Рішення

від 10.03.2017 по справі 473/4788/15-ц

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/4788/15-ц

РІШЕННЯ

іменем України

"10" березня 2017 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Вуїва О.В.,

при секретарі Заблоцькій М.М.,

за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2015 року ПАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся до суду з таким позовом в якому вказував, що 09 січня 2007 року між ВАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 (правонаступником якого є позивач) та ФОП ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 010/01-04/07-01 LIC, відповідно до якого банк відкрив на користь останньої невідновлювальну кредитну лінію в розмірі 2 000 000 грн. на строк до 09 січня 2012 року, а позичальник зобов'язалася вчасно повернути кредит, а саме щомісячно рівними частинами згідно узгодженого графіку повертати отримані кошти, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 18,5 % річних від суми залишку заборгованості та вносити інші передбачені договором платежі.

В порядку забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 10 січня 2007 року між банком та ОСОБА_4, як майновим поручителем ФОП ОСОБА_4, було укладено іпотечний договір за яким іпотекодавець передав позивачу в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення по вул. 60 років Жовтня, 18 в м. Вознесенську, а також аптеку-магазин Авіцена разом з земельною ділянкою по вул. Синякова, 13 в м. Вознесенську, всього загальною заставною вартістю за домовленістю сторін 2 262 000 грн.

В подальшому до кредитного та іпотечного договорів сторонами неодноразово вносилися зміни.

01 квітня 2011 року Постійно діючим третейським судом при Миколаївській професійній асоціації Третейське управління правовими конфліктами між банком та ФОП ОСОБА_4 було затверджено мирову угоду згідно якої сторони угоди визнали суму заборгованості, яка складає 9 190 083,68 грн., розмір якої зміні не підлягає та яка має бути повернута починаючи з квітня 2011 року в сумі 75 000 грн. щомісячно протягом 6 місяців, а починаючи з жовтня 2011 року - щомісячно рівними частинами пропорційно сумі заборгованості протягом 114 місяців, проте умови угоди ФОП ОСОБА_4 належним чином не виконувалися.

Враховуючи невиконання боржником умов кредитного договору та мирової угоди, а тому банк в рахунок часткового погашення заборгованості просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме нежитлове приміщення по вул. 60 років Жовтня (на час розгляду справи - вул. Героїв України), 18 в м. Вознесенську, а також аптеку-магазин Авіцена разом з земельною ділянкою по вул. Синякова (на час розгляду справи - вул. Центральна), 13 в м. Вознесенську шляхом проведення прилюдних торгів за процедурою, передбаченою Законом України Про виконавче провадження , а також стягнути з ОСОБА_4 на свою користь всі понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_6 не з'явився, проте надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні, яке проводилося без особистої участі відповідача ОСОБА_4, його представник ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав. Свої заперечення проти позову обґрунтовував тим, що внаслідок укладення мирової угоди відбулася заміна первісного (кредитного) зобов'язання новим зобов'язанням (новація), змінилися права та обов'язки сторін, відповідальність, інші умови, тобто первісне (кредитне) зобов'язання припинило свою дію. Крім цього сторони мирової угоди з метою забезпечення нового зобов'язання досягли згоди щодо необхідності укладення нового договору іпотеки, проте такий договір укладений не був, що вказує на припинення дії попереднього договору іпотеки від 10 січня 2007 року. За встановлених обставин, а також, враховуючи пропущення позивачем строку на звернення до суду з метою захисту свого порушеного права (позовної давності), а тому представник відповідача не вбачав підстав для задоволення позову.

Третя особа без самостійних вимог - ФОП ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, судом належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, причину неявки суду не повідомила.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі представника позивача, відповідача та третьої особи, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 09 січня 2007 року між ВАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 (правонаступником якого є позивач) та ФОП ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 010/01-04/07-01 LIC, відповідно до якого банк відкрив їй для придбання нерухомого майна та здійснення ремонтно-будівельних робіт невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування в 2 000 000 грн. на строк до 09 січня 2012 року, а позичальник зобов'язалася вчасно повернути кредит, а саме щомісячно рівними частинами згідно узгодженого графіку повертати отримані кошти, а також сплачувати проценти за користування ним в розмірі 18,5 % річних від суми залишку заборгованості та вносити комісію за надання додаткових послуг.

Наслідками порушення позичальником умов договору є обов'язок останньої сплачувати банку неустойку (пеню, штраф), а також право позивача вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту.

В порядку забезпечення виконання умов кредитного договору та будь-яких додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому 10 січня 2007 року між банком та ОСОБА_4 було також укладено договір іпотеки за яким останній передав в іпотеку належні йому на праві власності нежиле приміщення, розташоване по вул. 60 років Жовтня (на час розгляду справи - вул. Героїв України), 18 в м. Вознесенську заставною вартістю 337 000 грн., аптеку-магазин Авіцена разом з відповідною земельною ділянкою, розташованих по вул. Синякова (на час розгляду справи - вул. Центральна), 13 в м. Вознесенську заставною вартістю 1 925 000 грн.

Додатковими договорами до кредитного договору від 12, 22 січня 2007 року, від 05 лютого 2007 року, від 01, 19 березня 2007 року, від 24 квітня 2007 року, від 03, 10, 25 травня 2007 року, від 05, 11, 18 червня 2007 року, від 17, 31 липня 2007 року, від 13, 21, 23, 30 серпня 2007 року, від 05, 10 вересня 2007 року між ВАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 узгоджено внесення змін до графіку погашення кредиту в частині зміни (збільшення) розміру щомісячної суми погашення кредиту.

Додатковим договором до кредитного договору від 23 квітня 2007 року між ВАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 узгоджено збільшення розміру кредитної лінії до 9 335 890 грн. та зменшено розмір плати за користування кредитом (процентів) до 15 % річних. Внесено зміни до інших умов договору.

Додатковим договором до кредитного договору від 04 липня 2008 року між ВАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 узгоджено збільшення розміру плати за користування кредитом (процентів) до 18 % річних. Внесено зміни до інших умов договору.

Додатковим договором до кредитного договору від 01 грудня 2008 року між ВАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 узгоджено збільшення розміру плати за користування кредитом (процентів) до 23 % річних. Внесено зміни до інших умов договору.

Також додатковим договором про внесення змін до договору іпотеки від 23 квітня 2007 року між ВАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 узгоджено, що заставна вартість нежилого приміщення, розташованого по вул. 60 років Жовтня (на час розгляду справи - вул. Героїв України), 18 в м. Вознесенську складає 337 000 грн., заставна вартість аптеки-магазину Авіцена , розташованої по вул. Синякова (на час розгляду справи - вул. Центральна), 13 в м. Вознесенську - 5 252 429 грн.

Рішенням постійно діючого третейського суду при Миколаївській професійній асоціації Третейське управління правовими конфліктами від 01 квітня 2011 року між ПАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 затверджено мирову угоду за якою сторони кредитного договору визнали, що сума заборгованості по кредиту складає 9 190 083,68 грн. і зміні не підлягає. ФОП ОСОБА_4 зобов'язалася погашати заборгованість шляхом внесення коштів в розмірі 75 000 грн. щомісячно протягом наступних 6 місяців, а з жовтня 2011 року - щомісячно рівними частинами пропорційно сумі заборгованості протягом 114 місяців.

Також боржник зобов'язалася протягом 30 днів з дня підписання мирової угоди в якості забезпечення її зобов'язань перед кредитором сприяти укладенню між банком та ОСОБА_4 нового іпотечного договору про передачу в іпотеку нежилого приміщення, розташованого по вул. 60 років Жовтня (на час розгляду справи - вул. Героїв України), 18 в м. Вознесенську, аптеки-магазину Авіцена , разом з відповідною земельною ділянкою, розташованих по вул. Синякова (на час розгляду справи - вул. Центральна), 13 в м. Вознесенську.

Пунктом 6 мирової угоди передбачено, що з моменту її укладення банк вже не може пред'явити до ФОП ОСОБА_4 жодних претензій з приводу заборгованості за кредитним договором № 010/01-04/07-01 LIC від 09 січня 2007 року, в тому числі щодо штрафних санкцій за невиконання умов цього договору. Разом з тим з моменту укладення мирової угоди відносини між сторонами регулюються цією угодою, а не кредитним договором. Зокрема, в разі невиконання мирової угоди, вона підлягає виконанню в примусовому порядку (п.п. 7, 8).

ПАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить звернути стягнення на майно ОСОБА_4, обґрунтовуючи це тим, що ФОП ОСОБА_4 належним чином не виконує умови кредитного договору та мирової угоди.

Аналізуючи вимоги та заперечення сторін, суд виходить з наступного.

З точки зору положень Цивільного процесуального кодексу України мирова угода - це укладена в цивільному процесі між сторонами і визнана судом угода про умови припинення спору про право цивільне на підставі взаємних поступок. Наслідком цього є припинення спору, неможливість повторного звернення сторін з цим же спором до суду. З моменту укладення та визнання судом мирової угоди спірні відносини в межах мирової угоди регулюються виключно умовами цієї угоди.

Разом з тим, виходячи з аналізу положень Цивільного кодексу України, мирова угода за своєю сутністю належить до правочинів з усіма наслідками, що з цього випливають.

При цьому, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч.ч. 1, 2, 4 ст. 202 ЦК України).

У письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма (ст. 208 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 в належній формі уклали між собою правочин (мирову угоду), згідно якого здійснили заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема у випадках, передбачених ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється в разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Аналогічні норми (умови) викладені й в:

-п. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України Про заставу , згідно якого застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

-п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону України Про іпотеку , згідно якого іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

-п. 7.2 договору іпотеки від 10 січня 2007 року, згідно якого право іпотеки за договором, та відповідно і цей договір, припиняє чинність у разі припинення боргового зобов'язання, забезпеченого іпотекою;

-п.п. 2, 3, 4.1-4.2, 5.2, 6, 7, 8 мирової угоди від 31 березня 2011 року, згідно яких сторони угоди підтвердили виникнення між ними нових зобов'язань взамін раніше діючих за кредитним договором, зокрема нових умов, прав, обов'язків, відповідальності, а також підтвердили припинення дії усіх забезпечувальних договорів (в тому числі договору іпотеки від 10 січня 2007 року) та узгодили необхідність їх переукладення.

Таким чином з укладенням мирової угоди відбулася новація, яка породила між сторонами кредитного договору нові зобов'язальні правовідносини, тобто виступила правостворюючим юридичним фактом та одночасно правоприпиняючим - припиняючи первісне зобов'язання.

З моменту припинення основного (кредитного) зобов'язання відбулося припинення додаткових (забезпечувальних) зобов'язань, зокрема й договору іпотеки (що також встановлено й в рішенні Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2015 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 16 лютого 2016 року по справі за позовом ПАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 до ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором).

При цьому окремого визнання договору іпотеки або іпотечного зобов'язання припиненим закон не вимагає.

З матеріалів справи вбачається, що нового договору іпотеки в порядку забезпечення виконання умов мирової угоди сторони між собою не укладали.

За встановлених обставин суд вважає вимоги банку про звернення стягнення на предмет іпотеки за зобов'язанням, яке припинило чинність, безпідставними, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

В силу вимог ст. 88 ЦПК України також не підлягають компенсації понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фізична особа - підприємець ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити .

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя: О.В.Вуїв