Постанова

від 14.03.2017 по справі 813/757/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Справа № 876/9862/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2015 року позивач - ФОП ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.12.2014 року №0000018621702.

В обґрунтування свої позовних вимог посилався на те, що при проведенні перевірки позивачем було надано перевіряючим усі належним чином оформлені документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТзОВ Алвор , ТзОВ Лоренс Трейд , ТзОВ Рос-Бест , ТзОВ Екотехнік-СТР , ТзОВ Домін Груп . Однак, всупереч Податковому кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ґрунтуючись виключно на власних припущеннях, контролюючий орган вказує, що документи ФОП ОСОБА_1 про реалізацію товару не містять достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, внаслідок чого встановлено передачу товарів невстановленим юридичним чи фізичним особам за період перевірки на загальну суму 4 675 854,84 грн. (в т.ч. ПДВ - 779 309,14 грн.). Позивач стверджує, що податкові зобов язання з податку на додану вартість декларувались ним по першій події у відповідні періоди і сплачувались, тому повторне визначення сум податкового зобов язання є таким, що суперечить законодавству (подвійне оподаткування), крім того, податковий орган, як орган владних повноважень жодним чином не прореагував на наявність судових рішень, що набрало законної сили, яке спростовує аргументи акту перевірки по контрагентах позивача. Також, позивач вказує на відсутність протиправного умислу на ухилення від оподаткування, оскільки внаслідок господарських операцій з вказаними суб єктами господарської діяльності у ФОП ОСОБА_1 виникло податкове зобов язання з податку на додану вартість, яке позивачем задекларовано у відповідні податкові періоди. Відтак, твердження відповідача про фіктивність чи не підтвердження господарських операцій ґрунтуються не на доказах, а на припущеннях, оскільки всі первинні документи на реалізацію товару виписувались ФОП ОСОБА_1, який в жодній з господарських операцій не є і не може бути вигодонабувачем, оскільки, внаслідок продажу товару контрагентам є декларантом, платником податкового зобов язання і відповідно не є користувачем податкової вигоди, яка полягає в зменшенні об єкту оподаткування. Вважає, що висновки відповідача про відсутність реалізації товару ТзОВ Алвор , ТзОВ Лоренс Трейд , ТзОВ Рос-Бест , ТзОВ Екотехнік-СТР , ТзОВ Домін Груп не відповідають фактичним обставинам справи, а як наслідок протиправним є повторне донарахування сум податкового зобов язання продавцю (позивачу) по вже оподатковуваних операціях з реалізації товару.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 03.12.2014 року №0018621702.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ДПІ у Галицькому районі м. Львова оскаржила її в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства в частині нарахування та сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ Алвор (ЄДРПОУ - 38698441), ТзОВ Лоренс Трейд (ЄДРПОУ - 38393212), ТзОВ Рос-Бест (ЄДРПОУ - 38473896), ТзОВ Екотехнік-СТР (ЄДРПОУ - 38473292), ТзОВ Домін Груп (ЄДРПОУ - 38905991) за 2013 рік та січень-лютий 2014 року. За результатами вказаної перевірки складено акт від 27.11.2014 року №1/17-20/НОМЕР_1.

Вказаною перевіркою встановлено порушення: п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу України, внаслідок чого у періоді з 01.01.2013 року по 28.02.2014 року занижено податкові зобов язання з податку на додану вартість на загальну суму 779 309,14 грн. за рахунок невключення до об єкту оподаткування операцій з безоплатної поставки товарів невстановленими юридичним особам чи фізичним особам. Ці порушення згідно з актом перевірки полягають у тому, що господарські операції позивача як продавця з ТзОВ Алвор , ТзОВ Лоренс Трейд , ТзОВ Рос-Бест , ТзОВ Екотехнік-СТР , ТзОВ Домін Груп є безтоварними, відтак позивачем товар передано безоплатно невстановленим юридичним чи фізичним особам.

До таких висновків, при проведенні перевірки позивача, відповідач дійшов використавши акти: ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.04.2014 року №26-51-22-05/38473896 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Рос-Бест (код ЄДРПОУ - 38473896) за період діяльності липень 2013 року - лютий 2014 року; ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.04.2014 року №208/2204/38473292 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Екотехнік-СТР (код ЄДРПОУ - 38473292) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період діяльності листопад-грудень 2013року ; ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 18.09.2013 року №499/22-03/38698441 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Алвор (код ЄДРПОУ - 38698441) за період з 01.05.2013 року по 31.08.2013року ; ДПІ у Солом янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 27.12.2013 року №1313/26-58-22-08-11/38393212 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Лоренс Трейд (код ЄДРПОУ - 38393212) за період з 01.04.2013 року по 31.10.2013 року; ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Домін Груп (код ЄДРПОУ - 38905991) за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року .

У вказаних актах зазначено, що операції позивача з ТзОВ Алвор , ТзОВ Лоренс Трейд , ТзОВ Рос-Бест , ТзОВ Екотехнік-СТР , ТзОВ Домін Груп не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У зв язку з цим посадові особи вказаних суб єктів господарювання не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Підтверджено лише факт отримання коштів ФОП ОСОБА_1 від ТзОВ Алвор , ТзОВ Лоренс Трейд , ТзОВ Рос-Бест , ТзОВ Екотехнік-СТР , ТзОВ Домін Груп .

Відповідач вважає, що дані господарські операції не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій та за відсутності залишків товару на складі перевіркою встановлено реалізацію/передачу товарів невстановленим юридичним чи фізичним особам за період перевірки.

На підставі акта перевірки відповідачем 03.12.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0018621702 про збільшення позивачеві грошового зобов язання за платежем податок на додану вартість в сумі 1 168 963,71 грн. (основний платіж - 779 309,14 грн., штрафна (фінансова) санкція - 389 654,57 грн.).

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 13.01.2016 року зазначив, що останніми не досліджено обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та покупцями - ТзОВ Алвор , ТзОВ Лоренс Трейд , ТзОВ Рос-Бест , ТзОВ Екотехнік-СТР та ТОВ Домін Груп , а саме: можливостей покупців щодо виконання укладених з позивачем договорів купівлі продажу, зокрема, актів прийому-передачі товарів; документів, що підтверджують транспортування товарів, наявності технічних та технологічних можливостей, та інших документів, які б підтвердили реальність здійснення фінансово-господарської діяльності.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про заниження податкового зобов язання з податку на додану вартість в сумі 779 309 грн. 14 коп. є необґрунтованими, а тому протиправним податкове повідомлення - рішення, яким позивачу донараховано грошове зобов язання з податку на додану вартість на зазначену суму.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також права та обов язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов язаних з визначенням об єктів оподаткування та/або податкових зобов язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтвердження її реального (фактичного) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Відповідно до вищенаведеного визначення господарська операція пов язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов язаний суб єкт владних повноважень.

Разом з тим відповідно до принципу змагальності суб єкт господарювання має спростувати доводи суб єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Як видно з матеріалів справи, щодо взаєморозрахунків ФОП ОСОБА_1 з ТзОВ Рос-Бест , то такі відбувались на підставі договору купівлі-продажу №34 від 12.11.2013 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов язується передати у власність ТОВ Рос-Бест продукцію в асортименті та по цінах, вказаних в накладних, які є невід ємною частиною договору, а ТзОВ Рос-Бест зобов язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах договору. По взаєморозрахунках позивача із ТОВ Рос-Бест до перевірки представлено копії видаткових та податкових накладних на загальну суму ПДВ 388 326,80 гривень.

При перевірці використано акт від 22.04.2014 №26-51-22-05/38473896 ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Рос-бест за період діяльності липень 2013 року - лютий 2014 року , в якому вказано: ...Підприємство не знаходиться за податковою адресою (стан - 3 (прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру). Свідоцтво платника ПДВ анульовано 04.04.2014 року.

Згідно із інформацією ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, 18.04.2014 року проведено експертне дослідження підписів виконаних від імені ОСОБА_1. на реєстраційних документах ТОВ Рос-Бест , отримано висновок експерта №325 від 18.04.2014 року, відповідно якого підписи виконані на реєстраційних документах однією особою, а підписи у формі 1 іншою, тобто фактично різними особами.

Таким чином, первинні документи по взаєморозрахунках позивача із ТОВ Рос-Бест не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт здійснення господарської діяльності.

Також, взаєморозрахунки між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ Лоренс Трейд відбувались на підставі договору купівлі-продажу №10/2013 від 16.05.2013 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов язується передати у власність ТОВ Лоренс Трейд продукцію в асортименті та по цінах, вказаних в накладних, які є невід ємною частиною договору, а ТзОВ Лоренс Трейд зобов язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах договору. Відповідно до п. 2.4 договору поставка товару здійснюється силами та засобами покупця ТОВ Лоренс Трейд .

Згідно із п. 2.2 факт передачі товару у власність покупцеві оформляється видатковими накладними, згідно із п. 2.3 договору моментом переходу права власності на товар від ФОП ОСОБА_1 до ТОВ Лоренс Трейд вважається дата підписання сторонами вищевказаних видаткових накладних. По взаєморозрахунках із ТОВ Лоренс Трейд до перевірки представлено видаткові та податкові накладні на загальну суму ПДВ 1 683,66 гривні.

При перевірці використано акт від 27.12.2013 року №1313/26-58-22-08-11/38393212 ДПІ у Солом янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Лоренс Трейд за період з 01.04.2013 року по 31.10.2013 року, в якому вказано, що в ході проведення перевірки було використано протокол допиту гр. ОСОБА_3 від 28.08.2013 року, наданого листом СУ КР ГСУ ФР МДЗ України від 12.12.2013 року №27171/7/99-99-09-01-17, відповідно до якого ОСОБА_3 (директор ТзОВ Лоренс Трейд згідно документів) не підписував будь-які бухгалтерські чи інші документи, що стосуються господарської діяльності ТОВ Лоренс Трейд , податкову звітність ТзОВ Лоренс Трейд , яка на протязі квітня - серпня 2013 року подавалася до ДПІ у Солом янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, будь-які договори, накладні, додаткові накладні, акти виконаних робіт, не отримує заробітної плати на даному підприємстві.

Таким чином, оскільки директор ТОВ Лоренс Трейд ОСОБА_3 заперечує свою участь у створенні та діяльності ТОВ Лоренс Трейд та у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт здійснення господарської діяльності.

Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі №21-421а11, що у відповідності до ч. 2 ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Аналогічно, взаєморозрахунки між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ Домін Груп відбувались на підставі договору купівлі-продажу №01/2014 від 03.01.2014 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов язується передати у власність ТзОВ Домін Груп продукцію в асортименті та по цінах, вказаних в накладних, які є невід ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.4 договору поставка товару здійснюється силами та засобами покупця (ТзОВ Домін Груп ). Згідно із п. 2.2 факт передачі товару у власність покупцеві оформляється видатковими накладними, згідно з п. 2.3 договору моментом переходу права власності на товар від ФОП ОСОБА_1 до ТзОВ Домін Груп вважається дата підписання сторонами вищевказаних видаткових накладних.

Згідно відповіді СФ ФР ДПІ у Дарницькому районі м. Києва №1274/8/26-51/9-008 від 24.04.2014 року, 27.03.2014 року зареєстровано кримінальне провадження -№32014100020000019 під час розслідування якого встановлено факт вчинення засновником ТзОВ Домін Груп ОСОБА_5, злочину передбаченого ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Зокрема, під час розслідування кримінального провадження встановлено, що на прохання невстановлених осіб, ОСОБА_6 зареєстрував на своє ім я ТзОВ Домін Груп без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, що і стало підставою для внесення до ЄДРДР вказаного злочину за ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

За матеріалами вищезазначених кримінальних проваджень, Дарницьким районним судом м. Києва винесено вирок у справі №753/11826/14-к (провадження №1- кп/753/417/14), яким визнано винним ОСОБА_6 в скоєнні злочину, передбаченого ст.ст. 27 ч. 5, ст. 205 ч. 1 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із зазначеним вироком, 10.09.2013 року на прохання невстановленої особи, не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, пов язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, зафіксовану в статутних документах ТОВ Домін Груп , усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій, як майбутнього власника вказаного підприємства, погодився зареєструвати (створити) в органах державної влади на своє ім я суб єкт підприємницької діяльності - юридичну особу ТОВ Домін Груп , усвідомлюючи, що зазначене товариство буде використовуватись для протиправної діяльності.

Відтак наявність вироку чи постанови суду, якими були б встановлені обставини фіктивності підприємницької діяльності контрагентів, товарність господарських операцій нівелюється, а отже і правомірність формування позивачем податкових зобов язань за операціями з ними.

Слід зауважити, що у постанові Верховного Суду України від 5 березня 2012 року (справа №21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Податкові накладні від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до валових витрат та податкового кредиту є безпідставним.

Щодо взаєморозрахунків ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ Екотехнік-СТР то такі відбувались на підставі договору купівлі-продажу №37 від 19.11.2013 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов язується передати у власність ТОВ Екотехнік-СТР продукцію в асортименті та по цінах, вказаних в накладних. Відповідно до п. 2.4 договору поставка товару здійснюється силами та засобами покупця. Згідно з п. 2.2 факт передачі товару у власність покупцеві оформляється видатковими накладними, згідно п. 2.3 договору моментом переходу права власності на товар від ФОП ОСОБА_1 до ТОВ Екотехнік-СТР вважається дата підписання сторонами вищевказаних видаткових накладних.

Згідно інформації ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві (акт від 2.02.2014 року №102/26-51-22-05/38526422): кількість працюючих на підприємстві складає 1 особа, стан платника - 8 До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням , у ТОВ Екотехнік-СТР відсутні будь-які основні засоби, відповідний персонал, виробничі активи, офісні, складські та виробничі приміщення, транспортні засоби та інші умови для ведення господарської діяльності підприємства, що свідчить про відсутність реального факту здійснення господарської діяльності та нікчемності угод укладених між ТОВ Екотехнік-СТР та підприємствами постачальниками та покупцями. Документи фінансово-господарської діяльності відсутні.

Також, по взаєморозрахункам між ФОП ОСОБА_1 та ТзОВ Алвор , такі відбувались на підставі договору купівлі-продажу №10/2013 від 16.05.2013 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 зобов язується передати у власність ТзОВ Алвор продукцію в асортименті та по цінах, вказаних в накладних, які є невід ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.4 договору поставка товару здійснюється силами та засобами покупця (ТОВ Алвор ). Згідно з п. 2.2 факт передачі товару у власність покупцеві оформляється видатковими накладними, згідно п.2.3 договору моментом переходу права власності на товар від ФОП ОСОБА_1 до ТОВ Алвор вважається дата підписання сторонами вищевказаних видаткових накладних.

При перевірці використано акт від 18.09.2013 року №499/22-03-38698441 ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ Алвор за період з 01.05.2013 року по 31.08.2013 року , в якому вказано, що ТзОВ Алвор проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Таким чином, у зв язку з не підтвердженням податкового кредиту та зобов язань з ПДВ, у ТзОВ Алвор відсутні об єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Перевіркою встановлено відсутність об єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям в розумінні ст. 134 Податкового кодексу України. Таким чином, задекларовані податкові зобов язання та податковий кредит за перевіряючий період по податку на додану вартість сформовані неправомірно та перевіркою не підтверджуються. Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ТзОВ Алвор та контрагентами відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у ТзОВ Алвор не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Не представлення для перевірки актів прийому-передачі товарів; документів, що підтверджують транспортування товарів, наявності технічних та технологічних можливостей, та інших документів, які б підтвердили реальність здійснення фінансово-господарської діяльності, свідчить про ненадходження ТМЦ від ФОП ОСОБА_1 до покупців та, відповідно, про відсутність фактичного отримання покупцями вказаної у видаткових накладних продукції.

Господарські операції, які відображені ФОП ОСОБА_1 по реалізації м ясопродукції покупцям без наявності відповідних документів, не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій.

Згідно податкових накладних, у 2013 році - січні-лютому 2014 року ФОП ОСОБА_1 сформовано податкові зобов язання з податку на додану вартість по реалізованих товарах ТзОВ ТзОВ Алвор , ТзОВ Лоренс Трейд , ТзОВ Рос-Бест , ТзОВ Екотехнік-СТР , ТзОВ Домін Груп в сумі ПДВ 779 309,14 гривень.

У зв язку з непредставленням до перевірки відповідних документів, невстановленням місцезнаходження та відсутністю відомостей про покупців можна стверджувати, що операції з реалізації мали нереальний товарний характер, товар ФОП ОСОБА_1 на покупців не відвантажувався.

Враховуючи, що господарські операції з ФОП ОСОБА_1 з покупцями взаєморозрахунках ТзОВ Алвор , ТзОВ Лоренс Трейд , ТзОВ Рос-Бест , ТзОВ Екотехнік-СТР , ТзОВ Домін Груп не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, а за даними обліку вищевказаний товар відсутній на залишку, то перевіркою правомірно встановлено заниження податкового зобов язання з податку на додану вартість у 2013, січні-лютому 2014 року на суму 779 317,57 грн., за рахунок невключення до бази оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатної передачі товару невстановленим юридичним особам чи фізичним особам.

Таким чином, з наведених підстав колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору помилково встановив фактичні обставини справи та надав їм не належну правову оцінку через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі №813/757/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

Т.І. Шинкар

Повний текст постанови виготовлено та підписано 16.03.2016 року.