Ухвала

від 16.03.2017 по справі 826/2690/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2017 р. м. Київ К/800/50125/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю представника позивача Лівака А.П.,

представника відповідача Перепелюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ділекс Транспорт до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ділекс Транспорт (далі - позивач, ТОВ Ділекс Транспорт ) звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24.02.2014 року № 0000742201 та № 0000732201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 червня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що надані позивачем первинні документи не свідчать про реальність господарських відносин між ним та ПП Ріекс , не підтверджують отримання послуг та їх подальше використання в межах власної господарської діяльності, а відповідачем доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про задоволення позовних вимог.

Суди апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень від 24.02.2014 року № 0000742201 та № 0000732201, оскільки відповідачем не надано доказів винесення рішення за результатами розгляду кримінальної справи, у зв'язку з провадженням якої призначено та проведено перевірку позивача відповідно до пп. 78.1.11. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та докази набрання рішенням у кримінальній справі законної сили, однак такі докази податковим органом на момент розгляду справи надані не були.

Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві замінено правонаступником Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ) відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про його скасування, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково. У доводах касаційної скарги зазначає, що положення п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не розповсюджується на позивача. Господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків господарсько-фінансової діяльності, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними. Наявність у позивача податкових накладних та інших документів, за відсутністю реального вчинення господарських операцій у спірних правовідносинах не надає позивачу право на формування податкового кредиту у перевіряємий період.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП Ріекс та ПП Віталагро за період з 01.01.2012 року по 01.12.2013 року, за результатами якої складено акт від 07.02.2014 року № 7/26-53-22-01-26-35362511.

У висновках вказаного акту перевірки відповідачем зазначено про порушення позивачем вимог: п. 138.2. ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 108052 грн., за 2012 рік; п. 198.1, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 150 815 грн. у тому числі: за листопад 2012 року - 36521 грн., грудень 2012 року - 66385 грн., січень 2013 року - 47909 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що актом Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 27.08.2013 року № 315/2206/13309466 Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Ріекс щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-продавцями за період з 01.07.2010 року по 30.06.2013 року , встановлено відсутність ПП Ріекс за місцезнаходженням. Згідно постанови УМВС України у Вінницькій області від 19.12.2013 року про призначення позапланової невиїзної перевірки позивача щодо взаємовідносин з ПП Ріекс вбачається, що протягом травня-липня 2012 року ПП Ріекс сформовано ризиковий податковий кредит, від підприємств, які мають ознаки фіктивності. Відділенням розслідувань злочинів у сфері господарської діяльності СВ Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013010010000377 від 04.07.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Взаємовідносин позивача з ПП Віталагро під час перевірки не встановлено.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 24.02.2014 року:

- № 0000732201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 188519 грн., в т.ч. основний платіж - 150 815 грн., штрафні (фінансові) санкції - 37704 грн.;

- № 0000742201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 135065 грн., в т.ч. основний платіж - 108052 грн., штрафні (фінансові) санкції - 27013 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно п. 86.9 ст. 86 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 71 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

За результатами аналізу наведеної правової норми, суд касаційної інстанції приходить до висновку про те, що положення зазначеної норми поширються на тих платників податків (юридичну особу) або фізичну особу - підприємця, що перевіряються податковим органом в межах кримінального провадження, якщо кримінальне провадження проводиться стосовно посадової особи (посадових осіб) таких платників.

Аналогічна правова позиція висловлено у постанові Верховного суду України від 27 січня 2015 року у справі № 21-494а14.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не надано доказів винесення рішення за результатами розгляду кримінальної справи, у зв'язку з провадженням якої призначено та проведено перевірку позивача.

В той же час, матеріали справи не містять та судом апеляційної інстанції не встановлено обставин відносно яких осіб проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42013010010000377 від 04.07.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, а тому висновок про порушення відповідачем порядку прийняття податкового повідомлення-рішення є передчасним.

Крім того, судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин було застосовано норму матеріального права п. 86.9. ст. 86 ПК України в редакції, що втратила чинність як на час виникнення спірних правовідносин щодо призначення перевірки так і на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог, мотивував своє рішення тим, що позивачем під час перевірки та під час подання заперечень не надав первинних бухгалтерських документів, а тому такі документи були відсутні у ТОВ Ділекс Транспорт на час складення такої звітності. Формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку. Надані позивачем первинні документи не свідчать про реальність господарських відносин між ним та ПП Ріекс , не підтверджують отримання послуг та їх подальше використання в межах власної господарської діяльності.

За змістом ч.ч. 4-5 ст. 11 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів до своєчасного їх подання.

Предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить установити при ухваленні судового рішення.

Судом апеляційної інстанції, в порушення вимог процесуального закону, не перевірено обставин на які посилався суд першої інстанції, жодних висновків на спростування встановлених судом першої інстанції обставин та правильності застосування норм матеріального права в цій частині не зазначено.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, а тому зазначене рішення ухвалене з порушенням положень ст. 159 КАС України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції у справі підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до зазначеного суду відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2014 року у справі № 826/2690/14 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Повний текст виготовлено 21.03.2017 року.