Рішення

від 16.03.2017 по справі 923/20/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року Справа № 923/20/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Головльовій Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ОСОБА_1, м. Каховка Херсонської області,

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-Каховка", м. Каховка Херсонської області,

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс-Каховка", м. Каховка Херсонської області,

про визнання недійсним договору,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2, представник, дов. від 28.07.15р.;

відповідача-1 - Колосов М.А., представник, дов. від 16.01.17р.;

відповідача-2 - Колосов М.А., представник, дов. від 16.01.17р.

Позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить визнати недійсним договір №24-07/15-3 уступки прав (цесії) по договору займа, укладений 24.07.2015р. між ТОВ Спортсервіс-Каховка та ТОВ Агрохімсервіс- Каховка . В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ч. 3 ст. 92, ч. 2 ст. 98, ч. ч. 1, 2 ст. 203, ст. 241, ч. 3 ст. 720 ЦК України, а також на правову позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 01.07.2015р. по справі № 3-327гс15.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, посилаючись, зокрема, на відсутність порушень прав позивача внаслідок укладання оспорюваного правочину, а також на обставини, встановлені рішеннями суду у господарських справах № 923/19/17 та 923/21/17, що набрали законної сили, у яких вирішено спір між тими ж особами. Відзив на позовну заяву до дня засідання суду вдіповідачі не представили.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи переносився з 16.02.17 на 06.03.17 у зв'язку з відрядженням судді.

Ухвалою по справі від 06.03.17 продовжено строк вирішення даного спору на 15 днів.

У судовому засіданні 16.03.17 оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (надалі за текстом рішення - Позивач) є учасником ТОВ Спортсервіс- Каховка (надалі за текстом рішення - Відповідач-1). Частка Позивача у статутному капіталі відповідача-1 складає 50 %, що підтверджується витягом з ЄДР та Статутом ТОВ Спортсервіс-Каховка .

24.07.2015 р. між ТОВ Спортсервіс-Каховка як цедентом та ТОВ Агрохімсервіс- Каховка (надалі за текстом рішення - Відповідач-2) укладено договір № 24-07/15-3 уступки прав (цесії) по договору займу (надалі за текстом рішення - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору, цедент передає, а цесіонарій приймає в повному обсязі права (вимоги), що належить цеденту та випливають із вказаного нижче договору займу, укладеного між цедентом та ТОВ ВКФ Спортсервіс і К (боржник).

Відповідно до умов п. 1.2. Договору права (вимоги), що належать цеденту, виникли в силу надання цедентом боржнику грошових коштів за договором займу № 01-/02-12 від 01.02.2012 р. та складають право вимагати суму в розмірі 670 900 (шістсот сімдесят тисяч дев'ятсот) грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов'язується або не зобов'язується їх оплатити. Договір відступлення права вимоги також в практиці ділового обороту називається "договором цесії", а його суб'єкти відповідно "цедентом" (старий кредитор) та "цесіонарієм" (новий кредитор).

За оспорюваним правочином (Договором) майнові права Відповідача-1, учасником якого є Позивач, переходять до нового кредитора - Відповідача-2 безоплатно.

Частиною 3 ст. 720 ЦК України встановлено, що підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника.

В Статуті Відповідача-1, учасником якого є Позивач, не передбачено право дарувати майно (майнові права), в тому числі майнові права (ст. 190 ЦК України), а отже оспорюваний правочин суперечить вимогам ч. 3 ст. 720 ЦК України.

Крім того, Договір уступки прав № 24-07/15-3 від 24.07.2015 р. зі сторони Відповідача-1 підписано директором Конюшенко О.О.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 98 ЦК України рішення про внесення змін до статуту товариства, відчуження майна товариства на суму, що становить п'ятдесят і більше відсотків майна товариства, та про ліквідацію товариства приймаються більшістю не менш як у 3/4 голосів, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до умов оспорюваного Договору Відповідач-1 безоплатно відступив Відповідачу-2 майнові права на суму 670 900 грн.

Статутний капітал відповідача-1 сформований в розмірі 44000 грн.

Оспорюваний Договір передбачає безоплатне відчуження майна (майнового права) Відповідача-1 на суму 670 900 грн, що перевищує 50 відсотків майна товариства, проте відповідне рішення загальних зборів учасників останнього, ухваленого кваліфікованою більшістю, не приймалось, що є підставою для визнання оспорюваного Договору недійсним (ст. 241 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

З огляду на те, що Конюшенко О.О. був одночасно директором Відповідача-2 та Відповідача-1, останній як директор ТОВ Агрохімсервіс-Каховка знав (повинен був знати), що керівник Відповідача-1 не мав права укладати правочини по розпорядженню майном товариства на суму більше 22000 грн. (50% статутного капіталу ТОВ Спортсервіс-Каховка ).

Отже оспорюваний правочин суперечить вимогам ч. 2 ст. 98 ЦК України, пунктам 9.4 та 9.7 статуту ТОВ "Спортсервіс-Каховка".

Відповідно до статті 215 ЦК України: підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 203 ЦК України: Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 241 ЦК України: Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Сторонами по справі не представлено суду, відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, належних та допустимих доказів наступного схвалення оспорюваного правочину (Договору) Відповідачем-1.

Відповідно до п. 2.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з виконанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину, а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів, позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

У постанові від 01.07.2015р. по справі № 3-327гс15 Верховний суд України висловив правову позицію відповідно до якої учасник може оспорити договір, укладений господарським товариством, якщо обґрунтує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" визначено права учасників товариства:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів;

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Відповідно до ст. 143 ЦК України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Відповідно до ст. 145 ЦК України управління товариством з обмеженою відповідальністю здійснюється загальними зборами його учасників та виконавчим органом (колегіальним або одноособовим).

Пунктом 9.7 статуту ТОВ "Спортсервіс-Каховка" передбачено, що виконавчим органом товариства є директор, який діє від імені товариства і без доручення представляє його інтереси з усіма державними і недержавними установами, організаціями, органами влади та самоврядування, іншими юридичними особами та громадянами як в Україні, так і за її межами, в межах наданої йому компетенції. Директор має право розпоряджатися майном та коштами товариства у порядку та в розмірах, що не перевищує 300000грн .

Розпорядження майном товариства, вартість якого перебільшує 300000 грн. та затвердження договорів (угод, контрактів), за якими зобов'язання товариства складають суму більшу 300000 грн. належить до виключної компетенції загальних зборів учасників (п. 9.4 статуту ТОВ "Спортсервіс-Каховка" ).

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Укладення директором Відповідача-1 оспорюваного правочину (Договору) вчинено з порушенням корпоративних прав Позивача щодо управління справами ТОВ Спортсервіс-Каховка , зокрема щодо надання дозволу учасниками товариства, оформленого рішенням загальних зборів учасників, на уклдання значного правочину, пов'язаного з розпорядженням майном товариства вартість якого перевищує 300000 грн. Як наслідок, ТОВ Спортсервіс-Каховка безоплатно відступило свої майнові права вартістю 670900,00грн., що призвело до погіршення майнового стану Товариства та впливає на права Позивача як учасника, з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 50%, при розподілі прибутку товариства (з одержанням своєї частки) від господарської діяльності товариства.

Господарським судом не приймаються до уваги посилання представника відповідачів на обставини, встановлені рішеннями господарського суду Херсонської області у господарських справах № 923/19/17 та 923/21/17, що набрали законної сили, у яких вирішено спір між тими ж особами, оскільки сума відчужених майнових прав за оспорюванми у зазначених господарських справах договорами не перевищувала 3000 000, 00 грн.

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а заперечення проти позову представника відповідачів не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів порівну.

На підставі зазначених вище норм матеріального права,керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір № 24-07/15-3 уступки прав (цесії) по договору займу, укладений 24.07.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-Каховка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс-Каховка".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортсервіс-Каховка" (ідентифікаційний код - 35194267, адреса - 74800, Херсонська область, місто Каховка, вул. Семенівське шосе, 3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса - 74800, АДРЕСА_1) 689грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс-Каховка" (ідентифікаційний код - 36013564, адреса - 74800, Херсонська область, місто Каховка, вул. Семенівське шосе, 3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, адреса - 74800, АДРЕСА_1) 689грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

(Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом).

Повне рішення складено 20 березня 2017 р.

Суддя Ю.В. Гридасов