Постанова

від 16.03.2017 по справі 924/1168/16

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2017 р. Справа № 924/1168/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 довіреність в справі;

відповідача - ОСОБА_2 довіреність в справі; ОСОБА_3 директор;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.01.2017 у справі № 924/1168/16 (суддя Музика М.В.)

за позовом ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області

до відповідача ОСОБА_5 впроваджувального науково-виробничого підприємства "Укрекспо-Процес"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_6

про стягнення 4 697,90 грн. шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.01.2017 у справі №924/1168/16 (суддя Музика М.В.) за позовом ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області до ОСОБА_5 впроваджувального науково-виробничого підприємства Укрекспо-Процес , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_6 про стягнення 4 697,90 грн. шкоди, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 впроваджувального науково-виробничого підприємства Укрекспо-Процес на користь ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області - 2205,00 грн. шкоди, 646,78 грн. витрат по платі судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що у діях відповідача наявний склад правопорушення, внаслідок чого завдано шкоди державі, від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України (протиправна поведінка відповідача - подання недостовірної довідки; шкода - нарахування надмірного розміру пенсії; причинний зв'язок - нарахування пенсії на основі недостовірних документів; вина відповідача - надання довідки за підписом керівника та головного бухгалтера). Крім того, як встановлено матеріалами справи, у переплаті пенсії за період з грудня 2013 року по травень 2016 року вина відповідача відсутня, то, відповідно, підстави для стягнення суми переплати в розмірі 1819,8 грн. за зазначений період також відсутні.

Судом враховано, що з пенсії ОСОБА_6, на підставі рішення начальника управління №67 від 01.08.2016 року, стягнуто 673,10 грн. переплати, здійсненої у зв'язку із недостовірністю даних довідки, виданої відповідачем. Відтак, у суду відсутні підстави для повторного стягнення з відповідача вже відшкодованої позивачу шкоди в розмірі 673,10 грн. шляхом стягнення її з пенсії ОСОБА_6 Докази сплати відповідачем матеріальної шкоди в розмірі 2205,00 грн., спричиненої внаслідок видачі недостовірних документів, суду не надані, тому суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову в сумі 2205,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача; у стягненні 2492,9 грн. шкоди слід відмовити.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням господарського суду Хмельницької області, позивач - Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 24.01.2017 по справі №924/1168/17 і прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задоволити та стягнути з приватного впроваджувального науково-виробничого підприємства "Укрекспо Процес" матеріальну шкоду в повному розмірі, а саме 4697,90 грн. 90 коп.

На думку скаржника рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням матеріального та процесуального права.

Вважає, що переплата пенсії ОСОБА_6 склалась виключно в зв'язку з наданням недостовірної довідки про заробіток для обчислення пенсії виданої ПВНВП Укрекспо-Процес за період з 12.01.2015 по 31.05.2016.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на ст. 17, ч.1 ст. 50, ст. 64 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , ст..101 Закону України Про пенсійне забезпечення , ч.1 ст. 22, ст. 1166 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.02.2017, колегією суддів у складі: головуюча суддя Гудак А.В., суддя Олексюк Г.Є., суддя Філіпова Т.Л., апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її розгляд на 16.03.2017.

06.03.2017 на адресу суду від ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області надійшло клопотання, в якому просить суд провести судове засідання у режимі відеконференції, доручити господарському суду Хмельницької області проведення відеоконференції під час судового засідання, призначеного на 16.03.2017 о 10:00.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 клопотання ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, задоволено. Розгляд скарги призначено на 16.03.2017 о 12:30 год.

10.03.2017 засобами електронного зв'язку на адресу суду від ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на виконання вимог ухвали суду від 13.02.2017 надійшов лист до якого додані докази надсилання апеляційної скарги на адресу ОСОБА_6 та витяг з ЄДРПОУ.

10.03.2017 на адресу суду від ОСОБА_5 впроваджувального науково-виробничого підприємства "Укрекспо-Процес" надійшло клопотання, в якому просить суд провести судове засідання у режимі відеконференції, доручити господарському суду Хмельницької області проведення відеоконференції під час судового засідання.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 клопотання ОСОБА_5 впроваджувального науково-виробничого підприємства "Укрекспо-Процес" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, задоволено.

