Постанова

від 02.02.2017 по справі 811/3967/13-а(2-кас/811/17/16)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 лютого 2017 рокусправа № 811/3967/13-а(2-кас/811/17/16)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - ОСОБА_2 (дов.від 11.05.2016 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 р. у справі № 811/3967/13-а(2-кас/811/17/16)

за позовом Приватного підприємства "Поліконстракт ДМ"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

"16" грудня 2013 р. Приватне підприємство "Поліконтраст ДМ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.11.2016 року №00001362202 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 899 342 грн. у т.ч. за основним платежем 599 561 грн. та 299 781 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованістю висновків податкового органу щодо фіктивного характеру здійснення господарської діяльності, оскільки реальність господарських операцій, повноту розрахунків з контрагентами, облік придбаних ТМЦ, їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку підтверджено належним чином оформленою первинною документацією.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2014 р. у справі № 811/3967/13-а(2-кас/811/17/16) адміністративний позов Приватного підприємства "Поліконстракт ДМ" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 року, залишено без задоволення апеляційну скаргу Кіровоградської ОДПІ та залишено без змін постанову суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.02.2016 року частково задоволено касаційну скаргу податкового органу, скасовано рішення суду першої та апеляційної інстанції, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішення суду касаційної інстанції обґрунтовано тим, що судами попередніх інстанції не надано належної оцінки правосуб'єктності контрагентів позивача під час здійснення господарських взаємовідносин, не досліджено наявність у контрагента позивача реальної можливості виконати укладені угоди.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 р. у справі № 811/3967/13-а(2-кас/811/17/16) адміністративний позов Приватного підприємства "Поліконстракт ДМ" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Судом першої інстанції встановлено, що спірну суму податкового кредиту позивачем сформовано по взаємовідносинам з ТОВ Інтер Міт та ТОВ Меблі Світу . На підставі дослідження первинної документації наданої підприємством, а також з врахуванням чинного законодавства та практики суду касаційної інстанції, а також правової позиції ВСУ, суд дійшов висновку, що надані докази повністю підтверджують реальний характер здійснюваної господарської діяльності та наявність у позивача права на формування податкового кредиту. Судом зазначено що інформація податкового органу не містить доказів що свідчать про наявність чіткої схеми взаємоузгоджених дій між позивачем та контрагентами, що спрямовані на незаконне отримання податкової вигоди.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 р. у справі № 811/3967/13-а(2-кас/811/17/16), як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував наявності інформації щодо сумнівності контрагентів позивача, що свідчить про неможливість останніх виконувати укладені господарські угоди належним чином.

Також скаржник зазначає, що за результатами аналізу даних податкової звітності неможливо встановити наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, що ставить під сумнів факт здійснення вказаними суб'єктами господарювання задекларованого основного виду діяльності.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що в період з 11 по 13 листопада 2013 року посадовою особою Кіровоградської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Меблі Світ" за лютий, квітень 2012 року та з ТОВ "Інтер Міт" за травень, червень 2012 року, за результатами якої складено акт від 20.11.2013 № 137/11-23-22-02/36904865.

Складеним актом зафіксовано виявлені під час перевірки порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого, на думку відповідача, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму ПДВ 599 561,00 грн. у т.ч:

- за лютий 2012 року в частині взаємовідносин з ТОВ Меблі Світ в розмірі 86,00 грн.,

- за квітень 2012 року в частині взаємовідносин з ТОВ Меблі Світ в розмірі 496 475,00 грн.,

- за червень 2012 року в частині взаємовідносин з ТОВ Інтер Міт в розмірі 103 000,00 грн.

Такі висновки відповідача обґрунтовані неможливістю підтвердити реальність здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято повідомлення-рішення №0001362202 від 29 листопада 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 599 561,00 грн. основного платежу та 299 781,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Не погодившись з яким, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

За визначенням, наведеним п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно матеріалів справи, 26 січня 2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ "Меблі Світ" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №260113 відповідно до змісту якого продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти й оплатити товар.

Позивачем на підставі вищезазначеного договору придбано у ТОВ "Меблі Світ" будівельні матеріали , які оприбутковано відповідно до податкових та видаткових накладних. Транспортування придбаного товару здійснено за рахунок постачальника шляхом залучення ним ФОП ОСОБА_3, що підтверджується відповідними документами та товарно-транспортними накладними.

05.03.2012 року між позивачем та ТОВ "Меблі Світ" укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №260113 від 26.01.2012 року, зі змісту якої вбачається, що у зв'язку з відсутністю можливості провести грошовий розрахунок за поставлений товар, який передано покупцю згідно договору №260113 від 26.01.2012 року, сторони дійшли спільної згоди провести розрахунок шляхом видачі покупцем простого векселя продавцю на суму 2 979 363,00 грн. Строк платежу за векселем 30 березня 2015 року, факт передачі векселя засвідчується актом приймання-передачі, який надано до матеріалів справи.

Суми ПДВ за даними господарськими операціями віднесено до податкового кредиту: 86, 00 грн. у лютому 2012 року та 496475,00 грн. у квітні 2012 року.

Також встановлено, що 26 березня 2012 року між позивачем та ТОВ "Інтер Міт" (постачальник) укладено договір поставки №260301 предметом якого є постачання м'ясної сировини з необхідними супроводжувальними документами, а покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату за нього у повному обсязі на умовах даного договору.

Позивачем на підставі вищезазначеного договору придбано у "Інтер Міт" товари, які оприбутковано відповідно до податкових та видаткових накладних. Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечувалось відповідачем в акті. Суми ПДВ за даними господарськими операціями віднесено до податкового кредиту у червні 2012 року в розмірі 103 000,00 грн..

Проте, відповідач вважає, що податкові накладні видані ТОВ "Меблі Світ" та ТОВ "Інтер Міт" за господарськими операціями, які не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені в статті 198 Податкового кодексу України.

Так, у відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У доказ реальності господарської операції за вищевказаним договором про надання послуг позивачем надані суду копії договорів субпідряду, податкові накладні, акти прийняття виконання будівельних робіт.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх інших реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як зазначено вище, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником валових витрат та податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, згідно матеріалів справи, позивачем за договором постачання придбано м'ясо та м'ясну сировину, проте товар у власній господарській діяльності не використаний, а відправлений на зберігання до ТОВ Інтер міт що підтверджується договором відповідального зберігання.

Проте, згідно до матеріалів податкової перевірки , контрагента позивача, за даним товариством не рахується будь-якого майна, не встановлено також наявності орендованого майна, обладнаного необхідними засобами для тривалого зберігання м'ясних продуктів.

На виконання вимог Вищого адміністративного суду України, судом першої інстанції робились запити щодо наявності майна у контрагентів позивача, проте направлені запити повернулись без виконання.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, товар придбаний для використання в господарській діяльності, знаходиться на відповідальному зберіганні вже більш ніж 3 роки, позивачем не надано доказів щодо здійснення будь-яких дій які свідчать про намір використання придбаного товару у господарській діяльності.

Так само, стосовно реальності угоди, укладеної між позивачем та ТОВ Меблі Світ , згідно до наявної інформації, контролюючими органами не встановлено наявності будь-якого майна за даним товариством, не доведено ознак здійснення господарської діяльності, які б в сукупності могли свідчити про можливість даного контрагента постачати придбаний позивачем товар.

Приписи норм податкового законодавства, що наведені вище, дають підстави дійти висновку, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування податкового кредиту за відсутності факту придбання товару, та фактичних змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

З огляду на викладене та враховуючи ненадання позивачем доказів на спростування висновків акту перевірки, складеного відповідачем, колегія суддів вважає, що вищенаведені обставини у сукупності не можуть свідчити про реальність господарських операцій позивача з його контрагентами.

Колегія суддів вважає що судом першої інстанції здійснено передчасні висновки про підтвердженість реального характеру здійснення господарської діяльності та відповідно правомірність формування податкового кредиту за її наслідками, на підставі дослідження первинних документів наданих позивачем.

Судова колегія вважає за необхідно зауважити, що судом першої інстанції не виконано вимог Вищого адміністративного суду щодо ретельного дослідження доводів податкового органу щодо відсутності належних доказів товарності укладених позивачем угод, і фактично висновки суду ґрунтуються на дослідженні тих самих первинних документів, що покладені в основу попередніх судових рішень, скасованих судом касаційної інстанції. Суд здійснював дії по встановленню фактичного здійснення господарських операцій, однак неотримання необхідної інформації на запит суду не дає підстави вважати виконаними вимоги суду касаційної інстанції щодо ретельного дослідження обставин справи в частині підтвердження реального характеру здійснюваних позивачем правочинів.

Відповідно до положень ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 р. з прийняттям нової- про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 р. у справі № 811/3967/13-а(2-кас/811/17/16) задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 р. у справі № 811/3967/13-а(2-кас/811/17/16) скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко