Рішення

від 07.03.2017 по справі 911/4183/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2017 р.                                         Справа № 911/4183/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Дісконт”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТЕРС ГРУП”

про стягнення 328140,72 грн.

секретар судового засідання (ст. секретар): Діхтярук А.Є.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Дісконт” (далі – ТОВ “Дісконт”, позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТЕРС ГРУП” (далі – ТОВ “АСТЕРС ГРУП”, відповідач) про стягнення 328140,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення своєчасного розрахунку з позивачем за поставлений товар відповідно до договору поставки № 11028801 від 01.02.2015 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 328140,72 грн. основного боргу, а також судовий збір.

Розгляд справи відкладався.

У судові засідання 26.01.2017 р., 24.02.2017 р. та 07.03.2017 р. представник позивача не з'явився.

У судових засіданнях 26.01.2017 р. та 24.02.2017 р. представником відповідача зазначалось, що між сторонами ведуться перемовини щодо мирного врегулювання даного спору.

У судове засідання 07.03.2017 р. відповідач представника не направив, хоча про дату і час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов відповідачем не надано.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.03.2017 р. було прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

01.02.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “Дісконт” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АСТЕРС ГРУП” (покупець) був укладений договір № 11028801, відповідно до якого позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, та у відповідності з замовленням відповідача поставити товар, а відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в Специфікації. Поставка товару позивачем здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації через мережу магазинів “Фуршет” (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору товар поставляється постачальником у відповідності із замовленнями покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні.

Замовлення можуть надаватись позивачу письмово, по факсу, електронній пошті або в іншій формі, прийнятній для сторін. У будь-якому випадку прийняття замовлення позивачем повинно бути підтверджено (погоджено) в погодженій сторонами формі. Позивач зобов'язується дотримуватись відповідності позицій в накладній, позиціям в замовленні. Кожне замовлення повинно оформлюватися окремою накладною. Не допускається об'єднання декількох замовлень в одну накладну та оформлення декількох накладних по одному замовленню (п. 3.2 договору).

Згідно п. 3.4 договору пунктом поставки товару за цим договором є склад відповідача, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом позивача. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе позивач. Датою поставки є дата отримання відповідачем товару на складі відповідача. Товар поставляється на умовах DDP, що передбачені Інкотермс “Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати”, введених в дію з 01.01.2000 р.

У відповідності до умов договору № 11028801 від 01.02.2015 р. позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 328140,72 грн., що підтверджується видатковою накладною № 167 від 12.02.2016 р. на суму 10028,88 грн., № 219 від 26.02.2016 р. на суму 18089,04 грн., № 233 від 26.02.2016 р. на суму 1091,52 грн., № 256 від 04.03.2016 р. на суму 8819,04 грн., № 272 від 11.03.2016 р. на суму 6667,92 грн., № 308 від 18.03.2016 р. на суму 7094,64 грн., № 334 від 25.03.2016 р. на суму 14870,64 грн., № 374 від 01.04.2016 р. на суму 20365,68 грн., № 402 від 08.04.2016 р. на суму 10037,52 грн., № 437 від 15.04.2016 р. на суму 12581,52 грн., № 478 від 22.04.2016 р. на суму 10957,44 грн., № 518 від 29.04.2016 р. на суму 15364,56 грн., № 579 від 13.05.2016 р. на суму 18117,36 грн., № 627 від 20.05.2016 р. на суму 9192,96 грн., № 645 від 27.05.2016 р. на суму 7290,00 грн., № 701 від 10.06.2016 р. на суму 9179,76 грн., № 745 від 24.06.2016 р. на суму 11429,28 грн., № 787 від 08.07.2016 р. на суму 14526,48 грн., № 837 від 22.07.2016 р. на суму 12348,96 грн., № 873 від 05.08.2016 р. на суму 11611,92 грн., № 923 від 19.08.2016 р. на суму 14088,00 грн., № 972 від 02.09.2016 р. на суму 17688,96 грн., № 1027 від 16.09.2016 р. на суму 21044,64 грн., № 1055 від 23.09.2016 р. на суму 10832,16 грн., № 1083 від 30.09.2016 р. на суму 11736,24 грн., № 1123 від 07.10.2016 р. на суму 6154,08 грн., № 1190 від 21.10.2016 р. на суму 16931,52 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до п. 7.9 договору № 11028801 оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 30 календарних днів. Під реалізацією сторони розуміють безпосередню реалізацію товару, що здійснюється через мережу магазинів «Фуршет». При цьому сторони домовилися про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500,00 грн.

ТОВ “АСТЕРС ГРУП” не розрахувалось з позивачем за поставлений товар за вказаними вище видатковими накладними.

21.10.2016 р. ТОВ фірма «Дісконт» звернулося до відповідача з листом-вимогою щодо сплати заборгованості за поставлений товар в розмірі 328140,72 грн. за договором № 11028801 від 01.02.2015 р., яка була залишена відповідачем без відповіді, у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Представник відповідача у судових засіданнях вказувала на те, що між сторонами договору ведуться переговори стосовно мирного врегулювання даного спору, проте, доказів мирного врегулювання спору сторонами до матеріалів справи надано не було.

Поряд з цим, відповідач відзиву на позов, контррозрахунку суми заборгованості або доказів оплати отриманого за договором поставки № 11028801 від 01.02.2015 р. товару на суму 328140,72 грн. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем на час вирішення спору не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 11028801 від 01.02.2015 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 328140,72 грн., не спростованої відповідачем, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Дісконт» у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АСТЕРС ГРУП” (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Шевченка, буд. 16, кім. 6, код 35995595) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Дісконт” (02660, м. Київ, вул. Золота, буд. 31-А, код 21594156) 328140 (триста двадцять вісім тисяч сто сорок) грн. 72 коп. основного боргу, 4923 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять три) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 17.03.2017 р.

Суддя                               В.М. Бабкіна