10.03.2017 на адресу суду від ОСОБА_5 впроваджувального науково-виробничого підприємства "Укрекспо-Процес" надійшло заперечення на апеляційну скаргу в якому просить суд апеляцію відхилити, рішення господарського суду Хмельницької області від 24.01.2017 в частині задоволення позову скасувати, постановити про відмову в позові в повному об'ємі. Вважає, що прийняття до використання в 2005 довідки від 2000 допущене з вини самого позивача, вина відповідача відсутня.

Представник позивача в судовому засіданні 16.03.2017 яке відбулося в режимі відеоконференції, підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції від 24.01.2017 є незаконним та необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задоволити.

Представники відповідача в судовому засіданні 16.03.2017 яке відбулося в режимі відеоконференції, заперечили проти доводів апеляційної скарги та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції викладеної в запереченні на апеляційну скаргу. Крім того, заявили клопотання про витребування у позивача для огляду судом в судовому засідання пенсійну справу ОСОБА_6

Представник третьої особи в судове засідання 16.03.2017 не з'явився.

Щодо клопотання відповідача про витребування у позивача для огляду судом в судовому засідання пенсійну справу ОСОБА_6, колегія суддів зазначає наступне.

Судова колегія, розглянувши заявлене клопотання зазначає, що, звертаючись з клопотанням про витребування доказів до суду апеляційної інстанції, заявник, з огляду на вимоги частини першої статті 101 ГПК України, повинен обґрунтувати неможливість подання цих доказів до місцевого господарського суду. Така неможливість може бути зумовлена, зокрема, тим, що: сторона (сторони) заявляла в місцевому господарському суді клопотання про витребування в інших осіб відсутніх у неї (них) доказів, але зазначеним судом таке клопотання не задоволено; на час прийняття рішення місцевим господарським судом заявникові не було і не могло бути відомо про існування відповідних доказів; докази з'явилися після розгляду справи судом першої інстанції.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання (п. 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Колегія суддів наголошує на тому, що з аналізу наведеної статті слідує, що витребування доказу є правом, а не обов'язком суду. Суд вправі відхилити клопотання про витребування доказу, якщо цей доказ не стосується справи, а також якщо певні обставини підтверджено іншими доказами, які є в матеріалах справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що посилання відповідача на те, що апеляційний суд повинний в обов'язковому порядку витребувати пенсійну справу тим самим відкласти розгляд справи, є необґрунтованими, оскільки приписи ст. 38 ГПК України в новій редакції, чинній на момент вирішення питання щодо зазначеного клопотання не зобов'язують суд витребувати докази, а лише надають йому таке право.

Щодо витребування довідки за 2009 рік, то суд апеляційної інстанції зазначає, що даний документ є неналежним доказом, що підтверджує фактичні обставини справи, оскільки перевірка проводилась за відомостями про заробітну плату за період 1998-2000 роки.

Отже, колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про витребування у позивача для огляду судом в судовому засідання пенсійну справу ОСОБА_6, в тому числі довідки за 2009 рік.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представника третьої особи, повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника третьої особи та за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області слід задоволити частково, рішення господарського суду Хмельницької області від 24.01.2017 у справі № 924/1168/16 скасувати частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2000 році ОСОБА_5 впроваджувальним науково-виробничим підприємством "Укрекспо-Процес" видано довідку про заробіток для обчислення пенсії на ім'я ОСОБА_6 за період з листопада 1998 по жовтень 2000, в якій зазначена сума заробітку 6780,70 грн. На довідці проставлені підписи керівника та головного бухгалтера ОСОБА_5 впроваджувальним науково-виробничим підприємством "Укрекспо-Процес" та печатка (а.с.17).

05.12.2013 Управлінням Пенсійного фонду України в ОСОБА_4 районі відповідно до ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з метою контролю за цільовим використанням коштів та правильністю призначення (перерахунку) пенсій було проведено зустрічну перевірку достовірності виданих документів про заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії, виданих ОСОБА_5 впроваджувальним науково-виробничим підприємством "Укрекспо-Процес" громадянину ОСОБА_6, за результатами якої складено акт від 05.12.2013. В акті зазначено, що при перевірці використовувались, зокрема, відомості нарахування заробітної плати за 1998-2000 р.р. За результатами перевірки виявлено недостовірність поданих даних за 1999 рік та 2000 рік за рахунок того, що в жовтні 2000 року нараховувалась матеріальна допомога в сумі 300 грн. за 1999 рік, яка неоподатковувалась. Акт перевірки підписаний начальником та головним бухгалтером ОСОБА_5 впроваджувальним науково-виробничим підприємством "Укрекспо-Процес" без зауважень та заперечень, скріплений печаткою підприємства (а.с. 7).

05.12.2013 відповідачем видано нову довідку № 6 про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_6, в якій зазначено суму заробітної плати в розмірі 6517,70 грн. з розшифруванням за листопад 1998 - жовтень 2000. При цьому зазначено, що довідка видана на підставі особових рахунків за 1998,1999,2000 роки. Довідка підписана керівником та головним бухгалтером відповідача, скріплена його печаткою (а.с. 8).

Відповідно до пояснювальної записки головного бухгалтера ОСОБА_5 впроваджувального науково-виробничого підприємства "Укрекспо-Процес" ОСОБА_7 недостовірність в довідці про заробіток про обчислення пенсії за 1998-2000 роки виникла за рахунок того, що була включена матеріальна допомога за 1999 рік в заробітну плату за 2000 рік, яка не оподатковувалася, також в даній записці зазначено прохання стару довідку скасувати та вважати недійсною, взамін видана довідка №6 від 05.12.2013 за яку несе відповідальність адміністрація підприємства (а.с. 8 зворотня сторона).

Матеріалами справи встановлено, що Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило листом №6466 від 30.05.2016 року Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України (ОСОБА_4 відділ з питань призначення та перерахунку пенсій) про необхідність розглянути питання про відшкодування переплати в сумі 4697,90 грн. за період з 12.01.2005 року по 31.05.2016 року, яка виникла по пенсійній справі №131237 гр. ОСОБА_6 у зв'язку з уточненням даних про заробітну плату (акт зустрічної перевірки)(а.с 9).

Враховуючи викладені обставини, ОСОБА_6 було проведено перерахунок пенсії за період з січня 2005 року по травень 2016 року. Розмір переплати становить 4697,90 грн., що відображено в протоколі від 30.05.2016 ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (а.с.10-11).

13.06.2016 начальником ОСОБА_4 відділу з питань призначення і перерахунку пенсій на адресу начальника ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області подана доповідна в якій зазначено, що у зв'язку із уточненням даних по заробітній платі гр. ОСОБА_6 виникла переплата пенсії за період з 12.01.2005 року по 31.05.2016 року в розмірі 4697,90 грн.(а.с. 9 зворотня сторона).

Листом № 3111/10 від 29.06.2016 Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області звернулося до відповідача з вимогою повернути переплату пенсії, яка виникла в результаті надання недостовірних відомостей при оформленні довідки про заробітну плату ОСОБА_6 (а.с.12). Проте, відповідач залишив цю вимогу без відповіді та задоволення.

29.06.2016 позивач звернувся до ОСОБА_4 районного відділу поліції ОСОБА_4 відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області із заявою про кримінальне правопорушення, в якій просив забезпечити проведення досудового розслідування щодо законності видачі відповідачем у 2000 році довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_6 (а.с.13).

Крім того, колегією суддів з`ясовано, що ОСОБА_6 звернувся до начальника ОСОБА_4 об'єднаного управління ПФУ Хмельницької області із заявою №6951 від 05.07.2016, у якій просить зняти переплату пенсії, яка виникла по причині уточнення даних по заробітній платі (а.с. 34).

На підставі вказаної заяви позивачем прийнято рішення від 01.08.2016 року №67 про утримання надміру виплачених сум пенсій (а.с. 35).

Отже, як встановлено матеріалами справи, з пенсії ОСОБА_6 утримано за період з 01.09.2016 по 31.01.2017 - 673,10 грн. переплачених коштів.

Відповідач ОСОБА_8 впроваджувальне науково-виробниче підприємство "Укрекспо-Процес" не сплатив 4697,90 грн. переплати по виплаті пенсії, у зв'язку з чим Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача 4697,90 грн. шкоди у формі надміру виплаченої пенсії.

Відносини з відшкодування шкоди, заподіяної неправомірними діями або бездіяльністю (деліктні зобов'язання), врегульовані нормами ЦК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

За загальним правилом, визначеним ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Наведена норма передбачає загальні підстави для відшкодування шкоди в межах позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, для виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди необхідна наявність сукупності умов, які формують склад правопорушення, що є підставою для цивільно-правової відповідальності, а саме: шкоди, протиправної поведінки, причинного зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, а також вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Положеннями ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Пунктом 2 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003р. за № 374/7695, визначено, що переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

За приписами ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 18.06.2013 у справі N21-204а13).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що видана відповідачем довідка про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_6 містила недостовірні дані щодо розмірів заробітку останнього, що відображено в акті від 05.12.2013 зустрічної перевірки достовірності видачі документів про стаж та заробітну плату для призначення (перерахування) пенсій, зокрема розбіжності заробітної плати за 1999 та 2000 роки. Даний факт не заперечується відповідачем.

Управлінням Пенсійного фонду України в ОСОБА_4 районі на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії №6 від 05.12.2013, наданої відповідачем, проведено перерахунок пенсії ОСОБА_6 з урахуванням достовірних даних про його заробіток та визначено суму надміру виплаченої пенсії за період з січня 2005 року по травень 2016 року в розмірі 4697,90 грн.

Відповідно до п. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 в редакції від 12.10.2013, перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. Тобто позивачем було проведено зустрічну перевірку на підставі відомостей нарахування заробітної плати за 1998, 1999, 2000 роки, про що складено акт від 05.12.2013. Відповідачем 05.12.2013 була подана вірна довідка, то відповідно до вищевказаної вимоги пенсійного законодавства позивач повинен був здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з 01.12.2013 року.

Відповідно до абзацу 22 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Отже, на орган, який призначив пенсію, покладено контрольні функції за дотриманням діючого законодавства при призначенні пенсії, а також координації та контролю за виплатою пенсії.

Наведені вище обставини дозволяють суду дійти висновку, що внаслідок невчинення оперативних дій структурним підрозділом Пенсійного фонду було продовжено безпідставну виплату завищених сум протягом періоду з грудня 2013 року по травень 2016 року.

Як зазначалось вище, відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає у разі відсутності хоча б одного з елементів складу правопорушення, зокрема, вини особи, яка заподіяла шкоду.

Тому, оскільки у переплаті пенсії за період з грудня 2013 року по травень 2016 року вина відповідача відсутня то відповідно підстави для стягнення суми переплати в розмірі 1819,80 грн. за зазначений період також відсутні.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у стягненні 1819,80 грн. за період з грудня 2013 по травень 2016 року, слід відмовити.

Однак, колегія суддів, щодо відмови в стягненні 673,10 грн. з відповідача в зв`язку із добровільною сплатою пенсіонером, зазначає наступне.

За змістом ст. 177 ЦК України гроші є об'єктами цивільних прав.

Отримавши пенсію, ОСОБА_6 набув право власності на неї, та йому як власникові цих грошових коштів належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження.

Отже, питання взаємовідносин між ОСОБА_6 і ОСОБА_4 об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Хмельницької області має приватно-правовий, а не публічний характер. А відтак будь-які спори між даними суб'єктами належить розглядати в порядку цивільного судочинства (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 22.09.2015 у справі №804/6131/14).

Відповідно до ч.2 ст. 101 Закону України Про пенсійне забезпечення підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів і відшкодовують її.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції при відмові у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про відсутність підстав для стягнення з відповідача суми надміру виплаченої пенсії, що становить 673,10 грн. з посиланням на здійснення виплат вказаної суми у добровільному порядку пенсіонером, оскільки вказані обставини не перешкоджають стягненню суми переплати, а саме 673,10 грн., як заподіяної шкоди зі страхувальника - ОСОБА_5 впроваджувального науково-виробничого підприємства "Укрекспо-Процес", винного у надмірній виплаті у зв'язку із наданням недостовірних відомостей щодо заробітної плати пенсіонера. Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції чинній на момент здійснення перевірки, страхувальником відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України. Колегією суддів встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що внаслідок подання відповідачем недостовірної довідки про заробітну плату при призначенні пенсії ОСОБА_6 відбулося подвійне відображення фонду заробітної плати в індивідуальних відомостях, у зв'язку з чим пенсійним органом було надмірно нараховано та виплачено пенсійні кошти вказаній особі в загальній сумі 2878,10 грн. за період з 12 січня 2005 року по 30 листопада 2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 впроваджувальне науково-виробниче підприємство "Укрекспо-Процес" по даному факту не заперечувало проти розбіжностей у довідці про заробіток для обчислення пенсії, виданій ОСОБА_6 з даними книги про нарахуванню заробітної плати та в посяненні звернулось з проханням вищезазначену довдку вважати недійсною, а також надало нову довідку про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_6 №6 від 05.12.2013 року.

Відповідно до пояснювальної записки головного бухгалтера ОСОБА_5 впроваджувального науково-виробничого підприємства "Укрекспо-Процес" ОСОБА_7 недостовірність в довідці про заробіток про обчислення пенсії за 1998-2000 роки виникла за рахунок того, що була включена матеріальна допомога за 1999 рік в заробітну плату за 2000 рік, яка не оподатковувалася, також в даній записці зазначено прохання стару довідку скасувати та вважати недійсною, взамін видана довідка №6 від 05.12.2013 за яку несе відповідальність адміністрація підприємства (а.с. 8 зворотня сторона).

Отже, надання відповідачем недостовірної довідки для пенсійного органу свідчить про наявність з боку відповідача протиправної поведінки в даному питанні. Крім того, факт протиправної поведінки відповідача підтверджується також актом перевірки від 05.12.2013, складеним посадовою особою Управління Пенсійного фонду України у ОСОБА_4 районі, який є документом - носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою полягає у тому, що саме надання відповідачем недостовірної довідки про заробітну плату при призначенні пенсії ОСОБА_6 для пенсійного органу призвело до надмірного нарахування та виплати пенсійних коштів застрахованій особі на суму 2878,10 грн., що є для органів Пенсійного фонду України шкодою, яка підлягає відшкодуванню.

При цьому, відповідачем не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування відсутність своєї вини у завданні шкоди позивачеві на суму 2878,10 грн..

Таким чином, позивачем доведено належними доказами наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення у діях відповідача за період з 12.01.2005 по 30.11.2013.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що з боку відповідача наявний склад порушення умов пенсійного законодавства, внаслідок чого завдано шкоди державі, від імені якої виступають органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи все вищевикладене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності колегія суддів вважає, що у відповідача виник обов'язок по відшкодуванню позивачу шкоди, завданої внаслідок видачі недостовірних документів, у розмірі надмірно виплачених пенсійних коштів загальною сумою 2878,10 грн.

Щодо застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтями 256, 257 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони, зробленою до винесення судом рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Так, матеріалами справи підтверджено, що про факт завдання відповідачем майнової шкоди позивач дізнався під час проведення зустрічної перевірки ОСОБА_5 впроваджувального науково-виробничого підприємства "Укрекспо-Процес" щодо достовірності наданих документів про стаж і заробітну плату відповідачем громадянину ОСОБА_6, за результатами якої було складено відповідний акт від 15.12.2013, а звернуся позивач до господарського суду з даним позовом 30.11.2016, що вбачається з відбитку штемпелю канцелярії суду на позовній заяві, тобто в межах загального строку позовної давності тривалістю у три роки, встановленого ст. 257 ЦК України. Отже, відсутні правові підстави вважати, що позов заявлено із пропуском строку позовної давності і тому доводи відповідача в цій частині не приймаються до уваги.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що на підставі п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України рішення господарського суду Хмельницької області від 24.01.2017 підлягає скасуванню, з відповідним частковим задоволенням судом апеляційної інстанції позовних вимог за результатами апеляційного перегляду справи.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України, у випадку коли позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 99,101,102, 103,104,105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області - задоволити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 24.01.2017 у справі № 924/1168/16 скасувати частково в частині відмови в стягненні 673,10 грн. та прийняти в цій частині нове, у зв`язку з цим рішення суду викласти в наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_5 впроваджувального науково-виробничого підприємства „Укрекспо-Процес» (29025, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8А, код 14148031) на користь ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області (29018, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 122/2, код 40357744) - 2878,10 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім гривень десять копійок) шкоди, 844,16 грн. (вісімсот сорок чотири гривень шістнадцять копійок) витрат по платі судового збору за подання позовної заяви.»

В решті рішення господарського суду Хмельницької області від 24.01.2017 у справі № 924/1168/16 залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_5 впроваджувального науково-виробничого підприємства „Укрекспо-Процес» (29025, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8А, код 14148031) в доход Державного бюджету України - 928,58 грн. (дев'ятсот двадцять вісім гривень п'ятдесят вісім копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити видачу наказів господарському суду Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Філіпова Т.Л.