Рішення

від 01.03.2017 по справі 911/169/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2017 р. Справа № 911/169/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Белишевій А. В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 5 від 14.12.2016 р.), ОСОБА_2 (довіреність № 4 від 25.01.2017 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства „Автодормостобуд» , м. Київ

до Дочірнього підприємства „ШРБУ № 100» ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України» , с. Демидів, Вишгородський район

про стягнення 122 961, 27 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПП „Автодормостобуд» звернулось в господарський суд Київської області із позовом до Дочірнього підприємства „ШРБУ № 100» ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України» про стягнення 57 107, 24 грн основної заборгованості, 57 278, 56 грн інфляційних збитків, 8 575, 02 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно з договором № 02 поставки від 16.10.2008 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.01.2017 р. порушено провадження у справі № 911/169/17 за позовом ПП „Автодормостобуд» до Дочірнього підприємства „ШРБУ № 100» ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України» про стягнення 122 961, 27 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 08.02.2017 р.

08.02.2017 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача надійшла заява б/н від 08.02.2017 р. про фіксування судового процесу, у якій він просив суд здійснювати фіксування судового процесу у справі № 911/169/17 за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було його задоволено.

08.02.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 22.02.2017 р.

22.02.2017 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 01.03.2017 р.

01.03.2017 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 02 поставки, згідно з умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність покупця продукти від нафтопереробки, добавки до бітуму, світлоповертаючу плівку, щебеневу продукцію, фарбу розміточну, металопрокат, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Згідно з п. 4.1. договору розрахунки за товар можуть здійснюватись шляхом передоплати або після поставки.

Відповідно до п. 5.1.1. постачальник зобов'язаний передати покупцю товар певного найменування, в кількості, асортименті та по цінах, що одержані сторонами в додатку та вказані у накладних, які оформлені відповідно до заявки покупця.

Пунктом 6.1. договору визначено строк його дії, згідно з яким строк дії договору складає з 16.10.2008 р. по 31.12.2012 року.

02.11.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 1 до договору № 02 поставки від 16.10.2008 р., згідно з умовами пунктів 1., 2. якої сторони дійщли згоди до наступного: „Строк дії договору складає з 16.10.2008 р. по 31.12.2017 р., але в будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань. Покупець визнає заборгованість за поставлений товар по даному договору станом на 02.11.2011 р. в сумі 1 479 107, 24 грн (один мільйон чотириста сімдесят дев'ять тисяч сто сім грн 24 коп.)» .

09.03.2013 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору № 02 поставки від 16.10.2008 р., згідно з умовами п. 1. якої сторони дійшли згоди до наступного: „Керуючись статтею 259 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди про збільшення строку позовної давності до п'яти років по всім зобов'язанням (сплаті заборгованості та пені), що виникли на підставі цього договору.» .

17.10.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 13 до договору № 02 поставки від 16.10.2008 р. щодо поставки фарби АК-505 для розмітки доріг вагою 10 020 кг загальною вартістю 380 760, 00 грн із терміном розрахунку - 21 день з моменту отримання товару.

02.11.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 15 до договору № 02 поставки від 16.10.2008 р. щодо поставки ксілолу вагою 150 кг загальною вартістю 4 575, 00 грн із терміном розрахунку - 21 день з моменту отримання товару.

На виконання умов договору позивачем 02.11.2011 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 196 975, 64 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000013 від 02.11.2011 р. на суму 196 975, 64 грн, актом приймання-передачі товару від 02.11.2011 р., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 139 868, 40 грн, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача, перелік яких зазначений у картці рахунку № 361 за 02.11.2011 р. - 31.12.2016 р., актом звірки розрахунків № 1 від 02.11.2015 р., актом звірки розрахунків № 4 від 01.11.2016 р., наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 57 107, 24 грн, що підтверджується договором № 02 поставки від 16.10.2008 р. та додатковими угодами і додатками до нього, видатковою накладною № РН-0000013 від 02.11.2011 р. на суму 196 975, 64 грн, актом приймання-передачі товару від 02.11.2011 р., відповідними виписками з банківського рахунку позивача, перелік яких зазначений у картці рахунку № 361 за 02.11.2011 р. - 31.12.2016 р., актом звірки розрахунків № 1 від 02.11.2015 р., актом звірки розрахунків № 4 від 01.11.2016 р., наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 57 107, 24 грн за договором № 02 поставки від 16.10.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з грудня 2011 р. по листопад 2016 р. та з 12.12.2011 р. по 12.12.2016 р. всього на загальну суму 57 278, 56 грн та 8 575, 47 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.12.2011 - 30.11.2016 57107.24 2.003 57258.63 114365.87 57 107, 24 грн. х 2, 003 = 114 365, 87 грн; 114 365, 87 грн - 57 107, 24 грн = 57 258, 63 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором № 02 поставки від 16.10.2008 р. у вищевказані періоди становить 57 258, 63 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 57 258, 63 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості за договором наступний:

- період заборгованості - з 12.12.2011 р.- по 12.12.2016 р., сума основної заборгованості - 57 107, 24 грн, кількість днів заборгованості - 1 828 днів, розмір річних - 3, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 57107.24 12.12.2011 - 12.12.2016 1828 3 % 8571.02 57 107, 24 грн х 0, 03 % х 1 828/365 = 8 571, 02 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості за договором № 02 поставки від 16.10.2008 р. у вищевказані періоди становить 8 571, 02 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 8 571, 02 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „ШРБУ № 100» ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 05423018) на користь Приватного підприємства „Автодормостобуд» (ідентифікаційний код 32669656) 57 107 (п'ятдесят сім тисяч сто сім) грн 24 (двадцять чотири) коп. основної заборгованості, 57 258 (п'ятдесят сім тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн 63 (шістдесят три) коп. інфляційних збитків, 8 571 (вісім тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн 02 (дві) коп. 3 % річних та судові витрати 1 844 (одна тисяча вісімсот сорок чотири) грн 05 (п'ять) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

10 березня 2017 р.