Ухвала

від 14.03.2017 по справі 389/2474/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/436/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Український В. В.

Доповідач Письменний О. А.

УХВАЛА

Іменем України

14.03.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Єгорової С.М., Дуковського О.Л.,

за участю секретаря - Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2016 року у справі за її позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Долинське про визнання договорів оренди землі недійсними,-

встановила:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що їй на праві приватної власності належать земельні ділянки площею 4,32 га, що розташовані на території Трепівської сільської ради Знам'янського району. У 2007 році між нею та товариством з обмеженою відповідальністю Долинське було укладено договори оренди зазначених земельних ділянок, строком на 5 років. Після спливу строку дії цих договорів, інших договір з відповідачем не укладала, орендної плати не отримувала, проте відповідач продовжує користуватися належними їй земельними ділянками. 09.06.2016 року вона звернулася до відповідача із заявою про повернення їй земельних ділянок та сплату коштів за користування ними. 08.07.2016 року її було повідомлено про те, що строки дії договорів подовжено, на підставі укладених додаткових угод між товариством та її представником ОСОБА_3, який діє на підставі довіреностей від 18.08.2008 року та 29.08.2008 року. Проте з отриманих копій договорів оренди земельних ділянок від 21.11.2012 року та 20.11.2012 року, їй стало відомо, що ці договори не містить жодного посилання на те, що вони були укладені від її імені її представником. Посилаючись на те, що оспорювані договори вона не підписувала та не мала наміри їх укладати, просила визнати зазначені договори недійсними.

Рішенням Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також укладеним між сторонами договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч.1 ст. 93 ЗК України).

Відповідно до статті 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Статтями 18, 20 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Судом встановлено, що позивач є власником земельних ділянок площею 4,32 га, що розташовані на території Трепівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, що підтверджується Державними актами на право приватної власності на землю НОМЕР_1 виданого 30 червня 2002 року та НОМЕР_2 виданого 27 листопада 2006 року /а.с.49, 62/. У 2007 році між сторонами було укладено договори оренди землі строком на п'ять років, які були зареєстровані у Знам'янському міськрайонному відділі Кіровоградської регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що у книзі реєстрації вчинено запис від 12 листопада 2007 року за № 421 та 20 листопада 2007 року за № 498 /а.с.6,7,18/.

Відповідно до повідомлення ТОВ Долинське № 28 від 08 липня 2016 року строки дії зазначених договорів оренди землі були продовжені додатковими угодами до листопада 2017 року, які уклав ОСОБА_3 на підставі довіреностей /а.с.18/.

Згідно довіреностей від 18.08.2008 року та 29.08.2008 року ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_3 користуватися належними їй земельними ділянками (здавати в оренду). Довіреності видані на десять років /а.с.27, 28/.

Відділом Держкомзему в Знам'янському району зареєстровані 12 грудня 2012 року за № 352228744003283 та за № 352228744003284 договори оренди землі від 20 листопада 2012 року та 21 листопада 2012 року укладені між ОСОБА_2 та ТОВ Долинське . Договори укладені строком на п'ять років. /а.с.8-12, 13-17 /.

Частиною 1 статті 237 ЦК України передбачено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ст. 244 ЦК України).

Згідно статті 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Тобто представник вчиняє правочин не від свого імені, а від імені особи, яку він представляє, внаслідок чого цивільні правовідносини виникають між особою, яку він представляє, та третьою особою.

Отже, представник ОСОБА_3 діяв в межах наданих йому повноважень, на підставі виданих позивачем довіреностей, а тому посилання позивача на відсутність його волевиявлення на укладання спірних договорів оренди землі є безпідставними.

При цьому, частиною 1 статті 248 ЦК України передбачено, що представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема скасування довіреності особою, яка її видала.

Той факт, що в тексті договорів оренди землі від 20 листопада 2012 року та 21 листопада 2012 року відсутні посилання на особу, що підписує договори, не є підставою для визнання їх недійсними, оскільки, ОСОБА_2 не заперечує того факту, що договори підписав саме ОСОБА_3, який діяв в межах наданих позивачем повноважень.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: