Постанова

від 03.03.2017 по справі 804/5702/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2017 р. Справа № 804/5702/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Бузякова М.Р.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача-2: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Фірма Реагент

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Фірма Реагент (далі - ПАТ Фірма Реагент ) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 (відповідач-1), Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради (відповідач-2), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №29170307 від 08.04.2016р. та зобов'язати державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради ОСОБА_3 провести державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграду (проспект ОСОБА_4), 156, за заявою ПАТ Фірма Реагент (код 00207132) за реєстраційним номером 15711755.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням додаткових пояснень, зазначалося, що оскаржуване рішення не містить посилання на конкретний пункт частини першої статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , тобто на конкретну підставу відмови. При цьому, зважаючи на те, що в тексті рішення є посилання на попереднє рішення відповідача-1 №28453522 від 25.02.2016р., яким у позивача було витребувано передавальний акт, можна дійти висновку, що підставою відмову у державній реєстрації стало ненадання такого передавального акта. Разом з тим, вимога про надання передавального акта у даному випадку є незаконною, оскільки у позивача не відбувалося перетворення юридичної особи (не було зміни організаційно-правової форми), а відбулася лише зміна найменування відповідно до п.5 Розділу ХVІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про акціонерні товариства та приведення статуту товариства у відповідність до норм вказаного закону. Крім того, всі будівлі та споруди майнового комплексу, права власності на який намагався зареєструвати позивач, побудовані та введенні в експлуатацію ще за часів Української РСР. Висновок державного реєстратора про здійснену реконструкцію (через невідповідність площі якихось будівель) з посиланням на інформаційну довідку КП Дніпропетровське МБТІ ДОР від 18.03.2016р. №3257 є припущенням відповідача-1. Так, в рішенні зазначено, що права на вказаний майновий комплекс за ПАТ Фірма Реагент не зареєстровані (бо діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації), отже, ніяк не можна ідентифікувати будівлі і споруди, власником яких є ПАТ Фірма Реагент , і тих, які вказано у довідці КП Дніпропетровське МБТІ ДОР від 18.03.2016р. №3257. При цьому такої підстави для відмови в державній реєстрації ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не містить. До того ж в оскаржуваному рішенні не зазначено в чому конкретно полягає невідповідність площ об'єктів і чому така невідповідність (наявність якої не вбачається) одразу ж названа реконструкція , тоді як відомості про самочинне переобладнання (із зазначенням року такого переобладнання) в матеріалах БТІ відсутні (вони є лише по об'єкту нерухомого майна, власником якого є ПП ЗА МИР ). ОСОБА_5 позивач вказував на те, що оскаржуваним рішенням порушено засади державної реєстрації прав, визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Так, відповідно до законодавства, яке діяло на момент перетворення Дніпропетровської державної виробничо-збутової фірми реактивів і препаратів Реагент у відкрите акціонерне товариство, товариство набуло у власність усе майно, що входило до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства перетвореного в акціонерне товариство. Документом, що підтверджує виникнення права власності позивача на вказане нерухоме майно є Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Дніпропетровської державної виробничо-збутової фірми реактивів і препаратів Реагент , затверджений 24.11.1993р., про що зазначено у листі Міністерства промислової політики України Про право власності на нерухоме майно №11/6-2-7 від 06.01.1999р. При цьому встановлення в державі нового порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно не може бути підставою для перегляду прав власності всіх суб'єктів, тим більше, що за змістом ст.3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що визнаються дійсними речові прав, які виникли до прийняття цього закону , коли ще діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації. Таким чином, державний реєстратор не мав права відмовляти законному власнику нерухомого майна в реєстрації в новому реєстрі з посиланням на нові правила державної реєстрації прав на нерухоме майно.

У судових засіданнях представник позивача підтримав адміністративний позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Відповідач-1 правом на подання письмових заперечень на позов не скористався, в судові засідання свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач-2 адміністративний позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням державного реєстратора правомірно відмовлено у державній реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156, за заявою ПАТ Фірма Реагент за реєстраційним номером 15711755, оскільки за результатом розгляду інформаційної довідки, виданої КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації ДОР за №3257 від 18.03.2016р., з копіями з матеріалів інвентаризаційної справи та технічного паспорта б/н, виготовленого станом на 05.11.2015р. ФОП ОСОБА_6, державним реєстратором встановлено відсутність зареєстрованого права власності як за ВАТ Фірма Реагент так і за ПАТ Фірма Реагент (податковий номер 00207132) на нежитлові будівлі та споруди, розташовані по вул. Героїв Сталінграда, буд. 156 у м. Дніпропетровську, та наявність розбіжностей у визначенні загальної площі нежитлових будівель літ. А-2, літ. Б-1, літ. В-1, літ. Д-1 в результаті проведення їх реконструкції, яка полягала в улаштуванні та закритті віконних та дверних прорізів із втручанням у капітальні стіни, влаштуванні на земельній ділянці капітальних стін, зміні загальної площі, що згідно норм п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 10.07.2001р. за №127, є самочинним будівництвом. При цьому відповідно до ч.2 ст.5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , абзацу 2 пункту 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку. В результаті розгляду поданих для державної реєстрації документів державним реєстратором було встановлено, що за відсутності державної реєстрації права власності на вказаний єдиний майновий комплекс заявником було проведено його реконструкцію. Водночас, Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що зокрема для державної реєстрації прав власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна подається документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав). ОСОБА_5 документа заявником протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію не було надано до розгляду державного реєстратора. Крім того, відповідач-2 зазначав, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №99 від 11 лютого 2016 року Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги ліквідовані усі юридичні особи публічного права територіальних органів Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком до Постанови. Відповідно до зазначеного вище додатку Перелік територіальних органів міністерства юстиції, що ліквідуються було ліквідоване Дніпропетровське міське управління юстиції (і, відповідно його служби). Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України не було вказано на правонаступника відповідного територіального органу Міністерства юстиції України, оскільки при ліквідації діяльність припиняється без правонаступництва, тобто без переходу прав та зобов'язань до юридичної особи, що ліквідується, до інших осіб. Отже, при ліквідації юридичної особи її права та обов'язки припиняються. При цьому відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради №16/6 від 13 квітня 2016 року, яким затверджено Положення про Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради , Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради не є правонаступником ліквідованої реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Представник відповідача-2 у судових засіданнях також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 19.02.2016р. ПАТ Фірма Реагент звернулося до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), яку зареєстровано у базі даних заяв 19.02.2016р. за №15711755, про що оформлено картку прийому заяви №28330201 від 19.02.2016р., та відповідно до якої позивач просив провести державну реєстрацію права власності на єдиний майновий комплекс, що розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156, за ПАТ Фірма Реагент .

До заяви позивачем надано: технічний паспорт б/н, виданий 05.11.2015р. ФОП ОСОБА_6; акт б/н, виданий 05.11.2015р. інженером з ІНМ; ксерокопію наказу Мінпромполітики України №306 від 24.11.1993р. Про перетворення Дніпропетровської державної виробничо-збутової фірми реактивів і препаратів Реагент у відкрите акціонерне товариство ; ксерокопія листа Мінпромполітики України №14.02/488 від 23.12.1993р.; лист Мінпромполітики України Про право власності на нерухоме майно №11/6-2-7 від 06.01.1999р.; наказ Мінпромполітики України №306 від 24.11.1993р.; акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу б/н від 24.11.1993р., виданий Міністерством промисловості України; Додаток №3 Відомість розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв за станом на 01.11.1993р., виданий Дніпропетровською хімічною виробничо-збутовою фірмою реактивів і препаратів Реагент .

За результатами розгляду поданих заявником разом із заявою документів державним реєстратором прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 прийнято рішення від 25.02.2016р. №28453522 про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку із необхідністю надання до розгляду державного реєстратора додаткових документів, а саме: документа, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність юридичній особі; передавального акта, затвердженого засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про перетворення юридичної особи Відкритого акціонерного товариства Фірма Реагент у Публічне акціонерне товариство Фірма Реагент ; довідки з КП Дніпропетровське МБТІ ОСОБА_5 цим рішенням надано строк для усунення виявлених недоліків та надання витребуваних документів відповідно до ч.3 ст.23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

В подальшому, після спливу строку, встановлено ч.3 ст.23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , 08.04.2016р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 прийнято рішення №29170307 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким через не усунення обставин, що були підставою для прийняття вищевказаного рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме: через не надання до розгляду державного реєстратора вищезазначених документів, відмовлено у державній реєстрації права приватної власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 156, за ПАТ Фірма Реагент .

Крім цього, рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 08.04.2016р. №29170307 мотивоване тим, що результатом аналізу наданої до розгляду державного реєстратора інформаційної довідки, виданої КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації ДОР за №3257 від 18.03.2016р., та технічного паспорта, виготовленого станом на 05.11.2015р. ФОП ОСОБА_6, встановлено відсутність реєстрації права власності на нежитлові будівлі та споруди, розташовані по вул. Героїв Сталінграда, буд. 156 у м. Дніпропетровську, та наявність розбіжностей у визначенні загальної площі нежитлових будівель літ. А-2, літ. Б-1, літ. В-1, літ. Д-1 в результаті проведення їх реконструкції, водночас, відповідно до ч.2 ст.5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених ст.31 цього Закону. Таким чином вказані юридичні обставини позбавляють можливості вчинити дії, спрямовані на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Незгода позивача із вищевказаним рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 08.04.2016р. №29170307 стала підставою для звернення ПАТ Фірма Реагент до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги, суд зважає на таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Згідно з п.3 ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

При цьому частиною 2 статті 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

На виконання норм ч.2 ст.18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Кабінетом Міністрів України постанову від 25.12.2015р. №1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , якою затверджено Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок №1127).

Відповідно до п.47 Порядку №1127 для державної реєстрації права власності у зв'язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи подаються:

1) документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

2) ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмова заява таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу про подальше використання зазначеного майна (у разі ліквідації юридичної особи);

3) передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи);

4) розподільний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи (у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи).

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень розгляд заяви про державну реєстрацію прав може бути зупинено державним реєстратором виключно у таких випадках: 1) подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством; 2) неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному у пункті 3 частини третьої статті 10 цього Закону, інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, якщо наявність такої інформації є необхідною для державної реєстрації прав. Державний реєстратор у строк, встановлений для державної реєстрації прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та невідкладно повідомляє про це заявника.

Приписами частини 3 статті 23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора про відновлення розгляду заяви. Перебіг строку державної реєстрації прав продовжується з моменту усунення обставин, що стали підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду, з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Відповідно до ч.5 ст.23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог у строк, встановлений у частині третій цієї статті, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Таким чином, як ч.5 ст.23 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , так і п.8 ч.1 ст.24 цього передбачено, що підставою для відмови у державній реєстрації є не усунення після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.

Аналогічні положення закріплені в п.14, п.18, п.23 Порядку №1127.

Судом встановлено, що на виконання приписів п.3 ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором ОСОБА_3 зроблено запит до КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації ДОР №10.10-21/5480 від 25.02.2016р. з метою отримання інформації щодо проведення державної реєстрації прав власності на єдиний майновий комплекс, розташований за адресою: вул. Героїв Сталінграда, буд. 156 у м. Дніпропетровську, щодо наявності/відсутності в архівній справі відомостей щодо наявності арештів, заборон або самочинного переобладнання на вищезазначений об'єкт, та щодо технічного опису цього об'єкта нерухомого майна з обов'язковим зазначенням позицій, літер, загальної площі, та з метою отримання усіх наявних копій із матеріалів інвентаризаційної справи.

За результатом розгляду інформаційної довідки, виданої КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації ДОР за №3257 від 18.03.2016р., з копіями з матеріалів інвентаризаційної справи та технічного паспорта б/н, виготовленого станом на 05.11.2015 року ФОП ОСОБА_6, встановлено відсутність зареєстрованого права власності як за ВАТ Фірма Реагент , так і за ПАТ Фірма Реагент на нежитлові будівлі та споруди, розташовані по вул. Героїв Сталінграда, буд. 156 у м. Дніпропетровську, та наявність розбіжностей у визначенні загальної площі нежитлових будівель літ. А-2, літ. Б-1, літ. В-1, літ. Д-1 в результаті проведення їх реконструкції, яка полягала в улаштуванні та закритті віконних та дверних прорізів із втручанням у капітальні стіни, влаштуванні на земельній ділянці капітальних стін, зміні загальної площі, що згідно з нормами п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 10.07.2001р. за №127, є самочинним будівництвом.

