УХВАЛА
судового засідання
17 березня 2017 рокуСправа №451/185/17 Провадження № 2/451/183/17
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Мулявка О.В.
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радехів заяву представника позивача - ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №451/185/17 за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ТзОВ Приват-Агро-Львів про визнання договору оренди землі недійсним, -
ВСТАНОВИВ:
13 лютого 2017 року, діючи в інтересах ОСОБА_3, до суду звернувся представник позивача ОСОБА_2 із позовом до ТзОВ Приват-Агро-Львів , відповідно до вимог якого просить договір оренди землі №160, укладений 04.01.2012 року між його довірителькою та відповідачем, визнати недійсним (а.с.2-4).
15 лютого 2017 ухвалою судді Радехівського районного суду Львівської області у справі №451/185/17 відкрито провадження та призначено попереднє судове засідання (а.с.24.)
У подальшому, представник позивача ОСОБА_2 скерував до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої, з метою забезпечення позову, просить заборонити ТзОВ Приват-Агро-Львів (ЄДРПОУ 33176513) проводити будь-які сільськогосподарські роботи, в тому числі роботи пов'язані з обробітком землі на земельній ділянці площею 1,3600 га, що належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №036494, що відноситься до сільськогосподарських угідь - ріллі, яка розташована на території Оглядівської сільської ради, кадастровий номер 4623983800:06:000:0684.
Заявник вказує, що підставою визнання спірного договору оренди недійсним є та обставина, що при його укладенні були порушені права Позивача в частині вільного волевиявлення, яке має відповідати його внутрішній волі, чим порушено вимогу ч.3 ст.203 ЦК України.
Із посиланням на норми матеріального права заявник наголошує, запропонований ним вид заходів забезпечення позову не є втручанням у внутрішню діяльність Відповідача та не перешкоджає здійсненню ним його господарської діяльності, оскільки забезпечує позов, предметом якого є виключно захист прав ініціатора позову на земельну ділянку.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову та матеріали справи №451/185/17 без участі сторін та застосування технічних засобів фіксування судового засідання, що кореспондує вимогам ч.1 ст.153 та ч.2 ст.197 ЦПК України, суд приходить до висновку, що заяву слід задоволити із наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п.2 ч.1, ч.3 ст.152 ЦПК України, позов забезпечується, окрім іншого - забороною вчиняти певні дії, а самі види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до рекомендацій, викладених Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Статтею 24 Конституції України закріплено рівність прав та свобод кожного громадянина України.
Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав і інтересів осіб. Виходячи з загальних положень права власності, власнику належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Захист права власності регулюється нормами Цивільного кодексу України.
У розумінні вимог ст.ст.319,321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається свої майном на власний розсуд і право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
За нормами ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Аналогічна норма міститься і у ч.8 ст.93 ЗК України.
Відповідно до ст.2 Закону України Про оренду землі відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно ч.1 ст.6 Закону України Про оренду землі орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до ч.8 ст.93 ЗК України орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Згідно ч.2 ст.15 Закону України Про оренду землі відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 -6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону. Відповідно до п. в ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.
Із позовних вимог та поданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_3, як власник земельної ділянки, площею 1,3600 га, що відноситься до сільськогосподарських угідь - ріллі, яка розташована на території Оглядівської сільської ради і, яка передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №036494, звернулася до суду із вимогами про визнання недійсним Договору оренди землі №160, укладеного між нею та ТзОВ Приват-Агро-Львів .
В обґрунтування вимоги акцептується підстава, що при укладенні оспорюваного правочину були порушені права позивача в частині вільного волевиявлення, яке має відповідати її внутрішній волі, чим порушено вимогу ч.3 ст.203 ЦК України, оскільки договір змонтований, підписи на сторінці чотири цього договору в розділі реквізити сторін, у графі Орендодавець , а також в тексті Акту в графі Передав виконаний не позивачем (а.с.2-4).
Тобто на думку позивача наведене свідчить, що при укладенні оспорюваного договору оренди були порушені її права щодо вільного волевиявлення, яке мало б відповідати її внутрішній волі.
У випадку ж незадоволення заяви про забезпечення позову, відповідач, у фактичному володіння якого знаходиться на даний час земельна ділянка, належна ОСОБА_3, здійснить користування нею, зокрема може обробити її та засіяти сільськогосподарськими культурами, які як відомо, потребують значного вегетаційного періоду, тобто від сходів насіння до повного дозрівання.
Таким чином, на протязі всього періоду дозрівання культур і до їх збору, позивач, як власник земельної ділянки, може бути позбавлений права нею не тільки розпоряджатися, а й користуватися, а тому суд прийшов до висновку про задоволення заяви стосовно забезпечення позову позивача, шляхом застосування виду, з ініційованого заявником.
Керуючись ст.ст.151,152,153,208-210ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву про забезпечення позову, задоволити.
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Приват-Агро-Львів (ЄДРПОУ 33176513) проводити будь-які сільськогосподарські роботи, в тому числі роботи пов'язані з обробітком землі на земельній ділянці площею 1,3600 га, що належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серії ІІІ-ЛВ №036494, що відноситься до сільськогосподарських угідь - ріллі, яка розташована на території Оглядівської сільської ради, кадастровий номер 4623983800:06:000:0684.
Копію ухвали направити для виконання у Відділ ДВС Буського РУЮ у Львівській області для виконання та сторонам по справі до відома.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня оголошення до апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд Львівської області.
ГоловуючийОСОБА_4
Суд | Радехівський районний суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2017 |
Оприлюднено | 22.03.2017 |
Номер документу | 65404524 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні