Ухвала

від 20.03.2017 по справі 910/2443/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.03.2017№ 910/2443/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши клопотання Bonbonetti Choco Edesipari Kft. (Бонбонетті Чоко Едешіпарі Кфт.; далі - Компанія), м. Будапешт, Угорщина,

про забезпечення позову

зі справи №910/2443/17

за позовом Компанії

до приватного акціонерного товариства "Виробниче об'єднання "Конті", м. Костянтинівка Донецької області, та

Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ,

про припинення дії свідоцтва України №90759 на знак для товарів і послуг,

за участю представників:

позивача - Ортинської М.Ю. (довіреність від 26.01.2017 №б/н);

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - Запорожець Л.Г. (довіреність від 21.11.2014 №1-8/8566),

ВСТАНОВИВ:

Компанія звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про:

- дострокове припинення дії свідоцтва України № 90759 на знак для товарів і послуг BON-BONETTI , власником якого є приватне акціонерне товариство Виробниче обє'днання Конті (далі - ПАТ Виробниче об'єднання Конті ), щодо усіх товарів 30 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП);

- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба) внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг, про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені Промислова власність .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2017 порушено провадження у справі.

02.03.2017 позивач подав суду клопотання про залучення іншого відповідача, а саме товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Конті (далі - Товариство), мотивоване тим, що згідно з випискою з Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг відносно свідоцтва України №90759 станом на 22.02.2017 новим власником свідоцтва України № 90759 на знак для товарів і послуг BON-BONETTI є Товариство.

Служба 20.03.2017 подала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що: станом на сьогоднішній день власником свідоцтва України №90759 є Товариство, в зв'язку з чим неналежний відповідач-1 - ПАТ Виробниче об'єднання Конті підлягає заміні на належного - Товариство; для вирішення даного спору (прийняття законного та об'єктивного рішення) позивач повинен в сукупності довести факт недобросовісного використання Товариством (невикористання протягом трьох років) своїх прав на знаки для товарів і послуг за свідоцтвом України №90759, а Товариство, в свою чергу, - безпосереднє та фактичне використання або зазначити поважні причини невикористання зазначеного знака протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтв або від іншої дати після цієї публікації стосовно товарів і послуг, для яких знак зареєстрований; Положенням про Службу, затвердженим Указом Президента України від 19.11.2014 №658, не передбачено здійснення нею контролю за використанням знаків для товарів і послуг їх власниками; в той же час, відповідно до даного положення Служба здійснює державну реєстрацію та ведення державних реєстрів щодо об'єктів інтелектуальної власності та видає в установленому порядку охоронні документи на ці об'єкти.

20.03.2017 представник ПАТ Виробниче об'єднання Конті в судове засідання не з'явився, подав суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з хворобою уповноваженого представника та неможливістю його заміни на іншого.

У судовому засіданні 20.03.2017 представники Компанії та Служби заперечили проти задоволення вказаного клопотання.

Суд відмовив у задоволенні клопотання ПАТ Виробниче об'єднання Конті про відкладення розгляду справи з огляду на таке:

- про дату, час та місце даного судового засідання відповідача було повідомлено належним чином, про що свідчить, зокрема, ознайомлення представника ПАТ Виробниче обє'днання Конті Дементьєва В.А. з матеріалами справи 15.03.2017;

- відповідно до частин першої і третьої статті 28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації;

- відповідач, маючи достатньо часу для підготовки до судового засідання, у разі неможливості участі його представника у судовому засіданні, не був позбавлений права надати довіреність іншій особі для представлення інтересів відповідача у справі № 910/2443/17;

- крім того, в судовому засіданні підлягає розгляду питання про необхідність залучення співвідповідача або ж заміни первісного відповідача на належного.

У судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання Служби про заміну неналежного відповідача-1 - ПАТ Виробниче об'єднання Конті на належного -Товариство; просив здійснити відповідну заміну, а не залучити Товариство як співвідповідача.

Згідно з частиною третьою статті 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Судом встановлено, що відповідно до виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг станом на 03.03.2017 володільцем свідоцтва України № 90759 на знак для товарів і послуг BON-BONETTI є Товариство в зв'язку з передачею майнових прав на знак, про що Службою прийнято рішення від 10.02.2017 №21084 та здійснено публікацію в офіційному бюлетені Промислова власність №3.

Відповідно до частини четвертої статті 24 ГПК України про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

З огляду на викладене господарський суд міста Києва вважає за необхідне замінити неналежного відповідача-1 - ПАТ Виробниче об'єднання Конті на належного - Товариство.

02.03.2017 Компанія подала суду клопотання про забезпечення позову, в якому просить суд забезпечити позов шляхом заборони Товариству до набрання рішенням суду законної сили передавати повністю або частково права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвам України №90759 стосовно всіх товарів 30 класу МКТП будь-яким особам, а також видавати будь-які ліцензії на використання знака для товарів і послуг, а також вчиняти дії, пов'язані з внесенням змін до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг.

У судовому засіданні 20.03.2017 представник Компанії підтримав клопотання і просив суд також заборонити Службі вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг щодо власника знака для товарів і послуг за свідоцтвам України №90759 стосовно всіх товарів 30 класу МКТП.

Клопотання мотивовано тим, що невжиття заходів до забезпечення позову призведе до: передання Товариством права власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвом України №90759 будь-яким іншим особам, видання виключної або невиключної ліцензії на використання знака для товарів і послуг будь-яким іншим особам, що зробить неможливим виконання рішення суду, оскільки на момент винесення судового рішення власником свідоцтва України №90759 може бути інша особа, що призведе до залучення до участі у справі інших осіб та призведе до порушення розумних строків розгляду справи.

Господарський суд міста Києва, розглянувши клопотання Компанії, вважає за необхідне задовольнити його частково.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії що стосуються предмета спору.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 7 статті 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг встановлено, що власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору. Передача права власності на знак не допускається, якщо вона може стати причиною введення в оману споживача щодо товару і послуги або щодо особи, яка виготовляє товар чи надає послугу.

Відповідно до пункту 2 статті 1114 Цивільного кодексу України факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Разом з тим, пунктом 2.2 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.10.2002 № 10, встановлено, що реєстр містить такі відомості із зазначенням міжнародних цифрових кодів для ідентифікації бібліографічних даних відповідно до стандарту Всесвітньої організації інтелектуальної власності, зокрема, ім'я або повне найменування та адресу власника (власників) свідоцтва.

У процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема, щодо зміни, пов'язаної зі зміною особи власника (власників) свідоцтва (пункт 2.3 вказаного Положення).

Крім того, у пункті 88 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності вказано, що у справах, пов'язаних з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову (статті 66, 67 ГПК України) у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об'єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об'єкта інтелектуальної власності; заборони Державній службі інтелектуальної власності України приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів/свідоцтв України стосовно даного об'єкта інтелектуальної власності, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов'язані з цим публікації в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Такі заходи мають на меті, зокрема, запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.

Отже, передача Товариством прав на знака для товарів і послуг за свідоцтвом України №90759 та видача ліцензій на використання знака для товарів і послуг призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову в зв'язку із наявністю нового власника знака для товарів і послуг; а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншими позовами для захисту його порушених прав. Вказане свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони Товариству передавати повністю або частково виключні майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №90759 іншим особам та видавати ліцензії на використання такого знака;

заборони Службі вносити зміни до Реєстру стосовно власника знака для товарів і послуг за свідоцтвом України №№90759 щодо товарів 30 класу МКТП, -

є пов'язаними з предметом спору у справі № 910/2443/17 та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Слід також зазначити, що згідно з пунктом 1 статті 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.

Статтею 22 Закону встановлено, що ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1 - 3 статті 18 цього Закону.

Виходячи з наведеного господарський суд міста Києва вважає за необхідне за власною ініціативою забезпечити позов у тому числі шляхом заборони Товариству відмовлятися від знака для товарів і послуг за свідоцтвом України №№90759, оскільки така відмова може призвести до того, що під час виконання судового рішення не буде особи боржника.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Керуючись статтями 24, 66, 67 і 86 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Замінити первісного відповідача - приватне акціонерне товариство Виробниче обє'днання Конті на належного - товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Конті (04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 4).

2. Клопотання Bonbonetti Choco Edesipari Kft. (Бонбонетті Чоко Едешіпарі Кфт.) про забезпечення позову у справі №910/2443/17 задовольнити.

3. Вжити заходи до забезпечення позову шляхом:

- заборони товариству з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Конті (04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 4; ідентифікаційний код 39464252) передавати у будь-який спосіб повністю чи частково право власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України №90759 або ж відмовлятися від наведеного свідоцтва та видавати ліцензії на використання знака для товарів і послуг за свідоцтвом України №90759;

- заборони Державній службі інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя, 45; ідентифікаційний код 37552556) вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно власника знака для товарів і послуг за свідоцтвом України №90759.

4. Боржниками за даною ухвалою є:

товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок Конті (04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 4; ідентифікаційний код 39464252);

Державна служба інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Липківського Василя, 45; ідентифікаційний код 37552556).

5. Стягувачем за даною ухвалою є Bonbonetti Choco Edesipari Kft. (Бонбонетті Чоко Едешіпарі Кфт.; вул. Вагогід 20, м. Будапешт, Угорщина (HU); адреса для листування: АДРЕСА_1, представник позивача Ортинська Марія Юріївна).

6. Дана ухвала підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її винесення, а саме з 20.03.2017.

7. Строк пред'явлення даної ухвали до виконання складає три роки з моменту її винесення, тобто до 20.03.2020.

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому законодавством України порядку.

Суддя О. Марченко