Ухвала

від 28.02.2017 по справі 174/207/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2017 р. м. Київ К/800/44015/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Калашнікової О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Готель-Веста на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Готель-Веста до Вільногірської міської ради про скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Готель-Веста (надалі - позивач, Товариство, ТОВ Готель-Веста ) звернулось до суду із позовом до Вільногірської міської ради (надалі - відповідач, Рада), в якому просило:

визнати протиправним та скасувати рішення Ради від 5 вересня 2012 року про відмову в наданні згоди на продаж TOB „Готель-Веста" земельної ділянки площею 2261 кв. м., розташованої по вул. Ленінського комсомолу, 22 під нежитловою будівлею (готель);

зобов'язати відповідача на наступній черговій сесії повторно розглянути клопотання TOB „Готель-Веста" №1\5 від 16 грудня 2009 року та прийняти рішення про надання згоди TOB „Готель-Веста" на продаж земельної ділянки площею 2261 кв. м., на якій розташована нежитлова будівля (готель), що належить позивачу на праві приватної власності;

стягнути з місцевого бюджету м. Вільногірська Дніпропетровської області, на користь TOB „Готель-Веста" на відшкодування шкоди, заподіяної протиправним рішенням та діями Ради, кошти у сумі 7 251 000 (сім мільйонів двісті п'ятдесят одна тисяча) гривень;

Постановою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2014 року рішення першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано рішення Ради № 922-40/VI від 5 вересня 2012 року про відмову в наданні згоди на продаж позивачу земельної ділянки площею 2261кв.м. по вул. Ленінського комсомолу, 22 під будівлю готелю.

Зобов'язано відповідача на черговій сесії прийняти рішення про надання дозволу Товариству на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2261 кв. м. по вул.. Ленінського комсомолу, 22 в м. Вільногірську під будівлю готелю для подальшого продажу цієї земельної ділянки.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив скасувати в частині відмови в позовних вимогах рішення апеляційної інстанції.

Радою були надіслані заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просила рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи положення частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), колегія суддів здійснює перегляд судових рішень в межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Предметом позову фактично є визнання неправомірним та скасування рішення міської ради, яким позивачу відмовлено в наданні згоди на продаж земельної ділянки.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи та вирішуючи справу, виходили з того, що даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із даним висновком не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до статей 2, 5 Земельного кодексу України рада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Вирішуючи спір по суті, суди залишили поза увагою те, що у відносинах, які склалися між сторонами, відповідач як власник землі вільний у виборі суб'єкта щодо продажу земельної ділянки, не надаючи згоди на продаж, відповідач не здійснював владних управлінських функцій.

Враховуючи наведене, суди дійшли помилкового висновку, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав щодо неї, може бути розглянуто за правилами КАС України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи відмови у такому переданні, подальше оспорювання має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України в своїх численних рішеннях, зокрема, у справі № 21-493а14 від 11 листопада 2014 року.

Згідно з частиною першою статті 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною четвертою статті 220-1 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про скасування рішень судів першої і апеляційної інстанцій та закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 157, 220-1, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Готель-Веста задовольнити частково.

Постанову Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 27 вересня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2014 року - скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді