Рішення

від 28.02.2017 по справі 923/605/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2017 року Справа № 923/605/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Дочірнього підприємства ТОВ"Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

до відповідача-1: Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна", м. Нова Каховка Херсонської області

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 12 983 233,25 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, уповн. представник, довіреність від 08.02.2017р.;

від відповідача-1: ОСОБА_2, уповн. представник, довіреність від 27.02.2017р.;

від відповідача-2: ОСОБА_3, керівник, протокол та наказ від 01.03.2012р.

Обставини справи: набравшим законної сили рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014р. у справі задоволено в повному обсязі позов ПАТ "Дельта Банк" (позивач) до ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянської аграрної фірми ім.Солодухіна" (відповідач-1) та ТОВ "Югтара" (відповідач-2) про стягнення солідарно 12983233,25 грн. заборгованості за кредитним договором від 12.07.2011р. № 04.1/09/11-КЛТ, у зв'язку з чим стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача вказану кредитну заборгованість, а також, стягнуто з кожного з відповідачів на користь позивача по 34 410,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

22.04.2016р відповідач-1 подав заяву про перегляд вказаного рішення суду за нововиявленими обставинами. Дану заяву обґрунтовано нормами ст.ст.112-114 ГПК України та твердженнями про те, що 15.04.2016р. відповідачу-1 стало відомо про постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2015р. у справі № 908/3685/14 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Ремшляхбуд", заявленого на підставі укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк" 27.09.2013р. договору купівлі-продажу прав вимоги, яким встановлений факт внесення змін до даного договору, внаслідок укладання ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк" 04.11.2013р. додаткового договору до даного договору, за яким його сторонами погоджено викласти додаток № 1 до договору у новій редакції, згідно з додатком до даного від 04.11.2013р. додаткового договору. Також, у постанові Харківського апеляційного господарського суду від 20.02.2015р у справі № 908/3685/14 вказано про надання суду при розгляді справи № 908/3685/14 акту приймання-передачі прав вимоги до додаткового договору від 04.11.2013р. до даного від 27.09.2013р. договору купівлі-продажу прав вимоги. Як-то вказано у заяві відповідача-1 про перегляд рішення суду від 09.12.2014р. у даній справі за нововиявленими обставинами, нова (від 04.11.2013р.) редакція додатку № 1 до договору та акту приймання-передачі прав вимоги до додаткового договору від 04.11.2013р. до договору від 27.09.2013р. купівлі-продажу прав вимоги, існувала на час винесення судом рішення, що переглядається, й отже, по-перше, редакція наданих позивачем документів на підтвердження підстав позову була неактуальною, нечинною внаслідок їх зміни та за жодних обставин не могла братися до уваги при винесенні рішення, а по-друге, суд в будь-якому випадку був позбавлений можливості врахувати чинну (від 04.11.2013р.) їхню редакцію, в якості належних доказів по справі, та винести законне рішення. З урахуванням наведеного, фактична обставина щодо викладення у новій (від 04.11.2013р.) редакції додатку № 1 до договору та акту приймання-передачі прав вимоги до додаткового договору від 04.11.2013р. до договору від 27.09.2013р. купівлі-продажу прав вимоги розглядається відповідачем-1 нововиявленою обставиною, на підставі якої рішення суду від 09.12.2014р. у справі, як таке, що прийняте на підставі неналежних доказів, має бути скасовано, з прийняттям у справі нового рішення про відмову у позові.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.05.2016р., яке було залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016р., вказану заяву відповідача-1 про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014р. у даній справі за нововиявленими обставинами задоволено в повному обсязі, у зв'язку з чим вказане рішення суду скасовано, в задоволенні позову відмовлено, стягнуто з позивача 75702,00 грн. витрат по оплаті судового збору на користь відповідача-1.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2017р. вказані рішення Господарського суду Херсонської області від 16.05.2016р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016р. скасовано, у зв'язку з чим заяву відповідача-1 про перегляд рішення суду від 09.12.2014р. усправі за нововиявленими обставинами передано на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області. В постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2017р. вказано про передчасність висновків суду першої та апеляційної інстанції у їхніх скасованих рішеннях по справі, оскільки, ці суди мали перевірити, але не перевірили, що зміст додатку № 1 та акту приймання-передачі від 04.11.2013р. у новій редакції настільки змінився у порівнянні з попередніми редакціями, що при обізнаності суду з ними при прийнятті рішення у даній справі про стягнення з відповідачів заборгованості, у позові було б відмовлено. Також, в постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2017р. вказано, що, ані місцевий господарський суд скасовуючи рішення суду від 09.12.2014р. за нововиявленими обставинами та приймаючи нове рішення про відмову ПАТ "Дельта Банк" у позові до відповідачів з підстав відсутності у ОСОБА_4" права вимоги до відповідачів, ані апеляційний господарський суд, який погодився із рішенням місцевого господарського суду, не зробили жодних висновків стосовно наявності права вимоги до відповідачів у первісного кредитора - ПАТ "Кредитпромбанк", які мав останній до передачі права вимоги ПАТ "Дельта Банк"

Ухвалою від 02.02.2017р. справу, в частині розгляду заяви відповідача-1 про перегляд рішення суду від 09.12.2014р. у справі за нововиявленими обставинами, прийнято до провадження судом у його теперішньому складі, призначено розгляд даної заяви відповідача-1 в судовому засіданні 28.02.2017р.

Позивач надав суду копію додаткового договору від 04.11.2013р. до договору купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого 27.09.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 2466, копію акту приймання-передачі прав вимоги до вказаного додаткового договору, а також, копію витягу з додатку (додаток І (Перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги) до вказаного додаткового договору та копію витягу з додатку до акту приймання-передачі прав вимоги до вказаного додаткового договору. При цьому, позивач вказує, що викладення у новій (від 04.11.2013р.) редакції додатку №1 до договору та акту приймання-передачі прав вимоги до додаткового договору від 04.11.2013р. до договору від 27.09.2013р. купівлі-продажу прав вимоги ніяким чином не впливає на законність та обґрунтованість рішення суду від 09.12.2014р. у справі, оскільки внесені 04.11.2013р. до вказаного договору зміни ніяким чином не стосуються будь-яких правовідносин за участі відповідачів, як не стосуються відповідачів й правовідносини, що були предметом дослідження та оцінки суду у справі № 908/3685/14, а також, не спростовує факту переходу права вимоги до відповідачів від ПАТ "Кредитпромбанк" до ПАТ "Дельта Банк".

Відповідач-1 надав суду письмові пояснення, згідно з якими підтримує в повному обсязі вимоги своєї заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, з вказаних у цій заяві підстав. Представник відповідача-2 підтримав позицію відповідача-1 у спорі.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 28.02.2017р, відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, суд, -

в с т а н о в и в:

Набравшим законної сили рішенням Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014р. у даній справі задоволено в повному обсязі позов ПАТ "Дельта Банк" (позивач) до ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянської аграрної фірми ім.Солодухіна" (відповідач-1) та ТОВ "Югтара" (відповідач-2) про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором від 12.07.2011р. № 04.1/09/11-КЛТ, в загальному розмірі 12983233,25 грн., у зв'язку з чим стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача 11000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 1007481,54 грн. заборгованості по процентах за користування кредитними коштами, 814217,18 грн. пені за прострочку сплати кредиту, 161 534,53 грн. пені за прострочку сплати процентів, а також, стягнуто з кожного з відповідачів на користь позивача по 34410,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно роз'яснень за п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Таким чином, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є обставини, які мають істотне значення для вирішення справи по суті (тобто, породжують певні процесуальні наслідки) та які існували в період первинного провадження і прийняття судового акту, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні суду за умови виконання ними усіх вимог закону для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

"Істотність" обставини означає те, що якби суд її міг урахувати при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення. Інша ознака такої обставини, а саме,"не були і не могли бути відомі особі" розглядається, як сукупність двох необхідних умов. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Прийняте судом 09.12.2014р. рішення у даній справі ґрунтується на наступних встановлених судом при розгляді справи фактичних обставинах.

ПАТ "Кредитпромбанк" та Дочірнє підприємство ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" (позичальник, відповідач-1) уклали 12.07.2011р. між собою кредитний договір № 04.1/09/11-КЛТ про надання вказаною банківською установою у майбутньому відповідачеві-1 кредитів (траншів) в межах загальної суми 42000000,00 грн., з повною або частковою конвертацією у іноземну валюту, долари США та євро (надалі - кредитний договір). Після чого, в період з 14.07.2011р. по 17.08.2012р., в межах кредитного договору сторони уклали 32 (тридцять дві) додаткові угоди до кредитного договору, у тому числі, про внесення змін до умов цього договору, про надання позичальнику окремих траншів кредиту та умови їх надання (встановлення розміру процентів за користування кредитом та строків його погашення, порядку сплати процентів).

З метою забезпечення виконання передбачених кредитним договором зобов'язань відповідача-1 щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами ПАТ "Кредитпромбанк" та ТОВ "Югтара" (відповідач-2) уклали між собою договір поруки № 04.1/09/П0З/11-КЛТ від 18.07.2011р., на підставі якого відповідач-2 зобов'язався солідарно, на тих самих умовах, що й відповідач-1 (позичальник), тобто, в повному обсязі, відповідати перед ПАТ "Кредитпромбанк" за своєчасне та в повному обсязі, згідно умов кредитного договору, виконання відповідачем-1 кредитних зобов'язань.

Внаслідок невиконання відповідачем-1 своїх зобов'язань за кредитним договором ПАТ "Кредитпромбанк" звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за цим кредитним договором, в загальній сумі 12 983 233,25 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 01.06.2013р. (т.1 а.с.128-140), з яких 11 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом (з повернення тіла кредиту), 1 007 481,54 грн. заборгованості по процентах за користування кредитом, 814 217,18 грн. пені за прострочку повернення кредиту та 161 534,53 грн. пені за прострочку сплати процентів за користування кредитом.

Ухвалою суду від 20.05.2014р. суд здійснив процесуальне правонаступництво сторони у зобов'язанні (кредитора), замінивши позивача, ПАТ "Кредитпромбанк", на його правонаступника, ПАТ "Дельта Банк", у зобов'язаннях за кредитним договором.

В подальшому, за наслідками розгляду Господарським судом Херсонської області даної справи було прийняте рішення від 09.12.2014р., за яким задоволено в повному обсязі позов про солідарне стягнення з відповідачів на користь ПАТ "Дельта Банк" 12 983 233,25 грн. заборгованості, з пенею, за кредитним договором, а також, про стягнення з кожного з відповідачів на користь ПАТ "Дельта Банк" по 34 410 грн. витрат по оплаті судового збору.

Задовольняючи позов в повному обсязі, суд виходив з того, що на підставі наявних у справі доказів судом встановлено факти:

- виконання ПАТ "Кредитпромбанк" належним чином своїх зобов'язань з надання відповідачеві-1 кредитних коштів на умовах кредитного договору, з додатковими угодами до цього договору;

- невиконання відповідачем-1, як позичальником за цим договором, та відповідачем-2, як поручителем за кредитним договором, належним чином зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування цими коштами;

- переходу до ПАТ "Дельта Банк" від ПАТ "Кредитпромбанк" (первісний кредитор) права вимоги за кредитним договором та договором поруки, й, відповідно, наявності на дату прийняття рішення у справі таких прав (нового кредитора) у ПАТ "Дельта Банк".

Висновок суду про встановлення при розгляді справи факту переходу до ОСОБА_4" від ПАТ "Кредитпромбанк" права вимоги за кредитним договором та договором поруки ґрунтується на нормах ст.512 Цивільного кодексу України, за якою підставою заміни кредитора у зобов'язанні є у числі інших й передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ухвалу від 20.05.2014р. про заміну позивача, ПАТ "Кредитпромбанк", на його правонаступника, ПАТ "Дельта Банк" у зобов'язаннях за кредитним договором було винесено судом на підставі ст.25 ГПК України та за наслідками встановлення судом факту такого правонаступництва, згідно наданих ПАТ "Дельта Банк" на підтвердження вказаного факту наступних письмових доказів, перелік яких наведений у клопотанні ПАТ "Дельта Банк" про залучення до участі у справі правонаступника позивача (т.2 а.с.28-30):

- копія укладеного 27.09.2013р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" договору купівлі-продажу прав вимоги (т.2, а.с.31-33);

- копія витягу з Додатку № І до вказаного договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., з переліком осіб (фізичних та юридичних) - позичальників, реквізитів (№, дата укладання) та валюти відповідних кредитних договорів, суми заборгованості за цими договорами, в розрізі її складових, та купівельної ціни набутого права вимоги (т.2, а.с.34-35);

- копія акту приймання-передачі прав вимоги за вказаним договором (т.2, а.с.36).

Також, факт вказаного правонаступництва був встановлений судом, з урахуванням додатково наданої ПАТ "Дельта Банк" копії витягу з документу, що вказаний судом як додаток до акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами (т.2, а.с.40-41).

Таким чином, приймаючи у справі рішення від 09.12.2014р. про задоволення позову, суд виходив з доведення наявними у справі належними та допустимими доказами, в порядку ст.ст.32-34, 36 ГПК України, фактів порушення суб'єктивного права позивача, з складовими цього права як в частині наявності заборгованості за кредитним договором, так і в частині набуття права, й, відповідно, наявності у позивача права вимоги стосовно цієї заборгованості.

Разом з тим, у заяві відповідача-1 про перегляд рішення суду від 09.12.2014р. у справі за нововиявленими обставинами, стверджується про наявність фактичних обставин, які в контексті ст.112 ГПК України є нововиявленими, оскільки відповідають усім вказаним у п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" вимогам до (умовам щодо) нововиявлених обставин: 1) існували за станом на 09.12.2014р. - дату винесення рішення у справі; 2) не були та не могли бути відомі заявнику за станом на час розгляду справи, зокрема, на 09.12.2014р.; 3) є істотними для справи, оскільки спростовують факт переходу до позивача права вимоги щодо спірного боргу за кредитним договором, на підставі саме тих доказів, що позивач надав суду на підтвердження даного факту.

Про вказані обставини, стало відомо заявнику (відповідачу-1) з постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015р. у справі №908/3685/14 за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Ремшляхбуд", заявленого, у зв'язку з набуттям ПАТ "Дельта Банк", на підставі укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк" 27.09.2013р. договору купівлі-продажу прав вимоги, права вимоги кредитного боргу ТОВ "Ремшляхбуд". Як позов, за яким розглянуто справу № 908/3685/14, так і позов, за яким розглянуто дану справу, заявлено у зв'язку з наявністю у ПАТ "Дельта Банк" права вимоги щодо заборгованості у кредитних правовідносинах, право вимоги щодо якої ПАТ "Дельта Банк" набуло на підставі укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" 27.09.2013р. договору купівлі-продажу прав вимоги.

Відповідно до викладеного у мотивувальній частині постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015р. у справі № 908/3685/14 (т.13 а.с.34-38), суд при розгляді вказаної справи встановив факт укладання між ОСОБА_4" та ПАТ "Кредитпромбанк" 04.11.2013р. додаткового договору до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., за яким ПАТ"Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" дійшли згоди викласти Додаток І "Перелік договорів та Купівельна ціна за Права вимоги) до вказаного договору купівлі-продажу прав вимоги у новій редакції, що наведена у додатку до даного додаткового договору. При цьому, при розгляді справи № 908/3685/14 суду було надано акт приймання-передачі прав вимоги до додаткового договору від 04.11.2013р. до даного від 27.09.2013р. договору купівлі-продажу прав вимоги, з витягом з додатку до даного акту. Тобто, з вказаного слідує, що наданий суду ПАТ "Дельта Банк" при розгляді справи № 923/605/13 Додаток І "Перелік договорів та Купівельна ціна за Права вимоги) до укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., з переліком боржників (у тому числі, й відповідача-1), кредитних договорів, кредитних боргів та ціни покупки права вимоги, а також акт приймання-передачі прав вимоги від 27.09.2013р., на момент розгляду судом справи № 923/605/13 та винесення судом у цій справі рішення від 09.12.2014р. про задоволення позову, не були належними доказами набуття та наявності у ПАТ "Дельта Банк" права вимоги щодо кредитного боргу за кредитним договором, у зв'язку з їх викладенням у новій редакції від 04.11.2013р. Таким чином, на час розгляду справи № 923/605/13 існували істотні для справи обставини, а саме: додатковий договір від 04.11.2013р. до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., з викладеним у новій редакції Додатком І "Перелік договорів та Купівельна ціна за Права вимоги) до укладеного між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р..

Тобто, докази, які ПАТ "Дельта Банк" надав суду при розгляді справи №923/605/13 на підтвердження факту набуття ним права вимоги щодо кредитного боргу за кредитним договором, за станом на дату прийняття судом рішення у справі (09.12.2014р.), були нечинними, втратили силу, внаслідок їхнього викладення в іншій (новій) редакції, ніж та редакція, що була надано суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 Цивільного кодексу України при заміні кредитора у зобов'язанні первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Згідно з частиною 2 цієї ж статті боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

У матеріалах справи наявний укладений 27.09.2013р. між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк" договір купівлі-продажу прав вимоги, за яким вказано про бажання (наміри) ПАТ "Кредитпромбанк" (продавець) продати (відступити) права вимоги за укладеними продавцем з позичальниками кредитними договорами, та бажання (наміри) ПАТ "Дельта Банк" (покупець), в свою чергу, купити (прийняти) на умовах цього договору вказані права вимоги за винагороду (т.2 а.с.31-33).

Згідно з п.1.1 даного договору його сторони узгодили зміст наступних термінів договору:

- "акт приймання-передачі прав вимоги" - це письмовий акт, який укладається між сторонами та яким документально оформлюється фактична передача прав вимоги від продавця до покупця;

- "кредитний договір" - це кожний договір про надання кредиту у будь-якій формі між позичальником та продавцем у якості кредитора, зазначений у Додатку І (перелік договорів та купівельна ціна за право вимоги), разом з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до нього (якщо такі є);

- "дата відступлення" - це дата підписання акту приймання-передачі прав вимоги;

- "договір забезпечення" - це кожний договір застави та/або договір поруки та/або іпотечний договір, якщо такі укладалися;

- "купівельна ціна за право вимоги" - це ціна, що визначена як "Купівельна ціна" у Додатку І (Перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги) щодо кожного права вимоги.

- "права вимоги" - це всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Згідно з п.2.3 даного договору та з урахуванням визначення термінів за п.1.1 даного договору, права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги, за переліком згідно Додатку І до договору.

Таким чином, підписанням акту прийому-передачі права вимоги, сторони посвідчують факт здійснення відступлення.

Додаток № І (Перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги) до даного договору, серед інших прав вимоги, що відступаються, містить у собі відомості про відступлення прав вимоги за укладеним між ПАТ "Кредитпромбанк" та ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянської аграрної фірми ім.Солодухіна" (відповідач-1) кредитним договором, в частині надання траншів кредиту за 28 (двадцятьма восьма) додатковими угодами до кредитного договору (т.2 а.с.57-61).

27.09.2013р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" складений акт приймання-передачі прав вимоги до вказаного укладеного між ними 27.09.2013р. договору купівлі-продажу прав вимоги. У п.2 даного акту вказано, що згідно п.2.3 даного договору ПАТ "Кредитпромбанк" передав, а ПАТ "Дельта Банк", в свою чергу, прийняв права вимоги, які зазначено в додатку до цього акту (який є його невід'ємною частиною), що посвідчує факт відступлення (т.2 а.с.36).

В якості такого додатку до даного акту суду була надана копія витягу з документу (сторінок 7 та 8 такого документу), з переліком, що містить найменування підприємств, реквізити (дати та номери) договорів, зазначення грошових сум та інші відомості (т.2 а.с.40-41). Зокрема, такий витяг містить у собі певні відомості, що співпадають з відомостями з Додатку № І (Перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги) до вказаного договору купівлі-продажу прав вимоги про відступлення прав вимоги за кредитним договором.

04.11.2013р. ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" уклали між собою додатковий договір до укладеного між ними 27.09.2013р. договору купівлі-продажу прав вимоги (надалі - додатковий договір). За цим додатковим договором передбачено, що Додаток № І (Перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги) до вказаного договору купівлі-продажу прав вимоги викладається у новій редакції, згідно додатку до додаткового договору (п.1 додаткового договору); сторони погоджуються здійснити передачу документів (кредитні справи клієнтів та інші документи), які підтверджують права вимоги до позичальників протягом 3-х місяців від дати підписання акта приймання-передачі прав вимоги (п.2 додаткового договору); всі інші умови вказаного договору від 27.09.2013р. купівлі-продажу прав вимоги залишаються без змін (п.3 додаткового договору) (т.15 а.с.14).

Додаток до додаткового договору під назвою "Додаток № І (Перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги), серед інших прав вимоги, що відступаються, містить у собі відомості про відступлення прав вимоги за кредитним договором, в частині надання траншів кредиту за 28 (двадцятьма восьма) додатковими угодами до цього кредитного договору (т.15 а.с.16).

04.11.2013р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" складений акт приймання-передачі прав вимоги до додаткового договору, у п.2 якого вказано, що згідно п.2.3 укладеного 27.09.2013р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" договору купівлі-продажу прав вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" передав, а ПАТ "Дельта Банк", в свою чергу, прийняв права вимоги, які зазначено в додатку до цього акту (який є його невід'ємною частиною), що посвідчує факт відступлення (т.15 а.с.15). Додаток до даного акту приймання-передачі прав вимоги містить у собі, серед, іншого відомості про кредитний договір від 12.07.2011р. № 04.1/09/11-КЛТ, в частині надання траншів кредиту за 28 (двадцятьма восьма) додатковими угодами до цього кредитного договору, з зазначенням наявної заборгованості у кредитних відносинах за вказаним кредитним договором (т.15 а.с.17-22).

Разом з тим, слідує зазначити, що основоположних засад здійснення правосуддя у господарських судах належать рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом (ст.4 2 ГПК України) та змагальність сторін, свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст.4 3 ГПК України).

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони мають право подавати суду докази.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести поданими суду доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Згідно з ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно роз'яснень за п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Згідно роз'яснень за п.2 цієї ж постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно роз'яснень за п.4 цієї ж постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Виходячи з положень ст.4 3 ГПК України (щодо свободи сторін в наданні суду своїх доказів та доведенні перед судом їх переконливості) та ст. 22 ГПК України (щодо наявності у сторін права подавати суду докази) сторони є вільними у визначенні обсягу та складових доказової бази, яка надається ними суду, на підтвердження обставин, які сторони вказали підставами для своїх вимог та заперечень у спорі. Таким чином, визначення обсягу та складових відповідної доказової бази є виключним правом сторін, яке вони реалізують на власний розсуд. С вказаним правом сторін кореспондується відповідний обов'язок суду. Саме, на підставі поданих сторонами доказів (або ж визначених сторонами та витребуваних судом в порядку ст. 38 ГПК України доказів) спір вирішується судом. Іншого ГПК України не передбачено.

Предметом доказування у господарській справі є сукупність фактичних обставин, які необхідно встановити для прийняття обґрунтованого рішення у справі. Складовими предмета доказування є фактичні обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти них, а також, інші, які мають значення для правильного вирішення справи. Таким чином, предмет доказування конкретизується з урахуванням особливостей кожної господарської справи.

У даній справі до предмета доказування, крім обставин, що підтверджують факт порушення прав позивача, до обставин, що мають значення для правильного вирішення справи належать обставини, якими підтверджується наявність у позивача, ПАТ "Дельта Банк", внаслідок правонаступництва, підтвердженого належними доказами суб'єктивного права на позов, за наслідками розгляду якого судом прийняте рішення від 09.12.2014р. у справі.

Статтею 517 Цивільного кодексу України не встановлений перелік доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Перелік доказів залежить від того, на якій підставі здійснювалася заміна кредитора.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

У постанові від 23.02.2015р. Вищого господарського суду України по справі №904/6686/14 вказано, що для правильного вирішення господарського спору щодо виконання боржником зобов'язання на користь нового кредитора, вимоги якого ґрунтуються на посиланні на правочин про відступлення права вимоги, суттєвим є встановлення як обсягу зобов'язань боржника перед первісним кредитором, які існували на момент укладення відповідного правочину та передання яких новому кредитору передбачено правочином, так і обставин надання боржнику доказів переходу відповідних прав у зобов'язанні до нового кредитора.

З урахуванням викладеного, у даній справі доказами переходу від ПАТ"Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" (новий кредитор) прав вимоги за кредитним договором та договором забезпечення до нього є, у своїй сукупності:

- укладений 27.09.2013р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" договір купівлі-продажу прав вимоги;

- Додаток № І "Перелік договорів та Купівельна ціна за Права вимоги) до вказаного договору купівлі-продажу прав вимоги;

- акту приймання-передачі прав вимоги за вказаним договором;

- додаток до вказаного акту приймання-передачі прав вимоги.

Загальноприйнятими вимогами до судового рішення є його законність та обґрунтованість.

Обґрунтованим, як-то слідує з п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 "Про судове рішення", слідує вважати рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні . Достовірність - це властивість доказу, яка характеризує його точність, правильність відображення обставин, що входять до предмета доказування.

Перевірка достовірності доказів проводиться судом, при розгляді справи у процесі дослідження доказів. Господарський суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Матеріалами справи доведено, що придбання ПАТ "Дельта Банк" (новим кредитором) у ПАТ "Кредитпромбанк" (первісного кредитора) прав вимоги щодо кредитних боргів значної кількості позичальників (у своїй переважній більшості - суб'єктів господарювання) відбувалася одночасно та комплексно. на підставі одного договору купівлі-продажу від 27.09.2013р. Повний перелік кредитних договорів, купівля-продаж прав вимоги за якими здійснюється на підставі даного договору, наведений за переліком згідно Додатку № І до договору.

Рішення суду від 09.12.2014р. у справі в частини встановлення судом наявності у ПАТ "Дельта Банк" права вимоги щодо кредитного боргу, що виник з кредитного договору, ґрунтувалося на проведених судом перевірці та дослідженні, таких поданих ПАТ "Дельта Банк" на підтвердження вказаної обставини доказів, як:

- копія укладеного 27.09.2013р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" договору купівлі-продажу прав вимоги (т.2, а.с.31-33);

- копія витягу з Додатку № І до вказаного договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., з переліком осіб (фізичних та юридичних) - позичальників, реквізитів (№, дата укладання) та валюти відповідних кредитних договорів, суми заборгованості за цими договорами, в розрізі її складових, та купівельної ціни набутого права вимоги (т.2, а.с.34-35);

- копія акту приймання-передачі прав вимоги за вказаним договором (т.2, а.с.36).

- копії витягу з багатосторінкового документу, у якому відсутня перша й остання сторінки такого документу та відповідно, його назва), що вказаний судом як додаток до акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами (т.2, а.с.40-41).

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено (т.15 а.с.14-22) та не заперечується сторонами, що за станом на 09.12.2014р. (дата прийняття рішення у справі) укладений 27.09.2013р. між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" договір купівлі-продажу прав вимоги діяв в редакції цього договору згідно додаткового договору від 04.11.2013р. до даного договору, яким внесено зміни до Додатку № І до вказаного договору купівлі-продажу прав вимоги. Про вказану обставину ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк", які є сторонами цих договору та додаткового договору, слідує вважати обізнаними з дати укладання даного додаткового договору - з 04.11.2013р. Відповідач-1 є обізнаним з вказаною обставиною з 15.04.2016р., після ознайомлення з висновками (змістом) постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015р. у справі №908/3685/14.

Укладання ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" 04.11.2013р. вказаного додаткового договору спричинило (мало своїм наслідком) укладання між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" нового, від 04.11.2013р., акту приймання-передачі прав вимоги до вказаного укладеного 27.09.2013р. договору купівлі-продажу прав вимоги, з відповідним новим додатком до даного нового акту приймання-передачі прав вимоги. У такому новому акті, за його п.2 вказано, що його невід'ємною частиною є додаток до даного акту, з переліком прав вимоги, які ПАТ"Кредитпромбанк" передає ПАТ "Дельта Банк".

Також, згідно положень п.3 вказаного додаткового договору від 04.11.2013р. до даного договору від 27.09.2013р. купівлі-продажу прав всі інші умови даного договору від 27.09.2013р. залишаються без змін.

Таким чином, після укладання вказаного додаткового договору від 04.11.2013р. до даного договору від 27.09.2013р. купівлі-продажу прав вимоги, залишився незмінним п.2.3 даного договору, за яким права вимоги переходять від продавця до покупця та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги, за переліком згідно Додатку І до договору.

Невід'ємною складовою акту приймання-передачі прав вимоги є додаток до нього, у якому наведений перелік прав вимоги, які передаються новому кредитору.

Виходячи з положень п.2.3 договору від 27.09.2013р. купівлі-продажу прав вимоги та п.2 акту від 04.11.2013р. приймання-передачі прав вимоги до вказаного договору, в його редакції згідно додаткового договору від 04.11.2013р., для встановлення дати переходу права вимоги до нового кредитора необхідним є встановлення дати підписання акту приймання-передачі прав вимоги, в розрізі всіх невід'ємних складових цього акту, у т.ч. й дати підписання додатку до нього.

Проте, у матеріалах даної справи відсутні однозначні та достовірні докази щодо дати укладання такого додатку до акту від 04.11.2013р. приймання-передачі прав вимоги. (При цьому, суд констатує, що у матеріалах справи відсутні й однозначні та достовірні докази щодо дати укладання додатку до акту від 27.09.2013р. приймання-передачі прав вимоги).

Також, слідує зазначити, що як-то слідує з положень п.2 вказаного додаткового договору від 04.11.2013р. до договору від 27.09.2013р. купівлі-продажу прав вимоги, станом на 04.11.2013р. не була здійснена приймання/передача документів (кредитних справ клієнтів та інших документів), які підтверджують права вимоги до позичальників, між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк". Даний висновок суду обґрунтований тим, що за п.2 вказаного додаткового договору від 04.11.2013р. передбачає, що передача зазначених документів здійснюється протягом 3-х місяців від дати підписання даного акту (тобто, від 04.11.2013р.).

Також, з наведеного слідує, що після 04.11.2013р. Додаток І до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., в його редакції від 27.09.2013р., та акт від 27.09.2013р. приймання-передачі прав вимоги до вказаного договору були нечинними, у зв'язку з викладенням вказаного договору від 27.09.2013р. в його новій редакції (згідно додаткового договору від 04.11.2013р.) та складанням акту від 04.11.2013р. приймання-передачі прав вимоги до вказаного договору від 27.09.2013р. Крім того, нечинним був й, власне, договір купівлі-продажу прав вимоги в його редакції від 27.09.2013р., у зв'язку з викладенням в редакції від 04.11.2013р. Додатку І до даного договору, та доповненням даного від 27.09.2013р. договору, згідно додаткового договору від 04.11.2013р., положенням (за п.2 цього додаткового договору) про узгодження сторонами здійснення передачі документів, які підтверджують права вимоги до позичальників, протягом 3-х місяців від дати підписання акту від 04.11.2013р. приймання-передачі прав вимоги.

Отже, у зв'язку з нечинністю за станом на 09.12.2014р. (дата рішення у справі) з наведених підстав вказаних договору купівлі-продажу прав вимоги в його редакції від 27.09.2013р. та акт від 27.09.2013р. приймання-передачі прав вимоги до вказаного договору на момент розгляду справи № 923/605/13, ці договір, в редакції від 27.09.2013р., та акт від 27.09.2013р. не могли бути належними та достовірними, а отже і допустимими доказами у справі № 923/605/13, якими б підтверджувався факт переходу від ПАТ "Кредитпромбанк" до ПАТ "Дельта Банк" права вимоги кредитної заборгованості, що була предметом спору у даній справі.

Так, дійсно наявні у даній справі за станом на 09.12.2014р. (дата рішення у справі) копія витягу з Додатку № І до вказаного договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р. (т.2, а.с.34-35) та додатково надана ПАТ "Дельта Банк" копія витягу з документу, що вказаний судом як додаток до акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами (т.2, а.с.40-41), є майже ідентичними за своїми відомостями, відповідно, з копією витягу з Додатку до додаткового договору під назвою "Додаток І (Перелік договорів та купівельна ціна за права вимоги)", в редакції додаткового договору від 04.11.2013р.(т.15 а.с.16) та з копією витягу з Додатку до акту від 04.11.2013р. приймання-передачі прав вимоги (т.15 а.с.17-22), в частині відомостей про відступлення прав вимоги за кредитним договором, з 28-ма додатковими угодами до кредитного договору.

Разом з тим, Додаток І до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., в його редакції згідно додаткового договору від 04.11.2013р., акту від 04.11.2013р. приймання-передачі прав вимоги до вказаного договору від 27.09.2013р., з відповідним додатком до цього акту, власне як і безпосередньо додатковий договір від 04.11.2013р. до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р. при первинному розгляді даної справи, який завершився прийняттям рішення від 09.12.2014р., ПАТ "Дельта Банк" суду не надавало.

Доказів наявності будь-яких об'єктивних причин для цього, чи взагалі будь-яких за своїм характером причин для цього суду не надано.

Наведене, у своїй сукупності, дає підстави для наступних висновків суду, при розгляді заяви відповідача-1 про перегляд рішення суду від 09.12.2014р. за нововиявленими обставинами.

1. Чинні за станом на дату винесення вказаного рішення суду Додаток І до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., в його редакції згідно додаткового договору від 04.11.2013р., акт від 04.11.2013р. приймання-передачі прав вимоги до вказаного договору від 27.09.2013р., з відповідним додатком до цього акту, власне, як і безпосередньо додатковий договір від 04.11.2013р. до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., станом на 09.12.2014р. у матеріалах даної справи були відсутні й, відповідно, не були предметом дослідження і оцінки судом за станом на дату винесення рішення від 09.12.2014р. у справі, зазначене рішення не ґрунтується на доказових властивостях цих документів.

2. Відсутність у справі однозначних та достовірних доказів щодо дати укладання додатку до акту від 04.11.2013р. приймання-передачі прав вимоги за договором купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., в його редакції від 04.11.2013р., який є невід'ємною складовою дає підстави для висновку про недоведення матеріалами справи факту переходу з 04.11.2013р. до ПАТ «Дельта Банк» права вимоги щодо заборгованості за кредитним договором, а також, про наявність такого права у ПАТ «Дельта Банк» станом на 09.12.2014р.

3. Станом на 09.12.2014р. акт від 27.09.2013р. приймання-передачі прав вимоги за договором купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р. був нечинний, у зв'язку з складанням між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" акту від 04.11.2013р. приймання-передачі прав вимоги за договором купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., в його редакції від 04.11.2013р.

За наведених встановлених судом фактичних обставин, суд констатує, що враховуючи на положення ст.517 Цивільного кодексу України, ПАТ "Дельта Банк" до винесення рішення від 09.12.2014р. у даній справі не подав належних та допустимих доказів переходу до нього прав вимоги за кредитним договором та договором забезпечення до нього.

Дана фактична обставина існувала під час розгляду судом справи №923/605/13; не була відома ані відповідач-1, ані суду, що розглянув справу, з прийняттям рішення від 09.12.2014р.; ця обставина є істотною, оскільки нечинність наданих на підтвердження права вимоги ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором повинна була б мати своїм наслідком відмову в задоволенні позову.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у вказаних у заяві відповідача-1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактичних обставин комплексу ознак, притаманних, саме, нововиявленим обставинам, що наведені у ст.112 ГПК України, згідно роз'яснень, що містить постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами". Вказане є підставою для перегляду рішення суду від 09.12.2014р. у справі.

Доводи відповідача-1 про його обізнаність, саме, 15.04.2016р. з існуванням вказаних фактичних обставин, внаслідок випадкового збігу обставин, позивачем не спростовано. Докази іншого у справі відсутні.

Предметом позову, за яким розглянуто дану справу, є вимога ПАТ «Дельта Банк» до відповідачів про стягнення грошових коштів за кредитним договором та договором поруки.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також, право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Таким чином, порушення, невизнання, оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення кожної особи до суду за захистом свого особистого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.

Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Звернення ПАТ «Дельта Банк» до суду з позовом з вимогами про стягнення на користь ПАТ «Дельта Банк» грошових коштів є практичною реалізацією ним норми закону, яка надає суб'єкту господарювання можливість захистити своє порушене право у встановлений законом спосіб: у даному випадку, шляхом примусового виконання обов'язку в натурі. При цьому, визначальним для судового стягнення грошового боргу є наявність у відповідачів невиконаного обов'язку перед позивачем щодо сплати коштів.

Поряд з цим, згідно з ч. 2 ст. 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

При розгляді справи за позовом з вимогами про стягнення боргу на користь нового кредитора необхідним, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, є встановлення того, чи було до моменту заявлення до суду позову з відповідними вимогами надано боржникові усі докази переходу прав вимоги та. відповідно, чи виник обов'язок боржника перед новим кредитором.

У разі, коли боржникові не надано належних доказів переходу до нового кредитора прав вимоги, у боржника не настає (відсутній) обов'язок для виконання на користь такого кредитора зобов'язання, а у суду, відповідно, в свою чергу, відсутні підстави для задоволення позову про стягнення на користь такого кредитора коштів. Інше, у вказаному випадку, суперечитиме сукупності наведених положень ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та ч.2 ст. 517 Цивільного кодексу України.

Суду, що розглядав дану справу, 15.05.2014р. було подано клопотання ПАТ «Дельта Банк» від 12.05.2014р., за яким ПАТ «Дельта Банк» ідентифікує себе правонаступником позивача у даній справі.

Проте, з матеріалів справи слідує, що як до подання до суду позову, за яким порушено та розглянуто дану справу, так і під час її розгляду на адресу відповідачів не надсилалися Додаток І до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., в його редакції згідно додаткового договору від 04.11.2013р., акт від 04.11.2013р. приймання-передачі прав вимоги до вказаного договору від 27.09.2013р., з відповідним додатком до цього акту, власне, як і безпосередньо додатковий договір від 04.11.2013р. до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р. Таким чином, оскільки ні на адресу відповідачів до подання позову не було надіслано, ні суду та сторін в процесі розгляду справи не було надано вказані документи у їхній належній чинній редакції, слідує вважати, що в період розгляду судом справи, який завершився прийняття рішення від 09.12.2014р. у справі, у відповідачів не виник обов'язок щодо сплати грошових коштів на користь позивача, ПАТ «Дельта Банк» , який би підлягав судовому захисту. Твердження позивача про інше спростовуються матеріалами справи. При цьому, позивачем, в порядку ст.ст.32-34 ГПК України, поданими суду доказами не доведено факт надсилання вказаної належної редакції цих документів відповідачам, або будь-кому з них, в якості доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, як-то передбачено за ч.2 ст.517 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 113 ГПК України що судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст.112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

Рішення від 09.12.2014р., про перегляд якого за нововиявленими обставинами подана заява, набрало законної сили 12.02.2015р., з дати винесення відповідної постанови господарського суду апеляційної інстанції, заяву про його перегляд подано 22.04.2016 р., тобто, в межах встановленого законом трирічного строку.

Про фактичні обставини, вказані заявником як нововиявлені обставини в контексті рішення суду від 09.12.2014р., відповідач-1 дізнався з постанови Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015р. у справі №908/3685/14, яка прийнята за наслідками розгляду позову ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Ремшляхбуд", заявленого, у зв'язку з набуттям ПАТ "Дельта Банк", на підставі укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк" 27.09.2013р. договору купівлі-продажу прав вимоги, права вимоги кредитного боргу ТОВ"Ремшляхбуд". Тобто, позову заявленого з аналогічних підстав, як і позов, за результатами розгляду якого судом прийняте рішення від 09.12.2014р. у даній справі. Відповідач-1 не був стороною договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., додаткового договору від 04.11.2013р. до цього договору, а ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" (сторони цього договору) не повідомляли заявника про укладання та зміст положень додаткового договору від 04.11.2013р. до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., зв'язку з чим, об'єктивно не міг бути обізнаним з фактом внесення змін до такого договору з моменту внесення цих змін, а також, під час розгляду судом у 2014 році даної справи.

Відповідач-1 здійснює господарську діяльність у сфері забезпечення сільськогосподарського процесу, у зв'язку з чим, об'єктивно, не має можливості перевіряти та встановлювати чинність (актуальність редакцій) поданих банківськими установами документі, зокрема, на обґрунтування позовних вимог.

Кількість судових рішень, які містить у собі Єдиний державний реєстр судових рішень, є надвисокою. У зв'язку з чим, об'єктивно існує, вірогідність ознайомлення з одним з них (для особи, що не брала участь у відповідній судовій справі) у строк значно пізніший, ніж той, в який його було внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень. Докази обізнаності відповідача-1 з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2015р. у справі №908/3685/14 раніше ніж з 15.04.2016р. у матеріалах даної справи відсутні.

Позивачем не вказано суду будь-яких доказів та не наведено будь-яких належно обґрунтованих доводів щодо такої обізнаності відповідача-1 (або ж можливості такої його обізнаності) раніше 15.04.2016р.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм подана відповідачем-1, ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна", заява про перегляд рішення суду від 09.12.2014р. у справі № 923/605/13 за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, у зв'язку з чим суд скасовує вказане рішення суду від 09.12.2014р. у справі №923/605/13 та приймає нове рішення, за яким відмовляє в задоволенні позову.

У зв'язку з задоволенням вказаної заяви ДП ТОВ "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна" судовий збір, сплачений за подання цієї заяви, має бути покладений на позивача, ПАТ "Дельта Банк".

Керуючись ст.ст. 49, 112, 114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

в и р і ш и в:

1. Задовольнити заяву Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна" про перегляд рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014р. у справі № 923/605/13 за нововиявленими обставинами.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 09.12.2014р. у справі №923/605/13 скасувати.

3. В задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОСОБА_5 банк" (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Щорса,36-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 34047020) на користь Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім.Солодухіна" (місцезнаходження: 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, смт Дніпряни, вул..1-го Травня, 8; ідентифікаційний код юридичної особи 24951177) 75702 (сімдесят п'ять тисяч сімсот дві) грн.. компенсації по сплаті судового збору.

Повне рішення складено 16.03.2017р.

Суддя К.В. Соловйов