Постанова

від 14.03.2017 по справі 823/1832/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1832/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Черкаське виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство" до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Черкаське виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення № 104 від 06.06.2016 року про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 травня 2016 року відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року № 1105-XIV, пункту 3.2 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої постановою правління Фонду від 22.12.2010 року № 29, наказом Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.03.2016 року № 24 та направленням від 16.05.2016 року № 316 посадовою особою Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову перевірку Приватного акціонерного товариства "Черкаське виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство" щодо дотримання норм чинного законодавства з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Перевіркою виявлені порушення статті 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ та п. 1.4 Положення "Про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 року № 25, у зв'язку з чим неправомірно використано кошти Фонду в сумі 3912 грн 30 коп.

За результатами перевірки складено акт № 316 від 17 травня 2016 року.

06 червня 2016 року на підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 104 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у сумі 3912 грн 30 коп.

Позивач подав до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності скарги від 18 липня 2016 року та 29 липня 2016 року про перегляд вищевказаного рішення.

Рішеннями контролюючих органів № 2 від 04.08.2016 року та № 4 від 26.10.2016 року за результатами розгляду скарги позивачеві відмовлено у їх задоволенні, а рішення Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 104 від 06.06.2016 року про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 3912 грн 30 коп. визнане правомірним.

Вважаючи рішення про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у сумі 3912 грн. 30 коп. такими, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону №2240 (в редакції, що діяла на момент настання страхового випадку) визначено, що законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Аналогічні норми містяться і у статті 2 Закону №1105 Закону №1105, який діє на зміну Закону №2240 з 1 січня 2015 року та на підставі якого проводилась перевірка позивача.

У відповідності до ст. 38 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням від 18.01.2001 року №2240-III, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2240-III), допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1 - 4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 - до пологів та 90 - після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону №2240 визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати. Відповідно до частини 2 статті 53 Закону №2240 порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із абзацом першим пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням затвердженого постановою Кабінета Міністрів України №1266(далі - Порядок №1266) Розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень) та добровільно застрахованих осіб), є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (для страхування на випадок безробіття - в якому припинено дію трудового договору або особу знято з обліку у державного реєстратора як суб'єкта підприємницької діяльності, припинення адвокатської, нотаріальної, творчої або іншої діяльності, закінчення проходження служби; для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров'я у зв'язку з раніше отриманим ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - період роботи за останнім основним місцем роботи перед настанням тимчасової непрацездатності).

У відповідності до п.7 Порядку №1266 середня заробітна плата (грошове забезпечення) застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України Про оплату праці (грошового забезпечення, розмір якого визначається згідно з нормативно-правовими актами, що регулюють порядок та умови його виплати), та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб, не враховуючи передбачені законодавством пільги щодо сплати зазначеного податку чи суми, на які цей дохід зменшується, з яких сплачувалися страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На підставі п.4 Постанови КМУ №1266, Міністерству праці та соціальної політики надано право давати роз'яснення щодо застосування вищезазначеного Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Міністерство праці та соціальної політики в своєму листі від 01.02.2010 року №1000/0/14-10/18 визначило, що суми нарахувань за час відпусток на відміну від порядку їхньої фактичної виплати розподіляються пропорційно часу, що припадає на дні відпустки у відповідному місяці (як при визначенні страхових внесків, так і відповідно при здійсненні розрахунку середньої заробітної плати).

Разом з тим, статтею 94 КЗпП визначено, що заробітна плата - це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналіз розмірів посадових окладів у штатних розкладах свідчить про те, що оплата праці на підприємстві проводилась не за фактично виконану роботу та без врахування фінансового стану.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до статуту ПрАТ Черкаське виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство , затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства Черкаське ВМПНП в обов'язки директора входить підписувати довіреності, договори та інші документи від імені Товариства, наймати та звільняти працівників, підписувати договори (правочини) на суму, що не перевищує 10% балансової вартості Товариства, здійснювати інші функції, які необхідні для забезпечення нормальної роботи Товариства, згідно з чинним законодавством та внутрішніми документами Товариства.

Після того, як ОСОБА_2 була надана відпустка по вагітності та пологах (наказ від 26.08.2014 року №1), на посаду директора нікого не прийнято, тобто посада залишалася вакантною.

Крім того, наказом від 26.08.2014 року № 2 директор ОСОБА_2 залишила за собою право здійснювати керівництво поточною діяльністю товариства (затвердження штатного розкладу, розпорядження: майном, в т.ч. коштами; укладання угод; організація матеріально-технічного забезпечення діяльності товариства; затвердження внутрішніх нормативних документів) без нарахування і виплати заробітної плати.

У штатному розписі, затвердженого директором ОСОБА_2 з 26.08.2014 року, передбачено фонд оплати праці лише для однієї посадової особи - головного бухгалтера 1220,00грн.

Відповідно до наказу від 02.02.2015 року № 2 ОСОБА_2 виходить на роботу з декретної відпустки з першого лютого 2015 року із заробітною платою 1230,00 грн. і з 01.02.2015 року штатним розписом знову збільшується фонд оплати праці для двох штатних одиниць: посадовий оклад директора 1230,00 грн. та головного бухгалтера - 1220,00грн.

Таким чином, посадовий оклад директору ОСОБА_2 на період з 01.11.2013 року по 26.08.2014 року встановлено у завищеному розмірі з метою збільшення суми допомоги по вагітності та пологах. Оскільки відповідно до статті 38 Закону № 2240 допомога по вагітності та пологах компенсує втрату заробітної плати на час такої відпустки.

Також, штатні розписи ПАТ "Черкаське ВМПНП", де визначено оклад директора, введені в дію з 01.11.2013 року, 01.12.2013 року, 26.08.2014 року, 01.02.2015 року, та 01.09.2015 року затверджені директором ОСОБА_2

Відповідно до статуту ПАТ "Черкаське ВМПНП", затвердженого загальними зборами акціонерів відкритого акціонерного товариства "Черкаське ВМПНП", право встановлювати оклад (винагороду) директору відноситься до виключної компетенції наглядової ради.

Отже, посадовий оклад директора у розмірі 2300,00 грн., який взятий для розрахунку допомоги, перед настанням страхового випадку встановлено неправомірно.

Щодо повноважень відповідча, колегія суддів зазначає наступне.

Абзацом 8 пункту 5.2 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затвердженої Постановою правління Фонду від 22.12.2010р. №29 (надалі -Інструкція №29) визначено, шо під час проведення перевірок страхувальників посадові особи органу Фонду мають право перевіряти правильність обчислення середньої заробітної плати, з якої обраховуються суми матеріального забезпечення застрахованим особам.

Також, п. 7 Порядку № 1266 (в редакції, що діяла на момент настання страхового випадку) визначено, щодля розрахунку допомоги по вагітності та пологах середня заробітна плата обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України Про оплату праці .

Отже, органи Фонду наділені повноваженнями, щодо проведення перевірок дотримання страхувальниками-роботодавцями норм трудового законодавства з питань, які можуть вплинути на правомірність нарахування та виплати матеріального забезпечення, яке надається за рахунок коштів Фонду.

Крім того, частиною 1 статті 38 Закону № 2240 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що при проведенні перевірок страхувальників, для визначення правомірності нарахування такої допомоги, органи Фонду перевіряють правильність обчислення середньої заробітної плати, з якої обраховуються суми матеріального забезпечення, що відповідає приписам ст. 2 Закону №1105 та п 5.2 Інструкції №29.

Також, згідно з частиною 3 статті 50 Закону №2240 рішення про призначення матеріального забезпечення приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, яке затверджується правлінням Фонду.

Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджено постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 року №25.

Отже, комісія (уповноважений) підприємства, установи, організації із соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням діє на підставі Положення затвердженого правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та приймає рішення щодо призначення матеріального забезпечення застрахованим особам, а тому при здійсненні перевірки правомірності використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності органи Фонду зобов'язані перевіряти як роботу так і створення комісії (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки у даному випадку Черкаська міська виконавча дирекція Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності діяла відповідно до норм законодавства чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи, а тому постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 січня 2017 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Черкаське виробниче монтажно-пусконалагоджувальне підприємство" до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 15 березня 2017 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.