Стосовно доводів позивача щодо неможливості ідентифікації будівель і споруд, розташованих по вул. Героїв Сталінграда, 156 у м. Дніпропетровську, інвентаризацію яких було проведено інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_7 (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ № 002197), та КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації , суд зазначає наступне.

Технічний паспорт складається за матеріалами технічної інвентаризації згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 10.07.2001р. №127.

Приписами пункту 1.4 цієї Інструкції встановлено, що технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна проводиться суб'єктами господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців, які пройшли професійну атестацію у Мінрегіоні України та отримали кваліфікаційний сертифікат відповідно до статті 17 Закону України Про архітектурну діяльність . На підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи та технічні паспорти, які скріплюються підписом керівника та печаткою суб'єкта господарювання, а також підписом виконавця робіт із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката та його печаткою. Форма технічного паспорту затверджена Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. №127 зі змінами.

З аналізу та порівняння поданого технічного паспорта та копій із матеріалів інвентаризаційної справи, наданих у довідці №3257 від 18.03.2016р., виданій КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації ДОР, за планами земельної ділянки та планами поверхів будівель літ. А-2, літ. Б-1, літ. В-1, літ. Д-1, слідує, що технічній інвентаризації як інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_7 (кваліфікаційний сертифікат серії АЕ № 002197), так і техніком КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації ДОР підлягали одні й ті самі будівлі та відповідно один і той самий об'єкт нерухомого майна.

При цьому слід зазначити, що відповідно до ч.2 ст.5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , абзацу 2 пункту 4 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Наразі, питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів нерухомого майна, регулюється нормами ст.39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011р. №3038-VІ та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015р. №750).

Згідно з п.3 вказаного Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів об'єкти, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації органами державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Щодо відсутності законодавчо врегульованої процедури реєстрації прав власності на нерухоме майно на час перетворення Дніпропетровської державної виробничо-збутової фірми реактивів і препаратів Реагент у відкрите акціонерне товариство Фірма РЕАГЕНТ , тобто на 24.11.1993р., суд зазначає про таке.

Порядок проведення реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна станом на 24.11.1993р. було врегульовано Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою Міністерством комунального господарства УРСР від 31.01.1966р. за погодженням з Верховним Судом УРСР від 15.01.1966р., яка втратила чинність на підставі Наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995р.

Надалі питання проведення реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна були врегульовані Правилами державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженими Наказом Держжитлокомунгоспу України №56 від 13.12.1995р., які втратили чинність на підставі Наказу Держархітектури №121 від 09.06.1998р., яким затверджено Інструкцію Про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, яка втратила чинність на підставі Наказу Держбуду №36 від 15.02.2002р.

Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р. затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке втратило чинність 01.01.2013р. у зв'язку із набранням чинності Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень №1952-ІVвід 01.07.2004р., який є чинним на сьогоднішній день.

Таким чином, на час створення ВАТ Фірма Реагент реєстрацію права власності на будівлі і споруди до них проводили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих рад депутатів трудящих.

При цьому саме власник на свій розсуд мав право володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Цей принцип було закріплено Законом України Про власність від 07.02.1991р. №697-ХІІ (у редакції від 04.06.1993р. тобто на час створення ВАТ Фірма Реагент ).

В результаті розгляду поданих для державної реєстрації документів державним реєстратором було встановлено, що за відсутності державної реєстрації права власності на вказаний єдиний майновий комплекс заявником було проведено його реконструкцію.

ОСОБА_5 слід зазначити, що чинним Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що зокрема для державної реєстрації прав власності на реконструйований об'єкт нерухомого майна подається документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав). ОСОБА_5 документа заявником протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію не було надано до розгляду державного реєстратора.

Таким чином, вказані юридичні обставини позбавили державного реєстратора можливості вчинити дії, спрямовані на проведення державної реєстрації речових прав на вказане вище нерухоме майно.

У зв'язку із наведеним у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору, відповідно до ст.94 КАС України не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства Фірма Реагент до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_8