Рішення

від 06.03.2017 по справі 910/22783/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2017№910/22783/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/22783/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Аргумент-Консалтинг , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет , м. Київ,

про стягнення 14 427,02 грн.,

за участю представників:

позивача - Голубенка С.В. (довіреність від 14.05.2016 №б/н);

відповідача - Шипоши К.І. (довіреність від 05.01.2017 №б/н).

Товариство з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Аргумент-Консалтинг (далі - Компанія) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет (далі - Товариство): 9 200 грн. основного боргу, який виник у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору про надання послуг від 01.06.2015 № б/н (далі - Договір), укладеного товариством з обмеженою відповідальністю Сіон (далі - ТОВ Сіон ) та Товариством; 3 755, 97 грн. пені; 1 184,50 грн. втрат від інфляції; 286,55 грн. 3 % річних, а всього 14 427,02 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2016 порушено провадження у справі.

Товариство 10.01.2017 подало суду відзив на позовну заяву, в якому вказало таке:

- 01.07.2015 ТОВ Сіон (орендодавець) та Товариством (орендар) укладено Договір; відповідно до пункту 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове оплатне користування футбольний зал, розташований за адресою: м. Київ, вул. Генерала Вітрука, 10, в атлетичному залі СІОН ; згідно з пунктом 1.2 Договору об'єкт оренди буде використовуватися орендарем для проведення заходів (занять, змагань, футбольних ігор тощо); пунктами 1.3 та 1.5 Договору плата за оренду футбольного залу складає 2 300 грн.; відповідно до пункту 1.4 Договору строк оренди складає 12 місяців з дати підписання Договору; згідно з пунктом 1.6 Договору орендар має право на використання футбольного залу не частіше одного разу на тиждень згідно з таким графіком: середа, час з 19:00 до 20:15;

- в порушення умов пункту 1.6 Договору ТОВ Сіон починаючи з листопада 2015 року в односторонньому порядку змінено часи відвідування футбольного залу Товариством, що позбавило відповідача можливості використовувати об'єкт оренди відповідно до умов Договору;

- орендарем оплачено фактичне використання футбольного залу за період з липня по жовтень 2015 року, що підтверджується випискою з банківського рахунку Товариства;

- 26.02.2016 ТОВ Сіон та Товариством укладено додаткову угоду №1 до Договору (далі - Додаткова угода), якою Договір припинено;

- 01.04.2016 ТОВ Сіон та товариством з обмеженою відповідальністю Аргумент Консалтинг (далі - ТОВ Аргумент Консалтинг ) укладено угоду №1 про відступлення права вимоги (далі - Угода), відповідно до якої ТОВ Сіон передало ТОВ Аргумент Консалтинг право грошової вимоги, що належить орендодавцеві за Договором;

- за Угодою право вимоги за Договором переходить не до Товариства, яке є позивачем у даному спорі, а до ТОВ Аргумент Консалтинг , яке за інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є відмінною від Товариства юридичною особою; на думку відповідача, достовірно неможливо встановити суб'єктний склад договірних відносин, у тому числі перехід та належність позивачу права вимоги за Договором, зокрема зі сплати будь-яких грошових коштів на рахунок позивача;

- 01.04.2016 Компанія надіслала Товариству повідомлення про відступлення ТОВ Сіон права вимоги за Договором на користь ТОВ Аргумент Консалтинг ;

- разом з тим, 01.04.2016 позивач звернувся до Товариства з претензією щодо погашення орендної плати футбольного залу за період з листопада 2015 року по лютий 2016 року з урахуванням пені, індексу інфляції та 3% річних;

- 06.09.2016 Товариство надіслало позивачеві відповідь на претензію, в якій зазначило про відсутність підстав для оплати користування футбольним залом за період з листопада 2015 року по лютий 2016 року в зв'язку зі зміною орендодавцем в односторонньому порядку часу користування об'єктом оренди, визначеного пунктом 1.6 Договору;

- оскільки у відповідача не виникло зобов'язань з оплати орендних платежів, то відповідно відсутні підстави для застосування до відповідача відповідальності за порушення грошових зобов'язань, зокрема, стягнення штрафних санкцій;

- ні позивач, ані ТОВ Сіон не подано відповідачу будь-яких доказів належності їм об'єкта оренди за Договором на праві власності або користування, що за відсутності підтверджень на підставі частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є свідченням нікчемності Договору.

Компанія 19.01.2017 подала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що в Угоді зазначено скорочену назву Компанії (новий кредитор), а саме ТОВ Аргумент-Консалтинг , Угода є чинною, підписана та скріплена печатками сторін із зазначенням всіх ідентифікуючих даних юридичних осіб.

ТОВ Сіон 30.01.2017 подало суду письмові пояснення, в яких підтвердило дійсність Угоди та її укладення з Компанією (ідентифікаційний код 34761996).

02.02.2017 Компанія подала суду додаткові пояснення на відзив відповідача, в яких вказала таке: згідно з пунктом 1 Додаткової угоди сторони погодилися припинити дію Договору; пунктом 2 Додаткової угоди сторони погодилися припинити строк оренди футбольного залу; відповідно до пункту 3 Додаткової угоди сторони домовилися припинити дію Договору та не зв'язувати себе ніякими правами та обов'язками; моментом припинення Договору є момент досягнення сторонами згоди щодо цього; розірвання Договору не звільняє відповідача за раніше допущені порушення своїх зобов'язань за Договором; фактом надання послуг є Договір, який виконаний належним чином с боку ТОВ Сіон ; ТОВ Сіон , дотримуючись Договору, надавало акти виконаних робіт, підписані та оформлені належним чином відповідно до пункту 1.7 Договору; підписання чи непідписання акта виконаних робіт відповідачем не припиняє його зобов'язання за Договором; належними доказами надання Товариству актів виконаних робіт є описи вкладення в цінні листи та чеки про відправку; жодних заперечень зі сторони відповідача щодо Договору не було; чинним законодавством не передбачено обов'язку орендодавця надавати будь-які докази належності йому об'єкта оренди за Договором.

Відповідач 06.03.2017 подав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що з актів виконаних робіт, наданих позивачем, не вбачається змісту та обсягу господарської операції, а також не зазначено одиницю її виміру, тому такі документи не можуть бути визнані первинними, а як наслідок не можуть підтвердити факт та/або належність надання послуг та/або виконаних робіт за будь-яким договором.

06.03.2017 Товариство подало суду клопотання про витребування у комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації та ТОВ СІОН копій документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Генерала Вітрука, 10.

Клопотання мотивовано тим, що: матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували належність ТОВ СІОН як орендодавцю на праві власності або користування об'єкта оренди на моменту укладення Договору; за відсутності таких підтверджень Договір є недійсним на підставі частини першої статті 215 ЦК України.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.03.2017 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Представник позивача проти задоволення вказаного клопотання заперечив.

Відповідно до частин першої і другої статті 38 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів з огляду на те, що: предметом даного спору є стягнення заборгованості з відповідача; належність орендованого приміщення ТОВ СІОН мала з'ясовуватись відповідачем при підписанні Договору; крім того, відповідач не позбавлений права звернутися до суду із відповідним позовом щодо визнання Договору недійсним; спір в даній справі не може направлений на збір доказів для інших позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 06.03.2017 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення у справі, проти задоволенні позовних вимог заперечив.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2015 ТОВ СІОН (орендодавець) і Товариством (орендар) укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування футбольний зал, розташований за адресою: м. Київ, вул. Г. Вітрука, 10, в атлетичному залі СІОН (пункт 1.1 Договору);

- об'єкт оренди буде використовуватися орендарем для проведення заходів (занять, змагань, футбольних ігор тощо) (пункт 1.2 Договору);

- вартість оренди футбольного залу становить 2 300 грн. (пункт 1.3 Договору);

- строк оренди становить 12 (дванадцять) місяців з дати підписання Договору (пункт 1.4 Договору);

- плата за оренду здійснюється шляхом безготівкового розрахунку 1 раз на місяць до 10-го числа поточного місяця за наступний (пункт 1.5 Договору);

- згідно з умовами Договору орендар має право на використання футбольного залу не частіше ніж один раз на тиждень згідно з таким графіком: середа, час з 19 год. 00 хв. до 20 год. 15 хв. (пункт 1.6 Договору);

- орендодавець надає орендарю послуги на підставі акта про надання послуг, який орендодавець передає орендарю до 10-го числа поточного місяця за наступний, підписаний уповноваженим представником і оформлений належним чином (пункт 1.7 Договору);

- орендодавець зобов'язаний передати орендарю в платне строкове користування футбольний зал, розташований за адресою: м. Київ, вул. Г. Вітрука, 10, в атлетичному залі СІОН і надати послуги в обсязі, передбаченому Договором протягом всього строку дії Договору (підпункт 2.1.1 пункту 2.1 Договору);

- орендар зобов'язаний оплатити вартість оренди комплексу за ціною, вказаною в Договорі і на умовах, передбачених Договором (підпункт 2.3.1 пункту 2.3 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами (пункт 6.2 Договору).

Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що ТОВ СІОН надалося в оренду відповідачу приміщення з липня 2015 року по лютий 2016 року. При цьому, представники сторін зазначили, що акта приймання-передачі сторонами не підписувалося.

Так, відповідачем було частково виконано зобов'язання за Договором та сплачено ТОВ СІОН орендні платежі за липень - жовтень 2015 року, що підтверджується випискою з рахунку відповідача.

З претензією від 01.02.2016 №1 ТОВ СІОН звернулося до відповідача з проханням сплатити заборгованість за Договором за листопад і грудень 2015 року та січень 2016 року.

Товариство відповіді на вказану претензію не надіслало, борг не сплатило.

26.02.2016 ТОВ СІОН і Товариством укладено додаткову угоду №1, на підставі якої було припинено Договір і строк оренди футбольного залу.

Компанією (новий кредитор) і ТОВ СІОН (первісний кредитор) 01.04.2016 укладено Угоду, за умовами якої первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право грошової вимоги за Договором.

Згідно з актом приймання-передачі від 01.04.2016 ТОВ СІОН передало, а Компанія прийняла Договір та додаткову угоду від 26.02.2016 №1. Вказаний акт підписано уповноваженими представниками ТОВ СІОН і Компанії та скріплено печатками названих товариств.

Повідомленням від 01.04.2016 позивач повідомив відповідача про те, що з 01.04.2016 новим кредитором Товариства є Компанія.

Претензією від 01.04.2016 Компанія просила Товариство сплатити заборгованість з орендної плати за листопад і грудень 2015 року та січень і лютий 2016 року з урахуванням втрат від інфляції і 3% річних.

Листом від 01.09.2016 №1368 Товариство повідомило ТОВ СІОН і Компанію про те, що: у зв'язку з тим, що у визначений час згідно з Договором послуги ТОВ СІОН не можуть бути надані в зв'язку із перебуванням у футбольному залі у визначений Договором час представників іншого орендаря ТОВ СІОН , а запропоновані дні відвідування для представників Товариства - субота та неділя - не підходять представникам відповідача, Товариством було прийнято рішення призупинити замовлення послуг з надання в користування футбольного залу в атлетичному залі СІОН ; про що Товариством було надіслано лист від 17.02.2016 №17/02 з повідомленням про те, що Товариство не потребує більше послуг, що надаються ТОВ СІОН та не використовує спортивний зал з листопада 2015 року; розрахунки між Товариством і ТОВ СІОН були проведені в повній мірі згідно з наявними рахунками-фактурами і актами виконаних робіт з липня по жовтень 2015 року; оскільки з листопада 2015 року відповідач не користується орендованим приміщенням, то і оплати не здійснював; у претензіях ТОВ СІОН не було доведено факт надання послуг з листопада 2015 року по лютий 2016 року; відповідачем оплачено орендні платежі у повному обсязі, а тому вимоги ТОВ СІОН є безпідставними.

Судом встановлено, що ТОВ СІОН було надіслано відповідачу рахунки-фактури за листопад і грудень 2015 року та січень і лютий 2016 року, а також по два примірники актів виконаних робіт від 01.12.2015, від 01.01.2016, від 01.02.2016 і від 26.02.2016, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями описів вкладення у цінні листи та рекомендованими повідомленням про вручення поштових відправлень за адресою Товариства.

Відповідач підписані акти виконаних робіт не повернув, зауважень щодо надання або ненадання ТОВ СІОН послуг не надіслав.

Товариство, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає про те, що в актах виконаних робіт від 01.12.2015, від 01.01.2016, від 01.02.2016 і від 26.02.2016 не зазначено змісту та обсягу господарської операції, а також не зазначено одиницю їх виміру, що є порушенням частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерських облік та фінансову звітність .

Відповідно до частини другої статті 9 названого Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, акти виконаних робіт від 01.12.2015, від 01.01.2016, від 01.02.2016 і від 26.02.2016 містять: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; інформацію щодо сторін, які брали участь у господарській операції; зміст та обсяг господарської операції, якими є зобов'язання, що становлять предмет Договору (оренда приміщення); одиницю виміру господарської операції - 2 300 грн.

Тому, доводи відповідача є безпідставними і необґрунтованими, а відтак не беруться судом до уваги.

Слід також зазначити, що відсутність підписаного сторонами акта приймання-передачі (повернення) приміщення не може бути підставою для відмови від оплати послуг за листопад і грудень 2015 року та січень і лютий 2016 року, оскільки: передача такого приміщення теж не оформлювалася атом приймання-передачі (при підписанні Договору); припинено Договір і строк оренди футбольного залу саме 26.02.2016 підписанням ТОВ СІОН і Товариством додаткової угоди №1, а тому заборгованість підлягає сплаті за місяці, що передували припиненню Договору.

Таким чином, послуги з оренди вважаються наданими ТОВ СІОН і прийнятими Товариством без будь-яких зауважень. Доказів щодо невикористання відповідачем орендованого приміщення у період з листопада 2015 року по січень 2016 року суду не подано.

Отже, оскільки відповідач не сплатив орендні платежі за користування приміщенням, то позовні вимоги в частині стягнення 9 200 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 1 184,50 грн. втрат від інфляції і 286,55 грн. 3 % річних за такі періоди:

з 10.07.2015 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованість за липень 2015 року) по 22.07.2015 (дата оплати заборгованість за липень 2015 року) сума втрат від інфляції становить 0 грн.; 3% річних - 2,45 грн.;

з 10.08.2015 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за серпень 2015 року) по 09.09.2015 (дата оплати заборгованості за серпень 2015 року) сума втрат від інфляції становить 52,90 грн.; 3% річних - 8,85 грн.;

з 10.09.2015 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за вересень 2015 року) по 20.11.2015 (дата оплати заборгованості за серпень 2015 року) сума втрат від інфляції становить 98,90 грн.; 3% річних - 20,56 грн.;

з 10.10.2015 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за жовтень 2015 року) по 20.11.2015 (дата оплати заборгованості за жовтень 2015 року) сума втрат від інфляції становить 46 грн.; 3% річних - 12 грн.;

з 10.11.2015 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за листопад 2015 року) по 10.10.2016 сума втрат від інфляції становить 294,40 грн.; 3% річних - 71,45 грн.;

з 10.12.2015 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за грудень 2015 року) по 10.10.2016 сума втрат від інфляції становить 248,40 грн.; 3% річних - 63,92 грн.;

з 10.01.2016 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за січень 2016 року) по 10.10.2016 сума втрат від інфляції становить 232,30 грн.; 3% річних - 57,08 грн.;

з 10.02.2016 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за лютий 2016 року) по 10.10.2016 сума втрат від інфляції становить 211,60 грн.; 3% річних - 50,23 грн.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У пункті 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць; тому умовно слід вважати, що сума, яка внесена за період з 01 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Згідно з пунктом 1.5 Договору плата за оренду здійснюється шляхом безготівкового розрахунку 1 раз на місяць до 10-го числа поточного місяця за наступний.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки суми втрат від інфляції і 3% річних та періоди їх нарахування суд дійшов про таке:

- періоди початку нарахування втрат від інфляції і 3% річних встановлені позивачем невірно; враховуючи умови Договору, платіж за наступний місяць має здійснюватися відповідачем до 10-го числа поточного місяця; разом з тим, оскільки суд не може починати розрахунок з дати ранішої, ніж визначена позивачем, то суд погоджується із початками нарахування втрат від інфляції і 3% річних, визначеними позивачем;

- суми втрат від інфляції і 3% річних розраховані позивачем неправильно;

- крім того, позивачем при визначенні закінчення періодів нарахування втрат від інфляції за платежами, які були сплачені з простроченням, не враховано, що абзацом першим пункту 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

За перерахунком суду сума втрат від інфляції і періоди її нарахування становлять:

з 10.07.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 2 300 грн. заборгованість за липень 2015 року) по 21.07.2015 (оскільки 22.07.2015 відповідачем оплачено заборгованість за липень 2015 року) - -23 грн.;

з 10.08.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за серпень 2015 року) по 08.09.2015 (оскільки 09.09.2015 відповідачем оплачено заборгованості за серпень 2015 року) - -18,40 грн.;

з 10.09.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за вересень 2015 року) по 19.11.2015 (оскільки 20.11.2015 відповідачем оплачено заборгованості за серпень 2015 року) - 68,76 грн.;

з 10.10.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за жовтень 2015 року) по 19.11.2015 (оскільки 20.11.2015 відповідачем оплачено заборгованості за жовтень 2015 року) - 15,50 грн.;

з 10.11.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за листопад 2015 року) по 10.10.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку) - 213,87 грн.;

з 10.12.2015 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за грудень 2015 року) по 10.10.2016 - 164,58 грн.;

з 10.01.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за січень 2016 року) по 10.10.2016 - 147,45 грн.;

з 10.02.2016 (дата, визначена позивачем у розрахунку; нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за лютий 2016 року) по 10.10.2016 - 125,62 грн.

Таким чином, сума втрат від інфляції становить 694,38 грн.

За перерахунком суду сума 3% річних за визначений позивачем період становить:

з 10.07.2015 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованість за липень 2015 року) по 22.07.2015 (дата оплати заборгованість за липень 2015 року) - 2,46 грн.;

з 10.08.2015 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за серпень 2015 року) по 09.09.2015 (дата оплати заборгованості за серпень 2015 року) - 5,86 грн.;

з 10.09.2015 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за вересень 2015 року) по 20.11.2015 (дата оплати заборгованості за серпень 2015 року) - 13,61 грн.;

з 10.10.2015 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за жовтень 2015 року) по 20.11.2015 (дата оплати заборгованості за жовтень 2015 року) - 7,94 грн.;

з 10.11.2015 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за листопад 2015 року) по 10.10.2016 - 63,52 грн.;

з 10.12.2015 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за грудень 2015 року) по 10.10.2016 - 57,85 грн.;

з 10.01.2016 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за січень 2016 року) по 10.10.2016 - 51,99 грн.;

з 10.02.2016 (нарахованих на 2 300 грн. заборгованості за лютий 2016 року) по 10.10.2016 - 46,13 грн.

Отже, за перерахунком суду сума 3% річних становить 249,36 грн.

З огляду на викладене стягненню з відповідача підлягає 694,38 грн. втрат від інфляції і 249,36 грн. 3% річних за перерахунком суду; у стягненні ж решти сум втрат від інфляції (490,12 грн.) і 3% річних (37,19 грн.) слід відмовити.

Що ж до стягнення з відповідача 3 755, 97 грн. пені, то слід зазначити таке.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Частиною першою статті 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з частиною другою статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Враховуючи те, що умовами Договору не було передбачено право ТОВ СІОН на нарахування пені та ТОВ СІОН і Товариством не було укладено додаткової угоди, яка б містила умови щодо нарахування пені, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 3 755, 97 грн.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ашан Україна Гіпермаркет (04073, м. Київ, просп. Степана Бандери, буд. 15-А; ідентифікаційний код 35442481) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Аргумент-Консалтинг (юридична адреса: 03179, м. Київ, вул. М. Ушакова, буд. 16, кв. 229; адреса для листування: 04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 1-5, оф. 512; ідентифікаційний код 34761996): 9 200 (дев'ять тисяч двісті) грн. заборгованості; 694 (шістсот дев'яносто чотири) грн. 38 коп. втрат від інфляції; 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 36 коп. 3% річних і 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 88 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.03.2017.

Суддя О. Марченко