Рішення

від 16.03.2017 по справі 916/3702/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2017 р.Справа № 916/3702/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дікксон»

про стягнення 54285,48грн.

Суддя: Малярчук І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №04/1310 від 30.12.2016р.; ОСОБА_2, згідно довіреності №04/1309 від 30.12.2016р.

від відповідача: ОСОБА_3, згідно довіреності від 23.01.2017р.; ОСОБА_4, згідно довіреності від 23.01.2017р.

В судовому засіданні 16.03.2017р. приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1, згідно довіреності №04/1310 від 30.12.2016р.; ОСОБА_2, згідно довіреності №04/1309 від 30.12.2016р.

від відповідача: ОСОБА_4, згідно довіреності від 23.01.2017р.

Суть спору: про стягнення з ТОВ „Дікксон» на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз» 40972,20грн. заборгованості, 2004,95грн. три проценти річних, розрахованих за період з 06.04.2015р. по 23.11.2016р., 11308,33грн. індексу інфляції за період з березня 2015р. по серпень 2016р.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, подав додаткові пояснення від 16.02.2017р. за вх.№3850/17, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 30.12.2012р. між ПАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз» та ТОВ „Дікксон» укладено типовий договір на постачання природного газу та регульованим тарифом №ТП-ПР-1126484-МГ, відповідно до умов якого позивачем відповідачу в період з 01.03.2015р. по 16.03.2015р. було донараховано 5,257тис.куб.м. природного газу на загальну суму 59917,81грн. з підстав пропуску строку повірки лічильника. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості послуг з постачання донарахованого природного газу невиконав належним чином, у зв'язку з чим заборгованість відповідач склала 40972,20грн., на яку позивачем нараховано індекс інфляції та три проценти річних.

Заперечуючи проти доводів відповідача, викладених у відзиві, позивач вказує, що п.41 Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016р., однак пропуск строків повірки та донарахування обсягів газу відбулось 07.03.2015р., тобто, до моменту затвердження цих повірочних інтервалів. Позивач вважає, що відповідач невірно трактує поняття періодичної та позачергової повірки газового лічильника. Крім того, позивач зазначає, що технічний паспорт лічильника газу Actaris G-16, заводський номер 5120134, не містить пункту, в якому зазначено міжповірочний інтервал саме для цього лічильника.

На думку позивача, поданий відповідачем протокол повірки ДП „Миколаївстандартметрологія» №18 від 06.03.2013р., в порушення вимог ДСТУ 2708:2006 „Метрологія, Повірка засобів вимірювальної техніки, організація та порядок проведення» , не підтверджений свідоцтвом про повірку. При цьому, після проведення повірки газового лічильника Actaris G-16 (заводський номер 5120134) 16.03.2015р., відповідачу було надано НОМЕР_1 на мембранний лічильник газу, в якому зазначено періодичність повірки 1 раз в 2 роки, що спростовує твердження відповідача про те, що міжповірочний інтервал лічильника газу Actaris G-16 становить 8 років. На думку позивача, укладення договору №15-02-32 КП 16.03.2015р. вказує на те, що відповідач звернувся до позивача щодо демонтажу газового лічильника, на що також вказує проведення оплати лише 16.03.2015р., та підписання акту виконання робіт також 16.03.2015р., у зв'язку з чим відповідач не вжив всіх необхідних заходів щодо проведення повірки ЗВТ.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 06.02.2017р. за вх.№2877/17, пояснення від 16.02.2017р. за вх.№3957/17, від 10.03.2016р. за вх.№5690/17, де вказує, що є власником об'єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: Миколаївська область, Березанський район, с. Коблеве, вул. Одеська,7, на газове обладнання за вказаною адресою позивачем на підставі укладеного між сторонами договору №ТП-ПР-1126484-МГ від 30.12.2012р. постачався природний газ. Крім того, між сторонами укладено договори про повірку приладів обліку газу №10-03-18 від 06.03.2013р. та №15.02.32кп від 16.03.2015р. Відповідач заперечує проти твердження позивача про те, що встановлений на його об'єкті газовий лічильник Actaris G-16 (заводський номер 5120134) має бути повірений кожні два роки та те, що наступний строк повірки сплив 07.03.2015р., оскільки в технічному паспорті лічильника вказано міжповірочний інтервал 8 років, тоді як останні повірки проводились 06.03.2013р., 16.03.2015р., у зв'язку з чим відповідач вважає, що строк наступної повірки - 06.03.2021р. та ним його не порушено.

Крім того, відповідач зазначає, що з метою проведення позачергової повірки власного лічильника 02.03.2015р. направив на електронну адресу ПАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз» на ім'я начальника Миколаївського управління ПАТ „Миколаївгаз» ОСОБА_5 з проханням повірити лічильник, зняти його та припинити подачу газу на об'єкт, на що отримав відповідь з проханням переписати лист на ім'я заступника Голови правління ПАТ „Миколаївгаз» з обліку та споживання природного газу ОСОБА_6, у зв'язку з чим відповідач виправив адресата та 04.03.2015р. повторно надіслав позивачу електронним зв`язком лист про повірку лічильника, однак, лічильник не був повірений. 11.03.2015р. ПАТ „Миколаївгаз» виставлено рахунок №00000788 на оплату послуг за повірку вимірювальної техніки на суму 1699,86грн., який був сплачений відповідачем та 16.03.2015р. проведено повірку, про що підписано акт виконаних робіт. Звідси, відповідач вважає, що вжив всіх заходів для проведення позачергової повірки лічильника, а позивач, незважаючи на вчасну проінформованість про необхідність проведення повірки, умисно прострочив її проведення з метою донарахування додаткових 5023,4926куб.м. газу.

Також, відповідач вказує, що позивачем неправомірно розраховано обсяг споживання газу за правилами п.3.12.4 Правил користування природним газом для юридичних осіб на підставі даних номінальної потужності газового обладнання товариства, з огляду на те, що відповідно до п.3.12.5 Правил користування природним газом для юридичних осіб, у зв'язку з встановленою повіркою від 16.03.2015р. відсутністю порушень у роботі лічильника, обсяг спожитого газу за період відсутності ЗВТ мав бути розрахований за середньогодинними або середньодобовими даними попередніх п'яти аналогічних періодів, у зв'язку з чим наводить власний розрахунок середнього обсягу спожитого природного газу за березень 2015р. у кількості 1244,799куб.м., що складає 11823,23грн. Із визначеного позивачем періоду з 09год.00хв. 07.03.2015р. до 10год.45хв. 16.03.2015р. вбачається, що загальна сукупність годин склала 217,45годин, тоді як у технічному розрахунку вказано 217,75годин.

Клопотання сторін від 24.01.2017р. за вх.№1741/17, від 16.02.2017р. за вх.№3924/17 про долучення документів до справи, від 07.02.2017р. за вх.№2986/17 про ознайомлення з матеріалами справи були судом задоволені.

Ухвалою суду від 16.02.2017р., за клопотанням сторін від 16.02.2017р. за вх.№2-938/17, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено до 16.03.2017р.

У відповідності до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва 14.03.2016р. до 16.03.2017р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

30.12.2012р. між ПАТ „Миколаївгаз» (постачальник) та ТОВ „Дікксон» (споживач) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання, які є кінцевими споживачами) №ТП-ПР-1126484-МГ, за умовами якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1. договору).

Відповідно до п.п.2.6., 2.7., 2.8. договору №ТП-ПР-1126484-МГ від 30.12.2012р. послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу та актом виконаних робіт, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Постачальник до 3 числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу та акта виконаних робіт за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних постачальника.

Згідно п..п.3.2., 3.3., 3.4. договору № ТП-ПР-1126484-МГ від 30.12.2012р. облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618. Кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку 1 до цього договору. У разі розташування вузлів обліку до межі балансової належності об'єктів споживача витрати і втрати газу, які виникають від місця встановлення комерційного вузла обліку до точки балансового розмежування віднімаються від загального обсягу про транспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку. У разі розташування вузлів обліку за межею балансової належності об'єктів споживача, витрати і втрати газу, які виникають від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку, додаються до загального обсягу протранспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку. Витрати і втрати газу розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затв. наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003р. №264, та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затв. наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003р. №264, та оформлюються окремим додатком до договору. Постачальник має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача, у тому числі, за допомогою еталонних пересувних вимірювальних комплексів, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології. Споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників постачальника до вузлів обліку відключаючи пристроїв, газопроводів та газоспоживного обладнання, що розташовані на території споживача.

Як визначили сторони договору №ТП-ПР-1126484-МГ від 30.12.2012р. у п.п.4.1., 4.2., 4.4., 4.5. розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ; тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами; тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами; тариф на постачання газу за регульованим тарифом; податок на додану вартість. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору. Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 08год.00хв. першого дня місяця до 08год.00хв. години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору.

За положеннями п.4.6. договору №ТП-ПР-1126484-МГ від 30.12.2012р. оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу за 5 днів до початку місяця постачання газу періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати, споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Положеннями п.5.3.7. договору №ТП-ПР-1126484-МГ від 30.12.2012р. сторони визначили, що споживач зобов'язаний здійснювати державну повірку ЗВТ, що знаходяться на балансі споживача, у строки, установлені державними стандартами та іншими нормативними документами.

Відповідно до п.10.1. договору №ТП-ПР-1126484-МГ від 30.12.2012р. цей договір набирає чинності з 01.01.2013р. та укладається на строк до 31.12.2013р. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

На підтвердження позовних вимог позивач подав акти прийому-передачі природного газу, про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) природного газу ПАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз» за березень 2015р., відповідно до яких відповідачу, згідно п.3.12.1. Правил користування природним газом для юридичних осіб, з підстав пропуску строку повірки ЗВТ на приладах обліку газу, за період з 07.03.2015р. по 16.03.2015р., донараховано споживання газу у кількості 5,023тис.куб.м., на загальну суму 59917,81грн.

Згідно технічного розрахунку від 17.03.2014р., протоколу №8 від 31.03.2015р. засідання постійно діючої робочої комісії та додатку 1 до нього „Бланк затвердження технічного розрахунку» відповідачу донараховано обсяг спожитого газу в розмірі 5,023т.куб.м.

Листом №10-01/1346 від 03.04.2015р., адресованим позивачем відповідачу, супроводжено технічний розрахунок, протокол, технічний акт та акт прийому-передачі. В підтвердження надсилання вказаного листа позивачем відповідачу до матеріалів справи подано кур'єрську накладну №2012695396 від 03.04.2015р., копію витягу з сайту компанії „ТММ Express» про вручення поштового відправлення відповідачу 06.04.2015р. о 12год.00хв.

Відповідно до результатів визначення основної похибки на установці ТЕМПО-4 м №01м, лічильник газу Actaris G-16 (заводський номер 5120134) визнано придатним, витрати в діапазоні від Qt до Qmax не перевищують два відсотки, що відображено у протоколі повірки ДП Миколаївстандартметрології №18 від 06.03.2013р. Повірка у 2013 році проводилась на підставі договору, укладеного 06.03.2013р. між ТОВ „Дікксон» та ПАТ „Миколаївгаз» №10-03-18П.

Відповідно до паспорту на лічильники газу G10, G16, G25, G40, G65, G100, який відповідачем роздруковано із сайту виробника, міжповірочний інтервал для лічильника типу G16 складає 8 років.

Паспорт на лічильники газу мембранні промислові SN Actaris Metering System, із яким відповідач придбавав лічильник G16 DN 40, 2006 року випуску, з.н. 5120134, свідчить про те, що лічильник підлягає періодичній повірці з міжповірочним інтервалом, встановленим органами Держстандарту України, останню повірку проведено 16.03.2015р.

Листами №2/3-1 від 02.03.2015р., №1/3-1 від 04.03.2015р. відповідач звертався до позивача із проханням зняти на період планової повірки лічильник газу ОСОБА_1 Metering System №5120134 тип G16 2006р. випуску, припинити подачу газу на об'єкти, що споживають газ від даного ВОГ. Однак, доказів надсилання цих листів відповідачу до справи не подано. Поряд із цим, позивач вказує, що відповідачем не надано підтвердження застосування електронного цифрового підпису на вищезазначених електронних повідомленнях, направлених ПАТ „Миколаївгаз» .

11.03.2015р. позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату послуг демонтажу, монтажу, повірки та опломбування приладів обліку газу №00000788 на суму 1699,86грн., який оплачено відповідачем платіжним дорученням №21 від 16.03.2015р.

Повірку лічильника проведено на вимогу відповідача 16.03.2015р., про що сторонами складено відповідний акт виконаних робіт (послуг) №15-02-32 КП, а також позивачем при проведенні повірки газового лічильника складено акт №6484 від 16.03.2015р., опломбовано кран. За результатами проведеної повірки встановлено, що лічильник газу Actaris G-16 (заводський номер 5120134) визнано придатним, витрати в діапазоні від Qt до Qmax не перевищують два відсотки, що зафіксовано у протоколі повірки ДП Миколаївстандартметрології №10 від 16.03.2015р. Повірка проводилась згідно договору №15-02-32КП від 16.03.2015р., укладеного між ТОВ „Дікксон» та ПАТ „Миколаївгаз» .

Подана відповідачем скарга №30-14-30/129/1 від 15.06.2015р., адресована Сектору НКРЕКП у Миколаївській області, не підтверджена доказами її надсилання або вручення адресату.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає заявлені ПАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз» позовні вимоги про стягнення з ТОВ „Дікксон» заборгованості правомірними, такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до п.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст.903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно п.1.3. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, №1181 від 13.09.2012р., терміни, наведені у цих Правилах, вживаються в такому значенні: засіб вимірювальної техніки - технічний засіб, який використовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики; лічильник газу - засіб вимірювальної техніки, який використовується для вимірювання, запам'ятовування та відображення об'єму газу, що проходить через нього; повірка засобів вимірювальної техніки - встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їхніх метрологічних характеристик.

Відповідно до абз.1 п.3.8. Правил користування природним газом для юридичних осіб власник комерційного обліку або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору, забезпечує належний технічний стан ЗВТ та проведення періодичної повірки у визначений строк.

За положеннями п.3.12.1. Правил користування природним газом для юридичних осіб сторони договору мають право контролювати правильність експлуатації ЗВТ у будь-який час доби. Періодична повірка ЗВТ здійснюється газорозподільним (газотранспортним) підприємством або іншою організацією, яка уповноважена на її проведення. Періодична повірка ЗВТ здійснюється за рахунок власників цих ЗВТ у строки, встановлені нормативними документами.

Як то передбачено п.п.3.12.2., 3.12.3. Правил користування природним газом для юридичних осіб перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться у випадках: тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу; пропущення строків повірки ЗВТ. Після закінчення строку дії повірки ЗВТ вважаються непридатними до застосування і перерахунок обсягу спожитого газу проводиться відповідно до вимог нормативних документів, починаючи з дня, наступного після дати закінчення строку повірки. Перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача. У разі якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ перерахунки проводяться за період, починаючи з розрахункової доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з газорозподільним/газотранспортним підприємством.

Якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються газорозподільним/ газотранспортним підприємством за показами дублюючого вузла обліку, а у разі відсутності дублюючого вузла обліку - за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача (абз.1 п.3.12.4. Правил користування природним газом для юридичних осіб).

Згідно п.3.12.5. Правил користування природним газом для юридичних осіб, якщо порушень у роботі ЗВТ за результатами позачергової повірки або експертизи ЗВТ не виявлено у всіх випадках обсяг споживання/розподілу/транспортування природного газу за період відсутності ЗВТ розраховується за середньогодинними або середньодобовими даними попередніх п'яти аналогічних періодів. За наявності виявлених та документально підтверджених фактів втручання в роботу ЗВТ, що призвело до викривлення результатів вимірювань обсягу споживання/розподілу/транспортування газу, здійснюється відповідний перерахунок згідно з підпунктами 3.12.3, 3.12.4 цього пункту. У разі виникнення між сторонами спірних питань щодо перерахунку за спожитий природний газ та/або здійснення оплати згідно з проведеним перерахунком сторони можуть звернутися до територіальних підрозділів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, або до суду.

Відповідно до п.3.12.9. Правил користування природним газом для юридичних осіб у разі необхідності проведення позачергової перевірки комерційного вузла обліку газу ініціатор перевірки письмово повідомляє про це іншу сторону договору. Перевірка проводиться не пізніше ніж у дводенний строк (вихідні та святкові дні не враховуються) з дня надходження повідомлення до іншої сторони договору. У разі виникнення аварійних ситуацій, що призвели до унеможливлення обліку розподіленого/протранспортованого газу, позачергові перевірки можуть проводитись без попереднього письмового повідомлення власника комерційного вузла обліку газу.

Положення п.п.17, 18, 21 ч.1 ст.1 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлюють, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам; позачергова повірка засобів вимірювальної техніки - повірка засобів вимірювальної техніки, що проводиться у таких випадках: за потреби заявника пересвідчитися у придатності засобів вимірювальної техніки до застосування; у разі пошкодження відбитка повірочного тавра, а якщо таке тавро не передбачено - у разі втрати свідоцтва про повірку; під час введення в експлуатацію засобів вимірювальної техніки, що пройшли первинну повірку, у випадках, передбачених технічними регламентами.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.17 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Не підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що застосовуються: органами з оцінки відповідності (у тому числі випробувальними та калібрувальними лабораторіями), акредитованими національним органом України з акредитації чи національними органами з акредитації інших держав, для провадження діяльності, стосовно якої їх було акредитовано; науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та калібрувальними лабораторіями, які проводять калібрування засобів вимірювальної техніки відповідно до частини другої статті 27 цього Закону, стосовно засобів вимірювальної техніки, що використовуються ними при калібруванні. Стосовно законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, може також проводитися позачергова, експертна та інспекційна повірка. Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.

Так, судом досліджено положення п.41 Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016р., на які посилався відповідач, та встановлено, що міжповірочний інтервал на лічильники газу та пристрої перетворенняя об'єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) становить 2 або 8 років. При цьому, для лічильників газу та пристроїв перетворення об'єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 встановлено міжповірочний інтервал 2 роки; класу 1,5 - 8 років. Однак, вказані положення не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, які виникли у березні 2015р., тобто, до затвердження зазначених міжповірочних інтервалів.

Постановою КМУ №163 від 24.02.2016р. затверджено Технічний регламент засобів вимірювальної техніки. Додатком №4 до Технічного регламенту (Особливі вимоги до лічильників газу та пристроїв перетворення об'єму), а також п.11 Додатку №2 (Вимоги до лічильників газу та пристроїв перетворення об'єму) Технічного регламенту щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, затв. Постановою КМУ №332 від 08.04.2009р. (яка була чинною на момент здійснення ПАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз» донарахувань спожитого газу за період з 07.03.2015р. по 16.03.2015р.) встановлені вимоги до лічильнику класу точності 1,5, а саме - відхилення результату вимірювань для витрати в діапазоні від Qt до Qmax не повинно становити більше ніж два відсотки.

Згідно п.5.6.2 ДСТУ 2708:2006 „Метрологія, Повірка засобів вимірювальної техніки, організація та порядок проведення» позитивні результати первинної, періодичної та позачергової повірки засобів вимірювальної техніки засвідчують відбитком повірочного тавра на засобі вимірювальної техніки і (або) свідоцтвом про повірку чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів. Порядок засвідчення зазначають у методиці повірки засобу вимірювальної техніки конкретного типу.

Отже, наявні в матеріалах справи документи вказують на те, що на об'єкті відповідача встановлено прилад обліку газу, який йому постачає позивач, - газовий лічильник Actaris G-16 (заводський номер 5120134). Відповідно до паспорту на лічильник Actaris G-16 його виготовлено у 2006 році, повірку проведено 16.03.2015р. При проведеній повірці 16.03.2015р. встановлено міжповірочний інтервал 1 раз на два роки, що відображено у паспорті №10, який оформлено перевіряючою організацією 16.03.2015р.

Таким чином, з врахуванням того, що попередня повірка лічильника відповідача проводилась 06.03.2013р., про що складено протокол №18, договір №10-03-18П від 06.03.2013р., строк наступної повіки сплив 06.04.2015р., однак, повірку проведено з простроченням - 16.03.2015р., підтвердженням чого слугує протокол повірки №10, акт виконаних робіт №15-02-32 КП від 16.03.2015р., договір №15-02-32 КП від 16.03.2015р., проведення відповідачем оплати повірки 16.03.2015р.

Враховуючи те, що абз.1 п.3.8. Правил користування природним газом для юридичних осіб саме на власника засобу обліку покладено обов'язок забезпечити періодичну повірку обліку засобу, провина за прострочення повірки покладається саме на відповідача.

Крім того, відповідач невірно оперує поняттями періодичної повірки, що є обов'язковою згідно встановлених держстандартів, та позачергової повірки, яка проводиться за бажанням пересвідчитись у справності приладу обліку. Так, у даному випадку мала місце періодична повірка, що має проводитьсь з дотриманням вимог та стандартів щодо строків її проведення.

Внаслідок пропуску строку повірки згідно п.п.3.12., 5.13. Правил користування природним газом для юридичних осіб позивачем правомірно зроблено технічний розрахунок обсягів спожитого природного газу в період відсутності ЗВТ, у зв'язку з періодичною повіркою приладу обліку, та донараховано 5,023тис.куб.м., на загальну суму 59917,81грн.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 2004,95грн. три проценти річних, розрахованих за період з 06.04.2015р. по 23.11.2016р., 11308,33грн. індексу інфляції за період з березня 2015р. по серпень 2016р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши розрахунки трьох відсотків річних та індексу інфляції, зроблені позивачем, суд встановив, що вони вірні, у зв'язку з чим задовольняє у повному обсязі позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2004,95грн. три проценти річних, розрахованих за період з 06.04.2015р. по 23.11.2016р., 11308,33грн. індексу інфляції за період з березня 2015р. по серпень 2016р.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги є доведеними та частково обґрунтованими, суд задовольняє їх у повному обсязі, внаслідок чого стягненню з відповідача підлягає 40972,20грн. заборгованості, 2004,95грн. три проценти річних, розрахованих за період з 06.04.2015р. по 23.11.2016р., 11308,33грн. індексу інфляції за період з березня 2015р. по серпень 2016р.

Згідно ст.49 ГПК України витрати позивача, понесені на сплату судового збору за розгляд судом даної справи в сумі 1378грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов ПАТ по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз» повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дікксон» (65020, АДРЕСА_1, код 33313174) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Миколаївгаз» (54003, м. Миколаїв, вул. Чигирина,159, код 05410263) 40972 (сорок тисяч дев'ятсот сімдесят два) грн. 20коп. заборгованості, 2004 (дві тисячі чотири) грн. 95коп. три проценти річних, 11308 (одинадцять тисяч триста вісім) грн. 33коп. індексу інфляції, 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 21 березня 2017 р.

Суддя І.А. Малярчук