Рішення

від 06.03.2017 по справі 910/12849/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2017Справа №910/12849/15

За позовом: публічного акціонерного товариства "КИЇВГАЗ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС-ЕНЕРДЖИ";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОЛЮКС";

про: стягнення 344.338,87 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Сиволобов М.В. - за довіреністю від 21.11.2016 № Д-74/16;

відповідача: Прядка В.В. - за довіреністю від 21.07.2016 № 21-07/16;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "КИЇВГАЗ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС-ЕНЕРДЖИ" про стягнення 344.338,87 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором поставки продукції від 14.05.2014 № 410 та поставлено продукцію іншого виробника та неналежної якості.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/12849/15.

Відповідач, скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позовні вимоги відхилив повністю з тих підстав, що з огляду на дорогу ціну першої пропозиції щодо світильників, відповідачем було запропоновано можливість використання компонентів і ряду виробів заводу CORA, а збірку світильника на території України. Враховуючи таку домовленість, відповідачем поставлено позивачу відповідну продукцію. Також відповідач зазначає, що відповідачем неодноразово надсилались листи на адресу позивача із повідомленням про готовність виправити недоліки, хоча ці недоліки не перешкоджають використанню продукції за призначенням. Крім того, відповідач вказує на необ'єктивність випробувань, проведених державним підприємством "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ МЕТРОЛОГІЇ СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.07.2015 залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОЛЮКС" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У зв'язку з виникненням при вирішенні даного спору питання, що потребує спеціальних знань, ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2016 призначено комплексну (інженерно-технічну та товарознавчу) судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а провадження у даній справі зупинено до закінчення проведення вказаної судової експертизи.

До господарського суду міста Києва 23.11.2016 разом із справою № 910/12849/15 надійшло клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.11.2016 провадження у справі № 910/12849/15 поновлено. Розгляд справи призначено на 12.12.2016. Вказаною ухвалою клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи задоволено, витребувано у сторін спору перелік документів, який вказаний у клопотанні експерта.

В судове засідання призначене на 12.12.2016 повноважні представники відповідача та третьої особи не з'явилися, обґрунтованих заяв або клопотань із зазначенням поважних причин неявки останніх до суду не подано. Крім того, документів на вимогу ухвали від 28.11.2016 від сторін спору до суду не надійшло.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд міста Києва, в порядку передбаченому ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 12.12.2016 відклав розгляд даної справи на 11.01.2017.

В судовому засіданні 11.01.2017 судом встановлено, що вимоги ухвал суду від 28.11.2016 та від 12.12.2016 представниками сторін не виконані, перелік документів, який вказаний у клопотанні експерта, а саме: копії зазначених у пункті 6.1 Договору від 14.05.2014 № 410, укладеного між публічним акціонерним товариством "КИЇВГАЗ" та товариством з обмеженою відповідальністю "ІКС-ЕНЕРДЖИ" нормативно-технічних документів щодо об'єктів дослідження, а саме: державні стандарти, технічні умови, інша технічна документація, сертифікат якості, виданий заводом-виробником; ДСТУ ІЕС 60598-1:2002 "Світильники загальні вимоги та випробування"; порівняльні зразки, аналогічної з досліджуваними трьома світильниками продукції, виробництва фірми "CORA" (Польща) сторонами спору до суду не поданий .

До господарського суду надійшло клопотання представника відповідача про передоручення проведення (інженерно-технічної та товарознавчої) судової експертизи державному підприємству "ПОЛТАВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ".

Вказане вище клопотання представника відповідача судом відхилене з урахуванням неодноразового невиконання сторонами спору вимог ухвал суду від 28.11.2016 та від 12.12.2016.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.01.2017 провадження у справі № 910/12849/15 зупинено, матеріали справи № 910/12849/15 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для подальшого проведення комплексної (інженерно-технічної та товарознавчої) судової експертизи, призначеної ухвалою господарського суду м. Києва від 22.06.2016 № 910/12849/15.

Крім того, у п. 3 резолютивної частини ухвали від 11.01.2017 визначено що у разі неможливості надання висновку за результатами проведення комплексної (інженерно-технічної та товарознавчої) судової експертизи, призначеної ухвалою господарського суду м. Києва від 22.06.2016 № 910/12849/15 за наявними в матеріалах справи документами, надати до господарського суду повідомлення із зазначенням причин неможливості надання такого висновку.

До господарського суду міста Києва 13.02.2017 разом із справою № 910/12849/15 надійшло повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.02.2017 № 11729/16-53/12098/16-47 про неможливість надання висновку з поставлених судом питань у зв'язку з тим, що оплата за проведення призначеної судом експертизи не здійснена.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.02.2017 провадження у справі № 910/12849/15 поновлено. Розгляд справи призначено на 06.03.2017.

Ухвала від 17.02.2017 про поновлення провадження у справі № 910/12849/15 надсилалася товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОЛЮКС" на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕЛЕКТРОЛЮКС" повідомлене про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

В судовому засіданні 06.03.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників позивача та відповідача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між публічним акціонерним товариством "КИЇВГАЗ", як покупцем (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІКС-ЕНЕРДЖИ", як постачальником, укладено договір поставки продукції від 14.05.2014 № 410 (далі - Договір) відповідно до предмету якого, відповідач зобов'язується постачати та передавати у власність позивача електротехнічну продукцію (далі - продукція), належної якості та разом із товаросупровідною документацією, а позивач зобов'язався приймати продукцію у власність та своєчасно здійснювати оплату в строки та в порядку, що передбачені умовами Договору. Асортимент, кількість та вартість продукції, що постачається, формуються на підставі замовлень позивача, згідно з погодженими сторонами специфікаціями (додатками до Договору, що становлять його невід'ємну частину) (п. 1.1, 1.2 Договору).

Пунктом 3.2 Договору визначено, що строк поставки продукції здійснюється на адресу позивача протягом 30 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати згідно п. 4.1 договору, якщо інший строк (термін) та адреса поставки не зазначені у специфікації до Договору.

Положеннями п. 4.1 Договору, позивач здійснює оплату замовленої партії продукції на умовах 50% передоплати протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку - фактури від відповідача, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на поточний рахунок відповідача.

Відповідно до п. 5.3.2 Договору, відповідач зобов'язаний забезпечити поставку продукції, якість якої відповідає умовам, встановленим р. 5 Договору.

Розділом 8 Договору сторонами спору визначені гарантійні зобов'язання за Договором, зокрема:

- відповідач гарантує, що продукція, яка поставляється відповідає вимогам державних стандартів і технічних умовам заводів-виробників. Гарантійний термін складає 3 роки з дати підписання видаткової накладної обома сторонами (п. 8.1 Договору);

- якщо в день поставки продукції та протягом гарантійного строку буде виявлено, що поставлена продукція дефектна, чи будь-яким чином втратить (повністю або частково) свої характеристики та/або інші якості (крім нормального зносу), відповідач зобов'язується за свій рахунок замінити продукцію на якісну протягом строку, узгодженого сторонами в акті, складеному відповідно до п. 8.4 Договору (п. 8.2 Договору);

- у разі пред'явлення претензії, позивач повинен надати відповідачу акт про виявлення невідповідності якості (виявлення дефектів) за підписом належним чином уповноважених представників сторін (чи відмову відповідача від підписання такого акту згідно п. 8.4.3 Договору (п. 8.4 Договору);

- у випадку виявлення будь-яких невідповідностей (в тому числі щодо якості) протягом гарантійного строку експлуатації продукції позивач повідомляє про це відповідача шляхом направлення на адресу місцезнаходження останнього відповідного листа (п. 8.4.1 Договору);

- відповідач протягом двох робочих днів з моменту отримання від позивача такого повідомлення, зобов'язується повідомити позивача (шляхом відправлення на адресу місцезнаходження позивача відповідного листа або за допомогою факсового зв'язку) про дату і час огляду продукції (при необхідності із залученням кваліфікованих, в тому числі і незалежних фахівців) (п. 8.4.2 Договору);

- в день та час, визначений та погоджений сторонами, відповідно до п. 8.4.2 Договору, останніми (при необхідності із залученням кваліфікованих, в тому числі і незалежних фахівців), проводиться огляд продукції та підписується відповідний акт, в якому зазначається погоджений сторонами термін, необхідний відповідачу для заміни продукції. При цьому у випадку відмови відповідача від підписання відповідного акту, така відмова із зазначенням її причин, повинна бути відправлена на адресу місцезнаходження позивача протягом трьох календарних днів з дня огляду продукції (п. 8.4.3 Договору);

- сторони домовились, що у випадку, якщо відповідач відмовиться від підписання вищевказаного акту та не надішле позивачу мотивовану відмову від його підписання згідно п. 8.4.3 Договору, вважається, що відповідач погодився з претензіями позивача відносно якості продукції відповідно до умов Договору, і таким чином повинен виконати свої зобов'язання щодо усунення їх в строки та на умовах, визначених в акті, складеному відповідно до п. 8.4.3 Договору (п. 8.4.4 Договору).

Також, сторонами оформлено додаток № 1 до Договору, а саме специфікацію на загальну суму 337.361,35 грн.. Специфікація містить найменування та ціну товарів, зокрема:

- світлодіодний світильник 300 мм, 17 W CORA у кількості 16 шт. вартістю 67.658,72 грн.;

- світлодіодний світильник 900 мм, 17 W CORA у кількості 4 шт. вартістю 24.088,60 грн.;

- світлодіодний світильник 1200 мм, 68 W CORA у кількості 24 шт. вартістю 224.050,56 грн.;

- крепеж монтажний у кількості 90 шт. вартістю 7.313,40 грн.;

- кабель для підключення живлення CORA у кількості 5 шт. вартістю 1.398, 00 грн.;

- з'єднувальний кабель у кількості 45 шт. вартістю 12.585,15 грн.;

- ввод живлення у кількості 4 шт. вартістю 266,92 грн.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

На виконання договору позивач 16.05.2014 та 25.07.2014 платіжними дорученнями № 105094521 та № 105096747 перерахував Відповідачу на його банківський рахунок загалом 337.361,35 грн., отримання яких відповідач підтвердив, видавши позивачу податкові накладні від 16.05.2014 та 01.07.2014.

Відповідно до видаткової накладної від 01.07.2014 № 31 відповідач передав позивачу світлодіодні світильники в кількості, зазначеній у специфікації до Договору, вказавши їх загальну вартість відповідно до ціни договору та надавши Специфікації (на іноземній мові без перекладу) у якості підтвердження їх походження та технічних характеристик відповідно до потужності виробів.

При передачі зі складу позивача в монтаж поставленої відповідачем продукції 14.01.2015 встановлено, що дана продукція не належить до виробництва фірми "СОRА" (Польща) та не відповідає вимогам щодо якості.

Разом з тим, в Актах № 1-3 про виявлення невідповідності якості (виявлення дефектів) наведено, що на виробах:

- відсутнє тавро (клеймо) виробника чи будь-яке маркування,

- на кришках виробів, які мають виробничі нерівності, наклеєні виготовлені на папері шляхом ксерокопіювання етикетки зі словом: "СОRА",

- з'єднувальні проводи мають маркування "Одескабель 2013ПВСН 2x0,75+1x0,75",

- торцеві кришки приєднано до корпусів саморізами, які "посаджені" на корпус з використанням прозорого герметика зі слідами його протікання в корпус,

- висипання герметика-рідини, що затверділа, та порушення герметичності корпусу тощо.

Також позивачем, з метою встановлення відповідності поставленої продукції умовам укладеного між сторонами Договору, укладено договір на виконання робіт від 24.02.2015 № 306-В116815/15 з державним підприємством "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ МЕТРОЛОГІЇ СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ", відповідно до якого позивач замовив проведення робіт із випробувань світильника світлодіодного на відповідність вимогам ДСТУ ІЕС 60598-1.

В результаті проведення вказаних робіт державним підприємством "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ МЕТРОЛОГІЇ СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ" складено протокол випробувань від 12.03.2015 № 0232-1-2015, висновками якого встановлено, що світильник світлодіодний "СОRА" (відповідно до маркування) не відповідає вимогам ДСТУ ІЕС 60598 - 1:2002 за п.п.:

- відсутнє маркування з наступною інформацією: торгова марка, нормована напруга в вольтах, нормована температура навколишнього середовища, ступінь захисту ІР, номер моделі чи позначення типу, нормована потужність;

- відсутня інструкція з експлуатації на офіційній мові;

- не вказана номінальна частота мережі живлення в Гц;

- клема заземлення не захищена від послаблення: відсутня пружинна шайба;

- для кріплення клеми заземлення використаний один само нарізний гвинт (для кожного з'єднання необхідно використовувати не менше двох гвинтів);

- світильник, що використовується на вулиці не повинен мати зовнішніх проводів з полівінілхлоридною ізоляцією;

- світильники відмінні від звичайних (такі, що використовуються на вулиці) повинні мати гумову оболонку шнура живлення з поперечним перерізом жили не менше 1,0 мм 2 ;

- всередині приладу само нарізні гвинти мають гострі краї, можливе пошкодження ізоляції внутрішніх проводів.

Спір між сторонами даного судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем умов укладеного між сторонами спору Договору. Відповідачем здійснено поставку іншої продукції, ніж та що передбачена умовами Договору, а саме: продукцію невідомого виробника, а не Польської компанії "CORA" і ця продукція не відповідає загальним вимогам щодо якості та умов використання, що визначені положеннями Договору, що призвело до звернення позивача до господарського суду з метою захисту порушеного права шляхом стягнення з відповідача 344.338,87 грн., яка складається з суми, яка сплачена позивачем в якості оплати товару за договором в розмірі 337.361,35 грн. та збитків у розмірі 6.977,52 грн. за проведення дослідження.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписами ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Так відповідачем в обґрунтування заперечень проти позовних вимог заявлено клопотання про призначення експертизи у справі № 910/12849/15, яке задоволено судом ухвалою від 22.06.2016.

На вирішення експерту поставлені, зокрема, питання:

- чи можна ідентифікувати світильники, що передані на експертизу, за місцем їх виробництва (Польща, Україна, Китай тощо)?

- чи можна вважати світильники, що передані на експертизу, світильниками виробництва фірми "СОRА" (Польща)?

- чи відповідають світильники, що передані на експертизу, умовам Договору ?

Проте, до господарського суду міста Києва 13.02.2017 разом із справою № 910/12849/15 надійшло повідомлення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 06.02.2017 № 11729/16-53/12098/16-47, в якому директор інституту вказує на те, що в ході проведення експертизи клопотання експертів сторонами частково задоволені, що дає можливість відповісти на більшість питань ухвали суду про призначення експертизи. Однак, оплата за проведення експертизи, яка покладена судом на відповідача не здійснена у зв'язку з чим ухвала суду про призначення експертизи залишена без виконання, а матеріали справи № 910/12849/15 повернуті до суду.

Вказані обставини свідчать про те, що відповідач не був зацікавлений в проведенні експертного дослідження та встановлення відповідності продукції умовам укладеного між сторонами спору Договору.

Крім того відповідачем заявлено до суду клопотання про передоручення проведення експертизи іншій експертній установі незважаючи на те, що Київський науково-дослідний інститут судових експертиз мав можливість відповісти на більшість питань ухвали суду про призначення експертизи при належному виконанні відповідачем ухвал суду в частині покладення обов'язку на відповідача по здійсненню оплати призначеної судом експертизи.

Посилання відповідача на зміст направлених позивачу електронних листів від 05.02.2015, від 01.04.2015 та від 06.03.2015 в частині попередніх домовленостей між сторонами про зниження ціни та якості продукції судом відхилені, оскільки підписуючи Договір відповідач зобов'язався поставити позивачу продукцію, яка повністю відповідає його умовам, що, в свою чергу, здійснено відповідачем не було. Крім того, з огляду на те, що відповіді на зауваження позивача здійснені відповідачем у формі електронних листів з датами 05.02.2015, 01.04.2015, 06.03.2015 та приймаючи до уваги відмітку представника відповідача на акті про виявлення невідповідності якості № 1 з датою 21.01.2015, то дана обставина, враховуючи положення 8.4.3 та 8.4.4 Договору, є підставою вважати вимоги позивача визнаними відповідачем.

Брати участь у доказовій діяльності можуть усі особи, які беруть участь у справі, це їх право. Однак доказування кожної обставини, яка має значення для ухвалення рішення у справі, на підставі закону стає обов'язком певного суб'єкта. У процесуальній діяльності небайдуже, хто зобов'язаний бути активним у встановленні факту, оскільки завжди має бути можливість покласти наслідки його недоведеності на когось із учасників процесу.

Розподіл і роз'яснення сторонам їх обов'язку щодо доказування - це функція суду в рамках юрисдикційної процедури, це завдання суду організувати дійсно змагальний процес. Розподілити тягар доказування у справі - це означає зробити припущення про наявність або відсутність юридичних фактів на користь однієї із сторін. Якщо противна сторона твердженнями і доказами не може переконати суд у хибності такого припущення, то припущення трансформується у твердження про наявність відшукуваного факту, яке буде відображено у мотивувальній частині судового рішення.

Приписами частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В свою чергу, надані відповідачем до суду електронні листи від 05.02.2015, від 01.04.2015 та від 06.03.2015 суд оцінює як припущення представника відповідача про можливу домовленість між сторонами про зниження ціни та якості продукції за укладеним між сторонами спору Договором, оскільки вказані доводи є лише припущеннями представника відповідача в матеріальному їх розумінні та не доводять факту можливості їх використання.

Тобто, не скористався процесуальним правом з подання доказів, що підтверджують викладені обставини, які б спростовували доводи позивача.

В той же час, невідповідність продукції положенням укладеного між сторонами спору Договору підтверджено протоколом випробувань від 12.03.2015 № 0232-1-2015, складеного державним підприємством "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ МЕТРОЛОГІЇ СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ" в результаті проведення випробувань світильника світлодіодного на відповідність вимогам ДСТУ ІЕС 60598-1, в якому, зокрема, зазначено, що виробника вказаних світильників встановити неможливо.

Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку про те, що зібрані, оформлені та подані до суду позивачем докази в своїй сукупності є належними та допустимими, в розумінні частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, та свідчать про поставку відповідачем іншої, ніж передбачено Договором продукції.

В свою чергу, відповідачем не подано до суду належних та допустимих доказів в матеріальному їх розумінні, які спростували б твердження позивача.

Крім того, з електронних листів відповідача (від 05.02.2015, 01.04.2015 та 06.03.2015) вбачається, що останній вказує на наявність у спірних світильниках окремих складових компанії "CORA" та подальший збір всіх складових світильників на території України.

Враховуючи вказане, суд вважає доведеним факт, що відповідач отримав суму оплати за товар та не передав визначений Договором товар, а тому позивач має право вимагати суму оплати, відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України.

Положеннями ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Збитками є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються з нормами ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

При цьому, на особу, яка порушила зобов'язання покладається обов'язок доведення відсутності своєї вини (ст. 614 Цивільного кодексу України), а розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором (ст. 623 Цивільного кодексу України).

В підтвердження понесених витрат позивачем поданий до суду договір на виконання робіт від 24.02.2015 № 306-В116815/15, укладений з державним підприємством "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ МЕТРОЛОГІЇ СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ", відповідно до якого позивач замовив проведення робіт із випробувань світильника світлодіодного на відповідність вимогам ДСТУ ІЕС 60598-1.

В матеріалах справи наявний акт здачі-приймання робіт згідно договору на виконання робіт від 24.02.2015 № 306-В116815/15 (у вигляді засвідченої копії), який підписаний сторонами вказаного договору та скріплений відбитками їх печаток.

Також в матеріалах справи міститься платіжне доручення від 26.02.2015 № 1088 (у вигляді засвідченої копії) про перерахування позивачем на користь державного підприємства "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ МЕТРОЛОГІЇ СЕРТИФІКАЦІЇ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ" 6.977,52 грн. за надані послуги за договором на виконання робіт від 24.02.2015 № 306-В116815/15.

Відтак, вимоги про стягнення з відповідача збитків (витрат на проведення робіт із випробувань продукції вимогам ДСТУ) підлягають задоволенню повністю в сумі 6.977,52 грн., оскільки перебувають в безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору та є необхідними витратами, які документально підтверджені, а відсутність вини у заподіянні цих збитків відповідачем не доведена.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІКС-ЕНЕРДЖИ" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7 Г; ідентифікаційний код 38266590) на користь публічного акціонерного товариства "КИЇВГАЗ" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 4-Б; ідентифікаційний код 03346331) основну заборгованість в сумі 337.361 (триста тридцять сім тисяч триста шістдесят одна) грн. 35 коп.; збитки в сумі 6.977 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 52 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 6.886 (шість тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 78 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16 березня 2017 року

Суддя С.В. Балац