Постанова

від 16.03.2017 по справі 916/2798/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2017 р.Справа № 916/2798/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран

при секретарі судового засідання: А.В. Земляк

за участю представників сторін:

від позивача- ОСОБА_1

від відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівський логістичний центр

на рішення господарського суду Одеської області від 04.01.2017 року

у справі №916/2798/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техносистеми Плюс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівський логістичний центр

про стягнення 159468,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Техносистеми Плюс звернулось до місцевого господарського суду з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 07.11.2016 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Іллічівський логістичний центр про стягнення 159304,95 грн., з яких: 158313,60 грн. основного боргу, 903,66 грн. пені, 87,69 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з охорони від 01.06.2015 року № 6, укладеного між сторонами в частині оплати наданих послуг, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, на яку останнім нараховано пеню та 3% річних.

У відзиві на позов, відповідач зазначив про його необґрунтованість та безпідставність.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.01.2017 року (суддя Смелянець Г.Є.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 10.01.2017 року, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 158313,60 грн. основного боргу, 2374,51 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач 31.01.2017 року звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.02.2017 року скаржнику поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу прийнято до провадження із призначенням до розгляду.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.

01.06.2015 року між ТОВ „Техносистеми Плюс» (Виконавець) та ТОВ „Іллічівський логістичний центр» (ОСОБА_3) укладено договір №6, за умовами п. 1.1., 1.3. якого Виконавець зобов'язався надати ОСОБА_3 послуги з охорони об'єкту, який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Промислова, буд. 1, стосовно відокремлених приміщень, будівель, об'єктів, які перераховані в ОСОБА_3 обстеження об'єкта (Додаток №1, №1а до договору), а ОСОБА_3 зобов'язався виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і щомісячно сплачувати Виконавцю встановлену плату. Сторони складають ОСОБА_3 обстеження об'єкта (Додаток №1, №1а), який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.3. договору, вартість договору є договірною згідно із „Розрахунком вартості послуг» (Додаток №2) і розраховується за фактично відпрацьований час на кожному об'єкті по тарифу - 11,95 грн. за одну годину без ПДВ. Вартість послуг охорони за 1 (одну) годину з ПДВ складає 14,34 грн. До 1-го числа кожного місяця Виконавець складає та надсилає ОСОБА_3 наданих послуг, за попередній місяць, який підписується сторонами і є підставою для оплати. Оплата за послуги Виконавця здійснюються ОСОБА_3 на пізніше 5 числа наступного місяця. У випадку, якщо ОСОБА_3 не підпише ОСОБА_3 протягом 5 календарних днів і не надасть Виконавцю обґрунтоване заперечення щодо його відмови, визначені в ОСОБА_3 послуги вважаються наданими ОСОБА_3 в повному обсязі, а не підписаний ОСОБА_3 - прийнятим ОСОБА_3 і таким, що є підставою для оплати за надані послуги. Датою оплати вважається дата зарахування коштів ОСОБА_3 на банківський рахунок Виконавця.

За приписами п. п. 3.1., п.3.2. договору, останній набуває чинності з часу його підписання кожною із сторін і діє на протязі календарного року. Якщо по закінченню строку дії договору ні одна із сторін не повідомить письмово другу про намір розірвати договір, то він вважається пролонгованим на тих самих умовах на наступний календарних рік.

За змістом п.п. 6.1., 6.2. договору Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримати плату за надані послуги. ОСОБА_3 має право вимагати від виконавця належного виконання обов'язків по нагляду та контролю.

Пунктом 9.1. договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати за послуги з охорони об'єкта ОСОБА_3 сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1 відсотка від суми простроченої плати за кожен день прострочення, але не менше ніж розмір подвійної ставки НБУ.

Згідно з п. 10.2. договору у випадку відсутності своєчасних (протягом однієї доби) письмових повідомлень замовника до Виконавця щодо неякісного виконання працівниками останнього своїх обов'язків по цьому договору, послуги по цьому договору вважаються наданими Виконавцем ОСОБА_3 належним чином та в повному обсязі.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками (а.с. 19-24 т.1).

Як вбачається з акту обстеження та прийому об'єкту території ТОВ „Іллічівський логістичний центр» , який підлягає охороні (додаток №1 до договору) комісією проведено перевірку технічного стану захисту об'єкту, який знаходиться за адресою: Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Промислова 18-б. (а.с. 25 т.1).

Згідно акту обстеження та прийому території оздоровчого табору „Лазурний» , який підлягає охороні (додаток №1а до договору) комісією проведено перевірку технічного стану захисту об'єкту, який знаходиться за адресою м. Іллічівськ, вул. Набережна,14 (а.с. 26 т.1).

Додатком №2 до договору від 01.06.2015 року № 6 є Розрахунок вартості послуг, згідно з яким, об'єкт, що охороняється за адресою вул. Промислова, 1 містить 9 постів, з яких 5 цілодобових, 2 нічних та 2 денних. Об'єкт, що охороняється за адресою вул. Набережна,15 (оздоровчий табір) з 01.07.2015р. містить 1 цілодобовий пост (а.с. 27 т.1).

Додатком №3 договору від 01.06.2015 року № 6 є Інструкція по організації охорони об'єкта, згідно з якою здавання Об'єкта під охорону і приймання з-під охорони здійснюються уповноваженими на те службовими особами ОСОБА_3 (далі - відповідальна особа) та постовими Охорони. Відповідальна особа визначається ОСОБА_3 з числа його працівників. Список цих працівників, із зазначенням їх адрес і телефонів, підписаний і завірений печаткою ОСОБА_3 надається Охороні під час підписання цього договору. При заміні відповідальної особи, зміні її адреси та телефонів, ОСОБА_3 своєчасно письмово повідомляє про це Охорону (п.1.8.). Об'єкт вважається прийнятим під охорону після підписів постового охорони та відповідальної особи ОСОБА_3 у відповідних розділах (графах) „Журналу приймання-здавання „Об'єкта» (п.1.10.3.) Об'єкт вважається знятим з-під охорони з моменту, коли відповідальна особа ОСОБА_3 спільно з охоронником ставлять підписи про приймання Об'єкта у відповідних графах „журналу приймання-здавання Об'єкта (п.1.11.1.) - а.с. 201-206 т.1

Відповідно до Схеми постів та маршруту руху охоронників по території ВМК, на цій території розташовано 3 пости, з яких пост №1 та пост №2 цілодобові, а пост №3 денний з 08.00 до 18.00 (з 18.00 охоронник поста №3 переходить до несення служби на пост №2 по території Логістичного центру).

Згідно Схеми постів та маршрутів руху охоронників по території Логістичний центр на цій території розташований 1 цілодобовий пост.

Як вбачається зі Схеми постів та маршрутів руху охоронників по території оздоровчого табору „Лазурний» на цій території розташований 1 цілодобовий пост.

Наказом директора ТОВ „Техносистеми плюс» від 28.12.2013 року №24 „Про призначення посади начальника варти та введення в дію постових відомостей на об'єктах охорони» вирішено, з 01.01.2014 року на об'єктах охорони, яка перевищує п'яти цілодобових постів призначено посаду начальника варти та введено в дію на таких об'єктах постові відомості, в яких обов'язково відображається проведення інструктажу особового складу, який заступає на чергування; розклад постів та склад варти; відмітка про закриття та відкриття приміщень, відмітки про результати перевірки несення служби особовим складом на постах та виявлених недоліках, підписи старого та нового начальника варти про зміну. Додатком №1 до цього наказу є Постова відомість (а.с. 207-209 т.1).

Судом першої інстанції встановлено, що 31.08.2016 року позивачем складено та підписано акт надання послуг №759, згідно з яким вартість послуг з фізичної охорони об'єкта у серпні 2016 року становить 106689,60 грн. Зазначений акт отримано відповідачем 15.09.2016 року (а.с. 29 т.1).

12.09.2016 року відповідачем отримано повідомлення про виконання умов договору від 09.09.2016 року за вих. №74, згідно з яким позивач повідомив відповідача про те, що відповідно до п.п. 10.1., 10.1.1. договору від 01.06.2015 року №6 зупиняє надання послуг щодо охорони об'єктів та розірвання договору з 16.09.2016 року (а.с. 36 т.1).

13.09.2016 року комісією у складі представників відповідача складений акт за фактом пошкодження сигналізації, згідно з яким комісією встановлено, що сигналізація на восьмому та дев'ятому поверхах адміністративної будівлі ТОВ „Іллічівський логістичний центр» перебуває в несправному стані - виведені з ладу контактні дроти. Пропозиція: проведення перевірки схоронності та цілісності ТМЦ ТОВ „Іллічівський логічстиіний центр» , що знаходяться в кабінетах на восьмому та дев'ятому поверхах адміністративної будівлі.

Того ж дня, комісією у складі представників відповідача та позивача (начальник охорони) проведено перевірку схоронності та цілісності ТМЦ ТОВ „Ілілчівський логістичний центр» , у зв'язку з встановленням факту пошкодження лінії сигналізації, про що складний відповідний акт, згідно з яким в каб. №907 та в каб. №б/н (на восьмому поверсі відсутні ТМЦ у кількості 15 одиниць. Пропозиція: відшкодування шкоди за рахунок винних осіб.

15.09.2016 року позивачем складено та підписано акт надання послуг №796, згідно з яким вартість послуг з фізичної охорони об'єкта у вересні 2016 року становить 51624 грн. Вказаний акт отримано відповідачем 15.09.2016 року (а.с. 30 т.1).

Відповідач листом від 14.09.2016р. за вих. №213 повідомив позивача про те, що за серпень-вересень 2016 року фактично працювали 8 цілодобових постів та не була здійснена охорона об'єктів на цілодобовому посту №2 території ТОВ „Іллічівський логістичний центр» та цілодобовому пості №1 ВМК (відповідно до Схеми розташування постів охорони). Вартість послуг, яка зазначена в одержаних відповідачем актах за серпень-вересень 2016 року є необґрунтованою, у зв'язку з чим просив позивача відкоригувати ці акти, згідно фактично наданих послуг.

Крім того, листом від 20.09.2016р. за вх. №217 відповідач повідомив позивача про те, що у зв'язку із плановим розірванням договору охорони від 01.06.2015 року №6 проведено перевірку та складені відповідні акти, у зв'язку з чим просив позивача в строк до 17.10.2016 року вжити невідкладних заходів щодо повернення зниклих внаслідок неналежної охорони ТМЦ.

Також ТОВ Іллічівський логістичний центр складені службові записки, а саме (138-140 т.1):

-службова записка начальника відділу логістики та матеріального забезпечення від 30.08.2016 року, згідно з якою директора ТОВ „Іллічівський логістичний центр» повідомлено, що в ході виконання обов'язків на території підприємства зафіксовано, що за тривалий час, а саме за період серпня місяця 2016 року була відсутня охорона на цілодобовому посту №2;

-службова записка заступника директора від 11.09.2016 року, відповідно якою директора ТОВ „Іллічівський логістичний центр» повідомлено, що в ході виконання службових обов'язків на території ВМК неодноразово було зафіксовано, що з початку серпня місяця 2016р. відсутня охорона на цілодобовому посту №1 (в'їзд), присутня охорона лише на посту виїзду автотранспорту. Співробітник охоронної фірми (ТОВ „Техносистеми плюс» ) змушений, за необхідністю бігти на в'їзний пост ВМК для пропуску автотранспорту, що займає час та викликає незадоволення та скарги водіїв. Відсутність охорони на вказаному пості, особливо в нічний час, може спричинити негативні наслідки.

-службова записка начальника відділу логістики та матеріального забезпечення від 12.09.2016 року, згідно з якою директора ТОВ „Іллічівський логістичний центр» повідомлено, що в ході виконання службових обов'язків на території підприємства неодноразово було зафіксовано, що з початку серпня місяця 2016 року відсутня охорона на цілодобовому посту №2. Відсутність охорони на вказаному пості може спричинити негативні наслідки.

