Рішення

від 15.03.2017 по справі 697/1170/16-ц

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/1170/16-ц

№ пров. 2/697/25/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого - судді Льон О.М.

за участю секретаря с/з - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому в м. Каневі цивільну справу за позовом Релігійної громади Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 Української Автокефальної Православної Церкви до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Релігійна громада Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 Української Автокефальної Православної Церкви звернулась до суду з уточненим в подальшому позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Позивач при зверненні до суду мотивував свої вимоги тим, що Релігійна громада Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 Української Автокефальної православної Церкви в м. Каневі діє на підставі Статуту, зареєстрованого розпорядженням голови Черкаської ОДА від 12.10.1999 №393, із змінами від 28.09.2007 в редакції від 12.04.2011, код в ЄДРПОУ 25770271. Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого Канівською міською радою 24.10.2001 релігійній громаді на праві колективної власності належить приміщення церкви по вул. Пилипенка,1 в м. Каневі Черкаської області. Релігійна громада має право постійного користування земельної ділянки площею 1700 кв.м. за адресою: вул. Пилипенка, 1 в м. Каневі Черкаської області (кадастровий номер земельної ділянки 7110300000602:001:0518). Позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_3 з 2012 року з групою своїх прихильників збираються біля храму, встановлює столи та лавки на земельній ділянці релігійної громади, самовільно зайняв земельну ділянку, чим створює перешкоди священнослужителям та членам релігійної громади у доступі до храму і території, тому просить суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та заборонити відповідачу проводити релігійні обряди та будь-які дії на земельній ділянці площею 1700 кв.м. за адресою: вул. Пилипенка, 1 в м. Каневі Черкаської області, наданій рішенням Канівської міської ради №13-26 від 26.09.2013 Релігійній громаді Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 Української Автокефальної православної Церкви.

Представник позивача ОСОБА_2Є в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 проти позову заперечували, надавши письмові заперечення (а.с.141-150 т.2), просили відмовити в позові та пояснили, що вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими, позивачем не надано жодного належного доказу в обгрунтування своїх вимог. Відповідач жодним чином не порушував прав релігійної громади на користування земельною ділянкою, а з усіх документів, які містяться в матеріалах справи вбачається, що саме настоятель ОСОБА_2, який представляє позивача порушує права відповідача та інших членів релігійної громади, прихожан на участь в богослужіннях в храмі, у зв'язку з чим вони змушені знаходитись в дні церковних свят на земельній ділянці біля храму.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників по справі, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

ОСОБА_6 зі статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу думки, совісті та релігії. Це право включає свободу змінювати свою релігію або переконання, а також свободу сповідувати свою релігію або переконання під час богослужіння, навчання, виконання та дотримання релігійної практики і ритуальних обрядів як одноособово, так і спільно з іншими, як прилюдно, так і приватно. Свобода сповідувати свою релігію, переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації кожному громадянину в Україні гарантується право на свободу совісті. Це право включає свободу мати, приймати і змінювати релігію або переконання за своїм вибором і свободу одноособово чи разом з іншими сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні культи, відкрито виражати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання.

ОСОБА_6 ст. 8 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації" релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного і того ж культу, віросповідання, напрямку, течії або толку, які добровільно об'єднались з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Судом установлено, що 27.06.1999 на підставі протоколу зборів віруючих УАПЦ в м. Каневі (а.с.43т.1) була створена та 12.10.1999 зареєстрована релігійна громада Парафія Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 Української Автокефальної православної Церкви в м. Каневі (мікрорайон Костянець), що підтверджується Статутом релігійної громади (Парафії) Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 Черкаської єпархії Української Автокефальної православної Церкви в м. Каневі (мікрорайон Костянець) зареєстрованим розпорядженням голови Черкаської ОДА від 12.10.1999 №393 (а.с.44-45 т.1).

Указом керуючого Черкаською Єпархією УАПЦ Яковом від 10.06.1999 настоятелем церкви Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 УАПЦ в м. Каневі був призначений ОСОБА_3 для виконання всіх богослужінь.

Рішенням Канівського міськвиконкому від 18.10.2001 №428 вказаній Релігійній громаді УАПЦ передано у власність нежиле приміщення по вул. Пилипенка, 1 в м. Каневі, що підтверджено виданим свідоцтвом про право власності від 24.10.2001, на місці якого даною релігійною громадою на пожертви віруючих збудовано церкву (а.с.54 т.1).

Парафіяльними зборами релігійної громади Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 УАПЦ, що відбулися 27.03.2007 в м. Каневі прийнято рішення про зміну канонічного підпорядкування релігійної громади, тобто виходу зі складу Черкаської (нині Черкаської і Кіровоградської) єпархії та входження в канонічне підпорядкування до Харківсько-Полтавської Єпархії ( а.с.55-56 т.1).

Після чого Указом ч.15 Архієпископа Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ ОСОБА_7 від 18.04.2007 ієрея ОСОБА_3 прийнято до клиру Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ та призначено на посаду настоятеля парафії Вознесіння Господнього м. Канева (а.с.57 т.1).

Відповідно до вимог п.4.1 Статуту релігійної громади ведення Книги членства парафії Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 УАПЦ в м. Каневі розпочато в серпні 2007 року за підписом настоятеля парафії ОСОБА_3 (а.с.60-69 т.1), згідно даних якої вбачається, що кількість членів парафії складала 217 осіб, зокрема відповідач ОСОБА_3 внесений під № 53.

П.2.6 розпорядження Черкаської ОДА від 28.09.2007 за №133 відповідно до ст.14 Закону України Про свободу совісті та релігійні організації в Україні , зареєстровано зміни до Статуту вказаної релігійної громади, а саме п.1.3 розділу1 та пункт 6.2 розділу 6 Статуту викладено у такій редакції парафія входить до складу Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (оновленої) і знаходиться під канонічним керівництвом правлячого архієрея (а.с.58-59 т.1).

Отже, 28.09.2007 до Статуту вказаної релігійної громади внесені зміни, відповідно до яких громада, як юридична особа, змінила канонічне підпорядкування Черкаської єпархії УАПЦ і ввійшла до Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (оновленої), якою в квітні 2008 року настоятелем громади призначено ОСОБА_2.

ОСОБА_6 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.05.2016 (а.с.6-7 т.1) вбачається, що Релігійна громада Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 Української Автокефальної православної Церкви, код в ЄДРПОУ 25770271, розташована по вул. Пилипенка,1 в м. Каневі Черкаської області, зареєстрована 12.10.1999, 13.03.2008, керівником якої є ОСОБА_2.

Відповідно до довідки, виданої Консисторією Черкаської і Кіровоградської Єпархії УАПЦ від 12.07.2016 №24 (а.с.84 т.1) Консисторія також засвідчує, що дана релігійна громада канонічно не підпорядкована Черкаській і Кіровоградській Єпархії УАПЦ.

ОСОБА_6 рішення Канівської міської ради №13-26 від 26.09.2013 Релігійна громада Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 УАПЦ має право постійного користування земельної ділянки площею 1700 кв.м. за адресою: вул. Пилипенка, 1 в м. Каневі Черкаської області (кадастровий номер земельної ділянки 7110300000602:001:0518), цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій, що підтверджується даними ОСОБА_6 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.8т.1).

Відповідно до п.4.4 Статуту до виключної компетенції парафіяльних зборів належать прийняття парафіяльного статуту, змін і доповнень до нього, визначення кандидатури настоятеля з наступним затвердженням єпископом, вибори парафіяльної управи, ревізійної комісії, позбавлення членства в парафії.

Відповідно до п.4.6 Статуту протокол парафіяльних зборів, підписаний головою та секретарем, подається до парафіяльного архіву, а його копія - до єпархіальної консисторії.

Посилання представника позивача на Список членів громади Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 УАПЦ в м. Каневі від 06.03.2007 (а.с. 7 т.2) з кількістю членів 24 особи суд вважає безпідставним, поскільки список не підписаний діючим на той час на підставі Указу ч.15 Архієпископа Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ ОСОБА_7 від 18.04.2007 (а.с.57 т.1) настоятелем парафії ієрея ОСОБА_3 та суперечить даним Книги членства парафії, підписаної настоятелем ОСОБА_3 з кількістю членів громади в 217 осіб, яка є дійсною.

Допитані в суді свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які є прихожанами релігійної громади Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 УАПЦ, підтвердили, що після зміни канонічного підпорядкування громади і переходу від Черкаської єпархії до Харківсько-Полтавської єпархії УАПЦ (оновленої) значна більшість членів громади та прихожан не погодились з цим переходом та продовжують приходити на релігійні обряди до колишнього настоятеля церкви ОСОБА_3, який жодним чином не чинить будь-яких перешкод релігійній громаді, священнослужителям та членам релігійної громади у доступі до храму і території. Вказують, що на богослужіння до нині діючого настоятеля церкви ОСОБА_2 ходить декілька осіб (6-7), всі інші моляться біля церкви. Інколи прихожани похилого віку можуть взяти з собою лавку, щоб присісти під час релігійних обрядів і цим не створюють жодних перешкод священнослужителям. Вважають територію біля церкви громадським місцем, куди можуть прийти громадяни незалежно від членства конкретної релігійної громади, а тому заборони ОСОБА_2 молитись біля храму вважають цинічними та аморальними.

З фотознімків, наданих відповідачем, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.148-150 т.2) вбачається присутність людей біля храму Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 УАПЦ по вул. Пилипенка,1 в м. Каневі, які проводять релігійні обряди.

З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не виключений з членів даної релігійної громади відповідно до вимог п.4.4 Статуту, незалежно від звільнення його з посади настоятеля церкви Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 УАПЦ в м. Каневі та згідно ст.35 Конституції України, як громадянин України має свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

З матеріалів Канівського МВ УМВС України в Черкаській області та Канівського відділення поліції Золотоніського ВП ГУ НП в Черкаській області (а.с.161-173 т.2) вбачаються неодноразові звернення протягом 2013-2016 років як представника позивача ОСОБА_2 (діючого настоятеля), так і відповідача ОСОБА_3 (колишнього настоятеля) з приводу фактів порушення громадського порядку, влаштування бійок, погроз, які за результатами перевірок не знайшли свого підтвердження, так як в матеріалах справи відсутні дані про притягнення відповідача до адміністративної та (або) кримінальної відповідальності.

Посилання у позові представника позивача на те, що відповідачем ОСОБА_3 самовільно зайнято земельну ділянку біля храму, якою користується релігійна громада, чим скоєно кримінальне правопорушення, передбачене ст.197-1 КК України також не підтверджено належними та допустимими доказами в суді.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Виходячи із принципу змагальності сторін закріпленому у ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд вважає, що представником позивача не доведено ту обставину, що відповідач ОСОБА_3 вчиняє перешкоди Релігійній громаді Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 Української Автокефальної Православної Церкви та її священнослужителям у доступі до храму та земельної ділянки.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, обставини, викладені в позовній заяві, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а тому, оцінюючи представлені у справі докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.35 Конституції України, ст.152 ЗК України, Законом України Про свободу совісті та релігійні організації ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Релігійної громади Вознесіння Господа Нашого ОСОБА_5 Української Автокефальної Православної Церкви до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через Канівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О . М . Льон