Постанова

від 13.03.2018 по справі 916/3702/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/3702/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

за участю секретаря судового засідання Чайки М.А.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"

представники позивача - не з'явилися,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дікксон"

представник відповідача - адвокат Лисяний О.А., договір про надання правової допомоги № 1/03 від 12.03.2018

розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 17.05.2017

у складі суддів: Савицький Я.Ф. (головуючий), Гладишева Т.Я., Головей В.М.

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дікксон"

про стягнення 54 285, 48 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" (далі - позивач, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз") звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дікксон" (далі - відповідач, ТОВ "Дікксон") про стягнення 40972,20 грн. заборгованості, 2004,95 грн. трьох процентів річних, розрахованих за період з 06.04.2015 по 23.11.2016, 11308,33 грн. індексу інфляції за період з березня 2015 по серпень 2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.12.2012 між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" та ТОВ "Дікксон" укладено типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №ТП-ПР-1126484-МГ, відповідно до умов якого позивачем відповідачу в період з 01.03.2015 по 16.03.2015 було донараховано 5,257 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 59917,81 грн. з підстав пропуску строку повірки лічильника. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості послуг з постачання донарахованого природного газу не виконав належним чином, у зв'язку з чим заборгованість відповідача склала 40972,20 грн., на яку позивачем нараховано індекс інфляції та три проценти річних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.03.2017 у справі № 916/3702/16 (суддя - Малярчук І.А.) позов ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ "Дікксон" на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" 40972 грн. 20 коп. заборгованості, 2004 грн. 95 коп. трьох процентів річних, 11308 грн. 33 коп. індексу інфляції, 1378 грн. судового збору.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що наявні в матеріалах справи документи вказують на те, що на об'єкті відповідача встановлено прилад обліку газу, який йому постачає позивач, - газовий лічильник Actaris G-16 (заводський номер 5120134). Відповідно до паспорту на лічильник Actaris G-16 його виготовлено у 2006 році, повірку проведено 16.03.2015. При проведеній повірці 16.03.2015 встановлено міжповірочний інтервал 1 раз на два роки, що відображено у паспорті №10, який оформлено перевіряючою організацією 16.03.2015. Таким чином, з врахуванням того, що попередня повірка лічильника відповідача проводилась 06.03.2013, про що складено протокол №18, договір №10-03-18П від 06.03.2013, строк наступної повіки сплив 06.03.2015, однак, на думку суду першої інстанції повірку проведено з простроченням - 16.03.2015, підтвердженням чого слугує протокол повірки № 10, акт виконаних робіт №15-02-32 КП від 16.03.2015, договір №15-02-32 КП від 16.03.2015, проведення відповідачем оплати повірки 16.03.2015. Враховуючи пропуск строку повірки згідно п.п. 3.12., 5.13. Правил користування природним газом для юридичних осіб, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно зроблено технічний розрахунок обсягів спожитого природного газу в період відсутності ЗВТ, у зв'язку з періодичною повіркою приладу обліку, та донараховано 5,023 тис. куб. м. на загальну суму 59917,81 грн. Крім того, у зазначеному рішенні суд погодився з нарахуванням 3% річних та інфляційних втрат.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 у справі № 916/3702/16 (головуючий суддя - Савицький Я.Ф., суддя - Гладишева Т.Я., суддя - Головей В.М.) апеляційну скаргу ТОВ "Дікксон" задоволено. Рішення господарського суду Одеської області від 16.03.2017 у справі № 916/3702/16 скасовано. В задоволенні позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки позивач належним чином виконав всі умови, передбачені чинним законодавством, для здійснення повірки лічильника газу Actaris G-16 (заводський номер 5120134), отже, порушення строків повірки вказаного лічильника виникло не з вини ТОВ "Дікксон".

Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 у справі № 916/3702/16, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 у справі № 916/3702/16 та прийняти нове судове рішення, яким рішення господарського суду Одеської області від 16.03.2017 у справі № 916/3702/16 залишити в силі. Стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 525, 526, 530, 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 4 7 , 34, 42, 43, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) (в редакції чинній до 15.12.2017). А також, вказує на не застосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин положень п. п. 3.2, 3.3, 3.4, 5.3.7 Договору № ТП-ПР-1126484-МГ від 30.12.2012, п. п. 1.3, 3.8, 3.12.1, 3.12.2, 3.12.3, 3.12.4 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою НКРЕКП № 1181 від 13.09.2012, п. п. 3.12, 5.7, 5.13 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими Наказом Міністерством палива та енергетики України від 27.12.2005 № 618, ст. ст. 1, 11, 17, 27 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність".

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.11.2017 у справі № 916/3702/16 відновлено ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" пропущений строк подання касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017. Прийнято касаційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" до провадження. Призначено розгляд касаційної скарги в засіданні Вищого господарського суду України на 30.11.2017.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.11.2017 у справі № 916/3702/16 відкладено розгляд касаційної скарги ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 на 15.12.2017.

03.01.2018 на підставі ч. 5 ст. 31 та п. п. 6 п. 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) справа № 916/3702/16 господарського суду Одеської області передана до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Підпунктом 4 п. 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Автоматизованою системою суду для розгляду справи № 916/3702/16 було визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Погребняка В.Я. - головуючого, Пєскова В.Г., Катеринчук Л.Й. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2018 у матеріалах справи).

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г. від 01.02.2018 прийнято справу № 916/3702/16 господарського суду Одеської області до провадження. Відкрито касаційне провадження у справі № 916/3702/16 за касаційною скаргою ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017. Повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" відбудеться 13.03.2018, без виклику учасників справи. Надано відповідачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 27.02.2018.

ТОВ "Дікксон" подано відзив на касаційну скаргу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз", в якому відповідач вказує на її безпідставність і необґрунтованість та просить залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 у справі № 916/3702/16 - без змін.

При цьому, відповідач ТОВ "Дікксон" вказує на те, що висновок суду першої інстанції щодо наявності провини ТОВ "Дікксон" в пропущенні строків повірки лічильника, є хибним, так як не відповідає фактичним обставинам справи та нормам закону, судом не вказано жодної конкретної правової норми, на підставі якої була сформована позиція винуватості відповідача, й відповідно, апеляційною інстанцією правомірно та обґрунтовано скасовано рішення суду першої інстанції.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Згідно з п. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 ЦК України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 30.12.2012 між ПАТ „Миколаївгаз" (постачальник) та ТОВ „Дікксон" (споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом (в межах обсягів природного газу для забезпечення потреб промислових підприємств та інших суб'єктів господарювання, які є кінцевими споживачами) №ТП-ПР-1126484-МГ, за умовами якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1. договору).

Відповідно до п.п.2.6., 2.7., 2.8. договору №ТП-ПР-1126484-МГ від 30.12.2012 послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу та актом виконаних робіт, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. Постачальник до 3 числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу та акта виконаних робіт за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу. У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу розбіжності підлягають врегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. До прийняття рішення судом обсяг та вартість послуг з постачання газу встановлюються відповідно до даних постачальника.

Згідно з п. п. 3.2., 3.3., 3.4. договору № ТП-ПР-1126484-МГ від 30.12.2012 облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618. Кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку 1 до цього договору. У разі розташування вузлів обліку до межі балансової належності об'єктів споживача витрати і втрати газу, які виникають від місця встановлення комерційного вузла обліку до точки балансового розмежування віднімаються від загального обсягу про транспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку. У разі розташування вузлів обліку за межею балансової належності об'єктів споживача, витрати і втрати газу, які виникають від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку, додаються до загального обсягу протранспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку. Витрати і втрати газу розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затв. наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264, та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затв. наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264, та оформлюються окремим додатком до договору. Постачальник має право перевіряти роботу вузлів обліку, установлених у споживача, у тому числі, за допомогою еталонних пересувних вимірювальних комплексів, а також вимагати позачергової перевірки вузлів обліку спеціально уповноваженим органом у сфері метрології. Споживач зобов'язаний забезпечити доступ представників постачальника до вузлів обліку відключаючи пристроїв, газопроводів та газоспоживного обладнання, що розташовані на території споживача.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.4., 4.5. договору №ТП-ПР-1126484-МГ від 30.12.2012 розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ; тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами; тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами; тариф на постачання газу за регульованим тарифом; податок на додану вартість. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору. Розрахунковий період за договором становить один місяць - з 08год.00хв. першого дня місяця до 08 год. 00 хв. години першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору.

За положеннями п. 4.6. договору №ТП-ПР-1126484-МГ від 30.12.2012 оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу за 5 днів до початку місяця постачання газу періоду оплати відповідно до додатка 2 до договору. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати, споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу в установленому договором порядку.

Положеннями п. 5.3.7. договору №ТП-ПР-1126484-МГ від 30.12.2012 сторони визначили, що споживач зобов'язаний здійснювати державну повірку ЗВТ, що знаходяться на балансі споживача, у строки, установлені державними стандартами та іншими нормативними документами.

Відповідно до п. 10.1. договору №ТП-ПР-1126484-МГ від 30.12.2012 цей договір набирає чинності з 01.01.2013 та укладається на строк до 31.12.2013. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому, сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

На підтвердження позовних вимог позивач подав акти прийому-передачі природного газу, про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) природного газу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" за березень 2015, відповідно до яких відповідачу, згідно п. 3.12.1. Правил користування природним газом для юридичних осіб, з підстав пропуску строку повірки ЗВТ на приладах обліку газу, за період з 07.03.2015 по 16.03.2015, донараховано споживання газу у кількості 5,023тис.куб.м., на загальну суму 59917,81грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно технічного розрахунку від 17.03.2014, протоколу №8 від 31.03.2015 засідання постійно діючої робочої комісії та додатку 1 до нього „Бланк затвердження технічного розрахунку" відповідачу донараховано обсяг спожитого газу в розмірі 5,023 т. куб. м.

Листом №10-01/1346 від 03.04.2015, адресованим позивачем відповідачу, супроводжено технічний розрахунок, протокол, технічний акт та акт прийому-передачі. В підтвердження надсилання вказаного листа позивачем відповідачу до матеріалів справи подано кур'єрську накладну №2012695396 від 03.04.2015, копію витягу з сайту компанії „ТММ Express" про вручення поштового відправлення відповідачу 06.04.2015 о 12 год.00 хв.

За результатами визначення основної похибки на установці ТЕМПО-4 м №01м, лічильник газу Actaris G-16 (заводський номер 5120134) визнано придатним, витрати в діапазоні від Qt до Qmax не перевищують два відсотки, що відображено у протоколі повірки ДП Миколаївстандартметрології №18 від 06.03.2013. Повірка у 2013 році проводилась на підставі договору, укладеного 06.03.2013 між ТОВ „Дікксон" та ПАТ „Миколаївгаз" №10-03-18П.

Відповідно до паспорту на лічильники газу G10, G16, G25, G40, G65, G100, який відповідачем роздруковано із сайту виробника, міжповірочний інтервал для лічильника типу G16 складає 8 років.

Паспорт на лічильники газу мембранні промислові SN Actaris Metering System, із яким відповідач придбавав лічильник G16 DN 40, 2006 року випуску, з.н. 5120134, свідчить про те, що лічильник підлягає періодичній повірці з міжповірочним інтервалом, встановленим органами Держстандарту України, останню повірку проведено 16.03.2015.

Листами №2/3-1 від 02.03.2015, №1/3-1 від 04.03.2015 відповідач звертався до позивача із проханням зняти на період планової повірки лічильник газу Актарис Metering System №5120134 тип G16 2006 випуску, припинити подачу газу на об'єкти, що споживають газ від даного ВОГ. 11.03.2015 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату послуг демонтажу, монтажу, повірки та опломбування приладів обліку газу № 00000788 на суму 1699,86 грн., який оплачено відповідачем платіжним дорученням №21 від 16.03.2015.

Повірку лічильника проведено на вимогу відповідача 16.03.2015, про що сторонами складено відповідний акт виконаних робіт (послуг) №15-02-32 КП, а також позивачем при проведенні повірки газового лічильника складено акт №6484 від 16.03.2015, опломбовано кран. За результатами проведеної повірки встановлено, що лічильник газу Actaris G-16 (заводський номер 5120134) визнано придатним, витрати в діапазоні від Qt до Qmax не перевищують два відсотки, що зафіксовано у протоколі повірки ДП Миколаївстандартметрології №10 від 16.03.2015. Повірка проводилась згідно договору №15-02-32КП від 16.03.2015, укладеного між ТОВ „Дікксон" та ПАТ „Миколаївгаз".

У зв'язку з пропуском строку повірки лічильника, позивачем відповідачу в період з 01.03.2015 по 16.03.2015 було донараховано 5,257 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 59917,81 грн.

Звертаючись до господарського суду з позовною заявою, позивач зазначав, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати вартості послуг з постачання донарахованого природного газу не виконав належним чином, у зв'язку з чим заборгованість відповідача складає 40972,20 грн., на яку позивачем нараховано індекс інфляції та три проценти річних.

Згідно зі ст. 32 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" про стягнення з відповідача 40972,20 грн. заборгованості в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що вони є доведеними та частково обґрунтованими.

Зокрема, суд першої інстанції вказав на те, що попередня повірка лічильника відповідача проводилась 06.03.2013, про що складено протокол №18, договір №10-03-18П від 06.03.2013, строк наступної повірки сплив 06.03.2015, однак, на думку суду першої інстанції повірку проведено з простроченням - 16.03.2015, підтвердженням чого слугує протокол повірки № 10, акт виконаних робіт №15-02-32 КП від 16.03.2015, договір №15-02-32 КП від 16.03.2015, проведення відповідачем оплати повірки 16.03.2015. Враховуючи пропуск строку повірки згідно п. п. 3.12., 5.13. Правил користування природним газом для юридичних осіб, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно зроблено технічний розрахунок обсягів спожитого природного газу в період відсутності ЗВТ, у зв'язку з періодичною повіркою приладу обліку, та донараховано 5,023 тис. куб. м. на загальну суму 59917,81 грн.

Крім того, перевіривши розрахунки трьох відсотків річних та індексу інфляції, зроблені позивачем, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони вірні, у зв'язку з чим задовольнив у повному обсязі позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2004,95 грн. трьох процентів річних, 11308,33 грн. індексу інфляції.

Відповідно до ст. 99 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Переглянувши рішення господарського суду Одеської області від 16.03.2017 у справі № 916/3702/16 в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дослідив обставини щодо пропуску строку повірки лічильника відповідача.

Зокрема, судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою проведення позачергової повірки власного лічильника, відповідач 02.03.2015 направив на електронну адресу ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" на ім'я начальника Миколаївського управління ПАТ "Миколаївгаз" Машталірука Н.О. лист з проханням повірити лічильник, зняти його та припинити подачу газу на об'єкт, на що отримав відповідь з проханням переписати лист на ім'я заступника Голови правління ПАТ "Миколаївгаз" з обліку та споживання природного газу Лісової І.І., у зв'язку з чим відповідач виправив адресата та 04.03.2015 повторно надіслав позивачу електронним зв`язком лист про повірку лічильника.

Вказане підтверджено відповідачем та не заперечувалось позивачем при перегляді справи в апеляційній інстанції.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що 11.03.2015 ПАТ "Миколаївгаз" виставлено рахунок №00000788 на оплату послуг за повірку вимірювальної техніки на суму 1699,86 грн., який був сплачений відповідачем та 16.03.2015 проведено повірку, про що підписано акт виконаних робіт.

Відповідач вважає, що вжив всіх заходів для проведення позачергової повірки лічильника, а позивач, незважаючи на вчасну проінформованість про необхідність проведення повірки, умисно прострочив її проведення з метою донарахування додаткових 5023,4926 куб. м. газу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що факт отримання позивачем листа відповідача від 04.03.2015 з проханням повірити лічильник, зняти його та припинити подачу газу на об'єкт, зокрема, підтверджується листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 30-14-30/129/1 від 15.06.2015, в якому на підставі наданої позивачем інформації вказано, що лист відповідача від 04.03.2015 було зареєстровано позивачем у книзі реєстрації вхідної кореспонденції за № 498 від 04.03.2015. Отже, станом на 04.03.2015 позивач був належним чином сповіщений про необхідність повірки лічильника газу Actaris G-16 (заводський номер 5120134).

Згідно з п. 3.12.1. Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених Постановою НКРЕКП № 1181 від 13.09.2012, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Правила), періодична повірка ЗВТ здійснюється газорозподільним (газотранспортним) підприємством або іншою організацією, яка уповноважена на її проведення.

Відповідно до п. 3.12.9. Правил, у разі необхідності проведення позачергової перевірки комерційного вузла обліку газу ініціатор перевірки письмово повідомляє про це іншу сторону договору. Перевірка проводиться не пізніше ніж у дводенний строк (вихідні та святкові дні не враховуються) з дня надходження повідомлення до іншої сторони договору.

Відповідно до п. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Суд апеляційної інстанції, приймаючи до уваги те, що ані Правилами, ані іншими нормативними актами не передбачений порядок та строк проведення чергової повірки ЗВТ, дійшов висновку про доцільність застосування правового принципу аналогії закону подібних за змістом цивільних відносин, а саме проведення позачергової перевірки комерційного вузла обліку газу, які врегульовані п. 3.12.9 Правил.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на те, що строк повірки лічильника газу Actaris G-16 (заводський номер 5120134) - 06.03.2015. Так як 04.03.2015 позивач був належним чином повідомлений про необхідність повірки лічильника газу Actaris G-16 (заводський номер 5120134) шляхом отримання відповідного повідомлення, то згідно з п. 3.12.9 Правил, ПАТ по газопостачанню та газифікації "МИКОЛАЇВГАЗ" повинно було в строк до 06.03.2015 (тобто протягом 2 днів) провести планову повірку лічильника газу Actaris G-16 на об'єкті відповідача.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що за положеннями п.7.2. договору, постачальник має право обмежити або припинити постачання газу на об'єкти споживача з дотриманням норм безпеки та нормативних документів, що визначають порядок обмеження (припинення) газу у випадку письмової заявки споживача з обґрунтуванням таких заходів.

У разі необхідності повного або часткового припинення споживання газу (у тому числі при виконанні планового газоспоживного обладнання) споживач зобов'язаний повідомити про це постачальника не пізніше ніж за 7 днів до дати припинення відбору газу (п. 7.7. договору).

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що договором передбачена процедура припинення постачання газу за ініціативою споживача. Так, обов'язок ТОВ "ДІККСОН" щодо завчасного повідомлення про необхідність припинення постачання газу тягне за собою обов'язок ПАТ "Миколаївгаз" щодо припинення постачання газу протягом 7 днів від дати отримання відповідного письмового повідомлення.

Приймаючи до уваги те, що позивач був належним чином письмово повідомлений про необхідність припинення постачання газу до об'єкту відповідача 04.03.2015, ПАТ "Миколаївгаз" повинен був виконати умови п. 7.7. договору та припинити подачу газу в строк до 10.03.2015 (тобто протягом 7 днів).

Порядок проведення періодичної повірки засобів вимірювальної техніки визначений Національним Стандартом України ДСТУ 2708:2006 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

Відповідно до підпункту 5.4.6 ДСТУ 2708:2006 тривалість перебування засобів вимірювальної техніки на повірці, за умови їх подання до переліку засобів вимірювальної техніки, які перебувають в експлуатації та підлягають повірці, або письмового звернення, не повинна перевищувати 15 робочих днів після оплати за повірку.

Як зазначав відповідач та підтверджував позивач, рахунок № 00000788 на оплату послуг за Договором про повірку приладів обліку газу № 15.02.32 кп від 16.03.2015 отриманий відповідачем 16.03.2015, датований 11.03.2015.

Суд апеляційної інстанції вказав на те, що законодавством не визначені терміни щодо видачі споживачу природного газу рахунків на здійснення оплати, пов'язаної з проведенням державної періодичної повірки комерційних вузлів обліку газу, відтак, оплата відповідного рахунку відповідачем здійснена лише 16.03.2015 не з вини останнього.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що в технічному паспорті лічильника, який наявний в матеріалах справи, вказано міжповірочний інтервал у 8 років.

Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач належним чином виконав всі умови, передбачені чинним законодавством, для здійснення повірки лічильника газу Actaris G-16 (заводський номер 5120134), отже, порушення строків повірки вказаного лічильника виникло не з вини ТОВ "Дікксон".

Прийнявши до уваги наведені обставини та надавши оцінку доказам, які ці обставини підтверджують, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у даній справі та про необхідність скасування рішення господарського суду Одеської області від 16.03.2017 у справі №916/3702/16.

Доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанцій неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору та не досліджено належним чином усіх доказів по справі, колегією суддів Касаційного господарського суду відхиляються, оскільки вбачається, що під час розгляду справи апеляційним господарським судом, відповідно до приписів ст. ст. 43, 101 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017), її фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам і їм надано належну юридичну оцінку.

Поряд з цим, доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ПАТ по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" та залишення постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 у справі № 916/3702/16 без змін.

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 у справі № 916/3702/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков