Рішення

від 19.04.2007 по справі 43/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/158

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 №  43/158

19.04.07

За позовом   Дніпровського районного відділення Спілки ветеранів Афганістану м. Києва

до                   товариства з обмеженою відповідальністю „Крок –преміум”

про                 стягнення 15 088, 31 грн.

Суддя    Пасько М.В.

Представники:

від позивача         Хонін І.О. –предст. за дов.,

від відповідача     Атаманенко Є.Л. –предст. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Крок –преміум”  про стягнення  15 088, 31 грн.   

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.07 порушено провадження у справі        № 43/158 та призначено її розгляд на 19.04.07.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про прийняття справи до свого провадження не виконав, представник Відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог не заперечував.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.06 між Дніпровським районним відділенням Спілки ветеранів Афганістану м. Києва (далі Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „Крок –преміум” (далі Відповідач) було укладено договір № 01/03-471 (далі Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов'язався забезпечити відпуск нафтопродуктів, а Відповідач приймати продукцію та своєчасно проводити розрахунки з Позивачем.

На виконання умов договору Позивач в період з 11.12.06 по 20.12.06 відвантажив Відповідачу нафтопродукти на загальну суму 24 759, 12 грн., що підтверджується накладними № РН–0000359 від 11.12.06 та № РН-0000360 від 20.12.06 (копії додано до матеріалів справи).

Відповідно до п. 4 Договору остаточний розрахунок за товар має бути здійснений на підставі виставленого рахунку-фактури у строк зазначеному у ньому.

Відповідач умови договору належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за договором № 01/03-471 від 01.03.06 складає 14 847, 58 грн. основного боргу, 178, 17 грн. інфляційних нарахувань,         8, 52 грн. 3 % річних, 2 000, 00 грн. витрат на послуги адвоката, та 54, 04 грн. пені.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Як вбачається з договору обидві сторони правочину брали на себе окремі, чітко визначені зобов'язання.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Договором № 01/03-471 від 01.03.06, не передбачено нарахування пені за неналежне виконання умов договору, у зв”язку з чим суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині стягнення пені.

Крім того, у зв'язку з даним спором позивачем укладено договір 02/12 від 25.12.2006р. з адвокатом Хоніном І.О., Позивач  оплатив юридичні послуги і поніс відповідні затрати у розмірі 2 000, 00 грн. (платіжне доручення № 63 від 23.01.07). Згідно ст. 49 ГПК України  суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов'язані з розглядом справи, у випадку задоволення позову покладаються на Відповідача.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства  з обмеженою відповідальністю „Крок –преміум” (03035, м. Київ, вул. Солом”янська, 1, к. 407, код ЄДРПОУ 34182355, р/р 26004021681961 в КГФ  АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 322012) на користь Дніпровського районного відділення Спілки ветеранів Афганістану м. Києва (юр. адреса: 02192, м. Київ, вул.. Пожарського, 6, факт. адреса: 01024, м. Київ, вул.. Круглоуніверситетська, 14, р/р 2600147010481 в ПФ ВАТ КБ „Хрещатик”, МФО 380139, код ЄДРПОУ 16464842) 14 847, 58 грн. основного боргу, 178, 17 грн. інфляційних нарахувань, 8, 52 грн. 3 % річних, 2 000, 00 грн. витрат на послуги адвоката, 170, 34 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 54, 04 грн. пені відмовити.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько