Ухвала

від 15.03.2017 по справі 820/5806/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 р.Справа № 820/5806/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача Зінченка В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017р. по справі № 820/5806/16

за позовом ОСОБА_3

до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_3, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, в якому просила суд визнати зобов'язати Східну ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС України в Харківській області повернути ОСОБА_3 надміру сплачений податок на додану вартість в сумі 203128,45 грн., направивши до Управління державної казначейської служби України у Харківській області подання (висновок) про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість сумі 203128,45 грн. на картковий рахунок ОСОБА_3 в ПАО КБ Приватбанк за наступними реквізитами: отримувач - ПАО КБ Приватбанк р/рНОМЕР_2, МФО 305299, код СДРПОУ 14360570, призначення платежу № карти НОМЕР_3, ОСОБА_3, ПН НОМЕР_1 .

В обґрунтування позову позивач посилалася на те, що 15 липня 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №24800060005055915 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3. В процесі проведення господарської діяльності на особовому рахунку позивача виникла переплата з ПДВ, яка є надміру сплаченими в бюджет коштами, станом на дату припинення підприємницької діяльності складала 20728,45 грн., та яка обліковується в Східній ОДПІ М.Харкова ГУ ДФС України в Харківській області. Крім того, позивачем було сплачено 400 000 грн. грошового зобов'язання з ПДВ, визначеного за актом перевірки №4739/20-38-17-02-2614700023 від 13.10.2014 р., складеним Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, правонаступником якої є відповідач. Відповідачем частково було повернуто суму надміру сплаченого податку на додану вартість на рахунок позивача, проте частина суми у розмірі 203128,45 грн. все ж таки позивачу неповернута. ОСОБА_3 неодноразово зверталась до відповідача щодо часткового повернення суми переплати, але жодних відповідей не отримала. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом за для захисту своїх прав.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року у справі № 820/5806/16 задоволено адміністративний позов ОСОБА_3 до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Головного Управління Державної казначейської служби України у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.

Зобов'язано Східну об'єднану державну податкову інспекцію м. Харкова ГУ ДФС України в Харківській області направити до Управління державної казначейської служби України у Харківській області подання (висновок) про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість сумі 203128 (двісті три тисячі сто двадцять вісім) грн 45 коп. на картковий рахунок ОСОБА_3 в ПАО КБ Приватбанк за наступними реквізитами: отримувач - ПАО КБ Приватбанк р/р НОМЕР_2, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, призначення платежу № карти НОМЕР_3, ОСОБА_3, ПН НОМЕР_1 .

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки позивачупросив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, позивач була зареєстрована як фізична особа-підприємець, в подальшому 15.07.2014 року відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 15 липня 2014 року внесено запис № 24800060005055915 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3., НОМЕР_1, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ( а.с. 10).

Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області 14.04.2015 року на підставі акту документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3 №4739/20-38-17- 02-2614700023 від 13.10.2014 було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000861702 від 14.04.2015 року про донарахування до сплати ПДВ в сумі 1563371 грн. та стягнення фінансових санкцій 781685,5 грн (а.с. 12).

Позивачем 18.12.2014 року на державний казначейський рахунок в ГУ ДКСУ у Харківській області № 31111029700011 платіжним дорученням №915 від 18.12.2014 р. було сплачено 400000,00 грн. грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного за актом перевірки №4739/20-38-17-02-2614700023 від 13.10.2014 р., складеним Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області (а.с. 11).

На підставі заяви про застосування податкового компромісу позивача від 15.04.2015 року (а.с. 24-25) рішенням Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 22.04.2015 року №8573/10/20-38-17-02-21 погоджено застосування процедури податкового компромісу за податковими зобов'язаннями, що визначені контролюючим органом за березень 2014 р., а саме: 372770,08 грн. та податковим компромісом визначена сума податку на додану вартість у розмірі 18638,50 грн. (а.с. 26-27).

Позивачем 22.04.2015 року сплачено погоджену податковим компромісом суму податку на додану вартість у розмірі 18638,50 грн (а.с. 29).

У зв'язку з незгодою в іншій частині позивачем податкове повідомлення-рішення №0000861702 від 14.04.2015 року було оскаржено до суду.

Згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2015 року у справі №820/4050/15, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015 року, податкове повідомлення-рішення №0000861702 від 14.04.2015 року про донарахування податку на додану вартість скасовано в частині 1190601,00 грн. (за квітень-травень 2014 р.) та стягнення фінансової санкції у сумі 595300,50 грн (а.с. 13-20).

Відповідно до приписів ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено з матеріалів справи, частково суму надміру сплаченого податку на додану вартість контролюючим органом було повернуто на рахунок позивача про що свідчать копії платіжних доручень (а.с. 30-34).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки надміру сплачені кошти були зараховані не з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200- 1 Податкового кодексу України та загалом позивач не є платником податку на додану вартість, оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 15.07.2014 року було внесено запис про припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, тому належним способом захисту прав позивача є саме зобов'язання відповідача направити до Управління державної казначейської служби України у Харківській області подання (висновок) про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до приписів п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час направлення позивачем до контролюючого органу заяв про повернення переплати з податку на додану вартість, платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Законом України від 21.12.2016 р. N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" вказану статтю викладено у новій редакції, яка набирала чинності з 01.01.2017 року, згідно якої відповідно до приписів п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час розгляду справи, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Також відповідно до п. 43.4-1 ст. 43 Податкового кодексу України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Відповідно до приписів п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Пунктом 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки надміру сплачені кошти були зараховані не з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200- 1 Податкового кодексу України та загалом позивач не є платником податку на додану вартість, оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 15.07.2014 року було внесено запис про припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, а наявність у позивача переплати підтверджена судовим розглядом, тому належним способом захисту прав позивача є саме зобов'язання відповідача направити до Управління державної казначейської служби України у Харківській області подання (висновок) про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість сумі 203128,45 грн на картковий рахунок ОСОБА_3 в ПАО КБ Приватбанк за наступними реквізитами: отримувач - ПАО КБ Приватбанк р/р НОМЕР_2, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, призначення платежу № карти НОМЕР_3, ОСОБА_3, ПН НОМЕР_1 .

Доводи апеляційної скарги, з урахуванням вище викладеного, висновків суду не спростовують.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017 року у справі № 820/5806/16 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2017р. по справі № 820/5806/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 20.03.2017 р.