Ухвала

від 15.03.2017 по справі 910/28898/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

15.03.2017Справа № 910/28898/15 За скаргою Публічного акціонерного товариства Банк Національний Кредит

на бездіяльність Шевченківського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі №910/28898/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Національний Кредит

до Товариства з обмеженою відповідальністю Трейд Рулз

про стягнення 1 833 493, 28 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін та ВДВС не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Господарським судом міста Києва у порядку ст. 121-2 ГПК України прийнято до розгляду указану скаргу: 1) про визнання незаконною бездіяльності старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС) при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі №910/28898/15 по вжиттю заходів з розшуку майна боржника у виконавчому провадженні №52416794; 2) про скасування постанови ВДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.12.2016 у виконавчому провадженні №52416794; 3) про зобов'язання ВДВС винести постанову про відновлення виконавчого провадження №52416794; 4) про зобов'язання ВДВС вжити заходи примусового виконання рішення і в повному обсязі вчинити дії необхідні для розшуку майна у виконавчому провадженні №52416794.

Скарга мотивована тим, що всупереч вимогам закону, державним виконавцем не було вчинено всіх дій згідно наданих йому законом прав та покладених обов'язків по виконанню наказу, що призвело до безпідставного винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

У судове засідання 15.03.2017 сторони та ВДВС представників не направили. Судом враховано, що за приписами ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, тому суд перейшов до розгляду скарги у даному засіданні.

Наказ Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі №910/28898/15 перебував на виконанні у ВДВС межах виконавчого провадження №52416794.

15.12.2016 ВДВС у межах виконавчого провадження №52416794 було винесено постанову на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження (тут і надалі Закон у редакції станом на час винесення оскаржуваної постанови) про повернення виконавчого документу стягувачеві без виконання.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень (наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5) у редакції, яка діяла на час відкриття виконавчого провадження - 03.10.2016 , та на яку посилається скаржник (Позивач), організацію розшуку майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

За приписами п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 36 Закону у редакції, яка набрала чинності після 05.10.2016, розшук майна боржника (юридичної особи) організовує виконавець, зокрема, шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Тобто, у даному випадку державний виконавець повинен був вчиняти дії з 03.10.2016 у порядку п. 3.12 вказаної Інструкції до набрання чинності новою редакцією Закону, а після 05.10.2016 керуватися вказаною ст. 36 Закону у зв'язку з втратою чинності п. 3.12 Інструкції.

Із наданої ВДВС на запит суду копії виконавчого провадження №52416794 вбачається, що ВДВС було направлено запити до органів державної влади та отримано витяги є державних реєстрів, у яких відповідно до закону розміщується інформація з приводу зареєстрованого на праві власності за боржником майна, як рухомого так і нерухомого. Так, ВДВС було вчинено наступні дії:

- отримано витяг 03.10.2016 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, у якому містяться відомості про наявність у боржника рухомого майна, та зокрема, переданих в заставу боржником стягувачу майнових прав за договором застави майнових прав № 04-1716/1-1 від 12.03.2015;

- внесено відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо винесеної ВДВС постанови від 03.10.2016 у межах виконавчого провадження №52416794 про арешт майна боржника та заборону на його відчуження щодо обтяження з забороною відчужувати усього рухомого майна боржника;

- отримано витяг 08.11.2016 з ЄДР МВС України про відсутність автомобілів, зареєстрованих за боржником;

- отримано інформаційну довідку 08.11.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника;

- отримано від ДФС України інформацію про відкриті боржником у банках рахунки, направлено платіжні вимоги щодо списання коштів з деяких з рахунків;

- отримано витяг 08.11.2016 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, у якому містяться відомості про наявність у боржника рухомого майна, та зокрема, переданих в заставу боржником стягувачу майнових прав за договором застави майнових прав № 04-1716/1-1 від 12.03.2015.

Судом досліджено здійснені ВДВС запити та отримані ним відповіді як від державних органів, так і з Державних реєстрів, та на думку суду державним виконавцем було вчинено не всі дії по виконанню рішення, право на вчинення яких ВДВС надано законом.

Так, ВДВС всупереч п. 3.12 Інструкції та ст. 36 Закону не здійснив вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника для перевірки майнового стану боржника за місцезнаходженням.

ВДВС також не було вчинено дій щодо стягнення заборгованості за рахунок заставленого боржником стягувачу майна, а саме за рахунок переданих в заставу боржником стягувачу майнових прав за договором застави майнових прав № 04-1716/1-1 від 12.03.2015.

Окрім того, з отриманих відомостей від ДФС України вбачається наявність відкритих Відповідачем багатьох рахунків, проте ВДВС було вибірково з не обґрунтованих перед судом підстав направлено платіжні вимоги лише на три рахунки.

При цьому, редакція п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , чинна на час винесення оскаржуваної постанови, унормовувала, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо здійснені протягом року виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Проте у даному випадку оскаржувана постанова була винесена не через рік по відкриттю виконавчого провадження, а через два місяці, тобто передчасно, оскільки не закінчився встановлений Законом строк для державного виконавця, у межах якого він зобов'язаний вживати дії з примусового виконання рішення.

Відтак, бездіяльність ВДВС щодо не вчинення всіх дій згідно наданих йому законом прав та покладених обов'язків по виконанню наказу, що призвела до безпідставного винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, доведена перед судом належними засобами доказування, тому вимоги скарги судом визнаються обґрунтованими та задовольняються в частині:

- визнання незаконною бездіяльності ВДВС при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі №910/28898/15 по вжиттю заходів з розшуку майна боржника у виконавчому провадженні №52416794;

- скасування постанови ВДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.12.2016 у виконавчому провадженні №52416794.

У іншій частині - про зобов'язання ВДВС винести постанову про відновлення виконавчого провадження №52416794 та про зобов'язання ВДВС вжити заходи примусового виконання рішення і в повному обсязі вчинити дії необхідні для розшуку майна у виконавчому провадженні №52416794, то суд у цій частині вимоги скарги відхиляє як такі, що заявлені передчасно, оскільки у ВДВС виникне обов'язок відновити виконавче провадження та вчинювати виконавчі дії у межах відновленого виконавчого провадженні тільки коли набере чинності дана ухвала про скасування постанови про повернення виконавчого документу, а до цього права стягувача щодо відновлення виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій у відновленому виконавчому провадженні не порушені. Керуючись ст. 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Вимоги скарги Публічного акціонерного товариства Банк Національний Кредит на бездіяльність Шевченківського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі №910/28898/15 задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Микитин О.С. при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 08.02.2016 у справі №910/28898/15 по вжиттю заходів з розшуку майна боржника у виконавчому провадженні №52416794.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу держаної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Микитин О.С. про повернення виконавчого документа стягувачеві від 15.12.2016 у виконавчому провадженні №52416794.

У іншій частині у задоволенні вимог скарги відмовити. Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Р.Б. Сташків