Рішення

від 20.03.2017 по справі 915/39/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 року Справа № 915/39/17

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВЕНДИ-ЮГ» , вул. Артилерійська, 18, оф. 5.3, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 39890489)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ЛАЙВ» , вул. Артилерійська, 18/2, оф. 2.15, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 39865520)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» , вул. Рейтарська, буд. 6/А, м. Київ, 01030 (код ЄДРПОУ 39364245)

про стягнення заборгованості в сумі 1 427 934, 40 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 05/12 від 05.12.2016 року;

від відповідача ОСОБА_3 «ПРОМ-ЛАЙВ» : представник не з'явився;

від відповідача ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» : представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВЕНДИ-ЮГ» з позовними вимогами до відповідачів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ЛАЙВ» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за поставлений товар у сумі 1 427 934, 40 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.01.2017 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 14.02.2017 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.02.2017 року відкладено розгляд справи на 07.03.2017 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.03.2017 року відкладено розгляд справи на 20.03.2017 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.03.2017 року залишено позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України в частині позовної вимоги про стягнення заборгованості в сумі 208 702, 20 грн., яка виникла на підставі договору купівлі-продажу № 21/09-16-1 від 21.09.2016 року.

В судовому засіданні 20.03.2017 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

17.03.2017 року на адресу господарського суду Миколаївської області засобом електронного зв'язку від відповідача ОСОБА_3 ВІРТУС КОММОДІТІЗ надійшла заява вх. № ЕП 4021/17 від 17.03.2017 року (арк. 184), в якій позивач, керуючись ст. 15, 22, 54, 56, 63 ГПК України просив суд повернути позовну заяву позивачеві у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 54 ГПК України та штучною зміною підсудності позивачем шляхом долучення до матеріалів справи договору поруки з підробленим підписом директора ОСОБА_3 "ВЕНДИ-ЮГ".

20.03.2017 року на адресу господарського суду Миколаївської області надійшов оригінал вищевказаної заяви за вх. № 4132/17 від 20.03.2017 року (арк. 192-193).

Заява мотивована тим, що поданий договір поруки № 2/п від 21.09.2016 року підписаний невідомою особою, що видно неозброєним оком, не забезпечує вимоги, які заявлені позивачем в даному позові (оскільки в п. 2 вказаного договору порукою забезпечується зобов'язання з поставки кукурудзи та пшениці на адресу боржника) та укладений пізніше, ніж було виконано забезпечене ним зобов'язання.

Позивач не виконав вимогу п. 4 ч. 2 ст. 54 ГПК України, не вказав у позовній заяві позовні вимоги до кожного з відповідачів з урахуванням того, що виконання зобов'язання забезпечене порукою згідно договору № 2/п від 21.09.2016 року, на підставі якого позивач вказав у позовній заяві двох відповідачів та подав позов саме до Господарського суду Миколаївської області.

Розглянувши подану заяву, судом відмовлено в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Позивачем заявлено позов до двох відповідачів ОСОБА_3 «ПРОМ-ЛАЙВ» (м. Миколаїв) та ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» (м. Київ), тобто підсудність в спірному випадку визначається за вибором позивача (господарський суд Миколаївської області або господарський суд м. Києва). Враховуючи вищевикладене, підсудність визначена позивачем правильно. Щодо тверджень представника відповідача ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» відносно того, що договір поруки № 2/п від 21.09.2016 року, укладений між ОСОБА_3 «ПРОМ-ЛАЙВ» та ОСОБА_3 «ВЕНДИ-ЮГ» , підписаний не ОСОБА_4, а іншою особою, то слід зазначити, що дані твердження ґрунтуються на припущеннях, а відповідач ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» не є стороною договору поруки.

Підстав в розумінні ст. 54, 63 ГПК України для повернення позовної заяви без розгляду не має. Процесуальна дія, передбачена ст. 63 ГПК України, може вчинятися судом на стадії прийняття позовної заяви до розгляду, а не під час розгляду справи.

Всі решта доводів, викладених в заяві, стосуються надання оцінки судом доказам у даній справі (ст. 33, 34, 43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» про повернення позовної заяви судом відмовлено.

20.03.2017 року до господарського суду Миколаївської області від представника позивача надійшло клопотання вх. № 4152/17 від 20.03.2017 року про залишення без розгляду позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 208 702, 20 грн. за договором купівлі-продажу № 21/09-16-1 від 21.09.2016 року, у зв'язку з відсутністю у позивача вказаного договору (арк. 244).

Як вказано вище, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 20.03.2017 року залишено позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України в частині позовної вимоги про стягнення заборгованості в сумі 208 702, 20 грн., яка виникла на підставі договору купівлі-продажу № 21/09-16-1 від 21.09.2016 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

Позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між ОСОБА_3 «ВЕНДИ-ЮГ» та ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» договорі купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року (враховуючи заяву про залишення позову без розгляду в частині).

Позивач ОСОБА_3 «ВЕНДИ-ЮГ» поставило, а ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» прийняло товар на загальну суму 7 661 833, 26 грн.

В свою чергу відповідач зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі, оплату за поставлений товар здійснив частково в сумі 6 442 601, 06 грн.

21.09.2016 року між ОСОБА_3 ПРОМ-ЛАЙВ та ОСОБА_3 «ВЕНДИ-ЮГ» було укладено договір поруки № 2/п, відповідно до умов якого ОСОБА_3 ПРОМ-ЛАЙВ виступає поручителем по всім зобов'язанням ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» , що виникають з договорів купівлі-продажу № 05/07-16-10 05.072016 року та № 21/09-16-1 від 21.09.2016 року, укладених між ОСОБА_3 «ВЕНДИ-ЮГ» та ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ .

Позовні вимоги обґрунтовані ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, ст. 525, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 554, ст. 655, ч. 1-3 ст. 692 ЦК України та умовами договорів.

Відповідачі не скористались наданим їм ст. 22, 27 ГПК України правом та в судові засідання повноважних представників не направили. Відповідачі письмових відзивів по суті спору не подали.

Відповідач ОСОБА_3 «ПРОМ-ЛАЙВ» про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи (арк. 182).

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 23.01.2017 року, від 14.02.2017 року, надіслані на адресу відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» , вул. Рейтарська, буд. 6/А, м. Київ, 01030, повернуті до суду поштовою установою із відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання» (арк. 59-61, 77-80).

Ухвала господарського суду Миколаївської області від 14.02.2017 року, надіслана на адресу відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» , вул. В'ячеслава Липинського, 4Б, м. Київ, 01030, повернута до суду поштовою установою із відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання» (арк. 81-84).

Як вбачається з ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» є вул. Рейтарська, буд. 6/А, м. Київ, 01030 (арк. 67-69). Отже, ухвали господарського суду направлені на правильну адресу відповідача ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» .

15.02.2017 року відповідача ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» було повідомлено про розгляд справи телефонограмою (арк. 74).

Крім того, про обізнаність відповідача ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» про розгляд справи свідчать подані ним клопотання про відкладення розгляду справи, про повернення позовної заяви тощо (арк. 85, 91, 184, 192).

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином усіх учасників процесу про дату, час та місце судового засідання.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Між ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» (покупець) та ОСОБА_3 «ВЕНДИ-ЮГ» (постачальник) було укладено Договір купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити пшеницю 5, 6 класу врожаю 2016 року (надалі - Товар ) на умовах та в порядку, визначеному в даному договорі та додаткових угодах до нього (п. 1.1 Договору) (арк. 15-17).

Відповідно до п. 12.1 Договору цей договір вступає в силу з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом одного року. Після підписання цього договору всі попередні переговори щодо предмету даного договору вважаються недійсними. В разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення договору жодна із сторін не заявить про своє бажання припинити його дію, договір вважається продовженим ще на один рік на тих самих умовах.

Договір підписано та скріплено печатками сторін. Доказів визнання недійсним чи розірвання договору купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року суду не подано.

Таким чином, на підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами Договору поставки № 05/07-16-10 сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1 Договору загальна кількість товару в заліковій вазі становить кількість усіх партій товару, що постачається за даним договором.

Відповідно до п. 2.3 Договору кількість кожної конкретної партії товару, що має бути поставлена за даним договором, зазначається в додаткових угодах до договору.

Відповідно до п. 3.11 Договору покупець вправі відмовитись від товару, що постачається та повернути його за рахунок постачальника, якщо показники його якості не відповідають вимогам, встановленим в договорі.

Відповідно до п. 4.1 Договору ціна товару згідно даного Договору визначається в окремих додаткових угодах до цього Договору.

Відповідно до п. 4.2 Договору загальна вартість товару складає вартість усіх партій Товару за даним Договором.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата за фактично поставлений товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника на умовах, визначених в додаткових угодах до цього Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору обов'язки покупця по оплаті товару вважаються виконаними в момент списання грошових коштів з рахунку покупця при здійсненні оплати вартості товару відповідно до реквізитів, зазначених у цьому Договорі.

Відповідно до п. 6.2 Договору передача постачальником товару покупцеві у власність супроводжується обов'язковою передачею постачальником копій належним чином складених видаткової накладної, рахунку-фактури, документу, що підтверджує якість товару та товарно-транспортної (залізничної) накладної, податкової накладної (у разі наявності - розрахунку коригування), складеної в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної, дата виписування податкової накладної, повна або скорочена назва, що містяться в статутних документах постачальника, податковий номер платника податку (постачальника, місцезнаходження постачальника, повна або скорочена назва, що містяться в статутних документах юридичної особи - покупця (отримувача) товарів, опис (номенклатура) товарів та їх кількість, обсяг, ціна товару/послуг без урахування податку, ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку, вид цивільно-правового договору. Оригінали вище зазначених документів постачальник зобов'язаний надати покупцю протягом 7 (семи) робочих днів з дати поставки Товару.

Відповідно до п. 8.10 Договору у випадку надання постачальником первинних документів, передбачених п. 6.2, 6.6, 6.9 з недоліками у оформленні, постачальник зобов'язується на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту вимог покупця, виправити недоліки в первинних документах та направити на адресу покупця оформлені належним чином первинні документи.

Відповідно до п. 6.3 Договору датою поставки товару є фактична дата отримання товару.

Відповідно до п. 6.7 Договору зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними , право власності на товар і ризики по його втраті (псуванні) переходять від постачальника до покупця з дати фактичного отримання товару, вказаної у видатковій накладній.

Відповідно до п. 7.2 Договору покупець зобов'язується сплатити кошти за товар на умовах, визначених договором та додатковими угодами до нього.

27.10.2016 року між ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» (покупець) та ОСОБА_3 «ВЕНДИ-ЮГ» (постачальник) було укладено Додаткову угоду № 2010/16-4 до Договору купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року (арк. 45), якою сторони погодили випадки утримання грошових коштів, належних до сплати постачальнику.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди додаткова угода набирає чинності з моменту перерахування покупцем на рахунок постачальника грошових коштів за договором у сумі 616 176, 52 (шістсот шістнадцять тисяч сто сімдесят шість гривень 52 коп.). У разі, якщо кошти не перераховані протягом 5 календарних днів з дати підписання цієї угоди, сторони погодили, що дана угода вважається розірваною без набрання нею чинності.

Відповідно до п. 6 Додаткової угоди у всьому іншому, не передбаченому у даній додатковій угоді, сторони керуються договором та чинним законодавством.

Суду не подано доказів сплати покупцем ОСОБА_3 ВІРТУС КОММОДІТІЗ грошових коштів в сумі 616 176, 52 грн., що в силу п. 4 Додаткової угоди свідчить про розірвання останньої за згодою сторін без набрання нею чинності.

Судом встановлено, що на виконання умов договору № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року за період з 06.07.2016 року по 19.09.2016 року позивач передав, а відповідач ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» прийняв товар на загальну суму 7 661 833, 26 грн. (арк. 19-37, 200-237).

Відповідачем ОСОБА_3 ВІРТУС КОММОДІТІЗ проведено часткову оплату за отриманий товар на загальну суму 6 442 601, 06 грн., що підтверджується копією банківської виписки по рахунку (арк. 238-243).

Таким чином, неоплаченим залишився товар на загальну суму 1 219 232, 20 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними та рахунками-фактурами (арк. 19-37), а саме:

- видаткова накладна № РН-0000301 від 15.09.2016 року на суму 105 145, 00 грн. (частково оплачений товар)

- видаткова накладна № РН-0000302 від 16.09.2016 року на суму 101 343, 00 грн.

- видаткова накладна № РН-0000303 від 16.09.2016 року на суму 105 379, 62 грн.

- видаткова накладна № РН-0000304 від 17.09.2016 року на суму 245 223, 50 грн.

- видаткова накладна № РН-0000305 від 17.09.2016 року на суму 82 071, 38 грн.

- видаткова накладна № РН-0000306 від 18.09.2016 року на суму 107 477, 17 грн.

- видаткова накладна № РН-0000307 від 18.09.2016 року на суму 203 225, 50 грн.

- видаткова накладна № РН-0000308 від 18.09.2016 року на суму 114 786, 24 грн.

- видаткова накладна № РН-0000309 від 18.09.2016 року на суму 104 476, 20 грн.

- видаткова накладна № РН-0000310 від 19.09.2016 року на суму 107 560, 00 грн.

В усіх видаткових накладних та рахунках на оплату підставою продажу товару вказано договір № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року.

Всі видаткові накладні підписані представником ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» та скріплені печаткою юридичної особи.

На підтвердження факту поставки товару за вищевказаними поставками позивачем подано суду товарно-транспортні накладні (арк. 158-165).

На підтвердження факту вчинення операції позивачем подано суду податкові накладні та квитанції про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (арк. 109-110, 116-117, 121-122, 126-127, 131-132, 136-137, 141-142, 146-147, 151-152, 156-157).

Щодо строку оплати за товар, то судом встановлено, що до кожної вищевказаної поставки (партії товару) між ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» (покупець) та ОСОБА_3 «ВЕНДИ-ЮГ» (постачальник) укладались Додаткові угоди, а саме:

- додаткова угода № 45 від 15.09.2016 року (арк. 105-106);

- додаткова угода № 46 від 16.09.2016 року (арк. 113-114);

- додаткова угода № 47 від 16.09.2016 року (арк. 118-119);

- додаткова угода № 48 від 17.09.2016 року (арк. 123-124);

- додаткова угода № 49 від 18.09.2016 року (арк. 128-129);

- додаткова угода № 50 від 17.09.2016 року (арк. 133-134);

- додаткова угода № 51 від 18.09.2016 року (арк. 138-139);

- додаткова угода № 52 від 18.09.2016 року (арк. 143-144);

- додаткова угода № 53 від 18.09.2016 року (арк. 148-149);

- додаткова угода № 54 від 19.09.2016 року (арк. 153-154).

Судом досліджено умови додаткових угод до Договору купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року та встановлено, що додатковими угодами сторони погоджували найменування, ціну, загальні характеристики щодо якості товару, строк поставки товару, строк оплати товару тощо. Зокрема, умови додаткових угод щодо строку оплати за товар є ідентичними.

Так, відповідно до п. 8 додаткової угоди № 45 від 15.09.2016 року покупець здійснює оплату в разі поставки товару автомобільним транспортом: оплата 85 % вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 2-х (двох) банківських днів з дати фактичного отримання товару та оформлених належним чином видаткової накладної, рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної, документу, що підтверджує якість товару. 15 % вартості товару покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 2-х (двох) банківських днів після реєстрації постачальником відповідної податкової накладної в єдиному державному реєстрі податкових накладних згідно вимог податкового законодавства України та отримання копії або оригіналу документу, що підтверджує якість товару (на відповідно партію), оригіналу видаткової накладної, оригіналу рахунку-фактури та оригіналу товарно-транспортних накладних.

В подальшому, починаючи з 16.09.2016 року, сторони викладали п. 8 додаткових угод в наступній редакції: Покупець здійснює оплату в разі поставки товару автомобільним транспортом: оплата 85% вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 2-х (двох) банківських днів з дати фактичного отримання товару та оформлених належним чином сканкопій видаткової накладної, рахунку-фактури, товарно-транспортної накладної. 15% вартості товару покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 2-х (двох) банківських днів після реєстрації постачальником відповідної податкової накладної в єдиному державному реєстрі податкових накладних згідно вимог податкового законодавства України та отримання оригіналу видаткової накладної, оригіналу рахунку-фактури та оригіналу товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п. 10 додаткових угод дані угоди вступають в силу з дати їх підписання, складання в двох екземплярах та є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року.

Додаткові угоди до Договору купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року підписані сторонами та скріплені печатками сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару .

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу , а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Факт поставки товару підтверджується вищевказаними видатковими накладними. Як вказано вище, на підтвердження факту вчинення операції позивачем подано суду податкові накладні та квитанції про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказані обставини свідчать про те, що строк оплати за товар настав.

Позивачем на адресу відповідача ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» було направлено Вимогу без номера, без дати про оплату або повернення товару, поставленого на підставі договору № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року, в якій позивач вимагав оплатити поставлений товар або повернути неоплачений товар протягом 3-х календарних днів з дати отримання вимоги (арк. 42). На підтвердження направлення вимоги позивачем подано копію фіскального чеку (арк. 43).

В подальшому 22.11.2016 року позивачем повторно на адресу відповідача ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» було направлено вимогу № 22/11 про оплату або повернення товару, поставленого на підставі договору № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року та договору № 21/09-16-1 від 21.09.2016 року. Крім того, до вимоги позивачем додано рахунки-фактури (арк. 46-48). Факт направлення та отримання відповідачем ОСОБА_3 «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» вимоги № 22/11 від 22.11.2016 року підтверджується копією опису вкладення, копією фіскального чеку, результатом пошуку за штрихкодовим ідентифікатором, поштовим повідомленням про вручення (арк. 49-50, 64).

Доказів направлення відповідачем ОСОБА_3 "ВІРТУС КОММОДІТІЗ" відповідей на вищевказані вимоги суду не подано, доказів повернення товару суду не подано, доказів оплати заборгованості також не подано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року, оскільки позивачем належними та допустимими доказами у справі підтверджено факт поставки товару за договором купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року, факт наявності заборгованості, факт настання строку оплати за поставлений товар. Відповідачем не спростовано позовних вимог в цій частині, не подано суду доказів оплати заборгованості за отриманий за договором купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року товар, строк оплати якої настав. Враховуючи вищевикладене, є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року в сумі 1 219 232, 20 грн. (7 661 833, 26 грн. - 6 442 601, 06 грн.).

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість в солідарному порядку з двох відповідачів. При цьому, судом встановлено наступне.

Між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ЛАЙВ» (поручитель) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВЕНДИ-ЮГ» (кредитор) було укладено договір поруки № 2/п від 21.09.2016 року (арк. 51).

Умовами договору поруки сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань ОСОБА_3 ВІРТУС КОММОДІТІЗ (код ЄДРПОУ: 39364245), юр. адреса: 01030, м. Київ, вул. Рейтарська, буд. 6/А (далі Боржник), що виникли з договорів купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року та № 21/09-16-1 від 21.09.2016 року (далі Основні Договори), які були укладені між Кредитором та Боржником.

Відповідно до п. 3.1 Договору поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за належне виконання боржником забезпеченого зобов'язання.

Відповідно до п. 3.2 Договору поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання за основним договором в повному обсязі.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору при порушенні боржником зобов'язання перед кредитором за основними Договорами поручитель зобов'язаний виконати за боржника зобов'язання.

Відповідно до п. 4.4.1 Договору кредитор у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основними договорами має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань або до суду.

Відповідно до п. 6.1 Договору договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основних договорів, окрім випадків визначених в ст. 559 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК словосполучення пред'явлення вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки розуміється як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

При цьому зазначене положення не виключає можливості пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Отже, виходячи з положень другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК, вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинна бути пред'явлена у судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або із дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК, або із дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі, якщо кредит має бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Вищевказаний правовий висновок зроблений Верховним Судом України за результатами розгляду справи № 6-53цс14, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за кредитним договором (постанова від 17 вересня 2014 р.), а також відображено в Аналізі застосування судами законодавства, яке регулює поруку як вид забезпечення виконання зобов'язання, здійсненому Верховним Судом України (розділ 4).

Враховуючи, що умовами п. 4.4.1 договору поруки сторони передбачили, що кредитор у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основними договорами має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання таких зобов'язань або до суду , суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року з відповідачів (боржника та поручителя) в солідарному порядку.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідачів ОСОБА_3 «ПРОМ-ЛАЙВ» (код ЄДРПОУ 39865520) та ОСОБА_3 ВІРТУС КОММОДІТІЗ (код ЄДРПОУ 39364245) в солідарному порядку 1 219 232, 20 грн. - заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір слід відшкодувати позивачу з відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, ст. 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити в частині стягнення з відповідачів ОСОБА_3 «ПРОМ-ЛАЙВ» (код ЄДРПОУ 39865520) та ОСОБА_3 ВІРТУС КОММОДІТІЗ (код ЄДРПОУ 39364245) в солідарному порядку 1 219 232, 20 грн. - заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року.

Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ЛАЙВ» , вул. Артилерійська, 18/2, оф. 2.15, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 39865520) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ВІРТУС КОММОДІТІЗ» , вул. Рейтарська, буд. 6/А, м. Київ, 01030 (код ЄДРПОУ 39364245) в солідарному порядку:

- 1 219 232, 20 грн. (один мільйон двісті дев'ятнадцять тисяч двісті тридцять дві грн. 20 коп.) - заборгованості за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 05/07-16-10 від 05.07.2016 року;

- 18 288, 48 грн. (вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят вісім грн. 48 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 22.03.2017 року

Суддя Е.М. Олейняш