Вирок

від 17.03.2017 по справі 538/1893/16-к

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1893/16-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2017 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Гудкова С. В.

при секретарі - Яценко Л.І.,

з участю прокурора - Касіч К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лубни кримінальне провадження про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, раніше судимого: 08.11.2012 року Лохвицьким районним судом за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України до 3-х років обмеження волі, згідно ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; 12.08.2013 року Лохвицьким районним судом за ч.2 ст.190, ст.198, ч.1 ст.190 КК України до 5 років обмеження волі; 11.03.2015 року Лохвицьким районним судом за ч.1 ст.190 КК України до 850 гривень штрафу, штраф сплачений 14.05.2015 року; 29.04.2016 року Лохвицьким районним судом за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ст.70 КК України до 3-х років позбавлення волі, згідно ст.75 КК Україн звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 06.12.2016 року Хорольським районним судом за ч.2 ст.185 КК України, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, згідно ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,-

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість за скоєння корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та знову повторно скоїв кримінальне правопорушення.

Так, наприкінці березня 2016 року обвинувачений ОСОБА_1 приїхав в м.Хорол Полтавської області до своєї знайомої ОСОБА_4, з якою останні два тижні підтримував дружні стосунки. В ході спілкування з потерпілою ОСОБА_4 обвинувачений ОСОБА_1 дізнався, що ОСОБА_4 має у своєму користуванні кредитну картку ПАТ КБ Приватбанк з відкритим кредитним лімітом 400 гривень та максимально допустимим лімітом 8000 гривень, якою вона неодноразово користувалась у його присутності з допомогою мобільного телефону, та запам'ятав ПІН-код до вищевказаної кредитної картки.

У ОСОБА_1 виник умисел на заволодіння кредитними коштами з кредитної картки потерплої ОСОБА_4 і він, увійшовши у довіру до ОСОБА_4, умовив її відкрити кредитний ліміт по її кредитній картці до 8000 гривень. Зловживаючи довірою останньої, обвинувачений ОСОБА_1 повідомив, що у нього є знайома, яка працює у відділенні ПАТ КБ Приватбанку і може допомогти із відкриттям ліміту по картці, на що потерпіла ОСОБА_4 погодилась і вже наступного дня до неї зателефонувала працівниця ПАТ КБ Приватбанку та у телефонному режимі відкрила її кредитну картку для користування із сумою кредиту у розмірі 8000 гривень.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужими коштами, обвинувачений ОСОБА_1 повернувся в м.Лохвиця Полтавської області і дізнався, що ОСОБА_4 під час сварки зі своїм чоловіком ОСОБА_5 знищила СІМ-картку зі свого мобільного телефону із номером мобільного оператора МТС НОМЕР_1, виключно через який можна було отримати доступ до кредитних коштів ОСОБА_4 та отримати їх готівкою через банкомат.

Щоб усунути дану перешкоду у доступі до кредитної картки ОСОБА_4, у нього виникла думка про можливість відновлення мобільного номеру оператора МТС НОМЕР_1, оскільки, під час спілкування з потерпілою ОСОБА_4 він дізнався мобільні номери, на які часто вона телефонувала. Не гаючи часу, він зателефонував до оператора мобільного зв'язку МТС і повідомивши усю необхідну інформацію, активував мобільний номер НОМЕР_1 і мав можливість ним користуватись.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на заволодіння коштами потерпілої ОСОБА_4, шляхом зловживання довірою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, обвинувачений ОСОБА_1 за допомогою мобільного телефону з номером оператора мобільного зв'язку МТС НОМЕР_1, який належав ОСОБА_4, 26.04.2016 року з 11 години 41 хвилини до 17 години 29 хвилини в м.Лохвиці Полтавської області здійснив ряд транзакцій із зняття коштів готівкою через банкомати з кредитної картки НОМЕР_2 ПАТ КБ Приватбанк на ім'я ОСОБА_4 і заволодів її коштами шляхом шахрайства на загальну суму 3950 гривень.

Так, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись в м.Лохвиця Полтавської області 26.04.2016 року зняв з кредитної картки потерпілої ОСОБА_4: об 11 годині 41 хвилин гроші в сумі 200 гривень; о 12 годині 16 хвилин гроші в сумі 200 гривень; о 13 годині 15 хвилин гроші в сумі 300 гривень; о 13 годині 19 хвилин гроші в сумі 500 гривень; о 13 годині 21 хвилин гроші в сумі 2000 гривень через банкомат ПАТ КБ Приватбанк , розташований по вул.Героїв України,26. Після цього, обвинувачений ОСОБА_1 прийшов на міську автостанцію по вул.Героїв України,14а, де через банкомат ПАТ КБ Приватбанк зняв з кредитної картки потерпілої ОСОБА_4 о 17 годині 29 хвилин гроші в сумі 750 гривень, які використав для власних потреб, таким чином завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 3950 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у скоєнні кримінального правопорушення при вищевказаних обставинах визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, пояснивши, що дійсно, в кінці березня 2016 року, знаходячись у своєї знайомої потерпілої ОСОБА_4 дізнався, що у останньої є кредитна картка, і запропонував через свою знайому в ПАТ КБ Приватбанк збільшити ліміт коштів до 8000 гривень на вказаній кредитній картці, що і було зроблено. Пізніше, він дізнався про те, що СІМ-картка мобільного телефону ОСОБА_6 знищена, поновив номер цієї СІМ-картки, оскільки знав, що через нього можна зняти кошти з кредитної картки ОСОБА_6, в м.Лохвиці зняв кошти в сумі 3950 гривень.

Згідно ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників кримінального провадження, яким роз'яснено зміст вищезазначеної процесуальної норми, судом не досліджувались докази вини обвинуваченого стосовно фактичних обставин справи.

Зважаючи на послідовність показів обвинуваченого ОСОБА_1 про обставини справи, суд вважає покази достовірними, а його вину встановленою та доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що визнається судом пом'якшуючими покарання обставинами, відповідно до ст.66 КК України.

Обставин, що в порядку ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

З урахуванням характеру та ступеня тяжкості скоєного злочину, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі.

Крім цього, згідно вироку Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від

06.12.2016 року обвинувачений ОСОБА_1 був засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 4-х років

позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим

строком на 3 роки, а тому остаточно призначити покарання ОСОБА_1 слід у відповідності до

ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком

та за вироком Лубенського міськрайонного суду від 06.12.2016 року.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи особу винного, пом якшуючі покарання обставини, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства і приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.373, 374 КПК України , -

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України , --

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та попереднім вироком Лубенського міськрайонного суду від 06.12.2016 року, призначити покарання ОСОБА_1 у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки .

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу з питань пробації, періодично з'являтися для реєстрації до органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази по справі, а саме : СД диск, вилучений в приміщенні ПАТ КБ "Приватбанк" - залишити зберігатися при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Лубенський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Лубенського

міськрайонного суду Гудков С. В.