Постанова

від 09.03.2017 по справі 810/624/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року           № 810/624/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут+" до Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області про визнання відмови протиправною,

в с т а н о в и в:

7 лютого 2017 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут+" (далі - позивач) з позовом до Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмови, оформленої листом від 20 грудня 2016 р. № 5898/10/12-00.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у визнанні уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2015 р. (далі - уточнююча декларація за 2015 р.), вважає, що при її заповненні та поданні позивачем було дотримано вимог ст. 48 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині заповнення обов'язкових реквізитів. Зазначив, що прийняття декларації є обов'язком контролюючого органу, а під час прийняття декларації підлягають перевірці лише обов'язкові реквізити, визначені п.п. 48.3, 48.4 ст. 48 ПК України, інші показники до її прийняття перевірці не підлягають. Крім того, стверджує, що відповідачем в листі від 20 грудня 2016 р. № 5898/10/12-00 не було роз'яснено які саме обов'язкові реквізити, на його думку, відсутні у поданій позивачем уточнюючій декларації за 2015 р. (а.с. 3-6).

Відповідач у судові засідання не з'являвся, письмових заперечень проти позову не подавав.

6 березня 2017 р. позивач подав клопотання про розгляд справи на підставі наявних матеріалів справи (а.с. 52).

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

29 лютого 2016 р. позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 р. (а.с. 42-46).

23 листопада 2016 р. позивачем на паперових носіях засобами поштового зв'язку було направлено до відповідача уточнюючу податкову декларацію за 2015 р. (а.с. 18-19).

20 грудня 2016 р. відповідач листом "Про невизнання звітних документів" № 5898/10/12-00 відмовив позивачу у визнанні як податкової звітності уточнюючої декларації за 2015 р. (а.с. 20).

У зв'язку з тим, що позивач вважає такі дії та лист відповідача протиправними, ним було подано даний позов до суду.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України в редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин.

Порядок подання податкової декларації до контролюючих органів визначено ст. 49 ПК України.

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Імперативний характер наведеної норми означає, що податковий орган не має права не прийняти фактично отриману податкову декларацію, подану платником податків в один із способів, передбачених пу. 49.3 ст. 49 ПК України (особисто або через представника, поштою чи засобами електронного зв'язку).

          Згідно з вимогами п. 49.9 ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

          За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

- за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою;

- у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Наведене свідчить, що процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: 1) перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; 2) реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

Як убачається з п. 49.10 ст. 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Водночас, ПК України передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПК України.

          Згідно з вимогами п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Як вже зазначалося, 23 листопада 2016 р. позивачем на паперових носіях засобами поштового зв'язку було направлено до відповідача уточнюючу податкову декларацію за 2015 р. (а.с. 18-19).

20 грудня 2016 р. відповідач листом "Про невизнання звітних документів" № 5898/10/12-00 відмовив позивачу у визнанні як податкової звітності уточнюючої декларації за 2015 р. (а.с. 20).

Як убачається з тексту названого листа, відповідач вважає, що уточнююча декларація за 2015 р. позивача не містить обов'язкові реквізити, передбачені п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 ПК України, в результаті чого не визнана як податкова звітність.

При вирішенні питання щодо правомірності відмови відповідача у прийнятті зазначеної податкової звітності, судом враховано таке.

          Відповідно до вимог п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з вимогами п.п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Як убачається з п. 48.4 ст. 48 ПК України, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Практична реалізація процедури прийняття податкової декларації визначається п.п. 49.8 та 49.9 ст. 49 ПК України.

          Відповідно до вимог п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

          Згідно з вимогами п. 48.6 ст. 48 ПК України податкова звітність складена з порушенням норм цієї статті не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

          Наведене свідчить, що перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями ст. 48 і 49 Податкового кодексу України, є вичерпним, а, отже, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено.

          Як вже зазначалося, відповідачем було відмовлено позивачу у прийнятті поданої у паперовому вигляді уточнюючої податкової звітності, оскільки уточнююча податкова декларація за 2015 р. не містить обов'язкові реквізити, передбачені п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 ПК України (а.с. 20).

Наведене свідчить, що відповідачем не було конкретизовано, які саме обов'язкові реквізити не були зазначені позивачем в уточнюючій декларації за 2015 р.

Водночас, судом було досліджено копію названої декларації та встановлено, що:

- вона містить усі передбачені п. 48.3, п. 48.4 ст. 48 ПК України обов'язкові реквізити. Зокрема, у ній зазначено: - тип документа - уточнюючий; звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація - 2015 р.; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку) - 2015 р.; повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами - товариство з обмеженою відповідальністю "Добробут+"; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер - 38273922; місцезнаходження (місце проживання) платника податків - м. Київ, пр-т Степана Бандери, буд. 8 , оф. 711; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність - Вишгородська ОДПІ Ірпінське відділення; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми) - 23 листопада 2016 р.; код виду економічної діяльності (КВЕД) - 41.20;

- містить підписи керівника та головного бухгалтера, скріплені печаткою позивача (а.с. 18-19).

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що подана позивачем уточнююча декларація за 2015 р. оформлена належним чином та відповідно до вимог ПК України, а тому у відповідача були відсутні підстави для відмови у прийнятті такої податкової звітності.

Крім того, відповідно до вимог п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Так, у постанові Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2016 р. у справі № 805/1845/15-а зазначено, що резолютивна частина постанови про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмови прийняти декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати).

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У даному конкретному випадку, враховуючи правовий висновок Вищого адміністративного суду України та з метою забезпечення повного захисту прав, свобод та інтересів сторін суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та:

- визнати уточнюючу декларацію за 2015 р. такою, що подана позивачем у день її фактичного отримання відповідачем, а саме, 19 грудня 2016 р. (як убачається з листа відповідача).

Стосовно клопотання позивача про стягнення на його користь судового збору у сумі 1600 грн 00 коп., судом встановлено таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що позивачем за звернення з позовною заявою до суду, було сплачено судовий збір у сумі 1600 грн 00 коп. (за 1 немайнову вимогу).

У зв'язку з тим, що судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі, підлягає присудженню на користь позивача судовий збір у сумі 1600 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Ірпінського відділення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, оформленої листом від 20 грудня 2016 р. № 5898/10/12-00, у прийнятті уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2015 р., поданої товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут+" (код ЄДРПОУ 38273922).

Визнати уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 р., подану товариством з обмеженою відповідальністю "Добробут+" (код ЄДРПОУ 38273922), такою, що подана у день її фактичного отримання Ірпінським відділенням Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, а саме, 19 грудня 2016 р.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Добробут+" за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області судовий збір у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Виноградова О.І.