Ухвала

від 16.03.2017 по справі 487/142/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №487/142/16-ц 16.03.2017 16.03.2017 16.03.2017

Провадження №22-ц/784/773/17

Справа № 487/142/16-ц Головуючий першої інстанції: Разумовська О.Г.

Провадження № 22-ц/784/773/17 Суддя-доповідач Апеляційного суду: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Коломієць В.В.

суддів Данилової О.О., Лівінського І.В.,

із секретарем судового засідання Лівшенко О.С. ,

за участю: представника відповідача ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 -

на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва

від 30 січня 2017 року, постановлену у справі за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_5, Приватного підприємства Віланік -Сервіс (далі - ПП Віланік - Сервіс ), Публічного акціонерного товариства Універсал Банк (далі - ПАТ Універсал Банк ), приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6

про визнання договору іпотеки недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, Приватного підприємства Віланік - Сервіс , Публічного акціонерного товариства Універсал Банк , приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання договору іпотеки недійсним.

Позивачка зазначала, що з 05 липня 1979 року по 26 квітня 2000 року перебувала з відповідачем ОСОБА_5 в шлюбі. 26 листопада 1996 року, тобто під час перебування у шлюбі, ОСОБА_5 зареєстрував ПП Віланік - Сервіс . На підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 27 грудня 2006 року ПП Віланік - Сервіс є власником нежитлових приміщень з № 6-1 по № 6-9, загальною площею 128, 80 кв. м. цокольного поверху в літері А - 9, що знаходяться в м. Миколаїв, проспект Леніна, буд. 16/4. Як вказала ОСОБА_3, влітку 2015 року їй стало відомо, що ПП Віланік - Сервіс передало вищевказане майно в іпотеку ПАТ Універсал Банк відповідно до укладеного між ними договору іпотеки від 06 листопада 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом ММНО ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 3217. На думку позивачки, статутний капітал та майно ПП Віланік - Сервіс є об'єктом права спільної сумісної власності її та ОСОБА_5, проте, згоди щодо розпорядження цим майном вона не надавала.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просила: визнати недійсним зазначений договір іпотеки та зобов'язати приватного нотаріуса ММНО ОСОБА_6 зняти заборону, що зареєстрована в реєстрі за № 3218/4, яку ним накладено 06 листопада 2009 року на спірні нежитлові приміщення.

12 грудня 2016 року ПАТ Універсал Банк звернувся до суду з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборони вчинення будь-яких дій по відчуженню цього майна, посилаючись на існування ризику його відчуження.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2017 року дану заяву ПАТ Універсал Банк задоволено. Накладено арешт на спірне нерухоме майно а саме: нежитлові приміщення з № 6-1 по 6-9, загальною площею 128,80 кв.м цокольного поверху в літері А-9. що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний (Леніна), буд. 16/4 та належить на праві власності ПП ВІЛАНІК-СЕРВІС . Зобов'язано приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 накласти заборону на відчуження вказаних нежитлових приміщень згідно договору іпотеки від 06 листопада 2009 року, укладеного між ПАТ Універсал Банк та ПП Віланік-Сервіс , а також - внести запис про іпотеку вищезазначених нежитлових приміщень до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна і Державного реєстру іпотек.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ Універсал Банк , перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою будь-якої особи, котра бере участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття їх може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 березня 2016 року Заводським районним судом м. Миколаєва було постановлено заочне рішення у даній цивільній справі. Позов ОСОБА_3 було задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки нежитлової нерухомості від 06 листопада 2009 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" та Приватним підприємством "Віланік-Сервіс", що був посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6 06 листопада 2009 року, зареєстрований в реєстрі за №3217. Зобовязано приватного нотаріуса ОСОБА_6 зняти заборону, що ним зареєстрована в реєстрі за №3218/4, яку накладено 06 листопада 2009 року на нежитлові приміщення (з №6-1 по №6-9, загальною площею 128,80 кв.м. цокольного поверху в літері А-9), що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна, будинок №16/4.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 грудня 2016 року задоволена заява ПАТ "Універсал Банк" про перегляд вищевказаного заочного рішення, дане рішення скасовано.

Між тим, згідно відомостей з Державного реєстру заборон та Державного реєстру іпотек на виконання заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2016 року записи про наявність обтяжень майна, що є предметом договору іпотеки, який оспорює позивачка ОСОБА_3, та про іпотеку цього майна були погашені.

Отже, прийняті судом заходи забезпечення позову є відповідними заявленим ОСОБА_3 позовним вимогам, безпосередньо пов'язані з наслідками ухвалення судом заочного рішення у справі, яке згодом було скасовано, Крім того , невжиття цих заходів за вищевикладених обставин фактично свідчило б про настання насідків вирішення позову ОСОБА_3 у разі його задоволення без розгляду справи по суті, що є порушенням процесуального права.

За таких обставин суд обґрунтовано вжив заходи забезпечення позову, а тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

За такого, доводи апеляційної скарги про те, що прийняття судом заходів із забезпечення позову суперечить вимогам процесуального законодавства та про наявність підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду - не заслуговують на увагу.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 30 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.В. Коломієць

Судді О.О. Данилова

ОСОБА_7