сторонами у Додатку № 3 - Графік виконання робіт, проте такий додаток сторонами підписаний не був, а відтак сторони не визначили строків виконання робіт за договором.
Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У листі за вих. № 03/08 від 08.02.2016 р. замовник повідомив підрядника про розірвання Договору, посилаючись на положення п.п. 4.1.3, 4.1.4 та 4.1.5 Договору.
Відповідно до п. 4.1.3 Договору, замовник має права у разі виявлення недоліків виконаних робіт та/або їх результатів, на свій розсуд вимагати від підрядника або безкоштовного усунення ним таких недоліків, які виникли з вини Підрядника, або повного відшкодування Підрядником витрат, понесених Замовником у зв'язку з усуненням таких недоліків за рахунок замовника власними та/або силами третіх осіб, в тому числі за рахунок відповідного зниження, утримання із загальної вартості робіт, а у разі виявлення істотних недоліків - відмовитися від Договору та вимагати від підрядника повного відшкодування шкоди (збитків), завданих такими суттєвими недоліками;
Відповідно до п.п. 4.1.4., 4.1.5. замовник має право відмовитися від Договору та вимагати відшкодування збитків, якщо Підрядник з своєї вини не своєчасно розпочав роботи на Об'єкті, або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений Сторонами, стає неможливим; ініціювати внесення змін до Договору, вимагати його розірвання та відшкодування збитків за наявності істотних (більше 2 разів) порушень Підрядником умов Договору.
У п. 11.5. Договору зазначено, що замовник має право припинити цей Договір в односторонньому порядку (у тому числі шляхом розірвання, відмови від Договору) в наступних випадках: систематичного (більше двох разів) порушення Підрядником строків виконання робіт за зговором, що несе збільшення термінів закінчення виконання робіт за Договором більше ніж на 15 (п'ятнадцять) днів (п. 11.5.1.); систематичного (більше двох разів) недотримання Підрядником вимог щодо якості робіт (використання неякісних матеріалів, б /у обладнання тощо) та/або відмови, порушення Підрядником своїх зобов'язань, що виникли згідно з Договором у зв'язку з виявленням недоліків (дефекту) виконаних повністю або частково робіт та/або їх кінцевих або проміжних результатів (п. 11.5.2.); виявлення істотних недоліків виконаних повністю або частково робіт та/або їх кінцевих або проміжних результатів (п. 11.5.3.).
Поряд цим, доказів звернення замовника до підрядника з повідомленнями про наявність у результатах виконаних робіт недоліків та вимогами про їх усунення чи недотримання умов договору підряду судам надано не було.
Посилання замовника на недотримання підрядником строків виконання робіт не може бути прийнятим до уваги колегії судів, оскільки сторонами таких строків узгоджено не було.
Отже замовником не доведено наявності передбачених Договором обставин, які надають йому можливість розірвання Договору у односторонньому порядку.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Згідно статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 11.1 Договору, він набуває чинності з моменту його підписання і діє до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе за цим Договором зобов'язань.
Таким чином, надані позивачем за первісним позовом докази не підтверджують порушення умов Договору відповідачем в частині строків та обсягів виконання робіт і носять односторонній характер.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ч. 1 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника. Лише за наявності зазначених чотирьох умов настає відповідальність за порушення зобов'язання.
Наявними у справі доказами позивачем не доведено наявність збитків на суму 178 911,60 грн., а відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають.
Щодо зустрічних позовних вимог підрядника про стягнення в порядку ст.1160 ЦК України з замовника витрат в загальній сумі 268 334,84 грн. колегія суддів зазначає наступне.
З Довідки підрядника вбачається, що у Додатку № 1 (Договірна ціна) до Договору підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р. не була врахована вартість деяких видів робіт (вартість виготовлення вузлів) (т.ІІ, а.с. 65).
Відповідно до ст.1160 ЦК України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, має право вимагати від цієї особи відшкодування фактично зроблених витрат, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії. Якщо особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, при першій нагоді не повідомила цю особу про свої дії, вона не має права вимагати відшкодування зроблених витрат.
Згідно п. 4.6.8. Договору, підрядник зобов'язується поставити на будівельний майданчик необхідні матеріали, обладнання, вироби, конструкції, комплектуючі вироби, будівельну техніку.
Якщо в процесі виконання робіт підрядник виявив необхідність виконання додаткових робіт, які не враховані проектною документацією, у зв'язку з чим підвищується вартість робіт, підрядник зобов'язаний повідомити про це замовника. До виконання таких додаткових робіт підрядник приступає тільки після підписання сторонами додаткової угоди до цього договору про порядок, термін і вартість таких робіт. Якщо без виконання додаткових робіт неможливо належне виконання роботи за цим договором, підрядник призупиняє роботи до отримання відповідного рішення замовника, а така зупинка не буде означати порушення ним термінів виконання робіт (п. 3.5. Договору).
Поряд з цим, доказів звернення підрядника до замовника з листами про необхідність виконання додаткових робіт, чи збільшення обсягу потрібних до використання матеріалів, або укладення додаткової угоди до цього договору про порядок, термін і вартість таких робіт судам надано не було.
Не є такими доказами, надані підрядником листи від 06.10.2015 р. №1-06/10-15, від 09.10.2015 р. №1-09/10-15 та від 02.11.2015 р. №1-02/11-15) щодо повідомлення замовника про вчинення додаткових дій для виконання договору та прохання компенсувати вартість таких витрат з огляду на те, що матеріали справи не містять ані доказів направлення, ані доказів отримання таких листів замовником.
При цьому, надані відповідачем в обґрунтування виконаних за договором робіт та придбаних і витрачених матеріалів на виконання цих робіт мають односторонній характер. Більш того, додані до матеріалів справи видаткові накладні, акти про надання послуг та накладні (т.ІІ, а.с. 100-126, 128-146, 149-157) не місять посилань на Договір підряду, а тому у колегії суддів відсутні можливість ідентифікувати їх, як пов'язані зі вказаним Договором.
Також, є безпідставними посилання позивача за зустрічним позовом на положення ст. 1160 ЦК України, оскільки відносини, які виникли між сторонами ґрунтуються на Договорі підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р., про що, зокрема, свідчить прийняття позивачем за зустрічним позовом коштів від відповідача у сумі 1 050 000,00 грн. з посиланням на номер договору, отже відносини, що виникли між сторонами, регулюються положеннями глави 61 (підряд) ЦК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність порушення умов Договору підряду № 01/10-01 від 01.10.2015р. як замовником, так і підрядником, з огляду на що, правові підстави для задоволення як первісного, так і зустрічного позовів - відсутні.
У відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Рішення Господарського суду міста Києва від 02 лютого 2017 року у справі №910/11104/16 підлягає залишенню без змін.
Апеляційна скарга "Компанія "Інвестспецкомплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 02 лютого 2017 року у справі №910/11104/16 задоволенню не підлягає.
Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інвестспецкомплекс" на рішення Господарського суду міста Києва від 02 лютого 2017 року у справі №910/11104/16 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02 лютого 2017 року у справі №910/11104/16 залишити без змін.
3. Справу №910/11104/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді А.О. Мальченко
О.В. Агрикова
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.03.2017 |
Оприлюднено | 21.03.2017 |
Номер документу | 65346962 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Чорногуз М.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні