Постанова

від 06.03.2017 по справі 808/1497/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року (о 12 год. 30 хв.)Справа № 808/1497/15 Провадження №СН/808/37/16 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач або Мелітопольська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0117.1702/0 від 28.10.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позапланова документальна перевірка позивача проведена на підставі постанови Прокуратури Запорізької області про призначення перевірки, у зв'язку із чим, в супереч п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України податковим органом не надано доказів ухвалення обвинувального вироку та набрання ним законної сили на час винесення оскаржуваного рішення, у зв'язку із чим у відповідача не було правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, а відтак прийняте за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення № 0117.1702/0 від 28.10.2014є протиправним та підлягає скасуванню. Крім того зазначає, що на момент здійснення господарських операцій із відповідними контрагентами, останні мали повний обсяг повноважень на виконання відповідних господарських операцій, у зв'язку із чим висновок податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.10.2012 по 30.09.2013 на суму 156 906 грн. є безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та надав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила у повному обсязі, про що подала заперечення на адміністративний позов (вх. № 15316 від 18.05.2016), відповідно до яких вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийнято з додержанням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зокрема зазначила, що при проведеній перевірці контролюючим органом використано первинні документи, які знаходились у кримінальному провадженні №335/4791/14-к 1-кп/335/14/2015 відносно засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.205КК України. У вироку суду від 26.06.2015 зазначено, що операції позивача були безтоварними та мали лише на меті надання податкової вигоди.

У судовому засідання у якості свідка було допитано ОСОБА_5, який пояснив, що впродовж 2012-2013 років на підставі довіреностей представляв інтереси TOB Полімер Універсал , TOB Анкомтех Сервіс , TOB Ромакс Груп у м. Мелітополі, які здійснювали господарську діяльність з ФОП ОСОБА_1 з поставки запчастин.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за реєстрована як фізична особа-підприємець 19.05.2008 за № 2 101 000 0000 012913, про що свідчить Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 26-27).

Як вбачається із постанови про призначення документальної перевірки від 29.01.2014, Прокуратурою Запорізької області призначено по кримінальному провадженню № 32013080280000045 документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, правильності, повноти донарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB Полімер Універсал (код ЄДРПОУ 37431272), TOB Анкомтех Сервіс (код ЄДРПОУ 38337980), TOB Ромакс Груп (код ЄДРПОУ 38337975) за період з 01.10.2012 по 30.09.2013, проведення якої покладено на фахівців Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (т. 1 а.с. 80-81).

У період з 12.09.2014 по 18.09.2014, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, постанови про призначення документальної перевірки Прокуратури Запорізької області від 29.01.2014, наказу від 11.09.2014 № 1470, фахівцями Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності самозайнятої особи ОСОБА_1 (код за ДРФО - НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо податку на додану вартість по взаємовідносинах з TOB Полімер Універсал (код ЄДРПОУ 37431272), TOB Анкомтех Сервіс (код ЄДРПОУ 38337980), TOB Ромакс Груп (код ЄДРПОУ 38337975) за період з 01.10.2012 по 30.09.2013, за результатами якої складено ОСОБА_2 № 1668/08-32-1702/НОМЕР_1 від 25.09.2014 (т. 1 а.с. 66-74).

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого суб'єктом підприємницької діяльності завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.10.2012 по 30.09.2013 на суму 156 906 грн., у тому числі по періодам за 2012 рік - 73 793 грн., за 2013 рік - 83 113 грн.

Не погоджуючись із висновками викладеними в акті перевірки № 1668/08-32-1702/НОМЕР_1 від 25.09.2014 ОСОБА_1 подано до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області письмові заперечення на акт перевірки, які листом № 20451/р від 23.10.2014 залишені без задоволення (т. 1 а.с. 16-19, 20-21).

На підставі висновків ОСОБА_2 перевірки № 1668/08-32-1702/НОМЕР_1 від 25.09.2014, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0117.1702/0 від 28.10.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 196 132,50 грн., у т.ч.: за основним платежем 156 906 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 39226,50 грн. (т. 1 а.с. 22).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням № 0117.1702/0 від 28.10.2014, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про його скасування.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2015, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0117.1702/0 від 28.10.2014.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31.03.2016 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12.05.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.08.2015 у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив що, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки доводам відповідача про те, що відносно контрагентів позивача порушено кримінальне провадження у зв'язку з ухиленням від сплати податків. Зокрема, не встановлено в який спосіб налагоджено господарські зв'язки між позивачем та TOB Полімер Універсал , TOB Анкомтех Сервіс , TOB Ромакс Груп , хто персонально брав участь у здійсненні господарських операцій, допитати відповідних осіб як свідків.

Крім того, з наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних неможливо встановити за якою адресою здійснювалось навантаження/розвантаження товарів. Матеріали справи не містять та судами попередніх інстанцій не досліджувались докази щодо наявності у позивача складських приміщень.

Також, в порушення вимоги процесуального законодавства щодо з'ясування усіх обставин у справі, судами попередніх інстанцій не з'ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів, не встановлено обставин справи щодо оприбуткування позивачем отриманих робіт (товарів/послуг) та відображення їх у бухгалтерському обліку.

Відповідно до положень статті 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VІ.

За приписами п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

У відповідно із п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, однією з обставин для проведення документальної позапланової перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Як встановлено судом, підставою для проведення перевірки позивача слугувала постанова Прокуратури Запорізької області про призначення документальної перевірки від 29.01.2014 (т. 1 а.с.80-81).

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За змістом п. 86.8 та 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Суд не приймає до уваги твердження позивача стосовно того, що у податкового органу було відсутнє право на прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, за результатами проведеної перевірки, у зв'язку із відсутність на момент винесення оскаржуваного рішення вироку суду у кримінальній справи, який набрав законної сили, з огляду на наступне.

З аналізу вище наведених правових норм вбачається, що обов'язок контролюючого органу щодо прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної перевірки протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили виникає якщо судове рішення у кримінальному провадженні стосується безпосередньо особи, що перевіряється. В даному випадку, кримінальне провадження, на яке посилається податковий орган у акті перевірки та безпосередньо вирок суду стосується контрагентів позивача, а не безпосередньо самої особи, що перевірялась.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у податкового органу саме права на винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, за результатами проведеної перевірки, яке є предметом розгляду даної справи.

Висновки акту перевірки ґрунтуються на тому, що ОСОБА_1 мала господарські взаємовідносини з контрагентами - TOB Полімер Універсал , TOB Анкомтех Сервіс , TOB Ромакс Груп за період з 01.10.2012 по 30.09.2013, по яким формувала податковий кредит, але при проведенні перевірки позивачем не надано ні первинних документів, ні пояснень по взаємовідносинам з вказаними контрагентами, про що складено акти про ненадання ОСОБА_1 первинних документів для проведення перевірки № 143/08-32-1702/НОМЕР_1 від 16.09.2014, № 148/08-32/1702/НОМЕР_1 від 18.09.2014, № 139/08-32/1702/НОМЕР_1 від 15.09.2014, № 146/08-32/1702/НОМЕР_1 від 17.09.2014, № 131/08-32/1702/НОМЕР_1 від 12.09.2014 (т. 1 а.с. 56, 58, 60, 61, 63).

Так, судом встановлено, що 01.10.2012 між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та ТОВ Ромакс Групп (Продавець) укладено договір № 5 на постачання товару - запасних частин, та договір № 5 про надання послуг - ремонт вузлів і агрегатів в асортименті (т.1 а.с.88, 89).

З метою підтвердження фактичного виконання умов Договорів з ТОВ Ромакс Групп № 5 від 01.10.2012 позивачем до матеріалів справи надано рахунки на оплату, акти надання послуг, податкові накладні за період з 01.10.2012 по 25.02.2013 (т.1 а.с.108-232).

01.12.2012 між ТОВ Анкомтех сервіс (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки № 01-12 - запасних частин та договір про надання послуг з ремонту вузлів і агрегатів в асортименті № 01-12 (т.1, а.с.91, 92).

З метою підтвердження фактичного виконання умов Договорів з ТОВ Анкомтех сервіс позивачем до матеріалів справи надано рахунки на оплату, акти надання послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, квитанції до прибуткового касового ордеру за період 01.12.2012 по 11.02.2013 (т.1 а.с.93-94, т.2 а.с.93-106).

