Рішення

від 15.03.2017 по справі 904/1267/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.03.2017 Справа № 904/1267/17 за позовом Колективного підприємства "Кривбасруденергопром"

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг"

про стягнення заборгованості за договором №2509 від 25.05.15р. у розмірі 318 060,57 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - ОСОБА_1, дов. № б/н від 03.01.17р.

Відповідача - ОСОБА_2, дов. № 14-414 від 12.10.16р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 271 656,00 грн. - основного боргу, 8 753,89 грн. - 3 % річних, 37 830,68 грн. - збитків від інфляції, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що Позивач не додав до позовної заяви доказів направлення на адресу Відповідача податкових накладних, а також доказів направлення рахунку-фактури разом з податковою накладною до Центру об'єднаних бізнес-послуг покупця за адресою, визначеною у Договорі. Враховуючи викладене, Позивач не надав належних допустимих доказів виникнення у Відповідача обов'язку здійснення оплати за Договором. Так як у Відповідача не настав обов'язок здійснити оплату за Договором, то нарахування 3 % річних, інфляційних втрат за вказаний у позовній заяві період є необґрунтованим та неправомірним. У позовній заяві Позивач зазначає, що Відповідачем продукція "ОСОБА_1 валка правий ч. АВ 145-0800-014 (3 шт.)", яка була поставлена ним відповідно до замовлення на поставку №4500164866, оплачена Відповідачем із значним запізненням, а саме: 07.06.16р. проти строку оплати, визначеного у специфікації № 1 від 25.05.15р. до Договору - 26.02.16р. Однак, Позивач не надав доказів, на підставі яких можна встановити фактичну дату розрахунків за продукцію, що унеможливлює визначення періоду прострочення оплати Відповідачем спірної продукції (за умови наявності такого прострочення).

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 15.03.17р.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.15р. Сторонами укладено Договір № 2509 (далі Договір), за п.1.1 якого Продавець (Позивач) зобов'язався поставити та передати у власність Покупця (Відповідач) продукцію відповідно до Специфікації (цій), узгодженої (них) до Договору, а Покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного Договору.

Загальна вартість продукції за Договором складається з суми вартості всіх партій продукції, узгоджених по усім Специфікаціям до даного Договору (п.2.1. Договору).

Датою оплати вважається дата списання коштів з рахунка Покупця на користь Продавця. Оплата Продукції Покупцем здійснюється в національній валюті України по банківських реквізитах продавця, зазначених в наступному порядку:

Оплата продукції, поставленої на склад Покупця, здійснюється після надання відповідного оригіналу рахунку Покупцеві у терміни, узгоджені відповідними Специфікаціями (Розділ 4 Договору).

Відповідно до Специфікації №1 від 25.05.15р. та замовлень на поставку, умови оплати: по факту поставки з відстрочкою платежу до 15 календарних днів.

11.02.16р. Позивач поставив Відповідачеві ОСОБА_3 валка правий ч.АВ145-0800-014 (3 шт.) на загальну суму 162 993,60 грн. та виставив рахунок-фактуру №3 від 11.02.16р.

Поставлена продукція прийнята Відповідачем в повному обсязі, без зауважень, що підтверджується накладною №3 від 11.02.16р. Відповідно до умов Специфікації №1 граничний строк оплати за поставлену продукцію настав 26.02.16р.

Відповідач розрахувався за поставлену продукцію 07.06.16р., у зв'язку з чим порушив умови Договору.

11.02.16р. Позивач поставив Відповідачеві ОСОБА_3 валка правий ч.АВ145-0800-014 (2 шт.) на загальну суму 108 662,40 грн. та виставив рахунок-фактуру №2 від 11.02.16р.

Поставлена продукція прийнята Відповідачем в повному обсязі, без зауважень, що підтверджується накладною №2 від 11.02.16р. Відповідно до умов Специфікації №1 граничний строк оплати за поставлену продукцію настав 26.02.16р.

29.03.16р. Позивач поставив Відповідачеві ОСОБА_3 валка правий ч.АВ145-0800-014 (3 шт.) на загальну суму 162 993,60 грн. та виставив рахунок-фактуру №10 від 29.03.16р.

Поставлена продукція прийнята Відповідачем в повному обсязі, без зауважень, що підтверджується накладною №10 від 29.03.16р. Відповідно до умов Специфікації №1 граничний строк оплати за поставлену продукцію настав 14.04.16р.

Станом на 10.02.17р. Відповідач за поставлену продукцію, за накладними №2 та №10 не розрахувався.

З посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивачем нараховані 3% річних - 1 379,86 грн. за період прострочки з 26.02.16р. по 07.06.16р., 3 134,82 грн. - за період прострочки з 26.02.16р. по 10.02.17р., 4 059,21 грн. за період прострочки з 14.04.16р. по 10.02.17р. та збитки від інфляції - 37 830,68 грн. за період з березня 2016р. по грудень 2016р.

Розрахунок 3 % річних та збитків від інфляції виконані окремо за кожною накладною.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.

Перевіривши доводи сторін та надані ними документи, суд не приймає заперечення Відповідача, оскільки його заперечення спростовуються матеріалами справи, а погоджується з Позивачем.

Так, п. 3.6 Договору передбачено перелік документів, які Постачальник має передати Покупцеві з продукцією. У п. 4.1.1 Договору сторони погодили, що оплата Продукції, поставленої на склад Покупця, здійснюється після надання відповідного оригіналу рахунку Покупцеві у терміни, узгоджені відповідними специфікаціями. Специфікацією та замовленнями на поставку продукції визначено умови оплати: по факту поставки з відстрочкою платежу до 15 календарних днів.

Відповідач від Позивача прийняв продукцію в повному обсязі, без зауважень, що підтверджується накладними №2,3,10, які є документами первинного бухгалтерського обліку. До матеріалів справи Позивачем додано копії специфікації, замовлень Відповідача на поставку продукції Позивача, рахунків-фактури, накладних, оригінали яких надані для огляду у судовому засіданні.

Водночас, прийнявши у лютому-березні 2016р. продукцію Позивача, Відповідач, до звернення Позивачем з позовом, не звертався до Позивача з повідомленнями про недостачу будь-яких супровідних документів, принаймні, суду не надано таких доказів.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", 50095, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1 (код 24432974) на користь Колективного підприємства "Кривбасруденергопром", 50000, м. Кривий Ріг, вул. Жовтнева, 5 (код 24991739) 271 656,00 грн. - основного боргу, 8 573,89 грн. - 3 % річних, 37 830,68 грн. - індексу інфляції, 4 770,91 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя С.Г. Юзіков

Повний текст рішення виготовлено 20.03.2017