Постанова

від 20.03.2017 по справі 921/407/16-г/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2017 р. Справа № 921/407/16-г/10

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Марка Р.І.

Суддів Желік М.Б.

ОСОБА_1

за участю представників:

від позивача : не з'явився;

від відповідача 1 : не з'явився;;

від відповідача 2 : не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» , м.Пологи Пологівського району Запорізької області, № 02/3-14 від 15.02.2017р. (вх. № 01-05/1106/17 від 09.03.17)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2017р. винесену за результатами розгляду заяви №02/3-120 від 05.07.2016р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» про видачу наказів на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» по справі №9/2016

у справі № 921/407/16-г/10, суддя Півторак М.Є.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» , м. Пологи Пологівського району Запорізької області

до відповідача-1: Приватного підприємства Агрофірма «Еліта» , с. Каленна Сквирського району Київської області

до відповідача-2: ОСОБА_2, м. Київ

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітно-насіннєва Агрофірма «Мрія» , с. Капустинці Володарського району Київської області

про: стягнення заборгованості в сумі 1 408 551,22 грн.

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2017р. припинено провадження у задоволенні заяви №02/3-120 від 05.07.2016р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» у видачі наказів на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» у справі №9/2016.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2017р. у справі № 921/407/16-г/10, позивач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 02/3-14 від 15.02.2017р. (вх. № 01-05/1106/17 від 09.03.17), в якій останній просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області по даній справі та передати на розгляд місцевому господарському суду.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку апелянта, при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було враховано, що ТОВ Бізон-Імпорт у своїй заяві про видачу наказів від 05.07.2016р. №02/3-120 звернулося із проханням видати наказ відносно юридичних осіб( відповідача 1 та відповідача 3), заяви щодо видачі виконавчого документа відносно фізичної особи ТОВ Бізон-Імпорт до господарського суду не подавало, що повністю відповідає вимогам ст. 1, 12 ГПК України. Окрім того, апелянт вказує на те, що нормами чинного процесуального законодавства не передбачено припинення провадження у справі, що стосується задоволення чи відмови у задоволенні заяви про видачу наказів .

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями КП «Документообіг господарських судів» , 09.03.2017р. справу за № 921/07/16-г/10 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2017р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено справу до розгляду на 20.03.2016р.

Позивач та відповідачі участі своїх уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Як зазначено у п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 « Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. відповідно до п. 3.9.1 вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом ст. 64 ГПК України зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 2.6.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з п. 2.6.15 вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонами судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Львівського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представників сторін.

Перед початком розгляду справи на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від позивача від 17.03.2017 р. про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що у нього була відсутня можливість забезпечити участь представника у судове засідання на 20.03.2017 р..

При цьому, слід зазначити, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників, яких може призначити одна особа. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи, які є штатними працівниками юридичної особи, можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи.

Частиною 3 ст. 28 ГПК України визначено, що представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Таким чином, зазначений у вищевказаному клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді.

З огляду на те, що ухвалою від 10.03.2017 р. Львівського апеляційного господарського суду участь представників сторін обов'язковою не визнавалася, суд обмежений 15-денним строком розгляду апеляційної скарги, встановленим ст. 102 ГПК України, а в поданому клопотанні скаржник не зазначив про продовження строку розгляду апеляційної скарги на 15 днів суд не встановив підстав для задоволення клопотання відповідача від 20.03.2017 р. та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду Тернопільської області від 06.02.2017р. у справі № 921/407/16-г/10 слід залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» № 02/3-14 від 15.02.2017р. без задоволення, виходячи з наступного.

Дослідивши матеріали справи судами встановлено, що Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 17 червня 2016 року у справі № 9/2016 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" до ПП Агрофірми "Еліта" та ОСОБА_2 та ТОВ "Елітно-насіннєва Агрофірма "Мрія" задоволено про:

- стягнення на користь ТОВ "Бізон-Імпорт" солідарно з ПП Агрофірми "Еліта" та ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1 408 551,22 грн, з яких: 202, 29 грн. - основний борг, 186 877,17 грн. - пеня, 311 866,2 грн. - штраф, 909 605, 56 грн. - відсотки;

- стягнення на користь ТОВ "Бізон-Імпорт" солідарно з ПП Агрофірми "Еліта" та ТОВ "Елітно-насіннєва Агрофірма "Мрія" грошові кошти у розмірі 1 408 551,22 грн. з яких: 202,29 грн. - основний борг, 186 877,17 грн, - пеня, 311 866,2 грн. - штраф, 909 605,56 грн. - відсотки;

- стягнення на користь ТОВ "Бізон-Імпорт" з ПП Агрофірми "Еліта", з ОСОБА_2 та ТОВ "Елітно-насіннєва Агрофірма "Мрія" на відшкодування третейських витрат по 4 7795,17 грн. кожного.

Відповідно до ст.ст. 50, 55 Закону України "Про третейські суди" сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду. Рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

Невиконання відповідачами рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 17.06.2016р. по справі №9/2016 в добровільному порядку послужило підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" до господарського суду із заявою про видачу виконавчого документу відповідно до вимог ст. 56 Закону України "Про третейські суди".

Предметом розгляду у даній справі є з'ясування судом наявності чи відсутності підстав, визначених законом для видачі наказу на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "Правова Ліга" від 17 червня 2016 року у справі №9/2016.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, у провадженні господарського суду Тернопільської області знаходилася справа №921/433/16-г/5 про скасування рішення третейського суду від 17.06.2016р. у справі №9/2016 про стягнення заборгованості в сумі 1 408 551,22 грн.

Відповідно до ухвали господарського суду від 26 вересня 2016 року у справі № 921/433/16-г/5 відмовлено в задоволенні заяви Приватного підприємства Агрофірма "Еліта", б/н, б/д (вх.480 від 22.07.2016р.) про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "ОСОБА_3 ліга" від 17.06.2016 року у справі №9/2016., рішення постійно діючого третейського суду при асоціації "Правова Ліга" від 17.06.2016року у справі №9/2016 залишено без змін.

ПП «Агрофірма «Еліта» (відповідач 1) не погодилося з ухвалою господарського суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, прийняти нове рішення, яким скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ОСОБА_3 ліга» від 17.06.2016 у справі №9/2016.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2016 року, апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 26.09.2016р. у справі №921/433/16-г/5 скасовано, провадження у справі припинено.

Згідно вимог ст.106 ГПК України постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2016 року у справі №921/433/16-г/5 набрала законної сили з моменту її прийняття.

Окрім того, судом встановлено, що в провадженні Тернопільського міськрайонного суду на розгляді знаходиться цивільна справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ОСОБА_3 ліга» від 17.06.2016 року по справі №9/2016 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» до приватного підприємства Агрофірма «ЕЛІТА» , ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія» про стягнення 1 408 551,22 грн.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 12 серпня 2016 року провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпрорт» про видачу виконавчого листа про примусове виконання рішення третейського суду зупинено до набрання законної сили судового рішення у справі №921/433/16-г/15, яка знаходиться в провадженні господарського суду Тернопільської області.

Як уже було вищенаведено, станом на дату розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон - Імпорт" від 05.07.2016р. №02/3-120 про видачу наказу на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації "ОСОБА_3 у справі №9/2016, є чинною постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2016 року у справі №921/433/16-г/5, якою ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26.09.2016 року у справі №921/433/16-г/5 скасовано, провадження у справі припинено.

Як вбачається із постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2016 року оскаржене рішення третейського суду від 17.06.2016 у справі №9/2016, прийняте у спорі про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням договорів купівлі-продажу та поруки, в якому однією із сторін є фізична особа ОСОБА_2, яка не є суб'єктом господарювання. Таким чином, враховуючи те, що одним із відповідачів у спорі, який був розглянутий третейським судом, була фізична особа ОСОБА_2, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що заява про скасування рішення третейського суду не підлягала розгляду господарським судом.

Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізон Імпорт » просить господарський суд видати виконавчий документ на примусове виконання рішення Постійного діючого третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» , а саме:

- видати наказ про стягнення з приватного підприємства « Агрофіра «Еліта » (місцезнаходження Київська область, Сквирський район, с. Каленна вул. Набережна, буд 1А, код ЄДРПОУ 32191902, рахунок № 26009369826 в АТ «ОСОБА_4 Аваль» , МФО 380805 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» (місцезнаходження: юридична адреса: Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи вул. Зарічна, 55-А; фактична адреса: м. Запоріжжя вул. Гоголя 105-А, код ЄДРПОУ 34217047, рахунок № 26002500049523 в ПАТ «Креді ОСОБА_5» , МФО 300614) - 14 385,51 грн третейських витрат та заборгованості солідарно в розмірі 1 408 551,22 грн, що складається з: 202,29 грн - основного боргу, 186 877,17 грн - пеня; 311 866,2 грн - штраф; 909 605,56 грн - відсотки;

- видати наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітно-насіннєва агрофірма «Мрія» (місцезнаходження: Київська область, Володарський р-н, с. Капустинці, вул. Леніна, 8, код ЄДРПОУ38512303), рахунок № 26005408359 в АТ «ОСОБА_4 Аваль» , МФО 380805, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізон-Імпорт" (місцезнаходження: юридична адреса: Запорізька область, Пологівський район, м. Пологи вул. Зарічна, 55-А; фактична адреса: м. Запоріжжя, вул. Гоголя 105-А, код ЄДРПОУ 34217047, рахунок № 26002500049523 в ПАТ «Креді ОСОБА_5» , МФО 300614 - 14 385,51 грн третейських витрат та заборгованості солідарно в розмірі 1 408 551,22 грн., що складається з: 202,29 грн - основний борг, 186 877,17 грн - пеня, 311 866,2 грн- штраф, 909 605,56 грн відсотки.

Відповідно до ч.5 ст. 2 ГПК України господарський суд розглядає справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди".

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.11. 2012 роз'яснено, що компетентним судом, до якого оскаржуються рішення третейського суду і який здійснює видачу виконавчого документа, може бути в розумінні Закону України «Про третейські суди" як місцевий загальний суд, так і місцевий господарський суд, за місцем розгляду справи третейським судом. У вирішенні питання про те, який суд - загальний чи господарський - компетентний розглядати заяви, господарським судам необхідно виходити з вимог статті 15 Цивільного процесуального кодексу України та статей 1, 12 ГПК ( п.6.1).

Згідно з ч.1 ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних зі задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України .

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб'єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України , Господарським кодексом України , іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; - відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу (тобто підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності та у випадках, передбачених законодавчими актами України - державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (корпоративні спори).

Виходячи з наведеного, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України , а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, до господарського суду подано заяву про видачу виконавчого документа на підставі рішення третейського суду від 17.06.2016 у справі №9/2016, яке прийняте у спорі про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням договорів купівлі-продажу та поруки, в якому однією із сторін є фізична особа ОСОБА_2, яка не є суб'єктом господарювання.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції, що заява про видачу виконавчих документів на підставі рішення третейського суду не підлягала розгляду господарським судом, оскільки одним із відповідачів у спорі, який був розглянутий третейським судом, була фізична особа ОСОБА_2.

Окрім того необхідно зазначити, що в провадженні Тернопільського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «ОСОБА_3 ліга» від 17.06.2016 року по справі № 9/2016 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» до приватного підприємства Агрофірма «ЕЛІТА» , ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Елітно-насіннєва агрофірма « Мрія» про стягнення 1 408 551,22 грн.

Також, заперечуючи клопотання на заяву про видачу наказів на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Ліга» приватне підприємство Агрофірма «Еліта» вказує, що Договір поруки б/н від 02.04.2014 року укладено між позивачем та ОСОБА_2. У відповідності до змісту зазначеного договору поруки з ОСОБА_2, Поручитель - ОСОБА_2 поручається перед кредитором - ТОВ «Бізон-Імпорт» за сплату боржником - приватним підприємством "Агрофірма «Еліта» належних кредиторові сум: вартості (скоригованої вартості), пені, штрафів, інших платежів за основним договором між кредитором і Боржником - Договір №ЩИ-001/2014 від 02.2014 року.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що з огляду на суб'єктий склад сторін дана заява не підвідомча господарському суду і господарський суд не є компетентним судом, до якого вона подається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Отже, виходячи з наведених положень процесуального закону, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про непідвідомчість даного спору господарським судам України та припинив провадження у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що скаржником у справі не доведено обставини на які він покликається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33 та 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 06.02.2017р. відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає, а інші зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судовий збір за перегляд ухвали в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1. Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 06.02.2017р. в справі за номером 921/407/16-г/10 залишити без змін.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт» № 02/3-14 від 15.02.2017р.залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови виготовлений 20.03.2017р.

.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Орищин Г.В.