01.03.2013 між ТОВ Полімер-Універсал (Продавець) та ФОП ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки № 01-03 - запасних частин та договір про надання послуг № 01-03 з ремонту вузлів і агрегатів в асортименті (т.1, а.с.96, 97).

З метою підтвердження фактичного виконання умов Договорів з ТОВ Полімер-Універсал позивачем до матеріалів справи надано рахунки на оплату, акти надання послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, квитанції до прибуткового касового ордеру за період 01.03.2013 по 22.05.2013 (т.1 а.с.98-107, а.с.233-250, т.2 а.с.1-92).

З метою підтвердження використання отриманих товарів (послуг) у власній господарській діяльності позивачем до справи надано договори про надання послуг та постачання товарів третім особам, разом із документами, що підтверджують їх виконання, а саме: платіжними дорученнями, накладними, актами здачі-прийомки виконаних робіт, згідно яких треті особи отримали та оплачували послуги, надані ФОП ОСОБА_1 за періоди з 01.10.2012 по 22.05.2013 (т.2 а.с.107-215, 218-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-37).

Окрім того, суд зазначає, що у наданих позивачем товарно-транспортних накладних зазначено лише замовника, вантажовідправника та вантажоодержувача, пунктами навантаження/розвантаження зазначено лише - м. Мелітополь, що унеможливлює встановити за якою адресою здійснювалось навантаження/розвантаження товарів. Також позивачем не надано до суду доказів фактичної прийомки товарів від постачальників (довіреностей на отримання товарів, карток складського обліку, прибуткових накладних).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22, пунктом 185.1 статті 185 та пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Таким чином, умовою виникнення у платника податків права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених в ціні товару (послуг) є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою використання їх у господарській діяльності, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

За змістом частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно частини 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За приписами підпунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України).

Сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів. При цьому, необхідною умовою є фактичне отримання товару для його використання у господарській діяльності платника податків.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

Але, в той же час, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об'єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, податкові накладні, належним чином оформлені результати проведених досліджень та розроблених проектів тощо.

Підлягають з'ясуванню також фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, зокрема: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів; можливість здійснення операцій у відповідні строки з урахуванням встановленого терміну виконання; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Частиною 5 ст. 71 КАС України передбачено можливість збирання доказів судом з власної ініціативи.

Судом встановлено, що в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебувала кримінальна справа №335/4791/14-к 1-кп/335/14/2015 порушена відносно засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.205КК України.

Ухвалою суду від 29.11.2016 судом витребувано матеріали вищезазначеної кримінальної справи для огляду в судовому засіданні.

Згідно з ч.4 ст. 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Решта обставин, встановлених у вироку суду, не має обов'язкового характеру для адміністративного суду при вирішенні адміністративного спору, та підлягає безпосередньому встановленню у процесі розгляду справи із застосуванням правил оцінки доказів, передбачених у статті 86 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 205 Кримінального кодексу України, фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства (виключно з метою здійснення злочинної діяльності).

З матеріалів кримінальної справи яка була досліджена в судовому засіданні та зі змісту вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2015 вбачається, що ОСОБА_4 здійснював пошук підприємств - замовників, службові особи яких заінтересовані у мінімізації сплати податків шляхом використання схеми з конвертації безготівкових коштів у готівку, роз'яснював їм умови співробітництва та узгоджував з останніми порядок оформлення первинних бухгалтерських документів про нібито проведені фінансово-господарські операції з придбання товарів від фіктивних підприємств, порядок перерахування коштів на їх рахунки. ОСОБА_5 повинен був проводити зняття готівкових коштів у касі банку, в яких відкриті рахунки підконтрольних фіктивних підприємств. ОСОБА_7 повинен був проводити зняття готівкових коштів у касі банку як самостійно так і отримувати зняті готівкові кошти від невстановлених під час слідства осіб та передавати кошти представникам замовників або ОСОБА_4 та здійснювати обмін документами з представниками підприємств - замовників. ОСОБА_6 повинна була здійснювати ведення бухгалтерського обліку на підконтрольних фіктивних суб'єктах господарської діяльності, коригування сум конвертації та номенклатури товару, складання документів бухгалтерського обліку та податкової звітності.

У період з 01.12.2012 по 01.03.2013 групою осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, за попередньою змовою між собою, створено підконтрольне фіктивне підприємство - ТОВ Анкомтех Сервіс та забезпечено прикриття незаконної діяльності по формуванню безпідставного податкового кредиту з податку на додану вартість, у т.ч. з ФОП ОСОБА_1 у розмірі 22162,64 грн., чим заподіяно велику матеріальну шкоду державі у вигляді ненадходження податку на додану вартість у загальному розмірі 1 821 090,70 грн. ОСОБА_4, 10.08.2012 підшукав мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 О.С. (08.11.1976 р.н.), який не був обізнаний про злочинні наміри останніх погодився надати свій паспорт та підписати у приватного нотаріуса ОСОБА_8 документи про призначення його на посаду директора ТОВ Анкомтех Сервіс , картку зі зразками підпису для відкриття банківських рахунків, про зміст яких він не був обізнаний та наслідків своїх дій не усвідомлював.

У період з 03.08.2012 по 09.09.2013 діями вищезазначених співучасників створено підконтрольне фіктивне підприємство - ТОВ Ромакс Групп та забезпечено прикриття незаконної діяльності по формуванню безпідставного податкового кредиту з податку на додану вартість, у т.ч. з ФОП ОСОБА_1 у розмірі 66269,06 грн., чим заподіяно велику матеріальну шкоду державі у вигляді ненадходження податку на додану вартість у загальному розмірі 1 615 698 грн.

Крім того, ОСОБА_4 забезпечив здійснення фіктивного підприємництва ТОВ Полімер Універсал та 25.01.2013 підшукав у м. Харків ОСОБА_9 (19.09.1975 р.н.), який погодився надати свій паспорт та підписати у приватного нотаріуса документи про призначення його на посаду директора ТОВ Полімер Універсал , картку зі зразками підпису для відкриття банківських рахунків, про зміст яких він не був обізнаний та наслідків своїх дій не усвідомлював. У період з 11.03.2013 по 01.09.2013 створено підконтрольне фіктивне підприємство - ТОВ Полімер Універсал та забезпечено прикриття незаконної діяльності по формуванню безпідставного податкового кредиту з податку на додану вартість, у т.ч. з ФОП ОСОБА_1 у розмірі 68335,01 грн., чим заподіяно велику матеріальну шкоду державі у вигляді ненадходження податку на додану вартість у загальному розмірі 1 122 552,70 грн.

ОСОБА_4 заволодів печатками та реєстраційними документами створених фіктивних підприємств для подальшого використання у незаконній фіктивній діяльності, а саме: незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 визнали себе винними у інкримінованих їм злочинах, щиро каялися у скоєному та підтвердили вчинення злочинів при викладених вище обставинах.

Отже, вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2015, що набрав законної сили 27.07.2015, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 визнано винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу (т. 4 а.с.95-108).

Суд вважає, що вирок суду в цих питаннях є обов'язковим для адміністративного суду, який розглядає адміністративну справу, в якій правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту за період з 01.10.2012 по 30.09.2013 сум ПДВ по взаємовідносинах з TOB Полімер Універсал (код ЄДРПОУ 37431272), TOB Анкомтех Сервіс (код ЄДРПОУ 38337980), TOB Ромакс Груп (код ЄДРПОУ 38337975) є предметом доказування.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що первинні бухгалтерські документи, а саме, податкові накладні, які стали підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), не є належно оформленими - підписаними повноважними особами та такими, які посвідчують факт придбання товарів, робіт, чи послуг, що збігається з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012 у справі №21-421а11 за позовом ТОВ Нафта до Шосткинської СДПІ Сумської області про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень.

Положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

А відтак з урахуванням факту фіктивності господарської діяльності постачальників позивача - TOB Полімер Універсал , TOB Анкомтех Сервіс , TOB Ромакс Груп , згідно з вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2015, суд вважає, що встановлені вказаним вироком обставини свідчать про відсутність реального характеру поставок між ФОП ОСОБА_1 та TOB Полімер Універсал , TOB Анкомтех Сервіс , TOB Ромакс Груп . Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що первинні документи, виписані для оформлення господарських операцій позивача з цими контрагентами, не мають юридичної сили первинних документів та не можуть підтверджувати правомірність формування даних податкового обліку позивача, а тому податковим органом правомірно та у відповідності до приписів Податкового кодексу України донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 156 906 грн.

Слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат).

За наведених вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Як встановлено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак