Постанова

від 09.03.2017 по справі 910/17326/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" березня 2017 р. Справа№ 910/17326/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Томчишин А.І., довіреність № 18/07/16 від 18.07.2016,

відповідача: Литвин І.О., довіреність б/н від 19.12.2016.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КЕШ ЕНД ГОУ Україна"

на рішення Господарського суду м. Києва від 08.11.2016

у справі №910/17326/16 (суддя - Маринченко Я.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КЕШ ЕНД ГОУ Україна"

про стягнення 166604,26 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КЕШ ЕНД ГОУ Україна" про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №25/05-15 від 25.05.2015 в розмірі 166604,26 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі №910/17326/16 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КЕШ ЕНД ГОУ Україна" (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 6-Б; ідентифікаційний код 36303070) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" (09221, Київська обл., Кагарлицький р-н, с. Леонівка, 62 км. автодороги "Київ-Знам'янка"; ідентифікаційний код 24888504) 151620 (сто п'ятдесят одна тисяча шістсот двадцять) грн заборгованості по орендній платі, 5945 (п'ять тисяч дев'ятсот сорок п'ять) грн 23 коп. витрат за надані обслуговуючими підприємствами комунальні послуги, 793 (сімсот дев'яносто три) грн 40 коп. 3% річних, 8223 (вісім тисяч двісті двадцять три) грн 11 коп. пені та 2498 (двi тисячi чотириста дев'яносто вісім) грн 72 коп. витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КЕШ ЕНД ГОУ Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі № 910/17326/16 та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Протоколом автоматизованого розподілу справи від 11.01.2017 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КЕШ ЕНД ГОУ Україна" сформовано колегію суддів: Андрієнко В.В.(головуючий суддя), Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КЕШ ЕНД ГОУ Україна" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.02.2017.

02.02.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів (канцелярія) КАГС від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу. В своєму відзиві Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" просило суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розгляд справи двічі відкладався через неявку представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 09.03.2017 з'явилися представники позивача та відповідача, які надали суду пояснення по суті апеляційної скарги.

Приписами ст. 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню у зв'язку з таким.

25.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КЕШ ЕНД ГОУ Україна" (орендар), укладено Договір оренди нежитлового приміщення №25/05-15, відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування (оренду) нежиле приміщення, загальною площею 164,4 кв.м, що розташоване на першому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 6-Б, прим. №272 (приміщення).

Відповідно до п.2.1 Договору, строк оренди приміщення за цим договором починається з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі приміщення і закінчується 01.06.2016.

Згідно з п.2.2 Договору, орендодавець передає орендарю, а орендар приймає приміщення в оренду у технічно-справному стані, придатному для використання відповідно до мети оренди, передбаченої у цьому договорі, за Актом приймання-передачі, який після підписання уповноваженими представниками сторін є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.4 Договору, визначено, що по закінченні строку оренди орендар зобов'язаний повернути приміщення орендодавцеві за актом приймання-передачі протягом 3-х календарних днів у технічно-справному стані з урахуванням його нормального фізичного зносу.

У відповідності до п.5.1.1 Договору, орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та будь-які інші платежі, передбачені цим договором. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. У випадку, якщо період оренди не охоплює повний календарний місяць, орендна плата та інші платежі сплачується виходячи із фактичної кількості днів оренди.

Орендар за користування приміщенням щомісячно не пізніше перших 3 (трьох) днів поточного місяця вносить орендодавцю орендну плату за поточний місяць оренди, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності за платіжними реквізитами, вказаними у цьому договорі чи у встановленому орендодавцем рахунку або оплачує через касу орендодавця. Сторони щомісячно, в останній день поточного місяця оренди підписують Акт наданих послуг, який є підставою для остаточних розрахунків між сторонами щодо орендних платежів за відповідний період (п.5.2 Договору).

Згідно з п.5.3 Договору, орендна плата за користування приміщенням оплачується орендарем щомісячно у національній грошовій одиниці України - гривні, із рахунку 350 грн в т.ч. ПДВ - 20%, за 1 (один) квадратний метр, що еквівалентно 16,80 дол. США відповідно до курсу української гривні до долара США, встановленого НБУ у день, що передував дню підписання цього договору.

Розмір орендної плати не включає витрати на комунальні та експлуатаційні послуги, зазначені витрати оплачуються орендарем окремо на підставі виставлених орендодавцем рахунків, відповідно до п.6.1 Договору.

