Рішення

від 21.03.2017 по справі 904/10190/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.03.2017 Справа № 904/10190/16

За позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс", м. Дніпро

до ОСОБА_1 міської ради, м. Дніпро

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Релігійної громади Святої мучениці Параскеви в м. Дніпропетровську, м. Дніпро

про визнання недійсним та скасування рішення ОСОБА_1 міської ради VІ скликання від 21.05.2014 № 181/51 "Про передачу земельної ділянки по вул. Героїв Сталінграду в районі буд. № 124 у постійне користування Релігійній громаді святої мучениці Параскеви в м. Дніпропетровську"

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 11 від 29.12.2016р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 7/10-2557 від 28.12.2016 р.

від третьої особи: ОСОБА_4, довіреність № 1907 від 16.12.2016 р.

ОСОБА_5, довіреність № 275 від 24.02.2017 р.

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Дніпрометалсервіс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до ОСОБА_1 міської ради (далі - відповідач), в якій просить суд визнати недійсним та скасувати рішення ОСОБА_1 міської ради VІ скликання від 21.05.2014 № 181/51 "Про передачу земельної ділянки по вул. Героїв Сталінграду в районі буд. № 124 у постійне користування Релігійній громаді святої мучениці Параскеви в м. Дніпропетровську".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.05.2014 ОСОБА_1 міська рада прийняла рішення № 181/51 "Про передачу земельної ділянки по вул. Героїв Сталінграду в районі буд. № 124 у постійне користування Релігійній громаді святої мучениці Параскеви в м. Дніпропетровську" для проектування, будівництва та експлуатації Храму Святої мучениці Параскеви. Про вказане рішення позивач дізнався лише 12.05.2016, коли до об'єкту нерухомості (басейну), який на праві власності належить позивачу та розташований у сквері по вул. Героїв Сталінграду, в районі будівель № 120, 122, 126, прибули працівники, які мали намір здійснити підготовчі роботи для початку будівництва культової споруди на місці басейну, та на обґрунтування своїх дій надали копію вказаного рішення. Позивач вважає, що затверджений проект землеустрою та передання вказаної земельної ділянки в постійне користування Релігійній громаді святої мучениці Параскеви в м. Дніпропетровську (далі - третя особа) є незаконним, оскільки, не врахований факт наявності на вказаній земельній ділянці об'єкта нерухомості, який належить позивачу.

Розпорядженням керівника апарату № 17 від 11.01.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 904/10190/16, вказану справу передано на розгляд по суті судді Рудовській І.А.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2017 р. прийнято справу № 904/10190/16 до провадження судді Рудовської І.А. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.01.2017 р.

В судових засіданнях від 26.01.2017 р., від 09.02.2017р. та 21.02.2017 р. оголошено перерву на 09.02.2017р., 21.02.2017 р. та 07.03.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.03.2017 р. продовжено строк розгляду справи до 26.03.2017 р. та розгляд справи відкладено на 20.03.2017 р.

Представник позивача у судових засіданнях наполягав на позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник у судових засіданнях просив суд прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник третьої особи у судових засіданнях заперечував проти позовних вимог, з підстав викладених у письмових пояснень.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.03.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", справи у спорах за участю органів місцевого самоврядування, що виникають з земельних відносин, у яких органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК України підвідомчі господарським судам.

Згідно п.1.2.2 вказаної постанови, органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності (надання земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність чи користування, в тому числі прийнятті органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які територіальна громада реалізує повноваження власника земельної ділянки. Згідно п.2.3 постанови, у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Відповідно до вищенаведеного ПРАТ "Дніпрометалсервіс" звертається до Господарського суду Дніпропетровської області з цим позовом про визнання недійсним та скасування рішення ОСОБА_1 міської ради про передання постійне користування третій особі, земельної ділянки, на якій розташовані споруди, які на праві власності належать позивачу.

21.05.2014р. ОСОБА_1 міська рада прийняла рішення №181/51 "Про передачу земельної ділянки по вул.Героїв Сталінграда в районі буд.№124 (Бабушкінський район) у постійне користування Релігійній громаді Святої мучениці Параскеви в ОСОБА_1, код ЄДРПОУ 34408680 (третя особа по справі), для проектування, будівництва та експлуатації Храму Святої мучениці Параскеви". Вказаним рішенням передбачено:

"1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений КП "Центр містобудування, архітектури, землеустрою та кадастру" ОСОБА_1 міської ради, по вул. Героїв Сталінграда в районі буд.№124, площею 0,1332 га (кадастровий номер 1210100000:02:162:0115);

2.3ареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку площею 0,1332 га, (кадастровий номер 1210100000:02:162:0115), за територіальною громадою м.Дніпропетровська в особі ОСОБА_1 міської ради.

3. Затвердити умови передачі земельної ділянки, визначені під час погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, та передати земельну ділянку (план земельної - ділянки додається) площею 0,1332 га, (кадастровий номер 1210100000:02:162:0115), у постійне користування Релігійній громаді Святої мучениці Параскеви м.Дніпропетровська, код 34408680, для проектування, будівництва та експлуатації Храму Святої мучениці Параскеви по вул.Героїв Сталінграда, в районі будинку №124....

...8.3 Передача земельної ділянки здійснюється відповідно до Земельного кодексу України, чинного законодавства України та умов викладених у висновках уповноважених органів, за відсутності прав третіх осіб, вирішення питань майнового-правового характеру - у встановленому порядку".

Згідно плану земельної ділянки доданого до Рішення ОСОБА_1 міської ради від 21.05.2014р. №181/51 та проекту будівництва, будівля культової споруди запланована для будівництва безпосередньо на місці, належного ПРАТ "Дніпрометалсервіс" на праві власності, басейну тобто передбачає його фізичне знищення.

Про вказане рішення ОСОБА_1 міської ради ПРАТ "Дніпрометалсервіс" дізналося лише 12.05.2016 року, коли до об'єкту нерухомості (басейну), який на праві власності належить ПРАТ "Дніпрометалсервіс" та розташований у сквері по вул. Героїв Сталінграда (пр.Б.Хмельницького), в районі будівель №120,122,126, прибули працівники, які мали намір здійснити підготовчі роботи для початку будівництва культової споруди на місці басейну, та на обґрунтування своїх дій надали копію вказаного рішення.

До цього моменту, ПРАТ "Дніпрометалсервіс" не було обізнано про наявність вказаного рішення та порушення своїх прав, не отримувало жодних повідомлень стосовно належного підприємству нерухомого майна (басейну), жодних дій навколо нерухомого майна (басейну) не відбувалося, з жодними питаннями стосовно належного підприємству об'єкту нерухомого майна (в т.ч. питанням викупу чи вилучення), ні ОСОБА_1 міська рада, ні Релігійна громада Святої мучениці Параскеви в ОСОБА_1, ні інші особи не зверталися.

Таким чином, ПРАТ "Дніпрометалсервіс" дізналося про порушення своїх прав лише 12.05.2016 р. та не мало об'єктивної можливості звернутися за їх захистом раніше.

Отже, рішення ОСОБА_1 міської ради від 21.05.2014р. №181/51 "Про передачу земельної ділянки по вул.Героїв Сталінграда в районі буд.№124 (Бабушкінський район) у постійне користування Релігійній громаді Святої мучениці Параскеви в м.Дніпропетровську, код ЄДРПОУ 34408680, для проектування, будівництва та експлуатації Храму Святої мучениці Параскеви" порушує право власності ПРАТ "Дніпрометалсервіс", є протиправним (незаконим) та підлягає скасуванню за нижченаведеними обставинами:

ПРАТ "Дніпрометалсервіс" є власником промислового майнового комплексу розташованого за адресою: 49033, м.Дніпропетровськ, пр.Б.Хмельницького (вул.ОСОБА_6), 122, до складу якого, зокрема, входить басейн з майданчиком розташований у сквері перед головним входом до підприємства.

Право власності ПРАТ "Дніпрометалсервіс" на об'єкт нерухомого майна - споруду басейну, розташовану у м.Дніпропетровську поряд з будівлею №122 по вул.Героїв Сталінграда, підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 12.06.2009 року за №8184, зареєстрованим в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно. Вказаний об'єкт обліковується на балансі підприємства та внесений до технічного паспорту майнового комплексу, розташованого за адресою: М.ОСОБА_1, вул.Героїв Сталінграда, 122.

ПРАТ "Дніпрометалсервіс" звернувся до ОСОБА_1 міської ради із заявою вих. №136 від 31.08.2009р. (вх.№11/4123 від 03.09.2009р.) про підготовку документів для укладання договорів оренди землі у зв'язку з придбанням об'єктів нерухомості за вищезазначеним договором.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Конституція України гарантує непорушність права власності - ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений в його здійсненні (ст. 41 Конституції України, ст. 321 Цивільного кодексу України).

Таким чином, ПРАТ "Дніпрометалсервіс", як законний власник об'єкту нерухомості, має переважне право на оформлення земельної ділянки, яка знаходиться під об'єктом нерухомості, і для передачі цієї земельної ділянці іншій особі відсутні правові підстави.

Затвердження відповідачем проекту землеустрою та передання вказаної земельної ділянки в постійне користування Релігійній громаді Святої мучениці Параскеви в м.Дніпропетровську є незаконним, оскільки, не враховує факт наявності на вказаній земельній ділянці об'єкта нерухомості, який належить ПРАТ "Дніпрометалсервіс".

Наявність вказаного об'єкту нерухомості (басейну) на земельній ділянці, виділеній відповідачем на користь третьої особи є беззаперечним та підтверджується, зокрема, додатком до оскаржуваного Рішення ОСОБА_1 міської ради від 21.05.2014р. №181/51, проектом будівництва, які містять детальне зображення басейну та позначення його назви, а також даними кадастрового плану міста.

Таким чином, відповідач приймаючи оскаржуване рішення, був обізнаний про наявність на земельній ділянці, об'єкту нерухомого майна - споруди басейну, однак, не прийняв це до уваги. В той же час, третя особа, також була обізнана про наявність на вказаній земельній ділянці споруди басейну, але не вжила жодних дій по встановленню його власника та вирішення питань майново-правового характеру.

Прийняттям рішення №181/51 від 21.05.2014р. ОСОБА_1 міська рада позбавила ПРАТ "Дніпрометалсервіс", права користування, розпорядження та володіння своєю власністю, а також передбаченого ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, права відвести та оформити земельну ділянку, на який розташований належний підприємству об'єкт нерухомості, незважаючи на подання відповідної заяви 03.09.2009 року. Оскаржуваним рішенням відповідач створив загрозу знищення майна, яке на праві власності належить позивачу.

Відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Пунктом 8.3 оскаржуваного рішення, визначено, що "Передача земельної ділянки здійснюється відповідно до Земельного кодексу України, чинного законодавства України та умов викладених у висновках уповноважених органів, за відсутності прав третіх осіб, вирішення питань майнового-правового характеру - у встановленому порядку".

Наявні права третіх осіб, а саме наявне право власності ПРАТ "Дніпрометалсервіс" на об'єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці виділеній відповідачем на користь третьої особи, питання майнового-правового характеру не вирішено. Жодних дій по його вирішенню ОСОБА_1 міська рада не вживала.

За таких умов, передача земельної ділянки відповідачем на користь третьої особи є такою, що не відбулася.

Рішенням ОСОБА_1 міської ради від 16.09.2009р. №65/49 земельну ділянку, на якій находиться сквер, віднесено до переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові. Згідно плану зонування територій м. Дніпропетровська, територія скверу віднесена до рекреаційної зони озеленених територій загального користування. Згідно генерального плану м. Дніпропетровська, територія скверу віднесена до територій зелених насаджень загального користування.

Вищенаведене також відображено також у висновку ГоловАПУ №09/15пз від 17.01.2014р. щодо відведення земельної ділянки Релігійній громаді Святої мучениці Параскеви в м.Дніпропетровську по вул.Героїв Сталінграда в районі будинку №124, пункті 8 Містобудівних умов і обмежень забудови цієї земельної ділянки та висновку Держгеокадастру №1402/14-0360 від 14.02.2014р.

Отже, територія скверу, розташованого в м.Дніпропетровську по вул.Героїв Сталінграда, в районі будинків №120,122,126, беззаперечно є територією зелених насаджень загального користування.

Законом України "Про мораторій на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення в містах та інших населених пунктах" №3159-VІ від 17.03.2011 року, який набув чинності 13.04.2011р., введено мораторій строком на п'ять років (з 13.04.2011 по 13.04.2016) на зміну цільового призначення окремих земельних ділянок рекреаційного призначення незалежно від форми власності в містах та інших населених пунктах, зокрема: земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень.

Згідно ст.ст. 19, 51, 52 Земельного кодексу України, до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Отже, земельна ділянка зони зелених насаджень виділена відповідачем під забудову під час дії мораторію та з порушенням Закону України №3159-VІ від 17.03.2011 року.

Відповідно до ст.ст. 181, 182, 328, 657 Цивільного кодексу України - до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі. Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Майданчик з басейном, придбаний позивачем за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, належним чином зареєстрованим та внесеним до технічного паспорту об'єкту нерухомого майна, є річу, яка розташована на земельній ділянці, яку не можна вільно переміщувати в просторі без її знецінення та зміни призначення. Отже, беззаперечно є нерухомим майном.

Згідно ч. 3 ст. 50 Закону України "Про землеустрій" №858-ІУ від 22.05.2003р., в редакції закону, яка діяла на момент винесення оскаржуваного по цій справі рішення, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає, серед іншого, "копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів)".

Про знаходження на земельній ділянці об'єкту нерухомого майна (басейну) на момент розроблення та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки третій особі, було відомо і відповідачу, і третій особі, і всім особам причетним до оформлення земельної цієї ділянки, що підтверджується додатком до оскаржуваного рішення та наявними в землевпорядній справі графічними матеріалами, на яких міститься чітке позначення басейну. Вищенаведене не заперечується сторонами.

Однак, в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки третій особі, відсутні документи, які підтверджують право власності третьої особи на нерухоме майно - басейн, який розташованій на цій земельній ділянці. В той же час, матеріали цієї справи містять докази належності цього нерухомого майна позивачу.

Отже, проект землеустрою, затверджений оскаржуваним по цій справі рішенням, не відповідає приписам ст. 50 Закону України "Про землеустрій" і для його затвердження Відповідачем, шляхом прийняття оскаржуваного по цій справі рішення, були відсутні правові підстави, що свідчить про протиправність.

Нерухоме майно (басейн) є невід'ємною частиною земельної ділянки, на якій воно розташовано, оскільки, нерозривно пов'язано з земельною ділянкою та не може бути переміщено у просторі без її знецінення та зміни призначення.

Оскаржуваним по цій справі рішенням, Відповідач передав земельну ділянку, яка не є вільною, на якій розташоване належне на праві власності позивачу нерухоме майно, під забудову третій особі, яка не має прав на розташований на цій земельній ділянці об'єкт нерухомості.

Таким чином, оскаржуваним рішенням Відповідач, не маючи на це юридичного права, дозволив третій особі, здійснити забудову всієї земельної ділянки або будь-якої її частини, в тому числі, тієї її частини на якій розташоване нерухоме майно належне позивачу.

Враховуючи невеликий розмір скверу в цілому, передання третій особі під забудову більшої частини скверу, а також місце розташування басейну в сквері (практично в центрі скверу) - будь-яке будівництво можливо лише на місті басейну, що передбачає його знищення або в безпосередній близькості (впритул) до басейну, що в подальшому перешкоджатиме повноцінному користуванню позивачем своєю власністю та призведе до незручностей як у позивача так і у забудовника.

Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не тільки позбавив позивача права оформити земельну ділянку по фактичному розміщенню нерухомого майна, а й поставив під загрозу право власності позивача на нерухоме майно, яке згідно оскаржуваного рішення опинилося на земельній ділянці, належній третій особі.

Таким чином, право власності передбачає три основні повноваження: права володіти, користуватися та розпоряджатися. В зв'язку з переданням земельної ділянки третій особі, позивач обмежений в реалізації права користування своєю власністю, оскільки, надання всієї земельної ділянки третій особі, надає останній всі повноваження для повного господарювання на ній і всьому, що на ній знаходиться (встановлення режиму використання, огородження, обмеження доступу, будівництво впритул тощо).

Вищенаведене перешкоджатиме повноцінному користуванню позивачем своєю власністю.

Реалізація права розпорядження також обмежена, оскільки, з 01 січня 2010 року, набув чинності Закон України №1702-VІ від 05.11.2009р., згідно якого кадастровий номер земельної ділянки на якій розташоване нерухоме майно є істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на нерухоме майно. До того ж право на земельну ділянку, згідно ст. 120 Земельного кодексу України має переходити до нового власника нерухомого майна, яке розташоване на цій земельній ділянці.

Отже, знаходження нерухомого майна, яке на праві власності належить позивачу, на земельній ділянці, оформленій в постійне користування третій особі, унеможливлює реалізацію позивачем права розпорядження своїм нерухомим майном, оскільки, останній не може вказати кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить до покупця нерухомого майна, бо ця земельна ділянка юридично належить третій особі і право на неї, всупереч вимогам ст.120 Земельного кодексу України, формально не може перейти до нового власника нерухомого майна.

Оскаржуваним по цій справі рішенням відповідач передав земельну ділянку третій особі "для

проектування, будівництва та експлуатації" релігійної споруди.

Підтверджено висновком ГоловАПУ №09/15ПЗ від 17.01.2014р. (а.с.132) - "земельна ділянка розташована між двома проїздами від вул.ОСОБА_6 до промислово-комунальних підприємств. Знаходиться поруч з цими промислово-комунальними підприємствами в 50-метровому санітарно-захисному розриві від них".

Згідно ст. 114 Земельного кодексу України - Санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.

Оскільки, земельна ділянка в санітарно-захисній зоні надана під забудову, позивача, вищенаведене також перешкоджає забудові скверу будь-якими об'єктами з постійним перебуванням людей. Отже, передача земельної ділянки, яка знаходиться в межах санітарно-захисної зони, під будівництво релігійної споруди не відповідає приписам ст.114 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір у справі покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення ОСОБА_1 міської ради VI скликання від 21.05.2014 р. № 181/51 "Про передачу земельної ділянки по вул. Героїв Сталінграда в районі буд. № 124 (Бабушкінський район) у постійне користування Релігійній громаді Святої мучениці Праскеви в м. Дніпропетровську, код ЄДРПОУ 34408680, для проектування, будівництва та експлуатації Храму Святої мучениці Параскеви".

Стягнути з ОСОБА_1 міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 75 ; код ЄДРПОУ 26510514) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрометалсервіс" (49033, м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, 122; код ЄДРПОУ 01881051) 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_7

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України « 22 » березня 2017 р.

Повне рішення складено 21.03.2017