В обґрунтування позовних вимог, позивач послався на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг, відповідно договору про надання послуг з охорони від 01.06.2015 року. №6.

За твердженням відповідача, позивачем не доведено належними і допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України надання послуг відповідачу з серпня по вересень 2016 року на цілодобовому посту №2 та цілодобовому посту №1 ВМК. Тобто, відповідач погоджується з оплатою послуг охорони згідно фактично наданого об'єму послуг, а саме: оплати за надані послуги на 8 цілодобових постах у відповідності до вимог п. 2.1. договору. При цьому, відповідач посилався на те, що під час обстеження об'єкта уповноваженими особами відповідача встановлено, що у серпні та вересні 2016 року працювали лише 8 цілодобових постів, що встановлено у службових записках співробітників відповідача. Позивач не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що позивачем були надані послуги з охорони на протязі серпня-вересня 2016 року на цілодобовому пості №2 та цілодобовому пості №1 ВМК. В матеріалах справи відсутні акти здачі-прийняття об'єкта під охорону. Належними доказами надання послуг з охорони є Журнали приймання-здавання об'єкту з підписами відповідальних осіб, як позивача, так і відповідача, але такі докази відсутні в матеріалах справи. Крім того, відповідачем проведено перевірку схоронності та цілісності ТМЦ та встановлені обставини пошкодження лінії сигналізації, про що складені відповідні акти та позивачу направлений лист з проханням вжити заходів щодо повернення зниклих ТМЦ, який залишився поза увагою позивача.

У своїх письмових поясненнях, позивач зазначив, що в порушення умов п. 10.2. договору, відповідач не надав позивачу жодних письмових повідомлень щодо неналежного надання послуг за договором від 01.06.2015 року №6. Крім того, акти перевірки наявності ТМЦ, складені відповідачем з порушенням умов п.п. 5.1.3., 7.2. договору. Також позивач зазначив, що відповідачем порушені строки надання позивачу на підписання актів виконаних робіт та порушено порядок розірвання договору в односторонньому порядку. В порушення вимог Закону України „Про охоронну діяльність» не всі особи, які здійснювали функції охоронників у серпні-вересні 2016 року мали укладені трудові договори, а передували на засадах стажерів.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у т.ч. із договорів.

Статтями 626, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України господарські зобов'язання, що виникли на основі договору, існують впродовж його строку.

Зобов'язання в свою чергу, згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як встановлено вище, між сторонами у справі укладено договір, згідно з яким позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з охорони, а відповідач зобов'язався оплачувати ці послуги не пізніше 5 числа наступного місяця на підставі актів надання послуг, які складаються позивачем та надсилаються відповідачу на підсисання до 1-го числа кожного місяця.

Так, акти наданих послуг за серпень-вересень 2016 року не підписані відповідачем, оскільки останній заперечує факт надання позивачем передбачених договором послуг з охорони на двох цілодобових постах, а саме: на цілодобовому посту №1 на території ВМК та на цілодобовому посту №2 на території Логістичного центру.

Більш того, сторонами не було складено документів, які передбачені умовами договору та Інструкцією по організації охорони об'єкта, а саме двостороннього Журналу приймання-здавання об'єкта в охорону та з охорони, та відповідачем не було призначено відповідальну особу на здавання-приймання об'єкту в охорону та з охорони.

Виходячи з того, що належних доказів виконання умов договору сторонами складено не було, допустимими доказами у справі у розумінні ст. 34 ГПК України визнаються постові відомості, які складені позивачем та надані останнім в якості доказів надання послуг з охорони, а також службові записки, які складені відповідачем та надані останнім в якості ненадання позивачем послуг з охорони.

Оцінюючи за своїм переконанням вищенаведені докази відповідно до ст. 43 ГПК України, судова колегія, зазначає слідуюче.

Так, постові відомості, які складені позивачем на підставі відповідного наказу від 28.12.2013 року №24, містять щоденні відомості за серпень-вересень 2016 року щодо розкладу постів та складу варти, проведення інструктажу особового складу, який заступає на чергування, підписи начальників варти, що заступають на чергування та здають чергування. Отже, вказані постові відомості, з урахуванням наданих позивачем трудових договорів та наказів „Про проходження стажування на посаду „охоронник» від 01.08.2016 року №12/1 -к, від 08.08.2016 року №12/2-к, від 01.09.2016 року №13/1-к обґрунтовано визнанні місцевим господарським судом допустимим доказом, який підтверджує факт надання послуг з охорони позивачем у серпні-вересні 2016 року.

Разом з тим, відповідачем не надано доказів своєчасного (протягом однієї доби) письмового повідомлення саме позивача про ненадання послуг на цілодобовому посту №1 на території ВМК та на цілодобовому посту №2 на території Логістичного центру, як того вимагає п. 10.2. договору від 01.06.2015 року №6, а відтак службові записки від 30.08.2016 року, від 11.09.2016 року, від 12.09.2016 року правомірно не прийняти до уваги судом першої інстанції в якості доказів, що підтверджують посилання відповідача на ненадання послуг позивачем.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія, перевіривши уточнений розрахунок позивача, погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 158313,60 грн.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 903,66 грн. та 3% річних в сумі 87,69 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивачем нараховано відповідачу пеню з 06.09.2016 року по 15.09.2016 року за порушення строків оплати послуг з охорони, які надані позивачем у серпні 2016 року на суму 106689,60 грн. згідно акту наданих послуг за серпень 2016 року.

Саме означений акт наданих послуг, який позивач складає та насилає відповідачу до 1-го числа кожного місяця, і є підставою оплати для оплати, згідно з умовами договору від 01.06.2015 року №6.

Посилання відповідача, що позивачем не було дотримано строків надіслання відповідачу актів виконаних робіт знайшли своє підтвердження, оскільки позивачем не надано доказів, які свідчать про складання і надсилання відповідачу акту наданих послуг за серпень 2016 року в строк до 01.09.2016 року. Навпаки, акт наданих послуг за серпень 2016 року містить відмітку, згідно з якою вказаний акт отримано відповідачем 15.09.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 4 ст. 612 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що сплата 3% річних здійснюються боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання.

Виходячи з того, що зобов'язання по оплаті послуг з охорони, які надані позивачем у серпні 2016 року не оплачені відповідачем внаслідок прострочення самого позивача, а саме несвоєчасного надання відповідачу акту наданих послуг за серпень 2016 року, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені та 3% річних є цілком правомірним та обґрунтованим.

Посилання відповідача на встановлені ним в актах від 13.09.2016 року факти пошкодження лінії сигналізації не приймаються до уваги судовою колегією, оскільки вказані факти не входять до предмету дослідження у даній справі.

Твердження відповідача, що позивачем порушені строки одностороннього дострокового розірвання договору також є безпідставними, з огляду на заявлений позивачем період стягнення боргу з відповідача, а саме серпень та 15 днів вересня 2016 року. Тим більш, що розірвання договору не є предметом розгляду позовних вимог у даній справі.

Посилання відповідача, що з деякими особами, які здійснювали охорону об'єктів відповідача, позивачем не укладено трудовий договір не спростовують факту надання позивачем послуг з охорони, враховуючи, надання позивачем наказів „Про проходження стажування на посаду „охоронник» та відсутності доказів анулювання ліцензії позивача, як суб'єкта охоронної діяльності, який в силу вимог ч. 5 ст. 11 Закону України „Про охоронну діяльність» зобов'язаний забезпечувати дотримання законодавства в організації та функціонуванні охорони, прийомі на роботу персоналу охорони, та інше.

Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують вищенаведеного, в відтак підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за апеляційний перегляд не відшкодовується скаржнику.

Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 04.01.2017 року у справі №916/2798/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 20.03.2017 року

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран