Ухвала

від 13.03.2017 по справі 541/2246/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2246/16-ц Номер провадження 22-ц/786/608/17Головуючий у 1-й інстанції Куцин В. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого : Обідіної О.І.

Суддів : Пікуля В.П., Прядкіної О.В.

За участю секретаря : Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Гарант-2005" про стягнення боргу орендної плати, пені та 3% річних,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 січня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського підприємства "Гарант-2005" про стягнення боргу орендної плати, пені та 3% річних відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та постановити нове про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 4,53 га, що розташована на території Вовнянської сільської ради Миргородського району Полтавської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серія НОМЕР_1, виданим 01.10.2004 року. Вказана земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21.12.2012 року Управлінням Держземагенства в Миргородському районі було зареєстровано в Державному реєстрі земель договір оренди земельної ділянки укладений між ОСОБА_3 та ПСП Гарант-2005 .

Відповідно до умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 4,53 га. для виробництва сільськогосподарської продукції, яка знаходиться на території Вовнянської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

Згідно п. 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3514,33 грн. щорічно, в тому числі в грошовому виразі 3514,33 грн.

Також умовами договору встановлено, що договір укладено на 10 років, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 70286,84 грн., обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції та орендна плата вноситься до 20.12. поточного року.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_3 вказував на те, що орендар порушив його права на отримання орендної плати в розмірі, визначеному умовами договору і починаючи з 2013 року не здійснював збільшення орендної плати на індекс інфляції, чим порушив вимоги п. д ч.1 ст.141 ЗК України, в зв'язку з чим виник борг в розмірі 20385,85 грн., що складається з основного боргу - 4998,40 грн., 3% річних - 162,5 грн. та пені - 15224,95 грн., що підлягають стягненню з орендодавця.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для судового захисту, оскільки запропонований орендарем розмір орендної плати, оформлений у вигляді додатку до договору оренди землі від 21.12.2012 року, власне підписаний лише орендарем і не може вважатись змінами до договору оренди, позаяк не підписаний орендодавцем, що вказує на відсутність взаємної згоди на зміну умов договору оренди. Крім того додаток не містить інформації про державну реєстраціюв Державному реєстрі земель.

Одночасно, судом встановлено, що відповідачем впродовж 2013-2015 р.р. здійснювалась виплата орендної плати значно в більшому розмірі, ніж це визначили сторони в самому договорі оренди.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду.

Згідно ст. 13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 409 ЦК України, власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором. Договір є обов'язковим для виконання сторонами ст. 629 ЦК України.

Статтею 15 ЗУ Про оренду землі визначено, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом ст. 21 ЗУ Про оренду землі розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до п. 36 договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не впливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме договору оренди землі, сторони визначили щорічну орендну плату в сумі 3514,33 грн., що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельного паю.

Натомість орендарем протягом 2013-2015 років орендна плата виплачувалася в більшому розмірі ніж передбачено умовами договору, про що не заперечує і сам позивач, який в позовній заяві зазначив, що отримав орендну плату в 2013 році - 6171,16 грн., в 2014 році - 6171,16 грн. та в 2015 році відповідно 7708,16 грн., при тому, що умовами договору встановлено орендну плату в розмірі 3514,33 грн.

Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для судового захисту орендодавця, права та інтереси якого орендарем порушені не були.

Крім того, колегія суддів погоджується з правовою оцінкою, наданою місцевим судом додатку до договору оренди землі від 21.12.2012 року, який в розумінні положень ст.654 ЦК України та ст.21 Закону України Про оренду землі не може розцінюватись як внесені сторонами зміни до п.9 договору оренди землі орендна плата .

Так, в обґрунтування своїх вимог та розрахунків позивач посилається на запропонований орендодавцем додаток до договору оренди землі № 532320004003271 від 27.02.2012 року, яким нормативна грошова оцінка земельного паю з 01.01.2012 року становить 123423,16 грн., а орендна плата вноситься орендарем в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельного паю щорічно на суму 6171,16 грн. в грошовому виразі.

Між тим, самим орендодавцем здійснювалась виплата орендної плати, виходячи з нормативно-грошової оцінки 123423,16 грн. та з урахуванням індексу інфляції, що повністю узгоджується з п.13 договору, який передбачає умови перегляду розміру орендної плати в разі проведення індексації нормативно-грошової оцінки об'єкта оренди.

За змістом ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Оскільки орендарем не порушувались умови договору оренди землі в частині виплати орендної плати, а також у відповідності до п.13 договору мав місце перегляд розміру орендної плати внаслідок проведення індексації нормативно-грошової оцінки об'єкта оренди, підстав для нарахування та стягнення пені згідно п.14 договору не має, як і відсутні підстави для застосування відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, визначеної статтею 625 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Так, апелянт стверджує, що направлений відповідачем додаток до договору оренди землі, який визначав новий розмір орендної плати, є оферта, а отримання такого додатку позивачем є акцепт, а відтак зміни до договору є чинними та прийнятими сторонами.

Щодо вказаного твердження колегія суддів зазначає, що самим позивачем не заперечується отримання орендної плати в розмірі, значно більшому ніж визначено умовами договору та фактично відповідаючому розміру, запропонованому орендарем в додатку до договору, що свідчить про відсутність порушень його прав та інтересів як орендодавця, а відтак і відсутність правових підстав для нарахування пені та покладення на відповідача передбаченої ст.625 ЦК України відповідальності за порушення грошового зобов'язання, які є підставою позову.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення без змін судового рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 10 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Обідіна О.І.