Пунктом 5.3.1 Договору визначено, що для забезпечення виконання орендарем зобов'язань по оплаті оренди, а також інших платежів, передбачених даним договором, орендар вносить гарантійну суму, що дорівнює розміру орендної плати за один місяць, зазначеної у п.5.3 цього договору, одночасно зі здійсненням оплати за перший місяць оренди приміщення. Протягом строку оренди гарантійна сума індексації не підлягає та відсотки на неї не нараховуються. У випадку порушення орендарем даного положення, орендодавець має право розірвати цей договір в односторонньому порядку направивши орендарю відповідне повідомлення. Договір є розірваним з моменту, встановленого у повідомлені орендодавця про розірвання цього договору але не раніше отримання ним такого повідомлення.

Відповідно до п.5.3.2 Договору, у випадку виникнення заборгованості орендаря по орендній платі та іншим платежам, передбаченим умовами цього договору, орендодавець має право утримати цю заборгованість за рахунок гарантійної суми, при цьому письмово повідомивши про це орендаря, а орендар зобов'язується протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання відповідного повідомлення поповнити гарантійну суму до попереднього розміру.

Пунктом 6.1 Договору визначено. що орендар щомісячно здійснює компенсацію орендодавцю витрат у повному розмірі за надані обслуговуючими підприємствами комунальні послуги на підставі рахунку-фактури та підписаного акту наданих послуг протягом 5 (п'яти) робочих днів щ дати отримання рахунку-фактури.

Згідно п.7.1 Договору, всі платежі за цим договором здійснюються в безготівковій формі, шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок орендодавця, зазначений в даному договорі або на рахунок орендодавця, що вказаний в рахунках на оплату або через касу підприємства. У разі зміни банківських реквізитів орендодавця, він зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів сповістити у письмовій формі про таку зміну орендаря, шляхом направлення відповідних рахунків з новими реквізитами.

Положеннями п.14.2 Договору визначено, що у випадку порушення порядку або строків проведення розрахунків, встановлених цим договором оренди, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення та 3% річних від суми заборгованості за користування чужими грошовими коштами. Сума заборгованості сплачується з врахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п.16.1 Договору, строк дії цього договору починається з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печатками сторін та закінчується 01.06.2016, а в частині взаєморозрахунків договір діє до повного та належного їх виконання. Строк оренди за даним договором становить 12 (дванадцять) місяців та починається з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення в оренду. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення дії договору жодна із сторін не надасть письмового повідомлення про намір припинити дію договору, дія договору автоматично пролонгується на один рік, за умови затвердження сторонами нових умов орендної плати.

Актом приймання-передачі від 02.06.2015 до Договору оренди від 25.05.2015 підтверджується, що позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування (оренду) нежиле приміщення №272 загальною площею 164,4 кв.м, що розташоване на першому поверсі в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 6-Б (об'єкт оренди).

В подальшому, Додатковою угодою №1 до Договору оренди нежитлового приміщення №25/05-15 сторони погодили викласти п.1.1 договору у наступній редакції, а саме: Відповідно до умов цього договору орендодавець зобов'язується передати орендарю в тимчасове платне користування (оренду) нежиле приміщення, загальною площею 144,4 кв.м, що розташоване на першому поверсі в будівлі за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, буд. 6-Б, прим. №272 .

На підтвердження факту користування відповідачем орендованим майном, позивачем долучено до матеріалів справи Акти надання послуг №179 від 30.06.2016, №280 від 31.07.2016, №318 від 31.08.2016, зазначені акти підписано уповноваженими представниками обох сторін та скріплено відповідними печатками підприємств.

Разом з тим, на підтвердження надання обслуговуючими підприємствами комунальних послуг позивачем долучено до матеріалів справи Акти надання послуг №244 від 30.06.2016, №300 від 31.07.2016, №312 від 12.08.2016, №317 від 31.08.2016, №319 від 31.08.2016, №268 від 13.07.2016, №269 від 13.07.2016, №270 від 13.07.2016, №271 від 13.07.2016, №272 від 13.07.2016.

Проте відповідач свої зобов'язання зі своєчасної сплати за оренду належним чином не виконав, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 151620 грн та заборгованість з відшкодування витрат за надані обслуговуючими підприємствами комунальних послуг в сумі 5945,23 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору та відшкодування збитків.

Беручи до уваги вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений (як вбачається з матеріалів справи), документально підтверджений, у зв'язку чим заявлені вимоги про стягнення з відповідача 151620 грн та заборгованість з відшкодування витрат за надані обслуговуючими підприємствами комунальних послуг в сумі 5945,23 грн є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 793,40 грн 3% річних та 8245,63 грн пені за період з червня 2016 року по серпень 2016 року.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ч. 4 ст. 321 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 14.2 Договору визначено, що у випадку порушення порядку або строків проведення розрахунків, встановлених цим договором оренди, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення та 3% річних від суми заборгованості за користування чужими грошовими коштами. Сума заборгованості сплачується з врахуванням індексу інфляції.

Відповідно до п. 1.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 8223, 11 грн пені за період з червня 2016 року по серпень 2016 року.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так відповідно до проведеного судом першої інстанції розрахунку сума трьох відсотків річних за період з червня 2016 року по серпень 2016 року з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 3% річних в сумі 793,40 грн.

У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що в кінці квітня 2016 року сторони дійшли згоди, що строк дії договору закінчується 01 червня 2016 року і договір продовжуватись на наступний термін не буде. Позивач зобов'язався до дати закінчення строку дії договору підготувати, як того передбачає договір акт-приймання передачі (повернення) орендованого приміщення. Скаржник в свою чергу зобов'язався підписати відповідний акт приймання-передачі (повернення) та протягом 3-х календарних днів фактично звільнити орендоване приміщення.

Також скаржник звертає увагу суду, що не чекаючи закінчення строку дії договору (а саме за 5 днів до закінчення строку дії договору звільнив приміщення) і починаючи з 01 червня 2016 не орендує приміщення, визначене умовами договору.

Відповідно до п. 2.4. Договору, по закінченні строку оренди Орендар зобов'язаний повернути приміщення Орендодавцеві за Актом приймання-передачі протягом 3-х календарних днів у технічно справному стані з урахуванням його нормального фізичного зносу.

У п. 2.5 Договору зазначено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань по поверненню приміщення Орендодавцеві в установлений строк Орендар зобов'язаний здійснювати оплату всіх платежів, передбачених цим договором до моменту фактичного звільнення приміщення і його передачі Орендодавцеві у встановленому порядку, а також відшкодувати документально підтверджені збитки, нанесені Орендодавцеві в зв'язку із несвоєчасним поверненням Приміщення.

Проаналізувавши вказані вище умови договору, суд дійшов висновку, що умовою закінчення строку оренди є зобов'язання орендаря повернути приміщення орендодавцеві за Актом приймання-передачі.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі орендованого приміщення, який би свідчив про його повернення після закінчення строку дії договору, суд дійшов висновку про безпідставність доводів скаржника, наведених в апеляційній скарзі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Апелянт на підтвердження своєї позиції не надав суду жодних доказів, які б свідчили про виконання умов договору щодо своєчасної сплати орендної плати та повернення приміщення орендодавцю у строки визначені договором.

Крім того, варто зазначити, що факт продовження строку дії договору та фактичне користування об'єктом оренди підтверджується:

- Актом наданих послуг по оренді офісного приміщення за період з 01 липня по 31 липня 2016 року № 280 від 31.07.2016;

- Актом звіряння взаємних розрахунків за період липень 2016 року;

- Актом надання послуг № 244 від 30.06.2016 року: відшкодування експлуатаційних послуг за період з 01 червня по 30 червня 2016 року сумою 1 058, 74 грн, та відшкодування витрат по визначенню ТПВ за період з 01 червня по 30 червня 2016 року на суму 274, 04 грн;

- Актом наданих послуг № 300 від 31.07.2016 року: відшкодування експлуатаційних послуг за період з 01 липня по 31 липня сумою 1058, 74 грн та відшкодування витрат по визначенню ТПВ за період 01 липня по 31 липня 2016 року на суму 274, 04 грн.

- Актом наданих послуг № 312 від 12.08.2016: відшкодування активної ел/ен за період з 12 липня по 10 серпня 2016 року.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі №910/17326/16, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі №910/17326/16, відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його скасування або зміни, відсутні. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2016 у справі №910/17326/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "КЕШ ЕНД ГОУ Україна" - без задоволення.

2. Матеріали справи № 910/17326/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран