Ухвала

від 15.03.2017 по справі 317/2294/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

Хопти С.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, визнання права користування земельною ділянкою та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 4 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 14 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів у м. Запоріжжя від 18 липня 1991 року № 205/1 йому виділено земельну ділянку НОМЕР_1 площею 792 кв. м у с. Сонячне Запорізького району Запорізької області. На підставі вказаного рішення 26 вересня 1991 року між Ленінським районним виконавчим комітетом м. Запоріжжя і ним був укладений договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, який був посвідчений державним нотаріусом Другої Запорізької державної нотаріальної контори 2 грудня 1991 року. Із зазначеного періоду часу він користувався земельною ділянкою, розпочав будівництво житлового будинку.

Проте рішеннями Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області і від 14 березня 2006 року № 117 та від 22 листопада 2011 року № 23 ця сама земельна ділянка була виділена і передана у власність ОСОБА_4

У зв'язку з порушенням його прав я землекористувача у вересні 2012 року він звернувся зі скаргою до прокуратури Запорізького району Запорізької області. За результатами перевірки фактів, викладених у його заяві, прокурор 15 жовтня 2012 року вніс подання про усунення порушень вимог ЗК України , яке рішенням Володимирівської сільської радиЗапорізького району Запорізької області від 7 листопада 2012 року № 6 було відхилено.

Позивач зазначав , що у передбаченому законом порядку спірна земельна ділянку у нього не вилучалася, своєї згоди на її передачу іншій особі він не надавав, тому на підставі ст. ст. 116 , 118 , 152 ЗК України просив суд визнати недійсними рішення Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 14 березня 2006 року № 117, від 22 листопада 2011 року № 23 та від 7 листопада 2012 року № 06; визнати за ним право користування земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; усунути йому перешкоди в здійсненні права користування вказаною земельною ділянкою шляхом зобов'язання ОСОБА_4 звільнити її.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 4 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 14 липня 2016 року,позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано недійсними рішення Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 14 березня 2006 року Про виділення і передачу безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд , від 22 листопада 2011 року Про внесення змін до рішення 31 сесії четвертого скликання сільської ради від 14 березня 2006 року Про виділення і передачу безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд , від 7 листопада 2012 року Про розгляд подання прокурора Запорізького району .

Визнано за ОСОБА_3 право користування земельною ділянкою площею 0,0792 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. У решті позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом, чинності.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірна земельна ділянка у встановленому законом порядку у позивача не вилучалась, тому передена ОСОБА_4 з порушенням порядку, передбаченого чинним законодавством, зокрема, ст. ст. 116 , 118 , 12 2 ЗК України.

Проте повністю погодитись із таким висновком суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що спірна земельна ділянка, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, розташована на межі Ленінського району м. Запоріжжя і Запорізького району Запорізької області. Станом на березень 1991 року чітке розмежування території м . Запоріжжя і Запорізького району Запорізької області не було проведено.

21 березня 1991 року виконавчим комітетом Ленінської районної ради народних депутатів на виконання постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів УРСР від 14 лютого 1988 року Про заходи з прискорення індивідуального житлового будівництва було прийнято рішення № 24 Про розподіл ділянок під індивідуальну забудову в селищі Сонячне , відповідно до якого розподілено серед підприємств, установ та організацій району земельні ділянки с. Сонячне під індивідуальне житлове будівництво та вирішені загальні організаційні питання такого розподілу.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 18 липня 1991 року № 205/1 ОСОБА_3 виділено земельну ділянку НОМЕР_1 площею 792 кв. м у с. Сонячне Запорізького району Запорізької області.

Нотаріально посвідченим договором про надання земельної ділянки в безстрокове користування від 26 вересня 1991 року вказану земельну ділянку було надано ОСОБА_3 у безстрокове користування для будівництва житлового будинку.

Рішенням Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 14 березня 2006 року № 117 ОСОБА_4 виділено та передано у власність земельну ділянку площею 0,0792 га по АДРЕСА_2 рекомендовано розробити проект землеустрою щодо передачі даної земельної ділянки у власність та виготовити державний акт на право приватної власності на землю.

22 листопада 2011 року Володимирівська сільська рада Запорізького району Запорізької області прийняла рішення № 23, яким було внесено зміни до рішення від 14 березня 2006 року № 117 в частині визначення земельної ділянки, яка передається ОСОБА_4, а саме з ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та надано ОСОБА_4 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0792 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Згідно з рішенням Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 7 листопада 2012 року № 06 Про розгляд подання прокурора Запорізького району ОСОБА_3 відмовлено в наданні дозволу на виготовлення технічної документації щодо безоплатної передачі у власність земельної ділянки загальною площею 0,0792 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 18 березня 2013 року земельній ділянці НОМЕР_1 площею 792 кв. м у с. Сонячне відповідає поштова адреса: АДРЕСА_1 .

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Рішенням Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 29 травня 2014 року № 12 рішення від 14 березня 2006 року № 117 відмінено й позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0792 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд для подальшої передачі її у власність.

Разом з тим постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 25 березня 2015 року позов ОСОБА_4 задоволено. Дії Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області щодо прийняття рішення від 29 травня 2014 року № 12 визнані протиправними, а саме рішення ради скасовано.

При цьому в зазначеній постанові суд встановив обставини того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 претендують на різні земельні ділянки і останній не має доказів на підтвердження того, що він раніше отримав право на користування земельною ділянкою, яка виділена ОСОБА_4 рішенням Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 14 березня 2006 року № 117.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 25 березня 2015 року в частині визнання протиправними дій Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області щодо прийняття рішення від 29 травня 2014 року № 12 скасовано, в частині скасування даного рішення - залишено без змін.

Частиною ч. 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, преюдиційними рішеннями в адміністративній справі за позовомОСОБА_4 встановлено, що земельна ділянка, яку ОСОБА_3 отримав у 1991 році та земельна ділянка, яку у 2006 році отримав ОСОБА_4 на підставі рішення Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області від 14 березня 2006 року № 117 є різними земельними ділянками .

При цьому суди не звернули уваги на те, що матеріали справи не містять безспірних даних про те, що земельні ділянки, надані ОСОБА_4 та ОСОБА_3, є однією й тією самою земельною ділянкою.

Зазначеним обставинам суди взагалі не надали належної правової оцінки.

Таким чином, суди упорушення ст. ст. 212- 214, 303, 315 ЦПКУкраїни зазначені вище вимоги закону не врахували, не з'ясували належним чином фактичних обставин справи щодо заявлених вимог, які правовідносини сторін випливають з установлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин і на припущеннях дійшли передчасного висновку про часткове задоволення позову , що заборонено в силу ч. 4 ст. 60 ЦПК України та свідчить про його необґрунтованість і незаконність.

За таких обставин, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи не встановлені, судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час розгляду якої суду належить урахувати викладене, дати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 4 квітня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 14 липня 2016 рокускасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: В.І. Журавель

О.В.Закропивний

С.Ф.Хопта

С.П.Штелик