Рішення

від 10.03.2017 по справі 908/72/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/37/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2017 Справа № 908/72/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1, код ЄДРПОУ 37243279)

до відповідача : Приватного підприємства «Трафік Дон» (69096, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд. 9, код ЄДРПОУ 38113458)

про стягнення 111 866, 72 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 71 від 20.01.2017р.;

від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про стягнення з Приватного підприємства «Трафік Дон» 111 866, 72 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.01.2017 р. порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 24/37/17 та призначено розгляд справи на 27.02.2017 р.

В судовому засіданні 27.02.2017р. позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві № 130-2-12/6776.

Відповідач в судове засідання 27.02.2017р. не з'явився та не повідомив суд про причини неявки.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини. Між Публічним акціонерним товариством «Державна продовольчо - зернова корпорація України» в особі філії ПАТ «ДПЗКУ» «Сахновщинський елеватор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс ОСОБА_2» (код ЄДРПОУ 38113458) укладено договір складського зберігання зерна від 30.10.2012р. № 1-5/60. Згідно статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 21.05.2013р. юридичну особу ТОВ «Транс ОСОБА_2» припинено. Правонаступником припиненої юридичної особи є Приватне підприємство «Трафік Дон» (код ЄДРПОУ 38113458), місцезнаходження - м. Запоріжжя, вул. Штурмова,9. Згідно п. 1.1 договору поклажодавець за умовами цього договору зобов'язується передати, а зерновий склад прийняти на зберігання зернові, зернобобові та олійні культури врожаю 2012р., надавати додаткові послуги згідно додатку № 1 до договору та в установлений строк повернути зерно відповідачу. На виконання умов договору поклажодавець поставив на зберігання на зерновий склад, а зерновий склад забезпечив надання послуг зі зберігання, сушіння, очищення, приймання соняшника, що підтверджується рахунками - фактурами № 331 від 23.02.2013р., № 360 від 30.04.2013р., № 303 від 31.01.2013р., № 220 від 30.11.2012р., № 178 від 31.10.2012р. На виконання умов договору, за надані послуги з приймання, сушки, очистки, зберігання зерна пшениці та відвантаження зерновий склад виставив та надіслав поклажодавцю рахунки - фактури № 331 від 23.02.2013р., № 360 від 30.04.2013р., № 303 від 31.01.2013р., № 220 від 30.11.2012р., № 178 від 31.10.2012р. За підрахунками позивача вартість наданих послуг становить 57 330, 75 грн. Поклажодавець частково оплатив надані послуги - на суму 4 451, 34 грн. Прострочена сума заборгованості становить 52 879,41. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач своїм процесуальним правом направити в судове засідання 27.02.2017 р. повноважних представників та надати вмотивований відзив на позовну заяву не скористався.

По закінченні судового засідання 27.02.2017 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, суд відклав розгляд справи на 10.03.2017р. о 12-00.

У письмових поясненнях по справі позивач вказав про неможливість надати оригінали документів, а саме: рахунки-фактури та листів-заяв щодо переоформлення, з гарантованою оплатою, у зв'язку із їх вилученням відповідно до ухвали слідчого. Основна сума заборгованості складає 52879 грн. 41 коп. відповідно до копій рахунків-фактур, які є первинними документами та складались під час господарської операції. Інфляційні витрати склали 58 987 грн. 31 коп. До пояснень позивачем додані документи, які залучені до матеріалів справи.

10.03.2017 р. від позивача у справі надійшло клопотання про долученя до матеріалів справи копій складських квитанцій на зерно, копій товарно-транспортних накладних та копій розпоряджень № 161 від 31.01.2013 р.. № 146 від 26.11.2012 р.

Клопотання судом задоволено. Документи долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.03.2017 р. представник позивача повністю підтримала позовні вимоги.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України. Конверт із поштовим відправленням повернувся на адресу суд із позначкою поштового відділення За закінченням терміну зберігання . Згідно з даними безкоштовного запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду справи, від 18.02.2016 р. адреса відповідача - 69096, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд. 9. Саме на цю адресу надсилались процесуальні документи. Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. Зазначене свідчить, що судом вжиті заходи повідомлення відповідача про порушення провадження у справі, призначення судового засідання, місце та час розгляду справи.

Суд зазначає, що станом на день розгляду справи та прийняття рішення відповідач не припинений, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не виключений.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За заявою представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

По закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України (позивачем) в особі філії ПАТ ДПЗКУ Сахновщинський елеватор (далі - зерновий склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю Транс ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ 38113458 (поклажодавцем) укладено договір складського зберігання зерна від 30.10.2012 №1-5/60 (далі - договір).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 21.05.2013 року юридичну особу ТОВ Транс ОСОБА_2 припинено. Правонаступником припиненої юридичної особи є Приватне підприємство Трафік Дон (код ЄДРПОУ 38113458), місцезнаходження - м. Запоріжжя, вул. Штурмова, 9.

В даному випадку, Товариство з обмеженою відповідальністю Транс ОСОБА_2 припинилось із правонаступництвом, а отже і обов'язки цієї особи перейшли до правонаступника - Приватного підприємства Трафік Дон .

Відповідно до п. 1.1 договору, відповідач, поклажодавець за умовами цього договору зобов'язується, а зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання зернові, та олійні культури врожаю 2012 року (далі - зерно), надавати додаткові послуги згідно додатку №1 до договору та в установлений строк повернути зерно відповідачу (поклажодавцю).

Згідно позовної заяви, на виконання умов договору поклажодавець поставив на зберігання на зерновий склад, а зерновий склад забезпечив надання послуг зі зберігання, сушіння, очищення, приймання соняшника, що підтверджується рахунками - фактурами № 331 від 23.02.2013р., № 360 від 30.04.2013р., № 303 від 31.01.2013р., № 220 від 30.11.2012р., № 178 від 31.10.2012р. За надані послуги з приймання, сушки, очистки, зберігання зерна пшениці та відвантаження зерновий склад виставив та надіслав поклажодавцю рахунки - фактури № 331 від 23.02.2013р., № 360 від 30.04.2013р., № 303 від 31.01.2013р., № 220 від 30.11.2012р., № 178 від 31.10.2012р. Вартість наданих послуг становить 57 330, 75 грн. Поклажодавець частково оплатив надані послуги - на суму 4 451, 34 грн. Прострочена сума заборгованості становить 52 879,41.

Стягнення з Приватного підприємства «Трафік Дон» на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» 111 866, 72 грн., з яких: 52 879 грн. 41 коп. - основний борг, 52 811 грн. 28 коп. - інфляційні втрати та 6 176 грн. 03 коп. - 3% річних, було предметом судового розгляду у цій справі.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши обставини цієї справи та надавши оцінку наявним доказам, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з урахуванням наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини сторін врегульовані договором складського зберігання.

Згідно п. 1 ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

Відповідно до предмету договору між сторонами, поклажодавець за умовами цього договору зобов'язується передати, а зерновий склад зобов'язується прийняти на зберігання зернові, зернобобові, круп'яні, олійні культури врожаю 2012р., надавати додаткові послуги, відповідно до додатку № 1, що є невід'ємною частиною даного договору та в встановлений строк повернути їх поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, відповідно до якісних показників, передбачених цим договором.

В свою чергу, зерновий склад забезпечує знеособлене зберігання зерна за культурами і класами. Зерно, що доставляється на зберігання зерновому складу згідно із цим договором є власністю поклажодавця.

Розділом 3 договору визначено, що зерновий склад приймає кожну партію зерна за фізичною вагою за наявності товарно - транспортної накладної, за формою № 1-СГ, або іншою формою, підписаною уповноваженими представниками сторін. Вид, кількість і якість прийнятого на зберігання зерна визначається в складському документі. Переоформлення зерна проводиться тільки після оплати поклажодавцем фактично наданих зерновим складом послуг з приймання, доробки, зберігання та інших послуг, що виконувались зерновим складом на замовлення поклажодавця та отримання передплати за послуги відвантаження.

Зерновий склад зобов'язаний видати поклажодавцю акт - розрахунок, в якому проводиться розрахунок втрат, пов'язаних з природними втратами та втратами при поліпшенні якості зерна. Зерно вважається відвантаженим зерновим складом з моменту видання акта - розрахунку на зерно та транспортної накладної. Зерно вважається переоформленим зерновим складом з моменту видання та підписання сторонами акту - розрахунку на зерно та складського документа.

Розділом 4 договору передбачено, що зерновий склад зобов'язаний видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання, зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі, видати поклажодавцю реєстр накладних з зазначенням фактичної кількості в фізичній вазі та якості зерна, прийнятого на очищення, сушіння і зберігання, і складський документ на зерно з усіма заповненими графами.

Сторонами погоджено, що поклажодавець зобов'язаний своєчасно розрахуватися за надані послуги з приймання, зберігання, відвантаження, а також додаткові послуги згідно з додатком 1 до цього договору, забрати зерно після закінчення строку його зберігання, відшкодувати зерновому складу витрати, пов'язані з достроковим припиненням зобов'язань, відповідно до діючого законодавства.

Розділом 5 договору визначено, що розмір плати за зберігання зерна і надання додаткових послуг визначається за діючими тарифами, які затверджені зерновим складом та є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1 до договору). Зерновий склад зобов'язаний щомісяця до 3 (третього) числа наступного за звітним місяця надати поклажодавцю акт наданих послуг та виставити рахунок для оплати послуг, що надані зерновим складом. Оплата послуг, що надані зерновим складом зі зберігання, відвантаження, переоформлення зерна, а також додаткових послуг, повинна здійснюватися поклажодавцем протягом 3 -х робочих днів з дня одержання виставленого зерновим складом рахунку.

Розділом 7 договору сторони визначили, що зерно передається на зберігання протягом строку дії договору, але не пізніше ніж до 31 травня 2013р. Строк зберігання ранніх зернових - до 31 березня 2013р. Строк зберігання ріпаку до 31 жовтня 2012р.

У відповідності до положень розділу 11 договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.05.2013р., а в частині розрахунків - до повного виконання умов цього договору.

Із змісту договору складського зберігання зерна № 1-5/60 від 30.10.2012р. слідує, що договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо - зернова корпорація України» в особі філії ПАТ «ДПЗКУ» «Сахновщинський елеватор» та ТОВ «Транс ОСОБА_2» .

Згідно статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 21.05.2013р. юридичну особу ТОВ «Транс ОСОБА_2» припинено.

Правонаступником припиненої юридичної особи є Приватне підприємство «Трафік Дон» (код ЄДРПОУ 38113458), місцезнаходження - м. Запоріжжя, вул. Штурмова,9.

Додатком № 1 до договору складського зберігання зерна сторони погодили перелік та вартість послуг зернового складу.

Як встановлено судом, на виконання умов договору відповідач поставив на зберігання на зерновий склад, а зерновий склад забезпечив надання послуг зі зберігання, сушіння, очищення, приймання соняшника, що підтверджується товарно-транспортними накладними, складськими квитанціями на зерно, розпорядженнями та рахунками-фактурами № 331 від 23.02.2013 року, №360 від 30.04.2013 року, №303 від 31.01.2013 року. №220 від 30.11.2012 року, № 178 від 31.10.2012.

Відповідно п. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Пунктами 5.1, 5.6 договору передбачено, що розмір плати за зберігання зерна і надання додаткових послуг визначається за діючими тарифами, які затверджені Зерновим складом та є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1 до Договору). Оплата послуг, що надані Зерновим складом зі зберігання, відвантаження, переоформлення зерна, а також додаткових послуг повинні бути оплачені поклажодавцем протягом 3-х робочих днів з дня одержання виставленого Зерновим складом.

На виконання умов Договору, за надані послуги з приймання, сушки, очистки, зберігання зерна пшениці та відвантаження позивач виставив та надіслав відповідачу рахунки-фактури № 331 від 23.02.2013 року, №360 від 30.04.2013 року, №303 від 31.01.2013 року, №220 від 30.11.2012 року №178 від 31.10.2012, на загальну суму 57 330 грн. 75 коп.

Відповідач, в свою чергу лише частково оплатив надані позивачем послуги, а саме - на суму 4 451,34 грн. (згідно наданих позивачем копій банківської виписки від 11.12.2012 р. на суму 1 451 грн. 24 коп., та прибуткового касового ордеру № 81 від 12.06.2013 р. на сум 3 000 грн. 00 коп.), залишок простроченої заборгованості в розмірі 52 879 грн. 41 коп. залишився не сплаченим.

Позивачем (зерновим складом) направлявся відповідачу лист-вимога № 1-2/12 від 21.01.2016 року та від 01.02.2016 з вимогами сплатити заборгованість за послуги надані відповідачем у розмірі 52 879,41 грн. Поштові відправлення із претензіями повернуті позивачу за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Так, позивачем підтверджено виконання умов договору та надання відповідних послуг за договором та обов'язок відповідача сплатити спірну заборгованість.

Відповідачем, в свою чергу, факт отримання наданих позивачем послуг не спростований, доказів відсутності чи сплати спірної заборгованості, заявленої до стягнення, не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими, підтвердженими документально та правомірно заявленими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 52 879,41 грн. основного боргу за послуги зі складського зберігання.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням здійсненого судом правильного детального перерахунку сум 3% річних та інфляційних втрат, за допомогою ІПС Законодавство , беручи до уваги умови договору щодо оплати, дати початку прострочення оплати та суму несплаченої простроченої оплати, зазначену позивачем дату закінчення нарахування відповідних сум, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у заявлених до стягнення сумах.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом відноситься на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Трафік Дон» (69096, м. Запоріжжя, вул. Штурмова, буд. 9, код ЄДРПОУ 38113458) на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 1, код ЄДРПОУ 37243279) 52 879 грн. 41 коп. (п'ятдесят дві тисячі вісімсот сімдесят дев'ять гривень сорок одна копійка) основного боргу, 6 176 грн. 03 коп. (шість тисяч сто сімдесят шість гривень три копійки) 3% річних та 52 811 грн. 28 коп. (п'ятдесят дві тисячі вісімсот одинадцять гривень двадцять вісім копійок) інфляційних втрат, а також 1 678 грн. 01 коп. (одна тисяча шістсот сімдесят вісім гривень одна копійка) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 20.03.2017 р.

Суддя Т.А.Азізбекян