Ухвала

від 15.03.2017 по справі 6-38/10

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №6-1/11 Головуючий в І інстанції: Крисанова В.І.

Провадження №22ц/791/691/17 Доповідач: Радченко С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючийОСОБА_1 суддіОСОБА_2 ОСОБА_3 секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Іванівського районного суду Херсонської області від 20 серпня 2010 року у справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Іванівського районного управління юстиції Херсонської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2010 року державний виконавець Іванівського районного відділу державної виконавчої служби у Херсонській області звернулася до суду з поданням зазначаючи, що на виконанні відділу перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-252 виданого 08.12.2009 року Іванівським районним судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_5 у солідарному порядку на користь ВАТ КБ Надра заборгованості по кредитному договору та по сплаті судових витрат в сумі 251951,70 грн . Виконавче провадження відкрито 11.06.2010 року, однак боржник ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду, будь-яких дій, направлених на виконання рішення суду не здійснює, що у відповідності до Закону України Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України є підставою для обмеження його у праві виїзду за кордон.

Ухвалою Іванівського районного суду Херсонської області від 20 серпня 2010 року подання задоволено. Тимчасово обмежено громадянина України ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань, а саме: на підставі виконавчого листа № 2-252, виданого Іванівським районним судом Херсонської області 08 грудня 2009 року сплатити солідарно на користь відкритого акціонерного товариства комерційного банку Надра заборгованість по кредитному договору та по сплаті судових витрат в сумі 251951,70 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на незаконність даної ухвали та вважаючи її такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи подання ВДВС про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі кордону України, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду і вважає його таким, що не відповідає вимогам ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні ВДВС Іванівського РУЮ перебуває виконавче провадження за виконавчим документом №2-252 виданого 08.12.2009 року Іванівським районним судом Херсонської області про стягнення з ОСОБА_5 у солідарному порядку на користь ВАТ КБ Надра заборгованості по кредитному договору та по сплаті судових витрат в сумі 251951,70 грн (а.с.108).

Згідно постанови державного виконавця провадження за вказаним вище виконавчим листом відкрито 11.06.2010 року з наданням боржнику ОСОБА_5 строку для добровільного виконання рішення суду (а.с.106).

У визначений державним виконавцем строк добровільне погашення боргу боржником не виконано.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; ненадання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Тобто ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.

Отже, суду належало з'ясувати чи дійсно ОСОБА_5 свідомо не виконував належні йому до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково.

Невиконання боржником самостійно зобов'язання протягом строку про що вказує державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим написом обов'язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду, як на підставу його вимог, підлягають доведенню, тягар доведення покладено на державного виконавця, а матеріали подання не містять доказів, які б з достовірністю підтверджували реальні можливості боржника виконати його зобов'язання, наявність майна, грошових коштів, заробітної плати та інше, а він ухиляється від виконання.

Не встановлені такі обставини під час розгляду справи судом першої інстанції та в ході розгляду справи в апеляційному порядку.

З урахуванням вищенаведених норм та встановлених обставин, на підставі ст.312 ЦПК України, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні подання.

Керуючись ст.ст. 303,307,312 - 315,317 ЦПК України , колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Іванівського районного суду Херсонської області від 20 серпня 2010 рокускасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні подання державного виконавця Іванівського районного управління юстиції Херсонської областіпро тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_5 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий С.В. Радченко

Судді: І.В. Вейтас

ОСОБА_3